Живе коло кольорів.

Зміна кольорів в системі кольорового кола представляє собою: коло починається з жовтого, котрий переходить у помаранчевий та яскраво-червоний. Останній поступово змінюється фіолетовим, потім синім, котрий (Представлені чуттєвими характеристиками сприйняття кольору визначені в межах однієї культурно-історичній традиції. Відомо, що один і той же колір різних народів має різноманітну змістову характеристику) тільки в глибокому ультрамарині набуває “впевненість”, зрозумілість та глибину. Звичайно, як колір, що домінує в кімнаті, ультрамарин занадто сердитий, але при прагненні виразити міцність приміщення можна використовувати цей колір для підкреслення основних його елементів.

З глибокого ультрамарину народжується привітно-м’який і журливий чисто синій. Він вже холодніший від ультрамаринового синього і переходить в зелено-синій та бірюзовий кольори води та туманного ранку. В кімнаті він охолоджує і тільки в зеленому розкриває знову розкриває освітленість та сонячну теплоту. Так виглядає поступовий перехід від жовтого до синього кольору, котрий ніжністю своїх нюансів заспокоює та ніколи не хвилює. Але яскраво-зелений тон сприймається нами, як протиставлення рівноваги, що заспокоює; він показує гостроту блиску якого в природі не спостерігаємо. Такий зелений колір притаманний смарагду, котрий з якоюсь таємничістю змінює свій відтінок при сильному освітлені. Великий вміст жовтизни в зелені радує. Жовто-зелений колір ненав’язливий і в приміщенні створює враження легкості. Коло кольорів знову замикається жовтим. Напроти нього розміщений фіолетовий. Кожний колір має в цьому колі свій, протилежний йому колір.

Легкому жовтому – протистоїть фіолетово-синій,

Теплому помаранчевому – холодний синій,

Активному червоному – пасивний зелено-синій,

Благородному пурпурному – уступаючий зелений,

Фіолетовому – жовто-зелений.

Ці кольорові пари невипадкові; вони обумовлені природою!

Тут особливо тонко і чітко фіксується основна концепція органічного взаємозв’язку та взаємозалежності природного кольорового кола і кольорового кола, як первинної упорядкованої моделі.

Розділ V. Змішування кольорів

1.Адетивний (додатковий)-оптичний.

2.Субтралетивний (від’ємний)- механічний.

Додатковий спосіб змішування кольорів- коли два кольори змішуються на зірниці ока в один єдиний колір.

Від’ємний-кольори змішуються на палітрі або накладаються один на одного тонким прозорим шаром.

При додатковому змішуванні в результаті виходить колір, котрий в кольоровому колі є проміжним.

Два кольори, які при змішуванні дають білий або сірий, називаються додатковими.

Пари додаткових кольорів:

┌Червоний-голубувато-зелений

│Помаранчевий-голубий

│Жовтий-синій

│Жовто-зелений-фіолетовий

└Зелено-пурпуровий

Злиття або змішування кольорів, спостерігаємо на відстані, називаються оптичним або просторим змішуванням.

Закони оптичного змішування:

1.Такі кольори, які в оптичній суміші можуть давати ахроматичний колір - називаються додатковими кольорами.

2.При оптичному змішуванні не додаткових кольорів виходять кольори по своєму кольоровому тону проміжними між змішувальними кольорами.

3.Кольори, які виглядають зовсім однаково, дають в оптичних сумішах одні й тіж результати, не залежно від того, який фізичний зміст світлових потоків, викликаючий відчуття цих кольорів.

Від’ємне змішування кольорів може представити одним лучем, від якого віднімається енергія завдяки деяким наступним поглинанням.

Для оптичного змішування: