Монохроматичне світло.

При розкладенні білого світла можна спостерігати спектр характерний для вcіх тіл накалення.

В спектрі ідеального білого світла промені всіх довжин хвиль несуть однакову енергію.

Інтенсивність і спектральний склад світла, яке випромінюється залежить від температури розжарення тіл.

760–600- довгохвильові випромінення червоно-жовті хвилі

600-500- середньохвильове випроміненя жовто-блакитний

500-360- коротке-хвильове випромінення блакитно-фіолетовий

Кольори прийнято ділити: по спектральному складу випромінювання – на монохроматичні, або цільні та змішані.

До перших відносяться: червоний, зелений, синій. Їх неможливо розкласти, та неможливо отримати змішуванням інших кольорів.

До других відносяться: всі інші кольори їх можна отримати шляхом змішування цільних кольорів, - наприклад, червоний колір у сполученні з синім дає фіолетовий колір всіх відтінків;

Білий та чорний ахроматичні кольори теж відносяться до цільних кольорів.

Фізична природа кольору

1. Утворення спектру.

2. Не розкладання кольорів спектру.

3. Сполучення кольорів спектру

Дисперсія- розклад білого або взагалі складного світла на його складові частини, завдяки різному заломленню променів світла.

Колір-певна енергія, яка діє на людську психіку позитивно і негативно незалежно від ії свідомості.(Міронова Л.Н.)

Колір - одне з самих загадкових явищ. Одна з його особливостей в тому, що конкретний відтінок кольору адресований цілковитому сприйманню, а не думкам: ми не можемо дати розумне визначення "червоного" ,"зеленого"або "фіолетового".

Колір існує в залежності від світла. Біле тіло без поглинання відображає весь колір, а чорний поглинає все отримане ним випромінювання.

Все різноманіття фарб оточуючого світу відчувається тому, що різні тіла природи відображають ті або інші промені світла, що сприймаються оком у вигляді променів різного кольору.

Таким чином, світло – це фізичне явище, а відчуття кольору, що виникає в результаті подразнення зорового нерву, - явище фізіологічне.

Тіло прозоре, наприклад скло, не затримує промені і пропускає крізь себе, тіла непрозорі не пропускають промені і відображають їх. Здатність променів проникати крізь тіла або відбиватися від них, залежить від ступеню прозорості та від особливостей поверхні тіл.

Тіла.

Усі тіла поділяються на ті що світяться та не світяться.

Тіла з гладкою та шорсткою поверхнею.

Кут падіння дорівнює куту відображення розсіяне відображення

Тіла з гладкою поверхнею відображають світло в одному напрямку – блищать.

Тіла з шорсткою поверхнею відображають світло розсіяне в різних напрямках.

Тіла бувають прозорі та непрозорі .

Тіла, через значну товщу яких проходить світло – називаються прозорими.

Тіла через які світло не проходить, діляться на 3 групи:

ті що пропускають;

 поглинають;

 відображають.

Світло, яке падає на непрозоре тіло, діляться на дві групи: поглинаючу та відображаючу.

Якщо світло, що проходить крізь прозоре тіло, змінює колір, то це тіло має властивості відбіркового поглинання.

Колір прозорого тіла визначається тим світлом, який проходить крізь тіло.

Якщо світло, що проходить і відображується, не має свій колір (не має свій спектральний склад) то тіло має властивості невідбіркового поглинання.

Колір непрозорого тіла визначається тим світлом, яке відбивається від тіла.