- •Кольорознавство Посібник
- •Для денного та заочного навчання Вступ
- •Наукові відомості про колір
- •Тема I: Основні категорії і проблеми вчення про колір.
- •Розділ 2: Систематика і класифікація кольорів.
- •Тема II. : Наукові основи кольорознавства Розділ 1. Фізична природа кольорів
- •Монохроматичне світло.
- •Фізична природа кольору
- •1. Утворення спектру.
- •2. Не розкладання кольорів спектру.
- •3. Сполучення кольорів спектру
- •Світло випромінювання розповсюдження
- •Визначається колір
- •Хроматичні кольори відрізняються один від одного по світлоті (яскравості), барвниковому тону та насиченості.
- •Хроматичний Ахроматичний
- •Природний порядок кольорів
- •Розділ III. Систематизація кольорів.
- •Розділ IV. Кольорове коло і кольорова послідовність.
- •Живе коло кольорів.
- •Розділ V. Змішування кольорів
- •Основні властивості кольору
- •Найважливіші дані з вчень про колір і психології кольору
- •Тема III. Основні закономірності сприйняття кольору.
- •Розділ 1. Фізіологія кольору.
- •Будова сітчастої оболонки
- •Розділ II. Теорія трикомпонентності кольорового зору.
- •2.Послідовний
- •Одночасний світловий (ахроматичний) контраст (іррадіація).
- •Послідовний контрастзміна кольорів у результаті попередньої дії на око яких-небудь інших кольорових подразників. Краєвий контраст.
- •Контрасти теплого і холодного.
- •Контрасти.
- •Кольорові контрасти.
- •Розділ IV. Світлотінь.
- •Кольорові рефлекси.
- •Розділ V. Чергування кольорів з часом.
- •Розділ VI. Зміна кольору тіл при зміні спектрального складу освітлення
- •Контрастний тон для підсилення чи змінення кольору
- •Тема IV. Історія науки про кольори. Стародавній світ.
- •Використання кольору на Стародавньому Сході.
- •Тема V. Історія науки про колір. Значення кольорів.
- •Cимволіка кольору.
- •Тема VI. Колір та сприйняття Розділ і. Класифікація кольорів по їх психологічному впливу на людину.
- •Розділ 2. Фізичні асоціації.
- •Смакові асоціації. Меню в кольорах.
- •Жовтий.
- •Червоний.
- •Тема VII. Засоби гармонізації кольрів Розділ 1. Колірні переваги
- •Улюблені кольори.
- •Сприйняття кольору.
- •Незвичайний банкет.
- •Класифікація кольорів по психологічному впливі на людину
- •Розділ III. Неполярні колірні пари
- •Розділ IV. Колірна гармонія.
- •Кольорова гармонія.
- •Додатковий матеріал Кольори
- •Чорна смерть.
- •Дія кольору на здоров’я людини. Кольоротерапія.
- •В промисловості.
- •Кольорові типи людей
- •Колір та сприйняття
- •Колір та гардероб.
- •Червоний.
- •Психологічні властивості червоного :
- •I. Позитивні
- •Жовтогарячий
- •Психологічні властивості жовтогарячого:
- •Рожевий
- •Психологічні властивості рожевого:
- •Коричневий
- •Психологічні властивості коричневого:
- •Зелений
- •Фіолетовий
- •Психологічні властивості сірого:
- •Чорний Психологічні властивості чорного:
- •Червоний
- •Зелений
- •Коричневий
- •Бежевий
- •Бузковий
- •Жовтогарячий
- •Фіолетовий
- •Рожевий
- •Персиковий
- •Фіолетовий. Роздільно та разом з іншими кольорами спектра. За результами тестів м.Люшера та г.Фрілінга.
- •Улюблене різноманіття кольорів.
- •Загальні висновки для орієнтації в прикладній кольропсихології відносна освітленність поверхонь
Розділ VI. Зміна кольору тіл при зміні спектрального складу освітлення
Змінення кольорів при штучному освітленні, при жовтому кольорі:
червоні, оранжеві, жовті – світлішають.
блакитні, зелені, сині, фіолетові – темнішають.
червоні кольори стають насиченими.
оранжеві – червонішають.
світло-жовті — важко відрізняються від білих.
блакитні - зеленішають та іноді не відрізняються від блакитно-зелених.
сині - втрачають насиченість, темнішають і майже не відрізняються від чорних.
фіолетові - червоніють та іноді не відрізняються від пурпурових.
При зміні освітлення, наприклад при переході від сонячного освітлення до електричного, деякі кольори змінюються: теплі світлішають, холодні темніють; світлота теплих зелених не змінюється; червоні кольори стають більш насиченими, світло-жовті - важко відрізняються від білих, оранжеві червоніють; сині стають менш насиченими; темно-сині - не відрізняються від чорних, блакитні зеленіють і важко відрізняються від холодних зелених; фіолетові червоніють і важко відрізняються від пурпурових. Помітно змінюються деякі кольори при виддаленні: пурпурові, синій і фіолетовий темніють; всі інші кольори здаються світлішими.
Зелені жовтіють. Блакитні чи зеленіють і майже не відрізняються від блакитно-зелених, чи червоніють, набуваючи фіолетового відтінку. Сині сіріють чи навіть чорніють, темно-сині майже не відрізняються від чорних, багато синіх червоніють. Фіолетові червоніють і не відрізняються від пурпурових.
Вибираючи тканину, потрібно враховувати, що при електричному освітленні деякі кольори тканин змінються. Червоні, оранжеві, коричневі і жовті кольори світліють. Блакитно-зелені, блакитні, сині і фіолетові темніють. Жовто-зелені не змінюються. Оранжеві і коричневі червоніють. Світло-жовті наближуються до білих.
Штучне вечірнє освітлення (електричних і особливо газових ламп і свічок) у зрівнянні з денним - жовто-оранжевий, в ньому переважає жовто-червона частина спектра. Природно, що всі поверхні при такому освітленні відбивають жовто-оранжеве випромінювання у відносно більшій мірі (в порівнянні з іншими частинами спектра), ніж при денному освітленні. Отже, всі кольори повинні набувати жовтуватий відтінок — червоні стають більш оранжевими і більш насиченими, блакитні, сині та інші холодні - сильно темніють, втрачають насиченість, а деякі з них чорніють (предмети такого забарвлення сильно поглинають жовто-оранжеве світло). Так це і спостерігається в дійсності при вечірньому штучному освітленні: червоні, оранжеві і жовті кольори світліють; блакитно-зелені, блакитні, сині і фіолетові темніють; світлота жовто-зелених не змінюється ; червоні кольори стають більш насиченнішими; оранжеві червонішають; блакитні зеленіють та іноді не відрізняються від блакитно-зелених; сині втрачають насиченість; темно-сині червоніють (наприклад квітка волошки); фіолетові червоніють та іноді не відрізняються від пурпурових.
Жовті кольори вечором при штучному освітленні здаються більш блідими. Живописні етюди, написанні при штучному вечірньому освітленні малодосвідченими людьми вдень виявляються дуже жовтими (ввечері жовтизна не спостерігається). Це своєрідне явище пояснюється особливою причиною. Справа в тому, що, коли ми бачимо і усвідомлюємо умови освітлення, в яких знаходяться об’єкти (що спостерігаються нами), коли це освітлення є суспільним, ми, так би мовити, відновлюємо притаманні об’єктам кольори, як би відкидаємо відтінок, викликаний освітленням. Знаходячись в фотолабораторії, при світлі червоного фотографічного ліхтаря не можливо знайти червоний листочок, так як всі листочки здаються білими. Аналогічне явище має місце в тих випадках, коли ми одночасно спостерігаємо об'єкти, що знаходяться при світлі і в тіні. Два зовсім однакових по яскравості об'єкти, знаходячись один в тіні, а інший при світлі, здаються різними по світлоті; затінений об'єкт трохи висвітлюється. Тому, коли художник пише з натури, він повинен охоплювати оком одночасно весь зображуючий об'єкт і все оточуєче його середовище, а не вдивляючись в нього по частинам; в протилежному випадку малодосвідчений живописець заплутається в кольорових відношеннях.
При червоному світлі сходу чи заходу сонця всі кольори червоніють, червоні стають більш насиченими. А зелені сильно темніють, втрачаючи насиченість
(ароматизуються). Інші зелені при червоному освітленні майже не відрізняються від чорних. Листя дерев червонішають (фарбуюча речовина листків - хлорофіл - відображає в деякій кількості червоне світло). Загальне правило що стосується зміцнення кольорів при кольоровому освітленні, можна сформулювати так: кольори одного кольорового тону з освітленням підсилюється по насиченості, кольори протилежного тону ароматизуються (втрачають насиченість чи навіть чорніють), всі інші кольори набувають відтінок освітлення, при цьому кольори по тону споріднені освітленню, світлішають, а ті, що наближуються до протилежного тону — темнішають. Протилежні по тону кольори в кольоровому колі з восьми і з кратної восьми кількості кольорів лежать один напроти одного (на протилежних кінцях діаметрів): червоним протилежні зелені, оранжевим -блакитні, жовтим — сині, жовто — зеленим — фіолетові
Тут піднімемо питання змінення кольорів, що залежить від інтенсивності освітлення. Ці змінення пояснюються іншими причинами пов'язаними з діяльністю ока.
При яскравому освітленні всі кольори вибілюються, стають білосоватими, а при засліплюючи яскравостях світла – жовтуватими. При яскравому освітленні зменшується кількість різноманітних кольорових відтінків на світлих поверхнях; при слабкому освітленні — на темних поверхнях, а також в тінях.
До сказаного потрібно ще добавити, що колір на освітлених поверхнях виглядає „ Щільним", а в півтінях і тінях - „ Легким", „ Прозорим". Рубенсу приписують слідуючий вислів: „ Починайте писати ваші тіні легко, уникаючи вводити в них нікчемну кількість білил: білила - отрута живопису і можуть вводитися лише в світлих місцях. Якщо білила порушать прозорість, золотистість тону і теплоту ваших тіней — ваш живопис не буде більше легким, але зробиться важким і сірим. Зовсім інакше діло стоїть по відношенню до світла. Тут фарби можуть наноситись корпусно, наскільки це потрібно, але необхідно, однак, зберігати тона чистими.
Дійсно, в будь-якій картині, де добре передане світло, можна побачити прозорість тіней при корпусній щільній кладці на світлі. В картинах, де добре передано сонячне світло, можна також замітити білуватість кольору освітлених об'єктів.
Починаючі живописці, намагаючись передати в пейзажі сонячне світло, підсилюють контрастність тіней і жовтизну освітлених поверхонь. Це призводить до різкості і жорсткості колориту, але не дає ефекту освітлення. Добитися такого ефекту можна тільки на основі повного врахування тих змінені, які притерпівають кольори при тому чи іншому освітленні.
В сутінках, при поступовому ослабленні світла, кольорові тона припиняють відрізнятися: спочатку червоні, потім оранжеві, жовті і т.д. Довше інших відрізняються сині. Одночасно з тим змінюються світлотіні відношення між кольорами. Вдень найсвітлішими кольорами ми бачимо жовті, а в смерках - блакитні, які поступово не відрізняються від білих. Зранку, на світанку, по мірі підсилення світла поступово починають відрізнятися кольорові тона в протилежному порядку: раніше - сині і пізніше червоні.
Змінення кольору в залежності від різного освітлення
Колір при непрямому сонячному світлі в червні |
Змінений колір при електричному освітленні |
|||||||
Денного освітлення |
Білого світла |
Теплого світла |
Розжарювання 100 ват |
|||||
Жовтий „сонячний” тон |
Трохи блідніший, сіруватий |
Трохи жовтіший |
Трохи глибший |
М’якіший |
||||
Світло-оранжовий, колір абрикосу |
Трохи світліший і холодніший |
Більш матовий |
Трохи червоніший |
Жовтіший |
||||
Блискуче-рожевий |
Трохи холодніший |
Трохи тепліший |
Більш живий |
Оранжевий світлий |
||||
Лимонно-жовтий |
Не змінюється |
Живіший |
Глибший |
Білуватий |
||||
Кармінно-червоний |
Теж саме |
Трохи тепліший |
Більш живий |
Близький до кіноварі |
||||
Червоно-фіолетовий |
Трохи холодніший |
Трохи світліший і червоніший |
Трохи рожевіший |
Матовий і коричнюватий |
||||
Фіолетово-синій |
Інтенсивний |
Живіший |
Майже не змінюється |
Сіруватий |
||||
Синьо-зелений постільний, блакитний |
Не змінюється |
Приглушений |
Приглушений |
Зелено-сірий |
||||
Жовтувато-сірий (постільний) |
Трохи свіжий |
Майже не змінюється |
Приглушений і жовтіший |
Бліді ший і жовтіший |
||||
Середньосірий |
Трохи холодніший |
Не змінюється |
Мишачий колір |
Мишачий колір |
||||
