Кольорові рефлекси.

Оскільки кольори утворюються тільки тоді, коли вони достатньо освітлені, і кожна поверхня в більшій або меншій мірі відбиває світло, що на неї падає, ми повинні враховувати кольорову яскравість.

Червоний вогонь відкидає червонуваті відблиски на стелю, але і червона підлога відбиває. Біла стеля при наявності червоної підлоги приймає червонуватий відтінок. Якщо стелю при цьому пофарбувати у червонуватий колір, враження червоності посилиться. Але якщо у кімнаті з ярко-червоною підлогою зробити зеленою стелю, то червоний колір підлоги приглушатиме зелений колір стелі, і він виглядатиме сіруватим, оскільки червоний та зелений кольори протилежні. Потрібно, відповідно, уникати впливу у приміщенні протилежних кольорів один на одне. На рожевому фоні дуже яскравим стає ніжно зелений тон. Звісно, якщо два кольори, які розташовані у кольоровому колі безпосередньо поряд відображують один одне, то вони взаємно не пригашуються.

Червоний колір змішаний з жовтим дає помаранчевий; зелений перетворює жовтий в жовто-зелений; червоний обертає синій у фіолетовий. Іноді такі „змішання” бажані. Наприклад, пофарбувавши віконне скло у жовтий колір, можна придати усьому приміщенню жовтуватий відтінок і створити враження сонячного освітлення навіть у дощову погоду.

Жовто-зелений колір створює в приміщенні атмосферу лісу; він вносить кольоровий відголос природи туди, де насправді з вікна може бути видно лише цегляну кладку. Червоний колір, відбитий цегляною кладкою сусіднього будинку, можна також покращити світло-зеленим, навіть якщо зелений колір втратить при цьому свою яскравість.

Розділ V. Чергування кольорів з часом.

Для кольору є різниця в тому, ранок це чи вечір . Нас охоплює сильне почуття, коли день наближається до вогненного заходу і поступово через пурпур переходе до присмерків, після яких наступає синє-чорна ніч. Ми переживаємо тут перехід кольорів від жовтого через помаранчевий, пурпурно-червоний до темного.

В природі існує природні ряди розвитку кольорів: ці ряди організовуються чи логікою і послідовністю кольорових зв`язків у самому кольоровому колі чи його просторовими зв`язками з чорним і білим кольорами.

Якщо перед променем світла знаходиться що-небудь мутне , то він здається жовтуватим; при збільшенні мутного – червонуватим; якщо ж мутне знаходиться перед темним, то темне здається нам світло-блакитним, перехідним в темно-синій. Тому небо уявляється нам блакитним незалежно від того, що в ньому немає нічого блакитного. Перед чорним, який позбавлений світла, космічним простором знаходиться атмосфера землі, світлопроникність якої створює блакитний тон. Тютюновий дим виглядає проти чорної стіни синюватий. Сірий колір можна уявити холодним синюватим, якщо на чорне покласти білу глазур, та навпаки, сірий колір можна уявити теплим, тобто коричнюватим, якщо на біле насипати дрібний, чорний сухий порошок.

Якщо ми входимо спочатку в жовту кімнату, а потім в червону, то нас охоплює відчуття піднесення; при поверненні ж з червоної кімнати в жовту, нам здається, начебто ми робимося більш легкими.

Порядок зміни кольорів у просторі є дуже важливим для нашого настрою. Так, якщо ми з коридору або зі сходів з жовтими стінами та стелею, або з якого-небудь переходу зі світло-голубими стінами потрапимо в приміщення зеленого кольору - то відчуваємо спокій, який був викликаний жовто-синьою полярністю. Коли колір сходів різко відрізняються від кольору поверху, наприклад червоний колір сходів з синім кольором підлоги поверху, то ми гостріше відчуваємо наближення до нашої мети.