- •«Статистика» Навчально-методичний посібник
- •6.030508 «Фінанси і кредит»
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів другого курсу заочної форми навчання другої вищої освіти з дисципліни "Статистика"
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни "Статистика"для студентів першого курсу денної форми навчання спеціальності «Туризм»
- •Розгорнута програма дисципліни Змістовний модуль 1 Предмет статистики, статистичне дослідження та статистичні показники
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1. Поняття статистики як науки. Предмет статистики. Основні поняття в статистиці
- •2. Метод статистики
- •1) Статистичне спостереження;
- •2) Зведення і групування матеріалів статистичного спостереження;
- •3) Аналіз узагальнених даних, отриманих у результаті зведення і групування.
- •3. Організація статистичної роботи в Україні
- •Тема 2.Статистичне спостереження
- •1.Види, форми і способи статистичного спостереження.
- •Програма і план статистичного спостереження
- •Види і способи статистичного спостереження
- •Помилки спостереження та способи контролю за одержаними даними
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •1.Поняття про зведення і групування статистичних даних
- •Види групувань і основні поняття їх методології
- •1).Вибір групувальної ознаки
- •2). Визначення кількості груп
- •4). Розподіл одиниць сукупності за вирахуваними межами
- •5). Аналіз отриманих результатів і формування висновків.
- •Ряди розподілу, статистичні таблиці і графіки
- •Загальний заголовок
- •Тема 4 Узагальнюючі статистичні показники
- •1.Загальна характеристика статистичних показників
- •Види середніх величин. Середня арифметична
- •Середня гармонічна
- •4. Структурні середні
- •Змістовний модуль II. Аналіз статистичних показників
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •1.Найважливіші показники рядів розподілу.
- •Види дисперсій
- •Відносні величини
- •3. Вв порівняння –відношення одного і того ж явища, в різних сукупностях за один і той самий період.
- •5. Вв структури характеризують частку окремих складових частин у загальному обсязі сукупності.
- •6. Різновидом відносних величин структури є відносні величини координації. Вони показують співвідношення між складовими частинами цілого.
- •1. Різновиди та характеристики форм розподілів.
- •Тема 7. Методи аналізу взаємозв'язків
- •1.Поняття та види взаємозв'язків.
- •2.Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв'язку
- •Тема 8. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •Суть і складові елементи динамічного ряду
- •2. Характеристики інтенсивності динаміки.
- •3. Прийоми аналізу рядів динаміки
- •Змістовний модуль III Методи дослідження статистичної інформації
- •Тема 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •1.Дослідження тенденцій динамічних рядів.
- •2.Аналітичне вирівнювання
- •3. Прогнозування на основі трендів
- •4. Аналіз сезонних коливань у динаміці розвитку масових явищ
- •Тема 10. Індекси
- •1.Суть і функції індексів
- •2.Агрегатна форма загальних індексів
- •3. Середньозважені індекси
- •Тема 11 Вибірковий метод.
- •1.Суть вибіркового спостереження
- •Помилки вибіркового спостереження
- •Тема 12 Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти.
- •Практичне заняття № 3
- •Методичні вказівки до розв’язання завдання
- •Практичне заняття № 4,5
- •Середні величини
- •Практичне заняття № 6,7
- •Обчислення абсолютних показників варіації
- •Практичне заняття № 8
- •Практичне заняття № 9
- •Практичне заняття № 10
- •Практичне заняття № 11
- •Практичне заняття № 12,13
- •Практичне заняття № 14,15
- •Перелік екзаменаційних питань з курсу “Статистика”
- •Теми індз
- •Рекомендована література
Помилки вибіркового спостереження
Як, бачимо результати спостереження генеральної та вибіркової сукупності відмінні. Різниця між показниками генеральної та вибіркової сукупності носить назву помилки репрезентативності. Ці помилки характерні для всіх вибіркових спостережень, оскільки як би старанно і правильно не проводився відбір одиниць, середні і відносні показники вибіркової сукупності завжди будуть якоюсь мірою відрізнятися від відповідних показників генеральної сукупності. У зв'язку з цим основним завданням вибіркового методу є одержання таких вибіркових характеристик, які б найбільш точно відображували характеристики генеральної сукупності.
Помилки репрезентативності бувають двох видів: граничні помилки репрезентативності та середні помилки репрезентативності.
І. Середня помилка репрезентативності, вона використовується для узагальнюючої характеристики помилки вибірки. Середня помилка репрезентативності вибірки —це середнє квадратичне відхилення вибіркових середніх від середньої генеральної сукупності.
Для випадкової повторної вибірки:
(11.1)Для власне випадкової безповторної вибірки:
(11.2)Розмір середньої помилки репрезентативності залежить від:
кількості одиниць сукупності –чим більша кількість одиниць сукупності буде відібрано до вибіркової сукупності, тим менша величина середньої помилки. Якщо п=N, то μ=0;
варіації розміру досліджуваного явища в одиниці сукупності –чим більша варіація, тим більшою буде помилка репрезентативності. Якщо варіація =0, то μ=0;
Отже, середня помилка репрезентативності знаходиться в прямій залежності від варіації розміру досліджуваної ознаки, і оберненій до кількості одиниць вибіркової сукупності. Дослідження показали, що обрахунок середньої помилки репрезентативності, та поправка показників вибіркової сукупності на її величину, все одно не забезпечує повної достовірності характеристики генеральної сукупності.
Тому, окрім середньої помилки репрезентативності також знаходять другий вид помилки вибіркової сукупності –граничну помилку репрезентативності.
ІІ. Гранична помилка репрезентативності, розраховується як для середнього значення ознаки, так і частки.
Для середньої:
повторна вибірка
(11.3)безповторна вибірка
(11.4)
Для частки:
повторна вибірка
(11.5)безповторна вибірка
(11.6)
t –критерій точності, який тісно пов’язаний з прийнятою або заданою імовірністю. На основі заданої імовірності критерій точності встановлюється за допомогою спеціальних таблиць. Задана імовірність коливається в межах від 0,683 до 0,999 або 68,3% до 99,9%.
Таблиця 6.3
Значення критерію точності за імовірністю помилок вибірки
р |
0,683 |
0,866 |
0,954 |
0,976 |
0,988 |
0,994 |
0,997 |
0,998 |
0,999 |
t |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,25 |
2,50 |
2,75 |
3,0 |
3,25 |
3,5 |
На основі розрахованих граничних помилок репрезентативності, обчислені значення середньої та частки вибіркової сукупності можна переносити на генеральну. Отже значення ознаки генеральної сукупності буде дорівнювати:
.
Межі, в яких знаходиться
значення частки показника генеральної
сукупності при вибірковому спостереженні:
.
Паралельно із визначенням помилок репрезентативності, також необхідно встановити об’єм (чисельність) вибірки. Мінімально достатній обсяг вибірки –це обсяг вибірки, за якого вибіркові оцінки відображали б основні властивості генеральної сукупності.
Достій обсяг вибірки згідно з формулою граничної похибки вибірки розраховується за формулою:
–при власне випадковій і
механічній повторній вибірці. Залежить
від ступеня однорідності генеральної
сукупності, імовірності, з якою
гарантується результат необхідної
точності вибіркової оцінки.
При власне випадковій та
механічній без повторній вибірці:
.
Як зазначалося раніше, чим більше одиниць спостереження включає вибірка, тим правильнішим буде висновок про розмір ознаки у генеральній сукупності. Однак на практиці не завжди доцільно одержувати великі вибіркові сукупності, а тому обмежуються порівняно невеликими за обсягом вибірковими сукупностями.
Вибірки, чисельність яких не перевищує 20 одиниць спостереження, називають малими вибірками. Невеликий обсяг малої вибірки деякою мірою знижує її точність порівняно із звичайною вибіркою, чисельність якої перевищує 20 одиниць спостереження. Проте математична статистика розробила способи, які дають змогу вірогідно оцінювати результати малої вибірки і поширювати їх на генеральну сукупність.
Малі вибірки дають неточні результати порівняно із звичайними вибірками, тому їх рідко застосовують для встановлення дійсної величини середнього розміру або частки ознаки в генеральній сукупності. Малі вибірки використовують в основному для оцінки імовірності розбіжностей між показниками вибіркових сукупностей.
