- •«Статистика» Навчально-методичний посібник
- •6.030508 «Фінанси і кредит»
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів другого курсу заочної форми навчання другої вищої освіти з дисципліни "Статистика"
- •Розподіл балів оцінювання успішності студентів з навчальної дисципліни "Статистика"для студентів першого курсу денної форми навчання спеціальності «Туризм»
- •Розгорнута програма дисципліни Змістовний модуль 1 Предмет статистики, статистичне дослідження та статистичні показники
- •Тема 1. Методологічні засади статистики
- •1. Поняття статистики як науки. Предмет статистики. Основні поняття в статистиці
- •2. Метод статистики
- •1) Статистичне спостереження;
- •2) Зведення і групування матеріалів статистичного спостереження;
- •3) Аналіз узагальнених даних, отриманих у результаті зведення і групування.
- •3. Організація статистичної роботи в Україні
- •Тема 2.Статистичне спостереження
- •1.Види, форми і способи статистичного спостереження.
- •Програма і план статистичного спостереження
- •Види і способи статистичного спостереження
- •Помилки спостереження та способи контролю за одержаними даними
- •Тема 3. Зведення та групування статистичних даних
- •1.Поняття про зведення і групування статистичних даних
- •Види групувань і основні поняття їх методології
- •1).Вибір групувальної ознаки
- •2). Визначення кількості груп
- •4). Розподіл одиниць сукупності за вирахуваними межами
- •5). Аналіз отриманих результатів і формування висновків.
- •Ряди розподілу, статистичні таблиці і графіки
- •Загальний заголовок
- •Тема 4 Узагальнюючі статистичні показники
- •1.Загальна характеристика статистичних показників
- •Види середніх величин. Середня арифметична
- •Середня гармонічна
- •4. Структурні середні
- •Змістовний модуль II. Аналіз статистичних показників
- •Тема 5. Аналіз рядів розподілу
- •1.Найважливіші показники рядів розподілу.
- •Види дисперсій
- •Відносні величини
- •3. Вв порівняння –відношення одного і того ж явища, в різних сукупностях за один і той самий період.
- •5. Вв структури характеризують частку окремих складових частин у загальному обсязі сукупності.
- •6. Різновидом відносних величин структури є відносні величини координації. Вони показують співвідношення між складовими частинами цілого.
- •1. Різновиди та характеристики форм розподілів.
- •Тема 7. Методи аналізу взаємозв'язків
- •1.Поняття та види взаємозв'язків.
- •2.Оцінка щільності та перевірка істотності кореляційного зв'язку
- •Тема 8. Аналіз інтенсивності динаміки.
- •Суть і складові елементи динамічного ряду
- •2. Характеристики інтенсивності динаміки.
- •3. Прийоми аналізу рядів динаміки
- •Змістовний модуль III Методи дослідження статистичної інформації
- •Тема 9. Аналіз тенденцій розвитку та коливань
- •1.Дослідження тенденцій динамічних рядів.
- •2.Аналітичне вирівнювання
- •3. Прогнозування на основі трендів
- •4. Аналіз сезонних коливань у динаміці розвитку масових явищ
- •Тема 10. Індекси
- •1.Суть і функції індексів
- •2.Агрегатна форма загальних індексів
- •3. Середньозважені індекси
- •Тема 11 Вибірковий метод.
- •1.Суть вибіркового спостереження
- •Помилки вибіркового спостереження
- •Тема 12 Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти.
- •Практичне заняття № 3
- •Методичні вказівки до розв’язання завдання
- •Практичне заняття № 4,5
- •Середні величини
- •Практичне заняття № 6,7
- •Обчислення абсолютних показників варіації
- •Практичне заняття № 8
- •Практичне заняття № 9
- •Практичне заняття № 10
- •Практичне заняття № 11
- •Практичне заняття № 12,13
- •Практичне заняття № 14,15
- •Перелік екзаменаційних питань з курсу “Статистика”
- •Теми індз
- •Рекомендована література
Відносні величини
У процесі аналізу соціально-економічних процесів абсолютних величин не недостатньо для з'ясування характерних рис і особливостей досліджуваних явищ. Тому в статистиці поряд з абсолютними величинами широко застосовують відносні величини.
Відносними називають величини, які виражають кількісні співвідношення між абсолютними або середніми показниками. Вони дають узагальнюючу, характеристику, досліджуваних явищ і полегшують читання, порівняння і аналіз статистичних даних.
При цьому чисельник дробу (величина, що вивчається) називається звітною величиною. Величина, з якою проводиться порівняння називається основою або базою порівняння (знаменник дробу). Залежно від бази порівняння ВВ виражають у коефіцієнтах, процентах, проміле і продециміле. Якщо за базу взято одиницю, то порівнювану величину виражають як частку цілого. В інших випадках ВВ показує, у скільки разів порівнювана величина більша за базисну. Якщо базисну величину взято за 100, то відносну величину виражають у процентах. При цьому забезпечується точність порівняння, а показники легко сприймаються. Іноді за базисну величину беруть 1000, тоді відносні величини виражають у проміле, а коли 10 000 — в продециміле (проміле широко застосовують у демографії для характеристики народжень, смертності, природного приросту, шлюбів, розлучень тощо).
Важливою умовою правильного застосування відносних величин є порівнянність показників, які використовуються для їх обчислення, за періодами часу, територією, охопленням одиниць сукупності, одиницями вимірювання, способами обліку тощо.
Залежно від змісту і пізнавального значення у статистиці розрізняють сім видів відносних величин:
ВВ планового завдання характеризують відношення планового показника на наступний період до фактично досягнутого за попередній період.
, (5.9)
За величиною цього показника можна зробити такі висновки:
план на наступний період рівний фактично досягнутому рівню в попередньому періоді.
план на наступний період більший від досягнутого за попередній період.
запланований показник на наступний період менше від досягнутого рівня попереднього періоду.
Планове завдання може бути виражене не тільки абсолютною, а й відносною величиною (підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції і т. д.). У цьому разі виконання плану обчислюють порівнянням фактичних відносних показників зростання або зниження з плановими. Наприклад, планом передбачалось збільшити ВЗ зернових у поточному році порівняно з минулим роком на 5%, а фактично ВЗ порівняно з минулим роком підвищився на 8 %. Отже, плановий рівень відносно базисного становить 105%, а фактичний рівень відносно базисного—108%. Отже ВВВП ВЗ дорівнюватиме 108 : 105 ×100 = 102,9 %. Це означає, що планове завдання підвищення ВЗ виконано на 102,9 %, або фактичний рівень ВЗ порівняно з плановим збільшився на 2,9 %. Порівняння приростів ВЗ зернових (8 і 5 %) дає неправильну оцінку виконання плану (8 : 5 × 100 = 160 %).
ВВ виконання плану характеризують відношення показника фактично досягнутого рівня поточного року до планового рівня цього ж року.
, (5.10)
Висновки:
план виконано (100%);
план перевиконано (> 100%);
план не виконано (<100%).
