Відносні величини
У процесі аналізу соціально-економічних процесів абсолютних величин не недостатньо для з'ясування характерних рис і особливостей досліджуваних явищ. Тому в статистиці поряд з абсолютними величинами широко застосовують відносні величини.
Відносними називають величини, які виражають кількісні співвідношення між абсолютними або середніми показниками. Вони дають узагальнюючу, характеристику, досліджуваних явищ і полегшують читання, порівняння і аналіз статистичних даних.
При цьому чисельник дробу (величина, що вивчається) називається звітною величиною. Величина, з якою проводиться порівняння називається основою або базою порівняння (знаменник дробу). Залежно від бази порівняння ВВ виражають у коефіцієнтах, процентах, проміле і продециміле. Якщо за базу взято одиницю, то порівнювану величину виражають як частку цілого. В інших випадках ВВ показує, у скільки разів порівнювана величина більша за базисну. Якщо базисну величину взято за 100, то відносну величину виражають у процентах. При цьому забезпечується точність порівняння, а показники легко сприймаються. Іноді за базисну величину беруть 1000, тоді відносні величини виражають у проміле, а коли 10 000 — в продециміле (проміле широко застосовують у демографії для характеристики народжень, смертності, природного приросту, шлюбів, розлучень тощо).
Важливою умовою правильного застосування відносних величин є порівнянність показників, які використовуються для їх обчислення, за періодами часу, територією, охопленням одиниць сукупності, одиницями вимірювання, способами обліку тощо.
Залежно від змісту і пізнавального значення у статистиці розрізняють сім видів відносних величин:
ВВ планового завдання характеризують відношення планового показника на наступний період до фактично досягнутого за попередній період.
, (5.9)
За величиною цього показника можна зробити такі висновки:
план на наступний період рівний фактично досягнутому рівню в попередньому періоді.
план на наступний період більший від досягнутого за попередній період.
запланований показник на наступний період менше від досягнутого рівня попереднього періоду.
Планове завдання може бути виражене не тільки абсолютною, а й відносною величиною (підвищення продуктивності праці, зниження собівартості продукції і т. д.). У цьому разі виконання плану обчислюють порівнянням фактичних відносних показників зростання або зниження з плановими. Наприклад, планом передбачалось збільшити ВЗ зернових у поточному році порівняно з минулим роком на 5%, а фактично ВЗ порівняно з минулим роком підвищився на 8 %. Отже, плановий рівень відносно базисного становить 105%, а фактичний рівень відносно базисного—108%. Отже ВВВП ВЗ дорівнюватиме 108 : 105 ×100 = 102,9 %. Це означає, що планове завдання підвищення ВЗ виконано на 102,9 %, або фактичний рівень ВЗ порівняно з плановим збільшився на 2,9 %. Порівняння приростів ВЗ зернових (8 і 5 %) дає неправильну оцінку виконання плану (8 : 5 × 100 = 160 %).
ВВ виконання плану характеризують відношення показника фактично досягнутого рівня поточного року до планового рівня цього ж року.
, (5.10)
Висновки:
план виконано (100%);
план перевиконано (> 100%);
план не виконано (<100%).