4). Розподіл одиниць сукупності за вирахуваними межами

5). Аналіз отриманих результатів і формування висновків.

2. Ряди розподілу, статистичні таблиці і графіки

Результати статистичного зведення та спостереження зазвичай оформляються у вигляді рядів розподілу, статистичних таблиць та графіків.

Статистичний ряд розподілу –упорядкований розподіл одиниць сукупності на групи за певною ознакою, яка коливається. Ряди розподілу складаються з двох елементів — варіантів і частот. Варіанта –окреме значення групувальної ознаки, а частоти –кількість елементів у групі з відповідним значенням ознаки, тобто це числа, які показують як часто зустрічаються ті чи інші варіанти ряду розподілу.

Класифікація рядів розподілу здійснюється залежно від таких ознак:

І. Залежно від ознаки (варіанти) за якою побудовано ряд розподілу розрізняють такі види:

- атрибутивні ряди розподілу - ряди розподілу, утворений за якісною ознакою;

- варіаційні ряди розподілу – ряди розподілу побудовані за кількісними ознаками.

ІІ. Залежно від характеру коливання кількісної ознаки варіаційні ряди розподілу поділяються на:

• дискретні характеризують розподіл одиниць сукупності за дискретною ознакою;

• варіаційний;

• ранжирований;

• динамічний;

• інтервальні –це ряди розподілу, які відображають поточну варіацію (зміну) ознаки.

Ряд розподілу в якому частоти спочатку наростають, а потім так само спадають (або навпаки), називають симетричними. Якщо ж розміщення частот в обидві сторони від середньої неоднакове –ряд асиметричний або скошений.

Статистичні таблиці за зовнішнім виглядом являють собою перетин горизонтальних рядків і вертикальних граф, які утворюють клітини таблиці. Статистичні таблиці призначені дня найбільш раціонального, наочного та систематизованого відображення результатів зведення і групування статистичних даних. Елементами таблиць є підмет та присудок таблиці.

Підмет таблиці статистична сукупність, її об'єкти або їх частини, які характеризуються рядом числових показників.

Присудок таблиці - показники, що характеризують стати­стичну сукупність, тобто підмет таблиці.

Обов'язковими атрибутами статистичної таблиці є загальний і внутрішні заголовки.

Загальний заголовок таблиці повинен коротко і чітко характеризувати її зміст. У ньому зазначають, що характеризується в таблиці, до якої території або об'єкту відносяться дані і за який період або на який момент часу.

Внутрішні заголовки таблиці розміщуються збоку і зверху. У бічних заголовках розкривається зміст підмета, у верхніх — зміст присудка. Одиниці вимірювання даних таблиці зазначаються або в загаль­ному заголовку (якщо вони однакові для всіх показників таблиці), або у внутрішніх заголовках рядків і граф таблиці.

Сукупність горизонтальних рядків і вертикальних граф без наведення числових даних утворює макет статистичної таблиці:

Таблиця 1.1

Загальний заголовок

№ п /п	Внутрішній заголовок, що характеризує зміст підмета	Верхні внутрішні заголовки, що розкривають зміст присудка таблиці
		підзаголовок	підзаголовок	підзаголовок	підзаголовок	підзаголовок
1	Бічні внутрішні заголовки, що характеризують зміст окремих рядків
2			Присудок таблиці (числові показники)
3
4
	Підсумок

Класифікація таблиць за видами:

1. За побудовою підмета таблиці поділяють на три види:

   • прості – підмет являє собою перелік об’єктів, елементів у сукупності, територіальний ряд;

   • групові – у підметі розміщуються об’єкти згруповані за однією ознакою;

   • комбінаційні – таблиці, у яких наводяться дані, згруповані за двома і більше ознаками, взятими у поєднанні.

2. За метою дослідження та призначенням статистичні таблиці поділяють на :

• описово-інформаційні (дають кількісну характеристику окремих явищ);

• аналітичні (відображають взаємозв'язок між явищами га тенденції в їх розвитку);

• типологічні (характеризують основні соціально економічні типи явищ);

• спеціального призначення (балансові, матричні)

Таблиці треба вміти читати і аналізувати. Аналіз статистичних таблиць складається з аналізу побудови таблиці та аналізу змісту таблиці. Аналіз побудови таблиці дає визначення того, яке суспільне явище наведене в таблиці, якими ознаками воно характеризується, які ознаки покладені в основу групування, що утворює підмет і присудок. Аналіз змісту таблиці передбачає вивчення окремих груп підмета таблиці (аналіз по горизонталі) і окремих ознак присудка (аналіз по вертикалі), зіставлення даних різних груп сукупності; визначення наявності і характеру залежності між окремими ознаками; подання узагальнюючих висновків про окремі групи і про всю сукупність.

Статистичний графік являє собою систему подання інформації про соціально-економічні явища за допомогою наочного зображення числових величин та їх співвідношень з використанням знакових систем (графічних знаків): крапок, знаків, ліній, геометричних фігур, малюнків з мстою їх узагальнення і подальшого аналізу. Графіки є найефективнішою формою відображення даних з точки зору їх сприйняття.

Всі графічні зображення мають однакові складові елементи: поле графіка, графічний образ, просторові і масштабні орієнтири. Кожний елемент має своє призначення і викопує певну роль як у побудові, так і у інтерпретації графіка.

Поле графіка — це простір, у якому розміщуються геометричні або інші графічні знаки. Розмір поля графіка залежить від призначення графіка.

Графічний образ — це сукупність геометричних або графічних знаків, за допомогою яких відображуються статистичні дані. Це основа графіка, його мова.

Просторові орієнтири або система координат використовують для визначення порядку, розміщення графічних знаків у полі графіка. Найчастіше використовують прямокутну систему координат. У прямокутній системі координат положення будь-якої точки визначається довжиною двох перпендикулярів, опущених з цієї точки на вісь абсцис і ординат.

Масштабні орієнтири (масштаб, масштабна шкала і масштабний знак) застосовують для визначення розмірів геометричних та інших графічних знаків. Окрім того, кожний графік як і таблиця повинен мати заголовок, що розкриває предмет, мету, період зображення об’єкта дослідження.

Класифікація графіків досить різноманітна.

1. За видами поля графіка вони поділяються на:

• діаграми поділяють на: лінійні, стовпчикові, секторні, кільцеві, радіальні та інші (фігурні, знаки Варза);

• картограми –такі статистичні карти, на яких розподіл досліджуваної ознаки по території відображено умовно (штрихуванням, зафарбовуванням, нанесенням точок ін) залежно від величини статистичної ознаки. Їх поділяють на фонові і точкові.

Картодіаграма –графічне зображення закономірностей просторового розміщення статистичних показників.

2. За загальним призначенням:

• ілюстративні;

• аналітичні;

• інформаційні.

3. За функціонально-цільовим призначенням:

• графіки групувань;

• графіки рядів розподілу;

• графіки рядів динаміки;

• графіки взаємозв’язку і порівнянь.