2.Конкретні цілі:

• Збирати анамнез у дитини з захворюваннями серцево-судинної системи.

• Проводити об’єктивне обстеження органів дихання з урахуванням вікових особливостей дитини .

• Інтерпретувати отримані дані дослідження.

• Аналізувати и основні синдроми ураження серцево – судинної системи.

• Призначати комплекс лабораторно-інструментальних методів обстеження при захворюванні органів дихання.

3.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Анатомія	Описувати будову серця, малювати схему кровообігу людини в позаутробний період та внутрішньоутробно.
Нормальна фізіологія	Визначати основні механізми функціонування серцево-судинної системи.
Гістологія та ембріологія	Демонструвати знання етапів розвитку серцево-судинної системи та гістологічної будови судин і серця.
Латинська мова	Володіти термінологією.

4.Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Характеристика	Клінічне значення
Перший тон
Другий тон
Третій тон
Систолічний шум
Діастолічний шум
Функціональний шум
Шум тертя перикарду
Органічний шум
Електрокардіограма
Фонокардіограма
Ехокардіографія

4.2 Теоретичні питання до заняття:

1. Правила аускультації серця у дітей. Місця проекції серцевих клапанів на грудну клітку та місця їх вислуховування.

2. Тони серця, їх характеристика в нормі .

3. Основні причини посилення та послаблення серцевих тонів.

4. Серцеві шуми, їх види.

5. Як відрізнити функціональний та органічний шум?

6. Шум тертя перикарду, чим він відрізняється від серцевих шумів.

7. Основні ознаки міокардиту.

8. Основні ознаки перикардиту.

9. Основні ознаки ендокардиту.

10. Основні відмінності між вродженими і набутими вадами серця у дітей.

11. Особливості ЕКГ і ФКГ у здорових дітей різного віку.

12. Ехокардіографія.

4.3.Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

4.4.Зміст теми:

Аускультація серця проводиться в п’яти точках, які відповідають місцю оптимального вислухування клапанів серця, і в певній послідовності:

1. Ділянка верхівки (вислуховуються звукові явища з мітрального клапана).

2. На рівні II міжребер’я біля правого краю грудини (вислуховуються звукові явища з клапанів аорти).

3. На рівні II міжребер’я біля лівого краю грудини (вислуховуються звукові явища з клапанів легеневої артерії).

4. Нижня третина грудини на основі прикріплення мечеподібного відростка, трохи праворуч від середньої грудинної лінії (вислуховуються звукові явища з тристулкового клапана).

5. Точка С.П.Боткіна-Науніна (Naunyn)-Ерба (Erb) — на рівні III-IV міжребер’я (залежно від віку дитини) біля лівого краю грудини. С.П.Боткін описував локалізацію цієї точки аускультації як пересічення лівого краю грудини лінією, що проводиться від грудинного кінця II правого міжребер’я до верхівки серця. За даними С.П.Боткіна, в цій точці найкраще вислуховуються діастолічні аортальні шуми. Пізніше Наунін і Ерб незалежно один від одного довели, що в цій точці також вислуховуються систолічні шуми мітрального клапана. Наведені дані дозволяють вважати, що в точці Боткіна-Науніна-Ерба вислуховуються звукові явища з усіх клапанів серця.

Вислухавши вказані точки, лікар повинен провести аускультацію інших ділянок. Зокрема, необхідно вислухати пахвинні ділянки, під ключицями і надчеревну ділянку, а також спину. Аускультація цих ділянок дозволяє виявити провідність звукових явищ, що виникають при діяльності серця.

Алгоритм розпізнавання аускультативної картини серця при обстеженні дітей включає:

а) визначення I і II тонів серця, їх характеристику в різних точках вислухування (гучність, тембр, акценти), наявність додаткових тонів (розщеплення, роздвоєння);

б) оцінку ритму діяльності серця;

в) визначення наявності шумів серця і їх характеристику (епіцентр вислухування — punctum max, фазу виникнення, інтенсивність, тембр тощо).