
- •Передмова
- •Змістовий модуль і. «Етика службового спілкування» як навчальна дисципліна. Етичні засади і культура вербального і невербальногоспілкування
- •Тема 1. “Етика службового спілкування” як навчальна дисципліна, її предмет і завдання, основні поняття. Історичний характер службового спілкування План
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Тема 2. Спілкування як інструмент професійної діяльності. Етикет План
- •Етикетні вирази науковців:
- •Висновок:
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Тема 3. Культура усної професійної мови План
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Тема 4. Невербальні засоби спілкування як вияв етичної культури особистості План
- •Висновок
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Змістовий модуль іі. Етика мовленнєвої взаємодії. Службовеспілкування та форми обговорення службових проблем
- •Тема 5. Етика та етикет службового діалогічного спілкування
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Тема 6. Етика та етикет публічного виступу перед аудиторією План
- •5.Структура публічного виступу.
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Тема 7. Етика та етикет службового листування План
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Тема 8. Культура українського службового писемного спілкування План
- •Корисні поради
- •Керування дієслів іменниками
- •Корисні поради
- •Частовживані мовні формули
- •Висновки
- •Питання для самоконтролю
- •Список літератури
- •Практикум Практичне завдання № 1
- •Практичні завдання № 2
- •Практичні завдання № 3
- •Практичні завдання № 4
- •Практичні завдання № 5 Тест «Телефонні розмови»
- •Практичні завдання № 6 Критерії оцінки усного виступу
- •Практичні завдання№ 7 Виконайте наведені завдання
- •Практичні завдання№ 8 Виконайте наведені завдання
- •Практичні завдання № 9 Тест «Діловий етикет у спілкуванні з іноземними партнерами»
- •Ділові кейси (ситуації)
- •Ситуація 1
- •Ситуація 2
- •Ситуація 3 Аргументація в службовій розмові.
- •Додатки
- •Модуль індивідуальної роботи
- •Завдання контрольних робіт та методичні рекомендації до їх виконання для студентів заочної форми навчання Методичні рекомендації до виконання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Завдання контрольних робіт для студентів заочної форми навчання
- •Етика та етикет ділового спілкування з іноземцями.
- •Етика та етикет у комерційної діяльності (етика маркетингу; етика в рекламній діяльності; етика сфери обслуговування; етика в Паблік Рилейшнз).
Корисні поради
Укладаючи ділові документи українською мовою, доречно віддавати перевагу дієприслівникам, а не віддієслівним іменникам з прийменниками по, при, після. Наприклад: Закінчивши Сумський державний педагогічний інститут імені А. С. Макаренка, О. Л. Даниленко працювала вчителем математики., а не По закінченню (чи після закінчення) Сумського державного педагогічного інституту імені А. С. Макаренка, О. Л. Даниленко працювала вчителем математики...
Вживаючи дієприслівник, шукайте йому діяча.
П р и с л і в н и к и . Це повнозначні слова, які виражають непроцесуальну ознаку дії або стану іншої непроцесуальної ознаки або предмета. Граматичні особливості цього розряду слів визначають їх стилістичні функції, а саме відсутність словозміни, яка зумовлена передусім провідною придієслівною обставинною функцією, обмежує стилістичні можливості прислівників. У текстах різних стилів вони переважно конкретизують значення, виражене найчастіше дієсловом, рідше прикметником, прислівником чи іменником: остаточно врегульовані платежі, надзвичайно важливий документ, дуже прикро, дорога назад. Важливі стилістичні функції виконують у текстах офіційно-ділового стилю службові слова – прийменники, сполучники, частки.
П р и й м е н н и к и . Це службові слова, які виражають певне значення тільки у зв'язку з відмінковими формами повнозначних слів, тому і стилістичні функції прийменників, зокрема первинних, залежать від повнозначних слів. Так, стилістично нейтральні прийменники у (в), з, за та ін. сполучаючись із стилістично маркованими повнозначними словами, утворюють стилістично марковані прийменникові конструкції: у примусовому порядку, у присутності свідків, за сумісництвом, обов'язок за угодою, з питань звітності, виходити з інтересів (компанії) тощо. Багато прийменниково-відмінкових конструкцій набули книжного забарвлення і закріпились як типові мовні звороти офіційно-ділового стилю: на час відсутності; за час, що минув із..; із збереженням заробітної плати; на певний термін; на постійну роботу; відповідач у справі; з правом на житлову площу; із зазначеням номера та ін.
Прийменники використовують також і в дієслівних конструкціях, де вони беруть участь у реалізації об'єктних відношень. Проте в позиції після дієслова прийменники послаблюють своє конкретне значення і перетворюються на придієслівні службові морфеми, формальний елемент конструкції. Багато дієслів вживається тільки з певним прийменником. В офіційно-діловому стилі дієслівні словосполучення із сталим прийменником функціонують активно: залучати до (роботи), ввести в (дію), підготуватися до (перевірки), указати на (необхідність), стягнути з (відповідача), відмовитися від (пропозиції), призвести до (порушення), вилучати із (специфікації), відійти від (домовленості), ухилятися від (відповідальності) та ін.
В офіційно-діловому стилі сучасної української мови функціонують також прийменники, які мають виразне стильове забарвлення. Це переважно вторинні прості та складені прийменники, які розвинулися із самостійних частин мови. Наприклад: відносно, відповідно до, з метою, у зв'язку з, виходячи з, у випадку, у разі, зважаючи на, незважаючи на,з огляду на, згідно з, за винятком, в напрямку, на додаток до, шляхом та ін. Не вживають в текстах ділових документів прийменники насупроти, проз, проміж, побіч, сфера функціонування яких – розмовний і художній стилі. Прийменники є важливими текстотвірними засобами, оскільки вони, вступаючи у різні зв'язки і відношення з повнозначними словами, семантично і синтаксично спаюють текст.
Вибір прийменників у більшості випадків визначається мовною традицією, але важливу роль відіграє також їх значення. Наприклад, просторове значення виражають прийменники в (у), до, над, на; назви міст, країн вимагають вживання прийменника в (у): в Німеччині, у Китаї, в Україні, в Києві. Коли йдеться про моря, океани, гори тощо, то вживають прийменник на: на Чорному морі, на горі Арарат (на Арараті), на острові Мадагаскар (на Мадагаскарі).
Поширеною помилкою сучасної ділової мови є надмірне використання в документах прийменника по. Це спричинено впливом російської мови, де цей прийменник дуже продуктивний. Щоб уникнути помилок уживання прийменника по в документах, потрібно пам’ятати про такі російсько-українські паралелі:
Російська мова |
Українська мова |
По по призванню, по поручению, по приказу, по собственному желанию, по правилам, по схеме, по образованию, по сведениям, по указанию, по адресу (проживать) |
За за покликанням, за дорученням, за наказом, за власним бажанням, за правилами, за схемою, за освітою, за свідченнями, за вказівкою, за адресою (мешкати) |
По по случаю, по вопросам економики, по многим причинам, по уважительной причине, исследования по физике, лекции по философии, заместитель по хозчасти, по поводу чего |
3 з нагоди, з питань економіки, з багатьох причин, з поважної причини, дослідження з фізики, лекції з філософії, заступник з госпчастини, з приводу чого |
По по просьбе, по вкусу, по требованию, по адресу (прислать), по заказу, по предложению |
На на прохання, на смак, на вимогу, на адресу (надіслати), на замовлення, на пропозицію |
По по всем направленням, по делам молодежи, по служебным делам, прийти по делу, по выходным |
У (в) у всіх напрямках, у справах молоді, у службових справах, прийти у справі, у вихідні |
По меры по улучшению условий, курсы по изучению английского языка |
Для (значення мети) заходи для поліпшення умов праці, курси для вивчення англійської мови |
По по ошибке, по невнимательности, по причине чего, по болезни, по недоразумению |
Через через помилку, через неуважність, через що, через хворобу, через непорозуміння |
По по прибытии, по рассмотрении, по истечении времени, по получении |
Після (значення часу) після прибуття, після розгляду, після закінчення часу, після отримання |
По по ошибке, по ночам, по улице, по почте, по телефону, по объему, младший по званню |
Без прийменника помилково, ночами, вулицею, поштою, обсягом, молодший званням |
По по очереди, дежурный по району, по возможности, приказ по институту, резьба по дереву |
По по черзі, черговий по району, по можливості, наказ по інституту, різьба по дереву |
Неправомірно часом використовують в ділових документах прийменник при. Його доречно вживати у словосполученнях, що мають значення вказівки на наявність чогось поряд, а також вказівки на службу десь: бібліотека при заводі, залишити при штабі; позначають особу, яка має щось: при мені були гроші; вказують на присутність когось: при свідках, при сторонніх. Значення близькості до чогось передається словосполученнями з прийменниками при або біля, коло, поряд, поруч: коло (біля, при ) станції, коло (біля) входу і при вході, край дороги і при дорозі.
Словосполученням російської мови з прийменником при, що вказує на обставини, умови, за яких що-небудь відбувається, в українській мові відповідають словосполучення з різними прийменниками або безприйменникові конструкції.
Російська мова |
Українська мова |
при скорости в 150 километров |
при швидкості в 150 кілометрів |
при желании |
при бажанні, за бажання |
при условии |
при умові, за умови, з умовою |
при любой погоде |
за будь-якої погоди |
при условии выполнения обязательств |
за умови виконання зобов’язань |
при одном воспоминании |
від самої згадки (самого спогаду (спомину)) |
при жизни |
за життя |
при этих словах |
сказавши це |
при исполнении служебных обязанностей |
під час виконання службових обов’язків |
при подписании договора |
під час підписання договору |
при принятии решения |
приймаючи рішення |
С п о л у ч н и к и . Це службові слова, що оформлюють логіко-граматичні зв'язки як між частинами речення, так і окремими реченнями у складі тексту. В офіційно-діловому стилі функціонують лише стилістично нейтральні сполучники: а, та, і, однак, де, тому що, через те що, незважаючи на те що, в міру того як та ін. Сполучники аби, а що, буцім, отож, раз, себто мають розмовне забарвлення і в діловому спілкуванні не вживаються.
Ч а с т к и . Вони беруть участь у вираженні окремих морфологічних форм слів, оформленні комунікативного, модального і емоційно-оцінного статусу висловлень та їх частин. Частки є полістилістичними одиницями і в функціональному плані можуть мати різне навантаження. В офіційно-діловому стилі ці мовні одиниці використовують з метою посилити дії чи якості предметів, підкреслити змістові центри фразового масиву, логічного виділення слів тощо: За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення; МЗС України висловлює сподівання, що розвиток подій не призведе до подальшого погіршення ситуації, що було б украй небезпечним у контексті розв'язання проблем і близькосхідного регіону в цілому.
4. Синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю. Важливість питань, які висвітлюються в офіційно-діловому стилі, вимагає максимально точного, чіткого і суворо логічного викладу думки. Цього можна досягти не тільки за допомогою відповідних лексичних засобів, а й завдяки використанню специфічних синтаксичних конструкцій. Чільне місце серед них посідають стійкі (шаблонні, стандартні) словосполучення - готові мовні конструкції (табл. 3.5). Їх наявність у діловому мовленні є наслідком регламентованості службових відносин, повторюваності управлінських ситуацій і тематичної визначеності ділового спілкування. Мовні формули виникають у результаті уніфікації мовних засобів. Інколи вони є елементами, що визначають видову належність документа. Наприклад, заяви завжди починаються словами прошу + інфінітивна форма дієслова, яке конкретизує прохання: прошу прийняти (звільнити, зарахувати, призначити, розглянути) та ін.; у наказах часто вживають мовні конструкції на зразок: зважаючи на викладене вище, для виконання вимог, призначити на посаду, проект наказу погоджено, контроль за виконанням наказу доручити тощо.
Активно функціонують у діловій мові конструкції «дієслово + іменник»: надати допомогу замість допомогти; здійснити ремонт замість відремонтувати; проводити змагання замість змагатися; справити враження замість вразити, скласти подяку замість подякувати та ін. Такі словосполучення, на відміну від дієслів, точніше передають значення - називають і дію, і предмет цієї дії.