Корисні поради

Укладаючи ділові документи українською мовою, доречно віддавати перевагу дієприслівникам, а не віддієслівним іменникам з прийменниками по, при, після. Наприклад: Закінчивши Сумський державний педагогічний інститут імені А. С. Макаренка, О. Л. Даниленко працювала вчителем математики., а не По закінченню (чи після закінчення) Сумського державного педагогічного інституту імені А. С. Макаренка, О. Л. Даниленко працювала вчителем математики...

Вживаючи дієприслівник, шукайте йому діяча.

П р и с л і в н и к и . Це повнозначні слова, які виражають непроцесуальну ознаку дії або стану іншої непроцесуальної ознаки або предмета. Граматичні особливості цього розряду слів визначають їх стилістичні функції, а саме відсутність словозміни, яка зумовлена передусім провідною придієслівною обставинною функцією, обмежує стилістичні можливості прислівників. У текстах різних стилів вони переважно конкретизують значення, виражене найчастіше дієсловом, рідше прикметником, прислівником чи іменником: остаточно врегульовані платежі, надзвичайно важливий документ, дуже прикро, дорога назад. Важливі стилістичні функції виконують у текстах офіційно-ділового стилю службові слова – прийменники, сполучники, частки.

П р и й м е н н и к и . Це службові слова, які виражають певне значення тільки у зв'язку з відмінковими формами повнозначних слів, тому і стилістичні функції прийменників, зокрема первинних, залежать від повнозначних слів. Так, стилістично нейтральні прийменники у (в), з, за та ін. сполучаючись із стилістично маркованими повнозначними словами, утворюють стилістично марковані прийменникові конструкції: у примусовому порядку, у присутності свідків, за сумісництвом, обов'язок за угодою, з питань звітності, виходити з інтересів (компанії) тощо. Багато прийменниково-відмінкових конструкцій набули книжного забарвлення і закріпились як типові мовні звороти офіційно-ділового стилю: на час відсутності; за час, що минув із..; із збереженням заробітної плати; на певний термін; на постійну роботу; відповідач у справі; з правом на житлову площу; із зазначеням номера та ін.

Прийменники використовують також і в дієслівних конструкціях, де вони беруть участь у реалізації об'єктних відношень. Проте в позиції після дієслова прийменники послаблюють своє конкретне значення і перетворюються на придієслівні службові морфеми, формальний елемент конструкції. Багато дієслів вживається тільки з певним прийменником. В офіційно-діловому стилі дієслівні словосполучення із сталим прийменником функціонують активно: залучати до (роботи), ввести в (дію), підготуватися до (перевірки), указати на (необхідність), стягнути з (відповідача), відмовитися від (пропозиції), призвести до (порушення), вилучати із (специфікації), відійти від (домовленості), ухилятися від (відповідальності) та ін.

В офіційно-діловому стилі сучасної української мови функціонують також прийменники, які мають виразне стильове забарвлення. Це переважно вторинні прості та складені прийменники, які розвинулися із самостійних частин мови. Наприклад: відносно, відповідно до, з метою, у зв'язку з, виходячи з, у випадку, у разі, зважаючи на, незважаючи на,з огляду на, згідно з, за винятком, в напрямку, на додаток до, шляхом та ін. Не вживають в текстах ділових документів прийменники насупроти, проз, проміж, побіч, сфера функціонування яких – розмовний і художній стилі. Прийменники є важливими текстотвірними засобами, оскільки вони, вступаючи у різні зв'язки і відношення з повнозначними словами, семантично і синтаксично спаюють текст.

Вибір прийменників у більшості випадків визначається мовною традицією, але важливу роль відіграє також їх зна­чення. Наприклад, просторове значення виражають прий­менники в (у), до, над, на; назви міст, країн вимагають вживання прийменника в (у): в Німеччині, у Китаї, в Ук­раїні, в Києві. Коли йдеться про моря, океани, гори тощо, то вживають прийменник на: на Чорному морі, на горі Арарат (на Арараті), на острові Мадагаскар (на Мадагаскарі).

Поширеною помилкою сучасної ділової мови є надмір­не використання в документах прийменника по. Це спричинено впливом російської мови, де цей прийменник дуже продуктивний. Щоб уникнути помилок уживання прий­менника по в документах, потрібно пам’ятати про такі російсько-українські паралелі:

Російська мова	Українська мова
По по призванню, по поручению, по приказу, по собственному желанию, по правилам, по схеме, по образованию, по сведениям, по указанию, по адресу (проживать)	За за покликанням, за доручен­ням, за наказом, за власним бажанням, за правилами, за схемою, за освітою, за свідченнями, за вказівкою, за адресою (мешкати)
По по случаю, по вопросам економики, по многим причинам, по уважительной причине, исследования по физике, лекции по философии, заместитель по хозчасти, по поводу чего	3 з нагоди, з питань економіки, з багатьох причин, з поважної причини, дослідження з фізики, лекції з філософії, заступник з госпчастини, з приводу чого
По по просьбе, по вкусу, по требованию, по адресу (прислать), по заказу, по предложению	На на прохання, на смак, на вимогу, на адресу (надіслати), на замовлення, на пропозицію
По по всем направленням, по делам молодежи, по служебным делам, прийти по делу, по выходным	У (в) у всіх напрямках, у справах молоді, у службових справах, прийти у справі, у вихідні
По меры по улучшению условий, курсы по изучению английского языка	Для (значення мети) заходи для поліпшення умов праці, курси для вивчення англійської мови
По по ошибке, по невнимательности, по причине чего, по болезни, по недоразумению	Через через помилку, через неуважність, через що, через хворобу, через непорозуміння
По по прибытии, по рассмотрении, по истечении времени, по получении	Після (значення часу) після прибуття, після розгляду, після закінчення часу, після отримання
По по ошибке, по ночам, по улице, по почте, по телефону, по объему, младший по званню	Без прийменника помилково, ночами, вулицею, поштою, обсягом, молодший званням
По по очереди, дежурный по району, по возможности, приказ по институту, резьба по дереву	По по черзі, черговий по району, по можливості, наказ по інституту, різьба по дереву

Неправомірно часом використовують в ділових доку­ментах прийменник при. Його доречно вживати у слово­сполученнях, що мають значення вказівки на наявність чо­гось поряд, а також вказівки на службу десь: бібліотека при заводі, залишити при штабі; позначають особу, яка має щось: при мені були гроші; вказують на присутність ко­гось: при свідках, при сторонніх. Значення близькості до чогось передається словосполученнями з прийменниками при або біля, коло, поряд, поруч: коло (біля, при ) станції, коло (біля) входу і при вході, край дороги і при дорозі.

Словосполученням російської мови з прийменником при, що вказує на обставини, умови, за яких що-небудь відбувається, в українській мові відповідають словосполу­чення з різними прийменниками або безприйменникові конструкції.

Російська мова	Українська мова
при скорости в 150 километров	при швидкості в 150 кілометрів
при желании	при бажанні, за бажання
при условии	при умові, за умови, з умовою
при любой погоде	за будь-якої погоди
при условии выполнения обязательств	за умови виконання зобов’язань
при одном воспоминании	від самої згадки (самого спогаду (спомину))
при жизни	за життя
при этих словах	сказавши це
при исполнении служебных обязанностей	під час виконання службових обов’язків
при подписании договора	під час підписання договору
при принятии решения	приймаючи рішення

С п о л у ч н и к и . Це службові слова, що оформлюють логіко-граматичні зв'язки як між частинами речення, так і окремими реченнями у складі тексту. В офіційно-діловому стилі функціонують лише стилістично нейтральні сполучники: а, та, і, однак, де, тому що, через те що, незважаючи на те що, в міру того як та ін. Сполучники аби, а що, буцім, отож, раз, себто мають розмовне забарвлення і в діловому спілкуванні не вживаються.

Ч а с т к и . Вони беруть участь у вираженні окремих морфологічних форм слів, оформленні комунікативного, модального і емоційно-оцінного статусу висловлень та їх частин. Частки є полістилістичними одиницями і в функціональному плані можуть мати різне навантаження. В офіційно-діловому стилі ці мовні одиниці використовують з метою посилити дії чи якості предметів, підкреслити змістові центри фразового масиву, логічного виділення слів тощо: За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення; МЗС України висловлює сподівання, що розвиток подій не призведе до подальшого погіршення ситуації, що було б украй небезпечним у контексті розв'язання проблем і близькосхідного регіону в цілому.

4. Синтаксичні особливості офіційно-ділового стилю. Важливість питань, які висвітлюються в офіційно-діловому стилі, вимагає максимально точного, чіткого і суворо логічного викладу думки. Цього можна досягти не тільки за допомогою відповідних лексичних засобів, а й завдяки використанню специфічних синтаксичних конструкцій. Чільне місце серед них посідають стійкі (шаблонні, стандартні) словосполучення - готові мовні конструкції (табл. 3.5). Їх наявність у діловому мовленні є наслідком регламентованості службових відносин, повторюваності управлінських ситуацій і тематичної визначеності ділового спілкування. Мовні формули виникають у результаті уніфікації мовних засобів. Інколи вони є елементами, що визначають видову належність документа. Наприклад, заяви завжди починаються словами прошу + інфінітивна форма дієслова, яке конкретизує прохання: прошу прийняти (звільнити, зарахувати, призначити, розглянути) та ін.; у наказах часто вживають мовні конструкції на зразок: зважаючи на викладене вище, для виконання вимог, призначити на посаду, проект наказу погоджено, контроль за виконанням наказу доручити тощо.

Активно функціонують у діловій мові конструкції «дієслово + іменник»: надати допомогу замість допомогти; здійснити ремонт замість відремонтувати; проводити змагання замість змагатися; справити враження замість вразити, скласти подяку замість подякувати та ін. Такі словосполучення, на відміну від дієслів, точніше передають значення - називають і дію, і предмет цієї дії.