3. Особливості застосування методів менеджменту в умовах переходу до ринкових відносин
Основні принципи застосування методів управління в умовах ринкових відносин наступні: забезпечення рентабельності, самоокупності, господарської самостійності, моральної та матеріальної зацікавленості, конкурентноздатності продукції, зменшення витрат тощо. Основне призначення методів управління в умовах ринкових відносин полягає в забезпеченні високої ефективності діяльності трудових колективів, їхньої чіткої, рівномірної роботи, всебічної зацікавленості кожного працівника в досягненні найвищих результатів.
Як основа економічного механізму управління, економічні методи, в умовах ринкового виробництва, проникають у всі системи виробничих відносин, стимулюючи їхній розвиток у загальнодержавному масштабі на всіх рівнях управління.
При використанні організаційно-розпорядчих методів управління в ринкових умовах, необхідно враховувати, насамперед, економічні інтереси, соціальні потреби й психологічні особливості керівників і підлеглих, виробників і споживачів. Трудовий колектив є основним каналом задоволення соціальних потреб людини і являє собою сукупність людей, об'єднаних спільною виробничою метою, спільною діяльністю на користь суспільства, єдністю інтересів, єдиною організацією, взаємною відповідальністю кожного, стосунками товариського співробітництва й взаємодопомоги.
Соціально-психологічні методи посідають важливе місце в процесі управління, яке визначається роллю колективу в задоволенні потреб людини. Це конкретні способи й прийоми впливу на процеси, які відбуваються всередині нього (введення різних соціальних, моральних, етичних норм, які включають правила внутрішнього розпорядку, статути громадських організацій, правила виробничого етикету, форми дисциплінарних дій).
Таким чином, перехід до ринкових відносин і економічної самостійності підприємств потребує докорінної зміни існуючої організації управління, планування, форм і методів планомірного регулювання процесів соціального розвитку.
Розділ 3
Ф
ункції
менеджменту
3.1. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту
Під функціями менеджменту слід розуміти відносно відокремлені напрями управлінської діяльності, тобто трудові процеси у сфері управління. Вони відображають суть та зміст управлінської діяльності на всіх рівнях управління.
Функції менеджменту виникли в результаті поділу та спеціалізації праці.
А.Файоль виділяв планування, організацію, розпорядництво, координування та контроль як функції менеджменту. Мескон, Альберт і Хедоурі запропонували розглядати 4 функції: планування, організацію, мотивацію та контроль. Останній підхід є найбільш привабливим, оскільки дослідження показують, що саме ці функції беруть участь у здійсненні будь-якого управлінського процесу. функції менеджменту класифікуються за рядом ознак.
На першому етапі функції доцільно класифікувати за ознакою їхнього місця в менеджменті. У відповідності з нею вони можуть бути: основні, тобто ті, які беруть участь у будь-яких управлінських процесах, і часткові (спеціальні), за допомогою яких здійснюються лише певні управлінські процеси. До основних функцій відноситься планування, організація, мотивація та контроль, до часткових - управління основним виробництвом, його технічною підготовкою, капітальним будівництвом тощо.
За ознакою об'єкту - це функції управління підприємством, цехом, відділом, дільницею, бригадою тощо.
За ознакою елементів виробничо-господарської діяльності - це функції управління працею, предметами та знаряддями праці, інформацією.
Реалізація будь-яких спеціальних функцій здійснюється шляхом застосування основних функцій. Дослідження взаємозв'язку функцій дає можливість удосконалювати управління, формувати ефективну систему менеджменту, усувати його зайві ланки, бюрократичні перепони.
Надалі нами будуть розглядатися лише основні функції менеджменту як основа будь-якого управлінського процесу.