9.2. Швидке читання

Зростання потоку інформації вимагає від менеджера швидкої обробки великої кількості друкованого матеріалу. Виникла потреба в спеціальному тренуванні психічних функцій людини з читання. Для оволодіння технікою швидкого читання необхідно позбавитися трьох недоліків, якими є:

- артикуляція, або проговорювання того, що читається. При цьому швидкість читання не перевищує швидкості мови - 150 слів за хвилину. Становище ускладнюється тим, що при артикуляції сприйняття інформації відбувається за участю слухового каналу, що й сповільнює швидкість читання;

- мале поле зору при читанні. Під полем зору розуміють частину тексту, яка сприймається очима при одній фіксації погляду. При звичайному читанні, коли сприймаються букви чи окремі слова, поле зору дуже мале. У результаті очі змушені робити багато зайвих зупинок при читанні;

- регресії при читанні. ПІД ними розуміють зворотні рухи очей до незрозумілих фраз, слів, речень.

Відомі чотири способи читання. Перший спосіб - це поглиблене читання складного, невідомого або наукового тексту, яке вимагає глибокого розуміння й обдумування прочитаного. Другий спосіб - читання художньої літератури, при якому, якщо читають із насолодою, то це робиться повільно, якщо ж хочуть перечитати книгу за одним заходом, то читають дуже швидко. Третій спосіб - швидке суцільне читання, яке забезпечує повноцінне засвоєння прочитаного. Четвертий спосіб - читання-скандування. Таке читання потрібне для моментальної оцінки тексту, для відшукування певних слів чи фактів. Дослідним шляхом встановлено, що таке читання має продуктивність 650-1000 слів за хвилину в залежності від натренованості.

"Відомі школи техніки швидкого читання використовують цілий ряд своєрідних методик. Але, як правило, вони всі спрямовані на те, щоб ліквідувати в людини перераховані вище недоліки читання й таким чином збільшити його швидкість.

Пам'ять - це психічний процес, який полягає у :

а) запам'ятовуванні предметів, явищ, вчинків, думок і т.д.;

б) збереженні того, що запам'яталося;

в) відтворенні того, що запам'яталося;

г) впізнанні тих об'єктів, які мале місце в минулому;

Зазвичай розрізняють чотири види пам'яті:

Наглядно-образна пам'ять проявляється в запам'ятовуванні й відтворенні видимих і слухових образів. Ця пам'ять має велике значення в робочій, навчальній і творчій діяльності людини.

Словесно-логічна пам'ять виражається в запам'ятовуванні й відтворенні думок. Цей вид пам'яті тісно пов'язаний із мовою. Наприклад, об'єкт спостереження можна не лише запам'ятати наглядно, але й виразити його сутність у словесній формі.

Рухова пам'ять залежить від співвідношення збудження й гальмування нервових клітин. Виникнувши рухомий образ впливає на групу м’язів, робота яких пов’язана з цим образом.

Емоційна пам’ять - це пам’ять на емоційні стани, які мали місце в минулому. Емоційні переживання швидко запам’ятовуються й легко відтворюються.

Розрізняють також коротко- та довготермінову пам’ять.

Короткотермінова (оперативна) пам’ять утримує інформацію у вигляді неповного відтворення подій (наприклад, при погляді на сукупність цифр).

Довготермінова пам’ять служить для запам'ятовування інформації надовго. Все, що утримується протягом більш, ніж декількох хвилин , знаходиться в довготерміновій пам'яті.

Відомі в психології прийоми запам’ятовування поділяються на логічні й механічні.

Логічне запам'ятовування спрямоване на зміст поступаючої інформації. Механічне запам'ятовування пов’язане з формою інформації, яка сприймається : слова, звуки, образи. У практичній діяльності важко провести межу між логічним та механічним запам'ятовуванням. Це добре видно на найбільш поширеному прийомі запам'ятовування-повторенні.

Повторення—найбільш розповсюджений метод запам'ятовування. При цьому необхідно знати такі правила:

- великий за обсягом матеріал слід поділяти на частини за їхнім змістом і вивчати , після чого повторювати в цілому;

- кількість повторень повинна бути дещо більшою за ту, якої виявилося достатньо для першого повного відтворення матеріалу;

- повторення інформації повинно починатися не пізніше, ніж через годину після запам'ятовування (через годину в пам'яті людини залишається не менше 50%, а через день 30-35% того, що запам'яталося).

Пам'ять - це основа, на якій базується будь-яка професійна діяльність. Сучасний менеджер не уявляється без хорошої пам'яті, тому він повинен постійно думати про її розвиток.

Для розвитку пам'яті менеджмент рекомендує використовувати наступні прийоми:

- повторення вивченого. Менеджер повинен періодично

освіжувати в пам'яті вивчене ( перечитувати, продумувати і т.д.);

- цілеспрямовані вправи. Тут можна запропонувати вивчення цифрового матеріалу, текстів прози й віршів, образів;

- тренування спостережливості. Спостережливість сприяє покращенню невимушеного запам’ятовування. Для цього рекомендують регулярні вправи з обдумування того, що мало місце за день, тиждень, місяць і т. д.;

- гігієна пам'яті. При втомі не слід постійно підбадьорювати себе тонізуючими напоями (кава, чай). При інтенсивних заняттях розумовою працею доцільно через 40- 45 хвилин робити невеликі перерви; дуже корисні фізкультпаузи; дуже важливим є повноцінний сон. Суттєве значення для розвитку пам'яті має правильне харчування ( не менше Зх разів на день).Позитивний вплив на розвиток пам’яті мають хороші взаємовідносини в сім’ї та на роботі.

Отже, пам’ять - це важлива функція інтелекту. Можна цілком упевнено сказати : є пам'ять—є людина. Тому кожен повинен дбати про її розвиток.