- •Передмова
- •1.1. Основні етапи розвитку менеджменту
- •1.2. Розвиток менеджменту в Україні
- •Розділ 2 м енеджмент та його інструментарій
- •1. Суть і значення методів менеджменту
- •2. Класифікація методів менеджменту
- •3. Особливості застосування методів менеджменту в умовах переходу до ринкових відносин
- •3.1. Загальна характеристика та класифікація функцій менеджменту
- •3.2. Функція менеджменту „планування”
- •Пошук та вибір іноземного партнера
- •Робочий план дня
- •2.1. Предмет, об’єкт та зміст планування
- •2.2. Планування – основна функція управління
- •2.3. Завдання курсу планування діяльності туристичних установ
- •2.4. Бізнес-план як кінцевий продукт планування
- •2.4.1. Мета складання бізнес-плану та області його застосування.
- •2.4.2. Структура бізнес-плану
- •2.4.3. Критерії оцінки ефективності інвестиційного проекту
- •13.2. Індекс доходності
- •Оцінка комерційної та бюджетної ефективності проекту
- •3.2. Функція менеджменту „організація”
- •3.2.1. Організація, її роль та значення
- •2. Структурна побудова організацій та особливості дії в них функції "організація"
- •Керівник організації
- •3. Культура організації
- •4. Організації в Україні та їхній розвиток
- •3.4. Функція менеджменту „мотивація”
- •3.5. Функція менеджменту „контроль”
- •4.1. Поняття та характеристика комунікацій
- •4.2. Інформація як матеріал комунікацій та її види
- •4.3. Мова та ділове письмо як складові комунікацій
- •4.4. Документи та інші носії інформації
- •5.1. Суть процесу керівництва та лідерства
- •5.2. Стилі керівництва та типи менеджерів
- •5.3. Шляхи вдосконалення керівництва колективом
- •6.1. Сутність та класифікація управлінських рішень
- •6.2. Процес розробки та умови прийняття управлінських рішень
- •6.3. Методи прийняття управлінських рішень
- •7.1. Природа й сутність конфлікту
- •7.2. Умови та причини виникнення конфліктів
- •7.3. Шляхи запобігання та способи вирішення конфліктів
- •8.1. Зміст організації управлінської праці менеджера
- •8.2.Організація роботи з документами
- •8.3. Організація й проведення ділових зустрічей
- •8.4. Організація прийому відвідувачів
- •9.1. Управління часом
- •9.2. Швидке читання
- •9.3. Тренування інтелекту
- •9.4. Управління стресом
- •11.1. Особливості японського менеджменту.
- •Працівники отримують задоволення від залежності, яка визначається тісним вертикальним зв’язком в структурі колективу, яка сприймається як гарантія захищеності та безпеки;
- •Основним завданням менеджера є підтримка в колективі духу корпоративності, об’єднанні працівників спільними інтересами і розумінням загальних цілей роботи;
- •11.2. Особливості американського менеджменту.
- •11.3. Порівняльна характеристика американського та японського менеджменту.
- •11.4. Німецька модель менеджменту.
- •11.6. Особливості французької системи менеджменту.
- •11.7. Шведська модель менеджменту
- •Список літератури
4.3. Мова та ділове письмо як складові комунікацій
У діловому спілкуванні, де використовується мова, функціонують три основні елементи — суб'єкт мовної комунікації, мовне повідомлення й об'єкт (отримувач) повідомлення. Якісне функціонування мови проявляється в трьох аспектах: а) утворенні мовних елементів; б) формуванні змісту повідомлення; в) готовності об'єкту сприймати й переробляти ці повідомлення. Розглянемо дані аспекти більш детально.
Мова — це процес перекодування думок у звукові або графічні структури (символи). Цей процес пов'язаний не лише з думками, але він охоплює також особисті й міжособисті фактори (ставлення до певної ситуації, емоції). Звідси й специфічне вираження мови у відповідному тоні й гучності голосу, а також спрямуванні погляду.
Тон мови служить індикатором психологічного стану того, хто говорить. Судячи протон, співрозмовник може зрозуміти, чому його повчають, докоряють тощо. За тоном легко здогадатися, чи вірить сам доповідач у те, що він доносить до слухачів, і чи надає цьому значення. Але буває й так, що тон і зміст повідомлення не співпадають: наприклад, тон м'який, а зміст доповіді жорсткий.
Гучність голосу проявляється в його діапазоні, резонансі, темпі. Діапазон голосу — використання в мові високих та низьких тонів. Монотонна мова (здебільшого середніх тонів) аудиторією сприймається з неохотою. Резонанс — це наявність у голосі таких характеристик, як шипіння, сиплість. Довготривалий стан підлеглості в житті, як правило, приводить до слабкого резонансу голосу, а властні особистості мають у своєму голосі "металевий" резонанс. Темп пов'язаний зі швидкістю продукування мови: (швидко, сповільнено, із середнім темпом мовлення), оскільки він асоціюється з логікою, діловитістю.
Усі жести поділяються на такі групи: ілюстратори, регулятори, адаптатори, емблеми й афектори.
Ілюстратори — це жести, які підкріплюють повідомлення. Наприклад, піктографи, тобто картинне відтворення предмету повідомлення: "Ось такого розміру!". Жести-ілюстратори добре фіксуються слухачами.
Регулятори — це усмішка, кивок головою, спрямування погляду. Вони сигналізують про ставлення доповідача до аудиторії: кому слід зупинитися, а кому почати розмову. При цьому утвердилися певні штампи: долоня витягнутої руки, повернена до аудиторії, означає: "Почекайте!"; долоня внизу — "Я зараз поясню!"; долоня доверху — "Ось так треба!".
Адаптатори об'єднують три групи специфічних.рухів рук:
а) почісування й рухи окремими частинами тіла; б) дотики й похлопування слухачів; в) маніпулювання певними предметами (ключами, олівцем, окулярами і т.д.). Всі вони сприймаються слухачами негативно.
Емблеми являють собою жести-замінники слів або навіть цілих фраз. Прикладом можуть бути складені за манерою рукопотискання й підняті над головою руки, що означає "До побачення!" Емблема у вигляді двох розведених пальців руки, яка за формою нагадує букву "V" означає "Перемога!". Доповідач повинен усвідомити для себе важливу істину: помилки в застосуванні емблем не прощаються.
Афектори виражають емоції. Це рухи різними частинами тіла, але, в першу чергу, лицевими м'язами людини, які відіграють особливо важливу роль у системі її мовної поведінки. У даному випадку ми зіштовхуємося з проблемою "читання" обличчя людини, яке було відоме ще з давніх часів. Уже давно експериментальне доведено, що весь спектр емоційних переживань людини відображається на її обличчі. Вони включають здивування, страх, злість, відразу, радість, засмучення.
Щоб здійснити на слухачів мовний вплив, потрібно забезпечити гармонійне поєднання слів та жестів. Цьому ж принципу підпорядковується й спрямування погляду очей, яке служить каналом зв'язку між тими, хто спілкується. Націленість погляду супроводжує цілком конкретні вислови. Управляти ним не так просто, однак знати, як проявляється в комунікації даний феномен, дуже важливо.
Тепер про саме повідомлення. Менеджер будь-якого рівня дуже часто мусить виступати перед аудиторією. Спостереження показують, що успішні публічні виступи керівників сприяють росту їхнього авторитету.
За своїм оформленням будь-який усний виступ є різновидом лекції, бесіди, розповіді. Усний виступ вважається дуже складним видом спілкування. Його успішність залежить від багатьох складових. Практика майстрів усного виступу дає такі корисні поради:
до усного виступу слід готуватися;
робити повідомлення необхідно у вигляді розповіді;
вірити самому в те, що говориш;
уникати монотонності в голосі;
дивитися в аудиторію;
слідкувати за власною позою;
користуватися жестами лише тоді, коли необхідно "підкреслити" який-небудь факт;
слідкувати за вимовою;
старатися уникати повчань у чомусь.
Без розвинутих навичок мови менеджер не здатний ефективно керувати людьми.
Безперечно, що людині легше спілкуватися на словах, ніж виражати свої думки письмово. Однак, дійсність є такою, що всі повинні вміти писати.
Мова у вигляді письма має свої сильні та слабкі сторони.
Сильні сторони письмової мови:
існує можливість детально перевірити написане;
письмове повідомлення може бути основою для колективної дискусії;
читачу легше зрозуміти деталі повідомлення, особливо цифровий матеріал;
читач може перечитати місця, важкі для розуміння;
друковане слово зберігається для наступних поколінь.
Слабкі сторони письмової мови:
автор не має можливості прикрасити свою мову мімікою та жестами;
читач може легко відволіктися від тексту;
автор не може точно знати, хто буде знайомитися з його матеріалом.
Письмова мова народжується з великими труднощами і забирає багато часу для шліфування тексту. Етапи роботи над текстом наступні: підготовчий, написання тексту, редагування, оформлення.
На підготовчому етапі обдумується мета повідомлення, уточнюється особистість адресата, підбирається необхідний матеріал, визначається форма подачі повідомлення.
При написанні тексту необхідно бути акуратним у виборі слів: ділове письмо повинно бути зрозумілим, зручним у читанні. У реченні повинна міститися лише одна думка. Фрази повинні бути компактними. Уся інформація в тексті повинна бути об'єднана на певній основі,
При редагуванні необхідно виконати наступне:
прочитати уважно весь текст і скласти своє враження;
визначити середню кількість слів у реченні (якщо ця цифра близька до 18 - все нормально);
перевірити перевагу кількості коротких слів наддовгими (кількість коротких слів повинна переважати);
перевірити цифровий матеріал, таблиці, цитати;
звернути увагу на граматику, правопис, підбір слів, стиль письма.
На стадії оформлення необхідно звернути увагу на наступне:
наявність поля;
виділення абзаців у тексті;
чіткий і зрозумілий заголовок;
хорошу якість друку;
список літератури.
Відомий американський менеджер Лі Якокка вважав, що ділове письмо (доповідь) — це кращий метод пізнання менеджерських таємниць.
