Тема 6 Приготування керамічних мас

Питання для самостійного вивчення:

1. Вплив електролітів на властивості шлікеру.

Регулюючи співвідношення води в шлікері, діють на його в’язкість та інші важливі властивості шляхом додавання електролітів в кількості 0,02%-0,5% по сухій масі: розчинне скло, сода, дубильний екстракт, танін, пірофосфорно-кислий натрій та інші, а також комбіновані.

Використання електролітів –розріджувачів звільняє значну кількість дифузної води та переводу її у вільну воду. Це підвищує рухомість, текучість та ливарні властивості шлікеру при зниженій вологості. Висока здатність до разрідження розчинного скла (Na₂SiO₃∙H₂O) обумовлена також утворенням колоїдної кремній кислоти внаслідок гідроелектричного розпаду її у воді. Колоїдна кремнекислота абсорбується поверхнею глиняних частинок, а звільнена при цьому вода розріджує шлікер.

Межа текучості та коефіцієнт тіксотропії знаходиться в прямій залежності від концентрації електроліту. Для межі текучості характерний ряд Zr⁴⁺>Al3⁺>Ca²⁺>Mg²⁺>Ba²⁺>Na⁺, для коефіцієнту тіксотропії - Na⁺>Ba²⁺>Ca²⁺>Mg²⁺>Al³⁺>Zr⁴⁺.

Для збереження текучості при пониженій вологості, наприклад, фаянсового шлікеру рекомендується в якості розріджувача використовувати суміш рідкого скла, триполіфосфату натрію і кремнійорганічну рідину, які вводять відповідно у наступній кількості: 0,035-0,06; 0,065-0,035 та ≤0,05% від сухої маси шлікеру ( в перерахунку по масі на Na₂O).

Для зниження вмісту води в шлікері, покращення процесу гідратації і підвищення міцності відливок майже на 30-50% в шлікер рекомендується додавати 0,1-0,5% розчину КМЦ, ПАВ та інших. Ввід добавок (особливо ССБ) може викликати вспінення шлікеру. Пінисті шлікери погано транспортуються по трубопроводам, витрачається більше часу для набору маси на стінці гіпсової форми, а набрана маса є пористою та хиткою. В якості піногасителів рекомендується використовувати кремнійорганічні полімери ( поліметилсилікон та інші) в невеликих кількостях – 0,001-0,003% маси сухих компонентів шлікеру. Піногасителі краще вводити в шлікер до введення ПАВ.

Завдання для самоконтролю знань: дайте відповіді на такі запитання:

1. Як впливають електроліти на властивості шлікеру?

Рекомендована література

Акунова Л.Ф., Приблуда С.З. „Материаловедение и технология производства художественных изделий”, М., „Высшая школа”, 1976, 216 с.

Тема 7 Гіпс виготовлення моделей і форм.

Питання для самостійного вивчення:

1. Вимоги до гіпсових форм

1. Технологія пластичного формування і лиття виробів вимагає від форм високої міцності при достатній здатності їх до всмоктування води.

Гіпсові форми повинні надавати виробам в негативному вигляді особливості рельєфу своїх робочих поверхонь, рівномірно адсорбувати вологу зі своїх поверхонь, зберігати незмінними свої розміри і форму в процесі довгої експлуатації, не забруднювати колоїдними частинками глинистої речовини і гарно протистояти дії електролітів, які завжди знаходяться в масі.

Вимоги до якості гіпсових форм залежать також від способу формування: форми призначені для лиття, повинні володіти гарним водопоглинанням та мати задовільну міцність, форми для пластичного формування виробів – підвищеною міцністю при задовільному водопоглинанні.

Пористість гіпсових форм для пластичного формування складає 30-40%, для лиття виробів 35-65%, водопоглинання 30-40%, повітрепроникненість 0,05л/с.

Кількість води в гіпсових порах повинна бути не більше 5-6%. При підвищенні вологості форм до 17-19% їх направляють на сушку. Температура сушки форм не повинна перевищувати 70⁰С щоб уникнути часткової дегідратації гіпсу.

Завдання для самоконтролю знань: дайте відповіді на такі запитання:

1. Які вимоги ставляться до гіпсових форм ?

Рекомендована література

Французов И.Г. „Общая технология производства фарфоровых и фаянсовых изделий бытового назначения”, М., „Высшая школа”, 1991, 192 с.