- •Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •1. Пояснювальна записка
- •2 Тематичний план самостійної роботи
- •3 Методичні вказівки щодо виконання самостійної роботи
- •Тема 1 Класифікація керамічних виробів та їх властивості
- •Тема 2 Класифікація сировинних матеріалів для виробництва кераміки.
- •Тема 3 Спіснюючі матеріали, їх вплив на керамічну масу, класифікація.
- •Тема 4 Плавні, їх призначення у керамічних масах.
- •Тема 5 Попередній обробіток керамічних сировинних матеріалів
- •Тема 6 Приготування керамічних мас
- •Тема 7 Гіпс виготовлення моделей і форм.
- •Тема 8 Формування керамічних виробів.
- •Тема 9 Сушіння керамічного напівфабрикату.
- •Тема 10 Декорування по сирому напівфабрикату
- •Тема 10 Призначення глазурування.
- •Тема 11 Випалювання керамічних виробів.
- •Тема 12 Призначення і види вогнетривкого припасу.
- •Тема 13 Сортування, шліфування, полірування.
- •Тема 14 Керамічні фарби. Декорування керамічних виробів.
- •Тема 14 Технологія гончарних виробів.
- •Тема 15 Технологія майолікових виробів.
- •Тема 16 Технологія ужиткового фаянсу.
- •Тема 17 Технологія фарфорових виробів.
- •Тема 18 Технологія тонкокам’яних виробів архітектурно-художньої кераміки.
- •4 Перелік навчально – методичної літератури
Тема 4 Плавні, їх призначення у керамічних масах.
Питання для самостійного вивчення:
1. Карбонатні плавні.
Карбонатні породи (солі вугільної кислоти) – кальцит – CaСО3, доломіт – CaMg(СО3 )2, магнезит - MgСО3 знаходять широке застосування в виробництві будівельних матеріалів.
Кальцит – безколірний, білий, іноді прозорий мінерал. Щільність 2700кг/м3, твердість за шкалою Мооса -3. Є головною складовою, вапняків, мармуру, мергелів. Мінерал, який має з кальцитом однаковий хім. склад, але іншу кристалічну решітку є аргоніт.
Вапняк є осадочною породою переважно морського походження, в склад якої в якості гологвної частини входе CaСО3. В вапняках містяться такі оксиди, МgO, FeO, К2O, Al2O3, SiO2, SO3, Na 2O. Вапняки застосовують в виробництві будівельних матеріалів: щебеню, стінового та облицювального каміння, в’яжучих - вапна в різних цементах, входять в склад більшості склянних шихт. В металургії вапняк використовують, як флюс, в сільському госп., як мінеральне добриво. В хім. промисловості вапняк та крейду використовують для виробництва соди та карбіду кальцію. Вапняк, який застосовується в склянній промисловості повинен бути досить чистим і не містити домішок оксидів заліза.
Мергель- природна суміш глини і вапняка. До складу мергеля входить 50-75% карбонату кальцію і 25-40% нерозчинний залишок Al2O3 +SiO2 Мергелі розподіляють на вапнякові та доломітові. Вапнякові мергелі знаходять широке застосування в якості сировини при виробництві цементу.
Мармур – карбонатна порода, яка пройшла перекристалізацію, тобто метаморфічні зміни. Мармур розподіляють на дрібно, середньо і крупнокристалічний. Твердість мармуру 3-4 по шкалі Мооса, щільність 2700-2900кг/м3. Колір: білий, сірий, жовтий, голубий, коричневий, чорний з різноманітними відтінками. Мармур використовується в якості облицювального каменю.
Доломіт CaMg(СО3)2: безколірний, білий, з зеленуватими та червонуватими відтінками. Твердість по шкалі Мооса 3,5-4, щільність 2860кг/м3. доломіт є осадочною породою морського походження. Доломіт використовується в скляній промисловості, для виробництва фарфорових полив, в виробництві в’яжучих речовин, вогнетривів, в виробництві соди та карбіду кальцію.
Магнезит MgСО3 колір: білий, сірий, коричневий. Щільність 2680кг/м3, твердість по шкалі Мооса 3,5-4. Магнезит випалений при температурі 1500-16500С, придатний для виготовлення магнезіальної цегли. Застосовується в виробництві високовогнетривких матеріалів, в виробництві вапнякових в’яжучих речовин., використовується в виробництві абразивів, в керамічній промисловості в якості флюсу.
До сульфатомістячих порід відносяться: гіпс, ангедрід і тенардіт.
Гіпс представляє собою водяну сільсірнокислого кальцію- CаSO4·2Н2О і являється самим розповсюдженим мінералом групи сульфатів. Кристали гіпса утворюють зернисті, листові, волокнисті, радіально-гольчаті агрегати, іноді гіпс зустрічається у вигляді порошкових мас.
Гіпс буває безкольоровим, білим, жовтим з різними відтінками червоного, зеленого, бурого і чорного кольорів. Твердість по шкалі Мооса 1,5-2, щільність 2320кг/м3. при температурі 130-1400С гіпс повністю переходе в напівгідрату (алебастр) CаSO4·0,5Н2О.
Походження гіпсу в основному осадочне, вторинні гіпсу часто утворюються метасоматично по карбонатним породам.
Гіпс (гіпсовий камінь) застосовують в будівництві та сільському господарстві. Головними споживачами гіпсу є цементне та гіпсовяжуче виробництво (до 70-75%), на другому місці сільське господарство, керамічна промисловість де гіпс використовується для виготовлення форм. Використовується в паперовій промисловості, в виробництві фарб та ізоляційних матеріалів.
Вимоги промисловості до якості гіпсового каменю: в виробництві в’яжучих матеріалів вміст гіпсу для першого сорту повинен бути не менше 95%, для 2 - 90%, 3 не менше 80%, для 4 не менше 70%. Для виробництва технічного формувального гіпсу використовують гіпсовий камінь 1 сорту.
Ангедріт – це мінерал, який відрізняється від гіпсового каменю, тим що не містить води CаSO4. твердість 3-3,5, щільність 2960кг/м3, колір білий, часто сірий з голубуватими та червонуватими відтінками. Ангедріт, як гірська порода мономінерального складу має осадочне та гідротермальне походження. Для виробництва в’яжучих матеріалів знаходить обмежене застосування для виробництва ангідрітового цементу, використовується в сільському господарстві.
Тенардіт (сульфат натрію) Nа2SO4. Безкольоровий, прозорий, іноді з червонуватим відтінком. Твердість 2-3, щільність 2680-2690кг/м3. звичайно утворюється в соленосних озерах. Використовується в скляному виробництві при виробництві рідкого скла.
Завдання для самоконтролю знань: дайте відповіді на такі запитання:
1. Назвіть карбонатні породи?
2. Охарактеризуйте карбонатні породи?
3. Яке призначення карбонатних порід?
4. Назвіть сульфатомістячі породи?
5. Яке призначення сульфатомістячих порід?
Рекомендована література
Акунова Л.Ф., Приблуда С.З. „Материаловедение и технология производства художественных изделий”, М., „Высшая школа”, 1976, 216 с.
Розділ 2. Технологія керамічного виробництва
