Тема 18 Технологія тонкокам’яних виробів архітектурно-художньої кераміки.
Питання для самостійного вивчення:
1. Випал.
2. Декорування
1. Не допускаються на утильний випал вироби, що мають наступні дефекти: підвищену вологість(>4%); щербини, відбиті та роздавлені краї, погано підрізані краї; погано оправлені і зачищені поверхні; погано зачищені шви, нерівні краї, погано приставлені деталі тощо; деформацію – косину стінок, країв виробів; тріщини на поверхні виробів у місцях приставки виробів.
Утильний випал виробів виконують по температурному режимі, наведеному в таблиці.
Інтервал температур, 0С |
Час, год. |
Підвищення
температури,
|
Газове середовище |
30-500 500 900-40 |
3,0 2,0 3,0 |
160-180 200 250-300 |
Окислююче » » |
Випалені на утиль вироби сортують по пористості і зовнішнім дефектам ( перепал, недопал, тріщини тощо).
Перед глазуруванням прозорою або кольоровою глазур’ю виріб підлягає чистці та обдувкі.
Политий випал виробів відбувається в строго окислюю чому середовищі з дотриманням періодів:
-початковий ( до температури 850 ) – 3 год;
-період проміжної витримки (в межах температур від 850-960 до 1020-1060 ) – 3 год;
-період дозрівання черепка ( від 1060 до 1120-1140 ) – 4 год;
-кінцева витримка ( при температурі 1120-1140 ) – 3 год.
Тривалість періоду випалу залежить від конструкції печі (у горні циклічної дії -13-14 год). Охолодження виробів виконується в 3 періоди:
-від кінцевої температури до температури 700-650 зі швидкістю охолодження 100-150 в 1 годину;
-від 700-650 до 500 зі швидкістю охолодження 75-100 в 1 годину; від 500 до температури вигрузки 60-40 зі швидкістю охолодження 40-50 /год.
Випалені вироби підлягають обробці - шліфовці та поліровці країв, шліфуванню ніжки а потім сортуванню.
Вироби випалені одноразово при заборі в капселі повинні мати вологість не більше 1%.
2. Гравірування й сграфіто. Гравірування й сграфіто в порівнянні з розписом ангобом являють собою своєрідні "зворотні" прийоми. У цьому випадку спочатку весь виріб або його частину заливають ангобом, цвіт якого повинен істотно відрізнятися від цвіту поверхні обпаленої кераміки, і підсушують. Потім олівцем наносять тонкі лінії по контурі передбачуваного малюнка, після чого спеціальною дерев'яною або металевою паличкою продряпують ангоб до поверхні черепка. У такий спосіб одержують дуже чітке зображення. Сграфіто - прийом штрихування, на яку потім накладається глазур. У результаті виходять барвисті переливи квітів
Фляндровка. Досить складним прийомом декорування керамічних виробів є фляндровка. Техніка її виконання складається з декількох етапів. Спочатку виріб заливають ангобом і практично відразу ж на ділянках, де згодом повинен розташовуватися декор, за допомогою піпетки контрастним ангобом наносять спіраль.
Потім на спіраль наносяться кружечки або кілька хвилеподібних ліній різних квітів. Далі усередині цих ліній тим же ангобом прокреслюють короткі відрізки або малюють кружечки, після чого короткими штрихами, перпендикулярними хвилястим лініям або кружечкам, знизу нагору або навпаки проводять риски
Резерваж. Резерваж, як і фляндровка, - один з найдавніших прийомів прикраси виробів із глини. Він полягає в тім, що по наміченому на виробі візерунку або сюжетному малюнку наноситься шар з воску або жиру. У результаті зображення має цвіт керамічної маси.
Інша поверхня покривається ангобом контрастного цвіту. Оскільки до поверхні, покритої восковим або жировим шаром, ангоб не пристає, то контури малюнка виходять досить чіткими. Після такої обробки поверхні виріб покривається глазур'ю й піддається додатковому випалу
Молетаж. Ефектним способом декорування кераміки є молетаж. Його суть полягає в тому, що на не досушену поверхню виробу за допомогою спеціального коліщати наносять втиснений малюнок, що потім розфарбовують ангобами різних квітів
"Мармур". Одним з розповсюджених серед сучасних гончарів прийомів прикраси судин є так звана техніка "під мармур". Ефект мармурової поверхні одержують досить просто. Спочатку поверхню заливають кольоровим ангобом, потім на неї іншим цвітом за допомогою піпетки наносять безформні плями, після чого виріб кілька разів струшуються
Іноді замість безформних плям поверхня перед струшуванням покривають вертикальними лініями. Після фарбування керамікові просушують, поливають глазур'ю й обпалюють. Одними з головних умов одержання гарного "мармуру" є вдало підібрані кольори ангобів
Лощіння. Одним із самих найдавніших і досить розповсюджених способів декорування поверхні ємкості є її лощіння, про яке вже неодноразово розповідалося. Нагадаємо лише, що воно виробляється за допомогою загладжування камінчиком недосушеного виробу. Нерідко тим же камінчиком гончар наносить нескладний орнамент у вигляді смужок, зиґзаґів, кіл, різних вдавлений й т. д.
Наліпні прикраси. Прикраса глиняних виробів різними наліпками має дуже давню історію. Техніка "го виконання досить проста. При ліпленні на вологий виріб вручну наноситься рельєфний декор з такої ж глини. Форма наліпів може бути самої різної: у вигляді прямих, хвилястих, зиґзаґоподібних і інших валиків, шишечек, конусів, фігурок людей і тварин, рослин і т.д. У деяких випадках рельєфні ділянки офарблюють в інші кольори, відмінні від фарбування поверхні виробу
Сучасні майстри гончарного мистецтва нерідко застосовують одночасно кілька прийомів прикраси керамічних виробів, наприклад, гравірування й розпис, наліпної орнамент і розпис, "мармур" і фляндровку й т.д. Комбінування різних прийомів і способів дозволяє одержувати оригінальні речі із глини, багато хто з яких являють собою високомистецькі добутки.
Завдання для самоконтролю знань: дайте відповіді на такі запитання:
1. Охарактеризуйте утильний і политий випал тонкокамяної та архітектурно-художньої кераміки?
2. Якими способами декорують тонкокамяну та архітектурно-художню кераміку?
Рекомендована література
Мороз И.И. Технология фарфоро-фаянсовых изделий.