Тема 10 Призначення глазурування.
Питання для самостійного вивчення:
1. Властивості глазурі.
Властивості глазурі характеризують в розплавленому і твердому стані. В розплавленому стані глазурі характеризують температурою початку розливу, в’язкістю і поверхневим натягом.
Температура початку розливу визначається появою перших крапель розплаву глазурі на поверхні виробів. Температура розливу – це інтервал температур, в якому глазур рівномірно розподіляється в розплавленому стані на виробі, не всмоктується його порами і після охолодження утворює рівний, дзеркальний шар. Ці показники глазурі залежать від її складу, тонини помелу вихідних компонентів і тривалість нагріву.
В’язкість глазурі впливає на її розлив і кристалізацію. Нормальна в’язкість глазурі, при якій відбувається хороший розлив становить 2000 – 2500 пз.
Поверхневий натяг сприяє розтіканню глазурі і впливає на кристалізацію розливу; для глазурі воно становить 435 – 525 дип/см.
Важливим показником глазурі є коефіцієнт її термічного розширення, точніше, узгодження між КТР керамічного черапка і глазурі.
КТР являє собою
Величина керамічного розширення залежить від мінерального і фазового складу випаленого керамічного матеріалу і його структури, окрім КТР. Глазур в твердому стані характеризується суцільністю, твердістю, прозорістю, термостійкістю, станом поверхні.
Фритована глазурь складається з фриту (50 – 92%) і глини (50 – 8%). Основним технологічним процесом являється фритування частинки або всіх компонентів глазурі. Змішані і просіяні через сито № 07 (98отв/см2), компоненти фрити сплавляють у ванних або обертових печах періодичної дії при 1200 – 1400 С. тривалість варіння від 1 – 10 годин. Розплавлену фриту виливають в басейн з проточною холодною водою, в наслідок чого вона розпадається на куски розміром до 5 – 10 мм. і становиться крихкою, що полегшує помел. Тонкий помел і послідуючі операції проводяться в тій же послідовності, що і при підготовці сирих глазурей.
Для нормалізації властивостей глазурної суспензії за 30 – 40 хв. до її зливання в кульовий млин вводять 0,2 % концентрованої хлоридної кислоти. Введення в глазурь гліцерину (0,5 – 1%) або ТМЦ (0,1 – 0,2%) покращує покриваючу здатність глазурі і щеплення її з черепком.
При одноразовому випалі щільність глазурної суспензії по висушеному черепку підвищують до 1,55 – 1,7 г/см3 за рахунок збільшення глинистих матеріалів до 8 – 15%.
Для фаянсових виробів використовують менш щільні суспензії 1,42 – 1,44 г/см3 з РН 7 – 8, майолікових 1,25 – 1,35 г/см3, для фарфорових виробів 1,35 – 1,42 г/см3.
Для кольорових глазурей щільність 1,45 – 1,46% г/см3.
Для глазурування методом занурення і поливу щільність становить 1,35 – 1,42 г/см3, методом пульверизації 1,5 – 1,6 г/см3 (по денсиметру).
W глазурі – 45 – 50%.
Приготовлена до використання глазурна суспензія провіряється на чистоту по вогневій пробі і іншим показникам. Витрати глазурі для фарфорових виробів побутового призначення становить 7 – 8% від маси випалених виробів, для чашок 11 – 13%, для блюдець – 13 – 15%, фаянсових – 5 – 6%, майолікових – 6 – 9%.
Способи нанесення глазурної суспензії залежать від виду виробів (плоскі, порожнисті), їх станом (висушені, попередньо випалені) і характером виробництва.
Основні умови якісного нанесення глазурного покриття:
стан поверхні виробів.
чистота.
пористість черепка.
щільність і в’язкість глазурної суспензії.
Водопоглинення виробів попередньо випалених становить:
Фарфорових – 16 – 19%;
Фаянсових – 9 – 12%;
Майолікових – 15 – 18%.
По ступеню випалу вироби поділяють на три групи:
нормально випалені – рівномірного блідо-рожевого кольору. Вологість 18 – 22%.
Слабо випалені – темно рожевого кольору іноді з сірим відтінком. Водопоглинення більше 22%.
Сильно випалені (перевипалені) кремового або білого кольору, водопоглинення менше 18%.
Декорування глазурями буває кольоровим, глазурі що стікають, кристалічними. Кольорові глазурі зазвичай використовують у виробництві фаянсових виробів. Їх виготовляють шляхом попереднього сплаву кольорових фрит з прозорими глазурями. Компоненти глазурі загружають в кульовий млин (співвідношення К:М=1:1), заливають воду з розрахунку вологи суспензії фарби 57-58% і розмелюють на протязі 3-4 годин до залишку на ситі №0056(10858 отв/см2) не більше 0,02-0,03%. Готову суспензію зливають в збірник-мішалку, пропускаючи через сито №01(3906 отв/см2) і зберігають при постійному перемішуванні до перевірки на вогняну пробу. Наносять глазур звичайними способами.
Кольорові глазурі що стікають мають більш низьку температуру розливу, ніж основна глазур. При нагріванні, глазурі що стікають, як більш легкоплавкі, утворюють на поверхні основного глазурного покрову потоки.
Матові глазурі отримують при розсклуванні основної глазурі в процесі охолодження виробів після политого обпалу. Кристалічні глазурі виділяють на поверхні при повільному охолодженні кристали, які надають виробам гарний вид.
Завдання для самоконтролю знань: дайте відповіді на такі запитання:
1. Назвіть властивості якими володіють глазурі?
2. Яка вологість глазурі?
Рекомендована література
Мороз И.И. Технология фарфоро-фаянсовых изделий.