Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. лекції СТО.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
542.21 Кб
Скачать

2 Класифікація сто

СТО класифікуються наступний чином:

- за принципом розміщення:

а) міські;

б) дорожні.

- за характером основної виробничої діяльності:

а) станції комплексного обслуговування (універсальні);

б) станції спеціалізовані;

в) станції гарантійного обслуговування;

г) станції самообслуговування.

- за виробничою потужністю (за класифікацією Діпроавтотранса для діючих проектів):

а) малі - до 15 робочих постів для обслуговування 1500 автомобілів;

б) середні - від 15 до 30 робочих постів для обслуговування від 1500 до 3500 автомобілів;

в) великі - від 30 до 50 робочих постів для обслуговування від 3500 до 6000 автомобілів;

-11-

г) крупні - понад 50 робочих постів для обслуговування більше 6000 автомобілів.

- за класифікацією ВВО “Союз автотехобслуговування”:

а) малі - до 10 робочих постів;

б) середні - до 34 робочих постів;

в) великі - від 35 робочих постів.

Класифікація СТО за кількістю робочих постів дещо застаріла і не враховує дійсної потужності СТО (куди входять також спеціалізовані дільниці), тому з кінця 80-х років для визначення розміру СТО встановлений єдиний норматив виробничої площі, що приходиться на один робочий пост розміром 120 м2.

Загальний розмір СТО:

Мзаг = ,

де Sз.в - загальна виробнича площа підприємства, кв. м (приймається за паспортом підприємства);

Sд - додаткова площа, м2.

До складу виробничої площі підприємства входять дільниці перед-продажної підготовки, миття, діагнос­тування, ТО, ПР, мащення, ремонту і

зарядки акумуляторної батареї, ремонту паливної апаратури, ремонту електро­обладнання, агрегатно-механічна, оббивна, шиномонтажна, кузовна, малярна, з протикорозійного покриття.

До складу додаткової входять виробничі площі у тимчасово пристосо-ваних приміщеннях, на переданих авто­сервісу площах, орендованих площах, у колективних гаражах і на відкритих стоянках, де виконуються послуги з ТО і ремонту транспортних засобів, у пересувних майстернях, а також постах самообслуговування.

Міські станції призначаються для обслуговування легкових автомобілів, що належать громадя­нам, у містах, а також для продажу населенню автомобілів, запасних частин, автоприладдя та мате­ріалів.

Дорожні станції призначаються для надання технічної допомоги автомототранспорту в дорозі незалежно від того кому він належить.

Ці станції є універсальні з можливістю обслуговування і ремонту як легкових, так і вантажних автомобілів та автобусів, що проходять по дорозі.

Дорожні станції споруджуються, як правило, у комплексі з автозаправ-ними станціями.

Комплексні станції виконують весь комплекс робіт з обслуговування та ремонту автомобілів. Ці станції можуть бути універсальними (обслуго-вувати і ремонтувати декілька марок автомо­білів) або спеціалізованими (з однієї марки автомобілів).

У сучасних умовах основним типом міських станцій обслуговування

-12-

автомобілів є станції ком­плексного обслуговування.

У містах разом з комплексними станціями широко розвиваються спеціалізовані станції за вида­ми робіт: діагностичних, ремонту і регулювання гальм, ремонту приладів живлення та електро­обладнання, ремонту та зарядження акумуляторів, ремонту кузовів, мийних та інших.

Одним з видів міських станцій є станції гарантійного обслуговування автомобілів у гарантійний період експлуатації.

Крім основних функцій, пов'язаних з обслуговуванням та ремонтом автомобілів, гарантійні стан­ції слід розглядати як підрозділи автомобільних заводів, що забезпечують їх достовірною інформа­цією про якість автомобілів, що випускаються та їх окремих частин, вузлів та агрегатів.

На основі цієї інформації автозаводи можуть оперативно вирішувати питання з усунення недо­ліків у конструкції, а також вдосконалювати процеси обслуговування і ремонту.

У зв'язку з тим, що вартість обслуговування та ремонту автомобілів є досить високою, а частина власників автомобілів вбачає в цьому використання свого дозвілля, тому певна частина власників проводить ТО

і ремонт своїми силами.

У зв'язку з цим, набуває розвиток принцип самообслуговування автомобілів у вигляді організації постів самообслуговування, на яких власнику автомобіля надається робоче місце та необхідні інст­рументи для виконанні робіт.