
- •Тема 1: «Поняття охорони праці та її правове забезпечення»
- •1. Охорона праці: поняття та загальна характеристика:
- •1.1 Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах
- •1.2. Поняття охорони праці у правовому аспекті:
- •1.2.1 Охорона праці як інститут трудового права
- •1.2.2. Охорона праці як правовий принцип трудового права
- •1.2.3. Охорона праці як функція трудового права
- •1.2.4. Охорона праці як елемент трудових правовідносин
- •1.2.5. Охорона праці як система законодавства.
- •2. Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні.
- •3. Міжнародні договори та їх роль у забезпеченні охорони праці:
- •3.1. Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці.
- •3.2. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці з охорони праці
- •3.3. Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •3.4. Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці
- •4. Законодавче забезпечення охорони праці в Україні:
- •4.1. Правове регулювання охорони праці в Конституції України.
- •4.2. Законодавчі акти загального характеру та їх значення для регулювання охорони праці.
- •4.3. Законодавчі акти спеціального характеру у сфері охорони праці.
- •4.3.1. Правове регулювання охорони праці у Кодексі законів про працю України.
- •4.3.2. Закон України «Про охорону праці»: загальна характеристика.
- •5. Підзаконні нормативно-правові акти України з охорони праці:
- •5.1. Система підзаконних нормативно-правових актів України з охорони праці: поняття, ознаки та види.
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці Дергірпромнагляду України: поняття, види, порядок опрацювання, прийняття, скасування та обліку.
- •5.3. Локальні нормативно-правові акти з охорони праці: види, порядок їх опрацювання, прийняття та скасування.
- •6. Загальна характеристика актів соціального партнерства з охорони праці.
- •6.1. Колективні угоди та охорона праці.
- •6.2. Колективні договори та охорона праці.
- •Тема 2. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •1. Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.
- •2. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.
- •2.1. Гарантії прав працівників з охорони праці під час укладення трудового договору.
- •2.2. Гарантії прав працівників з охорони праці під час дії трудового договору.
- •2.3 Гарантії прав працівників з охорони праці під час припинення трудового договору.
- •1. Система управління охорони працею на підприємстві
- •1.1. Поняття, цілі та завдання системи управління охороною праці.
- •1.2. Методи та функції системи управління охороною праці.
- •2. Суб’єкти управління охороною праці на виробничому рівні:
- •2.1. Види суб’єктів управління охороною праці на виробничому рівні та їх повноваження.
- •2.2. Служба охорони праці на підприємстві.
- •2.3. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •3.1. Додержання вимог з охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств
- •3.1. Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами праці.
- •3.3. Правове регулювання проведення медичних оглядів
- •3.4. Правове регулювання проведення навчання з охорони праці
- •3.5. Розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •4. Фінансування заходів з охорони праці
3.5. Розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
Розслідування та облік проводиться з приводу виникнення нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що призвели до будь-якого з наступних наслідків:
– втрати особою працездатності на один робочий день чи більше;
– до необхідності переведення особи на іншу (легшу) роботу строком не менш як на один робочий день;
– смерті особи.
Розрізняють нещасні випадки, що розслідуються в загальному порядку, та нещасні випадки, що підлягають спеціальному розслідуванню. До останніх відносяться: нещасні випадки із смертельним наслідком; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров’я; випадки смерті на виробництві та випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов’язків. Порядок розслідування нещасних випадків поширюється і на аварії, в результаті яких вони настали. Існує два види аварій, що підлягають розслідуванню та обліку: аварії I та II категорії. До I категорії відносяться аварії, внаслідок яких:
– загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;
– стався викид отруйних, радіоактивних, біологічно небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;
– збільшилась концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів;
– зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я значної кількості працівників підприємства чи населення.
До II категорії відносяться аварії, внаслідок яких:
– загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;
– зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.
Розслідуванню та обліку підлягають і професійні захворювання. Захворювання працівника вважається професійним, якщо така хвороба передбачена у Переліку професійних захворювань, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 року за № 1662. Трудове законодавство
України розрізняє гострі та хронічні професійні захворювання. До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать випадки, що сталися після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу небезпечних факторів, шкідливих речовин. Порядок розслідування та обліку захворювань є різним — гостре професійне захворювання розслідується як нещасний випадок, для розслідування хронічного професійного розслідування встановлено самостійний порядок.
Розслідуванню підлягають не лише нещасні випадки та професійні захворювання, що трапилися при виконанні працівником трудових обов’язків, але й в інших випадках, що передбачені в законодавстві.
Процедура розслідування і обліку нещасного випадку передбачає повідомлення відповідних суб’єктів про нещасний випадок, що трапився, і надання необхідної допомоги потерпілим та вжиття превентивних заходів щодо попередження виникнення інших нещасних випадків; створення комісії з розслідування нещасних випадків; проведення розслідування нещасних випадків та оформлення результатів розслідування та облік нещасних випадків.