
- •Тема 1: «Поняття охорони праці та її правове забезпечення»
- •1. Охорона праці: поняття та загальна характеристика:
- •1.1 Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах
- •1.2. Поняття охорони праці у правовому аспекті:
- •1.2.1 Охорона праці як інститут трудового права
- •1.2.2. Охорона праці як правовий принцип трудового права
- •1.2.3. Охорона праці як функція трудового права
- •1.2.4. Охорона праці як елемент трудових правовідносин
- •1.2.5. Охорона праці як система законодавства.
- •2. Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні.
- •3. Міжнародні договори та їх роль у забезпеченні охорони праці:
- •3.1. Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці.
- •3.2. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці з охорони праці
- •3.3. Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •3.4. Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці
- •4. Законодавче забезпечення охорони праці в Україні:
- •4.1. Правове регулювання охорони праці в Конституції України.
- •4.2. Законодавчі акти загального характеру та їх значення для регулювання охорони праці.
- •4.3. Законодавчі акти спеціального характеру у сфері охорони праці.
- •4.3.1. Правове регулювання охорони праці у Кодексі законів про працю України.
- •4.3.2. Закон України «Про охорону праці»: загальна характеристика.
- •5. Підзаконні нормативно-правові акти України з охорони праці:
- •5.1. Система підзаконних нормативно-правових актів України з охорони праці: поняття, ознаки та види.
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці Дергірпромнагляду України: поняття, види, порядок опрацювання, прийняття, скасування та обліку.
- •5.3. Локальні нормативно-правові акти з охорони праці: види, порядок їх опрацювання, прийняття та скасування.
- •6. Загальна характеристика актів соціального партнерства з охорони праці.
- •6.1. Колективні угоди та охорона праці.
- •6.2. Колективні договори та охорона праці.
- •Тема 2. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •1. Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.
- •2. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.
- •2.1. Гарантії прав працівників з охорони праці під час укладення трудового договору.
- •2.2. Гарантії прав працівників з охорони праці під час дії трудового договору.
- •2.3 Гарантії прав працівників з охорони праці під час припинення трудового договору.
- •1. Система управління охорони працею на підприємстві
- •1.1. Поняття, цілі та завдання системи управління охороною праці.
- •1.2. Методи та функції системи управління охороною праці.
- •2. Суб’єкти управління охороною праці на виробничому рівні:
- •2.1. Види суб’єктів управління охороною праці на виробничому рівні та їх повноваження.
- •2.2. Служба охорони праці на підприємстві.
- •2.3. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •3.1. Додержання вимог з охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств
- •3.1. Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами праці.
- •3.3. Правове регулювання проведення медичних оглядів
- •3.4. Правове регулювання проведення навчання з охорони праці
- •3.5. Розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •4. Фінансування заходів з охорони праці
3.4. Правове регулювання проведення навчання з охорони праці
Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи проходять інструктаж, навчання з питань охорони праці, надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварій.
Навчання з питань охорони праці можна поділити на декілька видів:
а) за періодом його проведення — попереднє, періодичне та позачергове;
б) за суб’єктами, які проходять навчання — навчання посадових осіб і спеціалістів з питань охорони праці, навчання інших працівників з питань охорони праці;
в) за суб’єктами, які проводять навчання — навчання, що проводять комісії підприємств; навчання, що проводиться закладами освіти, які одержали ліцензію від Міністерства освіти і науки України і дозвіл від Державного комітету України з нагляду за охороною праці; самоосвіта.
Попереднє навчання проводиться з особами, що приймаються на роботи з підвищеною небезпекою, роботи, де є потреба у професійному доборі, посадові особи і спеціалісти, згідно спеціального переліку. Ці категорії працівників проходять також і періодичне навчання.
Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, проходять навчання 1 раз на 3 роки, особи, що приймаються на роботи з підвищеною небезпекою та роботи, де є потреба у професійному доборі, не рідше одного разу на рік.
У виключних випадках, що характеризуються непередбачуваністю, обов’язково проводиться позачергове навчання. Воно здійснюється:
– при введені в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці;
– при введені в експлуатацію нового устаткування або впровадженні нових технологічних процесів;
– при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці;
– на вимогу працівника органу державного нагляду за охороною праці, вищої господарської організації або місцевого органу виконавчої влади, якщо виявлено незнання посадовою особою, спеціалістом нормативних актів про охорону праці;
– для керівників підприємств, установ, організацій, а також посадових осіб цехів, дільниць, де сталася техногенна аварія чи катастрофа. У цьому разі навчання повинно бути проведене протягом місяця.
На локальному рівні роботодавці розробляють і затверджують положення про навчання з охорони праці та додатки до нього, зокрема: щорічні планиграфіки навчання і перевірки знань працівників з питань охорони праці, програми спеціального навчання працівників, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою, що потребують професійного добору, програма та перелік питань вступного інструктажу для працівників, перелік питань первинного інструктажу для працівників, перелік професій та посад працівників, які звільняються від первинного, повторного та позапланового інструктажів тощо.
Законодавство України передбачає навчання з питань охорони праці у вигляді інструктажів. Відповідні категорії працівників проходять вступний, первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі. На прохання працівника Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверджений наказом Держнаглядохоронпраці від 30.11.1993 р. за № 30. проводиться додатковий інструктаж.
Вступний інструктаж проводиться спеціалістом служби охорони праці, всі інші інструктажі проводяться безпосередніми керівниками робіт (начальником виробництва, цеху, дільниці, майстром). Результати проведення інструктажів заносяться у спеціальні журнали. Допуск до роботи осіб, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці, забороняється. Проте законодавство передбачає окремі виключення. Допускається звільнення від проходження повторного, первинного та позапланового інструктажів. Працівники не проходять вказані інструктажі, якщо вони безпосередньо не обслуговують обладнання, не застосовують прилади та інструменти, не зберігають і не переробляють сировину і матеріали.
Особи, які звільняються від проходження інструктажів, визначаються у спеціальному переліку, що затверджується керівником підприємства за погодженням з державним інспектором по нагляду за охороною праці. З метою поновлення знань правил безпечної експлуатації, технологічних і посадових інструкцій, засвоєння в конкретних умовах технологічних процесів і обладнання, методів безаварійного керування ними навчання з питань охорони праці проводиться у вигляді стажування (дублювання). Такий вид навчання проводиться до самостійного виконання працівником дорученої роботи.
Керівник може звільнити працівника від проходження стажування (дублювання), якщо особа має стаж роботи за відповідною професією не менше 3 років або переводиться з одного цеху в інший, де характер роботи та тип обладнання, на якому вона працюватиме, не змінюються. Важливим етапом в організації навчання з охорони праці є перевірка знань. Формою перевірки знань з охорони праці є іспит. Результати перевірки знань оформлюються протоколом, а в необхідних випадках видається посвідчення. Якщо результати перевірки знань працівника будуть незадовільними, то особа зобов’язана повторно пройти навчання, після чого проводиться повторна перевірка знань.