
- •Тема 1: «Поняття охорони праці та її правове забезпечення»
- •1. Охорона праці: поняття та загальна характеристика:
- •1.1 Характеристика поняття охорони праці у соціальному, політичному, економічному та медичному аспектах
- •1.2. Поняття охорони праці у правовому аспекті:
- •1.2.1 Охорона праці як інститут трудового права
- •1.2.2. Охорона праці як правовий принцип трудового права
- •1.2.3. Охорона праці як функція трудового права
- •1.2.4. Охорона праці як елемент трудових правовідносин
- •1.2.5. Охорона праці як система законодавства.
- •2. Загальна характеристика правового забезпечення охорони праці в Україні.
- •3. Міжнародні договори та їх роль у забезпеченні охорони праці:
- •3.1. Всесвітні міжнародні договори у сфері охорони праці.
- •3.2. Конвенції та рекомендації Міжнародної організації праці з охорони праці
- •3.3. Регіональні міжнародні договори та охорона праці.
- •3.4. Міжнародні двосторонні договори України у сфері охорони праці
- •4. Законодавче забезпечення охорони праці в Україні:
- •4.1. Правове регулювання охорони праці в Конституції України.
- •4.2. Законодавчі акти загального характеру та їх значення для регулювання охорони праці.
- •4.3. Законодавчі акти спеціального характеру у сфері охорони праці.
- •4.3.1. Правове регулювання охорони праці у Кодексі законів про працю України.
- •4.3.2. Закон України «Про охорону праці»: загальна характеристика.
- •5. Підзаконні нормативно-правові акти України з охорони праці:
- •5.1. Система підзаконних нормативно-правових актів України з охорони праці: поняття, ознаки та види.
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці Дергірпромнагляду України: поняття, види, порядок опрацювання, прийняття, скасування та обліку.
- •5.3. Локальні нормативно-правові акти з охорони праці: види, порядок їх опрацювання, прийняття та скасування.
- •6. Загальна характеристика актів соціального партнерства з охорони праці.
- •6.1. Колективні угоди та охорона праці.
- •6.2. Колективні договори та охорона праці.
- •Тема 2. Гарантії прав працівників на охорону праці
- •1. Поняття та види гарантій прав працівників на охорону праці.
- •2. Загальні гарантії прав працівників з охорони праці.
- •2.1. Гарантії прав працівників з охорони праці під час укладення трудового договору.
- •2.2. Гарантії прав працівників з охорони праці під час дії трудового договору.
- •2.3 Гарантії прав працівників з охорони праці під час припинення трудового договору.
- •1. Система управління охорони працею на підприємстві
- •1.1. Поняття, цілі та завдання системи управління охороною праці.
- •1.2. Методи та функції системи управління охороною праці.
- •2. Суб’єкти управління охороною праці на виробничому рівні:
- •2.1. Види суб’єктів управління охороною праці на виробничому рівні та їх повноваження.
- •2.2. Служба охорони праці на підприємстві.
- •2.3. Комісія з питань охорони праці підприємства
- •3.1. Додержання вимог з охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств
- •3.1. Правове регулювання проведення атестації робочих місць за умовами праці.
- •3.3. Правове регулювання проведення медичних оглядів
- •3.4. Правове регулювання проведення навчання з охорони праці
- •3.5. Розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •4. Фінансування заходів з охорони праці
3.3. Правове регулювання проведення медичних оглядів
Законодавець України встановив обов’язок роботодавця організувати проведення медичних оглядів працівників.
Проведення медичних оглядів спрямоване на своєчасне запобігання заподіянню шкоди життю і здоров’ю працюючих. Тому медичні огляди проводяться з метою встановлення фізичної і психофізіологічної придатності осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою, надання допуску до робіт особам, молодшим 21 року, запобігання захворюванням і нещасним випадкам, виявлення захворювань, що становлять загрозу зараження працівників, продукції, яка випускається, забезпечення динамічного нагляду за станом здоров’я працівників, виявлення ранніх ознак впливу виробничих умов і їх шкідливості на організм, а також захворювань, які не дають змоги продовжувати роботу за певною професією.
Законодавство України передбачає проведення попередніх, періодичних та позачергових обов’язкових медичних оглядів. Працівники проходять обов’язкові медичні огляди лише у випадках, які чітко передбачені у законодавстві — спеціальних переліках і списках, законах та інших підзаконних нормативно-правових актах, що приймаються у централізованому порядку. Медичні огляди проходять, зокрема:
– працівники, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, відповідно до Переліку шкідливих речовин, несприятливих виробничих факторів і робіт для виконання яких обов’язкові медичні огляди працівників (додатки 1, 2 до наказу Міністерства охорони здоров’я СРСР від 29 вересня 1989 року за № 555 “Про удосконалення системи медичних оглядів працівників і водіїв індивідуальних транспортних засобів”);
– працівники відповідно до Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 23 вересня 1994 року за 263/121;
– працівники відповідно до Переліку професій та видів діяльності, для яких є обов’язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 листопада 1997 року за № 1238;
– працівники усіх професій віком до 21 року згідно з ст. 17 Закону України “Про охорону праці”;
– працівники, які припинили роботу у виробництвах із шкідливими та небезпечними факторами, вплив яких може обумовити пізній розвиток професійних захворювань, згідно п. 3.1.12 Положення про медичний огляд працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 19994 року за № 45;
– працівники, які приймаються на роботу на підприємства міжгалузевого промислового залізничного транспорту на посади, пов’язані з рухом поїздів та маневровою роботою, відповідно до п. 1.8 Правил технічної експлуатації міжгалузевого промислового залізничного транспорту України, затверджених Міністерством транспорту України від 27 листопада 2000 року за № 654;
– працівники, що виконують роботи з опор, на яких розміщені сигнали автоблокування, відповідно до п. 4.13 Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, затверджених наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 31 травня 2000 року за № 120. З метою уникнення поширення інфекційних хвороб профілактичні медичні огляди зобов’язані проходити працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення (ст. 21 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб від 6 квітня 2000 року).
До них належать, наприклад, продавці підприємств продовольчої торгівлі, кухарі, кухонні працівники, кондитери та офіціанти підприємств громадського харчування; вихователі, помічники вихователів та інший педагогічний і технічний персонал дошкільних навчальних закладів; медичні працівники пологових будинків (відділень), дитячих лікарень (відділень); перукарі, манікюрниці, педикюр ниці, косметики і масажисти; чергові, покоївки та кастелянки, що працюють у готелях.
З метою запобігання виникненню і поширенню захворювання на туберкульоз та своєчасного виявлення осіб, інфікованих мікробактеріями туберкульозу та хворих на туберкульоз, проводяться профілактичні медичні огляди. Обов’язкові профілактичні медичні огляди проходять працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці, особи віком до 21 року, а також працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення (ст. 8 Закону України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” від 5 липня 2001 року). На підприємствах, в установах, організаціях на основі централізованих норм визначаються контингенти працівників, які зобов’язані проходити медичні огляди. Роботодавець не вправі зобов’язати працівника проходити медичний огляд, якщо проходження його не передбачено у централізованому законодавстві.
Встановлення контингенту працівників, що проходять обов’язкові медичні огляди, здійснюється роботодавцем разом із санітарно-епідеміологічною станцією та профспілковим комітетом. У разі зміни технологічного процесу, введенні нових підприємств, технологій, робочих місць і професій роботодавець зобов’язаний поінформувати про це територіальну санепідемстанцію в кінці звітного року. На підставі чого коло працівників корегується щорічно. Один раз на два роки на промислових підприємствах і щорічно в сільському господарстві санітарно-епідеміологічний заклад визначає контингенти осіб, які проходять медогляди.
Визначивши контингент осіб, що підлягають періодичним медичним оглядам, власник складає поіменний список працівників. Один примірник узгодженого з санепідемстанцією списку направляється в лікувально-профілактичний заклад, інший залишається на підприємстві.