2.3. Комісія з питань охорони праці підприємства

Вона створюється на принципі пропорційної участі найманих працівників у вирішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Комісія з питань охорони праці підприємства є постійно діючим консультативно-дорадчим органом найманих працівників та роботодавця, тому на відміну від служби охорони праці її рішення носять рекомендаційний характер.

Створення комісії з питань охорони праці підприємства обумовлюється лише волевиявленням роботодавця і найманих працівників та не залежить від кількісного складу працюючих.

На загальних зборах (конференції) наймані працівники приймають рішення про доцільність створення комісії, її кількісний і персональний склад та затверджують Положення про комісію з питань охорони праці підприємства, яке розробляється на основі Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 03.08.1993 р. за № 72. Комісія може складатися з представників роботодавця та професійної спілки, а також з уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, спеціалістів з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства. Комісію очолює голова, який обирається на її засіданні. Діяльність комісії відбувається на плановій основі. З цією метою розробляються квартальні, піврічні та річні плани діяльності комісії, її засідання проводяться по мірі необхідності, але не рідше одного разу на квартал, і не менше одного разу на рік комісія звітується про свою роботу.

Діяльність комісії з питань охорони праці підприємства спрямована на забезпечення захисту законних прав та інтересів працівників у сфері охорони праці, підготовку рекомендацій роботодавцю та працівникам з питань профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, вироблення пропозицій до колективного договору з охорони праці та використання коштів на заходи з охорони праці, узгодження позицій сторін у вирішенні практичних питань з охорони праці шляхом проведення двосторонніх консультацій.

На виконання цих завдань комісія має право звертатися до роботодавця, профспілок з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці, одержувати інформацію, необхідну для виконання покладених на неї функцій, знайомитись з будь-якими матеріалами з питань охорони праці, аналізувати стан виконання відповідних програм і колективних договорів з питань охорони праці тощо. Рішення комісії впроваджуються у життя наказами роботодавця. Не зважаючи на рекомендаційний характер цих рішень, роботодавець не може їх проігнорувати і у разі незгоди з рекомендаціями комісії повинен дати аргументовану відповідь.

3.1. Додержання вимог з охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств

Система заходів організації управління охороною праці включає додержання вимог з охорони праці при проектуванні, будівництві (виготовленні) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва, їх відповідності нормативним актам про охорону праці (ст. 21 Закону України “Про охорону праці”).

Реалізація зазначених заходів здійснюється шляхом:

– урахування вимог з охорони праці на стадії проектування виробничих об’єктів, засобів виробництва та проведення попередньої експертизи (перевірки) проектної документації виробничих об’єктів, нових технологій і засобів виробництва;

– здійснення експертизи технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, хімічних речовин та їх сполук й іншої небезпечної продукції, придбаних з-за кордоном;

– встановлення дозвільної системи на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов’язана з виконанням робіт та експлуатацією об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

– іншими шляхами, що забезпечують безпечність умов праці. Наприклад, забороняється застосовувати у виробництві шкідливі речовини у разі відсутності їх регламентації та державної реєстрації.

Законодавство України встановлює положення про дотримання вимог з охорони праці як при проектуванні виробничих об’єктів, розроблені нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих, так і при введенні в дію після будівництва або реконструкції виробничих будівель, споруд, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів.

Законодавство України передбачає обов’язковість проведення експертизи проектної документації з питань охорони праці щодо всіх проектів на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва незалежно від форми власності та джерел фінансування.

Експертиза проектної документації проводиться з метою визначення достатності та якості проектних рішень щодо забезпечення нешкідливих і безпечних умов праці та виявлення відхилень від вимог нормативних актів про охорону праці. Експертиза виступає одним із превентивних заходів у системі охорони праці, що дозволяє на початкових стадіях виробництва створити безпечні і нешкідливі умови праці.

Під час проведення експертизи здійснюється оцінка відповідності проектних рішень з питань охорони праці сучасному технічному рівню, досягненням науки і техніки, оцінюється створення системи безпечних і нешкідливих умов праці, забезпечення заходами захисту від нещасних випадків, виробничих аварій, небезпечних екологічних, гідрогеологічних, сейсмічних процесів, перевіряється наявність дозволів на виготовлення засобів виробництва та застосування нових технологій, що передбачені у проекті, а також сертифікатів, які засвідчують безпеку їх використання.

Законодавство України передбачає два види експертизи проектної документації — державну і громадську. Згідно ч. 7 ст. 21 Закону України “Про профспілкові організації, їх права та гарантії діяльності” профспілки мають право на проведення незалежної експертизи об’єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, а також умов праці, на відповідність їх нормативно-правовим актам з питань охорони праці. Проведення державної експертизи є обов’язковим, щодо громадської, то законодавець закріпив лише право, але не визначив правових наслідків її проведення, співвідношення її результатів з результатами державної.

Проведення експертизи проектної документації на її відповідність вимогам з охорони праці регулюється Положенням про порядок проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво та реконструкцію виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1994 року, Методикою проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженою наказом Державного комітету України по нагляду за охороню праці від 30 вересня 1994 року за № 95.

Для проведення експертизи проектної документації у складі територіальних управлінь Державного комітету України з нагляду за охороною праці створено експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці, що діють на основі положень, розроблених згідно Типового положення про експертно-технічний центр Держнаглядохоронпраці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 2 листопада1998 року за № 213.

Перелік експертно-технічних центрів органів державного нагляду за охороною праці та територію, яку вони обслуговують, подано у Додатку № 1 до Методики проведення державної експертизи (перевірки) проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) виробничих об’єктів і виготовлення засобів виробництва на відповідність їх нормативним актам про охорону праці, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороню праці від 30 вересня 1994 року за № 95.

Експертно-технічні центри Держнаглядохоронпраці виконують експертизу на відповідність нормативним актам про охорону праці:

– проектної документації на будівництво (реконструкцію, технічне переоснащення) об’єктів виробничого та соціально-культурного призначення, виготовлення машин, устаткування та інших засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працівників, нових технологій;

– проектів будівництва гірничодобувних і переробних підприємств — щодо відповідності вимогам охорони праці та охорони надр;

– проектів заходів щодо охорони будівель та споруд від шкідливого впливу гірничих робіт;

– проектів гірничих відводів, планів розвитку гірничих робіт і проектів розробки родовищ твердих, рідких та газоподібних корисних копалин, матеріалів на списання запасів корисних копалин, проектів на ліквідацію гірничодобувних підприємств, нафтових та газових свердловин;

– обладнання (устаткування), що відпрацювало нормативний строк служби, а також відновлене після аварії, реконструкції — на його придатність до подальшого використання;

– інші види експертиз, передбачені чинним законодавством.

Експертизу проектної документації з питань охорони праці органи Держнаглядохоронпраці проводять з врахуванням висновків органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України, органів державного пожежного нагляду управління пожежної охорони МВС України, Держатомнагляду (на підконтрольних підприємствах) Мінекобезпеки України. Залежно від кошторисної вартості проектної документації експертиза проводиться протягом 20-30 календарних днів і за результатами її проведення оформляється експертний висновок. При отриманні негативного експертного висновку по проекту власник повинен усунути зауваження щодо порушення нормативних актів про охорону праці і повторно подати проектну документацію на розгляд. У разі незгоди з експертним висновком власник або уповноважений ним орган може оскаржити його в місячний термін до Держнаглядохоронпраці. Законодавством встановлена вимога щодо періоду фінансування будівництва (реконструкції, технічного переоснащення) виробничих об’єктів, виготовлення і впровадження нових технологій. Таке може здійснюватися лише після одержання позитивних результатів експертизи.