2. Методика виконання курсового пректу

2.1. Проведення попереднього експерименту і обробка його результатів.

У цьому розділі студент повинен обґрунтувати необхідність проведення попереднього експерименту ,а також визначити етапи обробки результатів цього експерименту. При цьому виконуються слідуючи розрахунки:

2.1.1.Виключення даних експерименту, які різко виділяються. При цьому використовується статистичний метод, описаний в роботі (1,стр.27). По результатах цієї перевірки необхідно вискакуючи значення із всього об’єму експериментальних даних виключити і в подальших розрахунках підкорегувати число даних.

2.1.2.Визначення числових характеристик випадкових значень. До числових характеристик випадкових значень відносяться:

Середнє значення

, (1)

де m – кількість замірів,

Дисперсія :

(2)

Середньоквадратичне відхилення:

(3)

Квадратична нерівність,%:

(4)

2.2. Проведення однофакторного активного експерименту і обробка його результатів.

Виходячи із завдання на курсову роботу, студент повинен описати досліджуваний процес івхідні й вихідні фактори експеремента. Після цього складається матриця планування одно факторного експерименту з заданою величиною кількості замірів для кожного варіруємого значення вхідного фактора.В подальшому проводиться математична обробка експерементальних даних ,що знаходяться матриці .

2.2.1.Перевірка гіпотези про нормальне розподілення випадкових величин.

Для перевірки гіпотези про нормальне розподілення випадкових величин слід використати розрахунковий критерій Хана-Шапіро:

(5)

Де

(6)

при парних;

при непарних;

приведені в додатку 10.

При цьому значення у кожному горизонтальному ряду матриці (тобто для кожного значення U) розташовують в порядку зменшення:

(7)

Потім порівнюють одержане розрахункове значення критерія з табличним , визначеним по додатку 11 .

Якщо виконується одержана нерівність ,то гіпотеза про нормальне розподілення величин не відхиляється. Така перевірка виконується по черзі для кожного горизонтального ряду матриці однофакторного експерименту , тобто для кожного з .

2.2.2.Перевірка гіпотези про однорідність дисперсії в дослідженнях матриці.

Для цієї перевірки слід користуватися розрахунковим значенням критерію Когрена:

(8),

де -найбільша дисперсія у вихідній матриці .

Методика перевірки приведена в .

2.2.3.Визначення середньої дисперсії вихідного параметра.

Якщо в результаті виконання п.2.2.2. було виявлено,що дисперсії однорідні,тоді середня дисперсія:

(9) ,

де N- число рівнів варірування вхідного фактора.

Середня дисперсія характеризує середній розкид значень при кожному рівні факторів,тобто помилку існуючу в експерименті.