Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Psikhologiya_upravlinnya.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
599.04 Кб
Скачать

Література

1. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 2003. – 245 с.

2. Кабаченко П.С. Психология управления: Учебн. пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2005. – 364 с.

3. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – 272 с.

4. Крижко В.В., Павлютенков Є.М. Менеджмент в освіті. – ДО.: ІЗМН “Твін Сервіс”, 1998. – 192 с.

5. Мельник Л.П. Психологія управління. – К.: МАУП, 1999. – 211 с.

6. Морозов А.В. Управленческая психология: Учебное пособие для студ. – М.: Академический проект, Трикста, 2005. – 456 с.

7. Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Рабочая книга руководителя школы // Психология управления. – Ч. IV. – Запорожье, ЗОИУУ, 1996. – 129 с.

8. Потеряхин А.А. Психология управления. – К., 1999. – 325 с.

9. Психологический словарь / Под ред. А.В.Ярошевского. – М., 1990. – 532 с.

10. Урбанович А.А. Психология управления. – К.: Харвест, 2005. – 312 с.

Практичне заняття №15

Тема: Етикет у діяльності сучасної ділової людини.

Мета: Вивчити управлінську етику й світський етикет.

Основні поняття: придворний етикет, дипломатичний етикет, військовий етикет, загальногромадянський етикет

Понятійно-категоріальний апарат теми.

Етикет – слово французького походження, що означає манеру поведінки. До нього належать правила чемності й увічливості, прийняті суспільством.

Розрізняють кілька видів етикету, основними з яких є:

придворний етикет – строго регламентований порядок і форми поведінки, встановлені при дворах монархів;

дипломатичний етикет – правила поведінки дипломатів і інших офіційних осіб при контактах один з одним на різних дипломатичних прийомах, візитах, переговорах;

військовий етикет – зведення загальноприйнятих в армії правил, норм і манер поведінки військовослужбовців у всіх сферах їхньої діяльності;

загальногромадянський етикет – сукупність правил, традицій і умовностей, яких дотримуються громадяни при спілкуванні один з одним.

Манери багато в чому відбивають внутрішню культуру людини, його моральні й інтелектуальні якості.

Етикет – дуже велика й важлива частина загальнолюдської культури, моральності, моралі, виробленої протягом багатьох століть всіма народами відповідно до їх уявлень про добро, справедливість, людяність – у галузі моральної культури й про красу, порядок, благоустрій, побутову доцільність – у галузі матеріальної культури.

Манери – вміння тримати себе, зовнішня форма поведінки, відносини з іншими людьми, вживані в мовленні вирази, тон, інтонація, характерні для людини хода, жестикуляція й навіть міміка.

У суспільстві гарними манерами вважаються:

– скромність;

– стриманість;

– уміння контролювати свої вчинки;

– уміння уважно й тактовно спілкуватися з іншими людьми.

Поганими манерами прийнято вважати:

– звичку голосно говорити, не соромлячись у виразах;

– розв’язність у жестикуляції й поведінці;

– неохайність в одязі;

– брутальність, що проявляється у відвертій недоброзичливості до інших;

– зневага до чужих інтересів і запитів;

– безсоромне нав’язування іншим людям своїх волі й бажань;

– невміння стримувати своє роздратування;

– навмисна образа гідності оточуючих людей;

–безтактність;

– лихослів’я;

– уживання принизливих прізвиськ.

Світський етикет – це ні що інше, як знання пристойностей, уміння тримати себе в суспільстві так, щоб заслужити загальне схвалення й ніякими зі своїх дій не нікого не образити.

ПЛАН

Теоретичні питання:

1. Управлінська етика.

2. Світський етикет.

Психологічний практикум:

Тест (№15)

Виберіть у кожному питанні найбільш прийнятний для вас варіант відповіді:

1. Чи є у вас головні, основні цілі в житті, до досягнення яких ви прагнете?

а) у мене такі цілі є;

б) хіба потрібно мати якісь цілі? Адже життя таке мінливе...;

в) у мене є головні цілі, і я підкоряю своє життя їхньому досягненню;

г) цілі в мене є, але моя діяльність мало сприяє їхньому досягненню.

2. Чи складаєте ви план роботи, справ на тиждень, використовуючи для цього щотижневик, спеціальний блокнот і т.д.?

а) так;

б) немає;

в) не можу сказати ні “так”, ні “ні”, тому що намічаю головні справи в голові, а план на поточний день – у голові або на листку паперу;

г) намагався складати план, використовуючи для цього щотижневик, але потім зрозумів, що це нічого не дає.

3. Чи вичитуєте ви себе за невиконання наміченого на тиждень, на день?

а) вичитую в тих випадках, коли бачу свою провину, лінь або неповороткість;

б) вичитую, незважаючи ні на які суб’єктивні або об’єктивні причини;

в) зараз і так усі лають один одного, навіщо ж ще вичитувати самого себе?

г) дотримуюся такого принципу: що вдалося зробити сьогодні – добре, а що не вдалося – виконаю, може бути, іншим разом.

4. Як ви ведете свою записну книжку з номерами телефонів ділових людей, знайомих, родичів, приятелів тощо?

а) я – хазяїн (господарка) своєї записної книжки. Як хочу, так і записую телефони, прізвища, імена. Якщо знадобиться чийсь номер телефону, то обов’язково знайду;

б) часто змінюю записні книжки із записами телефонів, тому що нещадно їх експлуатую. Переписуючи телефони, намагаюся все зробити “по науці”, однак при подальшому користуванні збиваюся на довільний запис;

в) запис телефонів, прізвищ, імен веду “почерком настрою”. Вважаю важливим, щоб були записані телефон, прізвище, ім’я, по батькові, а на якій сторінці записано, прямо або криво, це не має значення;

г) використовую загальноприйняту систему: відповідно до алфавіту записую прізвище, ім’я, по батькові, номер телефону, якщо потрібно, та й додаткова відомості (адреса, місце роботи, посада).

5. Вас оточують різні речі, якими ви часто користуєтеся. Які ваші принципи розташування речей?

а) кожна річ лежить там, де їй хочеться;

б) дотримуюся принципу: кожній речі – своє місце;

в) періодично наводжу порядок у розташуванні речей, предметів. Потім складаю їх туди, куди прийдеться, щоб не завантажувати голову “розташуванням”. Через якийсь час знову наводжу порядок і т.д.;

г) уважаю, що дане питання не має ніякого відношення до самоорганізації.

6. Чи можете ви після закінчення дня сказати, де, скільки й з яких причин вам довелося даремно згаяти час?

а) можу сказати про загублений час;

б) можу сказати тільки про місце, де був дарма загублений час;

в) якби загублений час звертався в гроші, тоді б я рахував (рахувала) його;

г) завжди добре представляю, де, скільки й чому був дарма загублений час;

д) не тільки добре представляю, де, скільки й чому був загублений час, але вишукую прийоми скорочення втрат у тих же самих місцях і ситуаціях.

7. Які ваші дії, коли на нараді, на зборах починається “переливання з порожнього в порожнє”?

а) пропоную звернути увагу на суть питання;

б) будь-яка нарада або збори являє собою сполучення як “повного”, так і “порожнього”. Коли приходить порожнє, то чекаєш повного. Коли підходить смуга повного, то трохи стомлюєшся й для розрядки... чекаєш порожнього. У такому чергуванні й проходить нарада або збори. І нічого тут не поробиш;

в) поринаю в “небуття”;

г) починаю займатися тими справами, які взяв із собою розраховуючи на “переливання”.

8. Вам потрібно буде виступити з доповіддю. Чи будете ви при підготовці приділяти увагу не тільки змісту доповіді, але і її тривалості?

а) буду приділяти серйозну увагу змісту доповіді. Думаю, що тривалість потрібно визначати лише приблизно. Якщо доповідь буде цікавою, то завжди дадуть час, щоб закінчити її;

б) приділяю рівною мірою увагу змісту й тривалості доповіді, а також її варіантам залежно від часу.

9. Чи намагаєтеся ви використовувати буквально щохвилини для виконання задуманого?

а) намагаюся, але в мене не завжди виходить у силу особистих причин (занепад сил, настрій тощо);

б) не прагну до цього, тому що вважаю, що не потрібно бути дріб’язковим відносно часу;

в) навіщо прагнути, якщо час однаково не обженеш;

г) намагаюся й намагаюся, незважаючи ні на що.

10. Яку систему фіксації доручень, завдань і прохань ви використовуєте?

а) записую у своєму щотижневику: що виконати й коли;

б) фіксую найбільш важливі доручення, прохання, завдання у своєму щотижневику. Дріб’язкову інформацію намагаюся запам’ятати. Якщо забуваю про дріб’язкову інформацію, то не вважаю це недоліком;

в) намагаюся запам’ятати доручення, завдання й прохання, тому що це тренує пам’ять. Однак повинен (повинна) зізнатися, що пам’ять часто підводить мене;

г) дотримуюся принципу “зворотної пам’яті”: нехай пам’ятає про доручення й завдання той, хто їх дає. Якщо доручення потрібне, то про нього не забудуть і викличуть мене для термінового виконання.

11. Чи пунктуальні ви (ідучи на ділову зустріч, на збори, нараду, засідання)?

а) приходжу раніше на 5-7 хвилин;

б) приходжу вчасно, до початку зборів, наради або засідання;

в) як правило, спізнююся;

г) завжди спізнююся, хоча намагаюся прийти раніше або вчасно;

д) якби був виданий науково-популярний посібник “Як не спізнюватися”, то я, імовірно, навчився (навчилася) б не спізнюватися.

12. Яке значення ви надаєте своєчасності виконання завдань, доручень, прохань?

а) вважаю, що своєчасність виконання – це один з важливих показників мого вміння працювати, свого роду тріумф організованості. Однак мені дещо не завжди вдається виконати вчасно;

б) своєчасність виконання – це звір, що може “вкусити” саме в ту хвилину, коли завдання виконане. Краще небагато затягти час виконання завдання;

в) волію менше міркувати про своєчасність, а виконувати завдання й доручення в строк;

г) вчасно виконати завдання або доручення – це вірний шанс одержати нове. Ретельність завжди своєрідно “карається”.

13. Припустимо, ви пообіцяли щось зробити або в чомусь допомогти іншій людині. Але обставини змінилися таким чином, що виконати дану обіцянку досить важко. Як ви будете поводитися?

а) попереджу людину про обставини, що змінилися, і про неможливість виконати обіцянку;

б) буду намагатися сказати людині, що обставини змінилися й виконати обіцянку важко. Одночасно скажу, що непотрібно втрачати надії на обіцяне;

в) буду намагатися виконати обіцянку. Якщо виконаю – добре, не виконаю – теж не лихо, тому що я досить рідко не стримував (не стримувала) своїх обіцянок;

г) нічого не буду повідомляти людину. Виконаю обіцянку, будь-що-будь.

Завдання для самостійної роботи:

1. Етикет Англії, Німеччини, Іспанії, Голландії.

2. Етикет Азіатських країн і країн Латинської Америки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]