- •Психологія управління
- •7.010104 Професійне навчання.
- •7.010103 Трудове навчання
- •Панова н.Ю.,
- •Плани практичних занять за курсом
- •Практичне заняття №1
- •Література
- •Практичне заняття №2
- •Література
- •Практичне заняття №3
- •Література
- •Практичне заняття №4
- •Література
- •Практичне заняття №5
- •Література
- •Практичне заняття №6
- •Література
- •Практичне заняття №7
- •Література
- •Практичне заняття №8
- •Література
- •Практичне заняття №9
- •Література
- •Практичне заняття №10
- •Література
- •Практичне заняття №11
- •Література
- •Практичне заняття №12
- •Література
- •Практичне заняття №13
- •Література
- •Практичне заняття №14
- •Література
- •Практичне заняття №15
- •Література
- •Литература
- •Психологія управління (плани практичних занять)
- •7.010104 Професійне навчання.
- •7.010103 Трудове навчання
- •7 1100 М. Бердянськ, Запорізька обл., вул. Шмідта, 4
Література
1. Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 2003. – 245 с.
2. Кабаченко П.С. Психология управления: Учебн. пособие. – М.: Педагогическое общество России, 2005. – 364 с.
3. Крижко В.В. Теорія та практика менеджменту в освіті. – Запоріжжя: Просвіта, 2003. – 272 с.
4. Крижко В.В., Павлютенков Є.М. Менеджмент в освіті. – ДО.: ІЗМН “Твін Сервіс”, 1998. – 192 с.
5. Мельник Л.П. Психологія управління. – К.: МАУП, 1999. – 211 с.
6. Морозов А.В. Управленческая психология: Учебное пособие для студ. – М.: Академический проект, Трикста, 2005. – 456 с.
7. Павлютенков Є.М., Крижко В.В. Рабочая книга руководителя школы // Психология управления. – Ч. IV. – Запорожье, ЗОИУУ, 1996. – 129 с.
8. Потеряхин А.А. Психология управления. – К., 1999. – 325 с.
9. Психологический словарь / Под ред. А.В.Ярошевского. – М., 1990. – 532 с.
10. Урбанович А.А. Психология управления. – К.: Харвест, 2005. – 312 с.
Практичне заняття №9
Тема: Психологічні закономірності реалізації функції регулювання.
Мета: Вивчити проблему неалгоритмованості регулювання, розглянути методи регулювання і їхню класифікацію.
Основні поняття: функція регулювання, мінімізація впливу, комплексність впливу, системність впливу, економічні методи, соціально-психологічні методи.
Понятійно-категоріальний апарат теми.
Функція регулювання. За допомогою цієї функції досягається підтримка керованих процесів у рамках, заданих програмою, регламентом, планом. Регулювання здійснюється через управління й координацію.
Мінімізація впливу – одна з ознак “кращого шляху” в регулюванні. У тому випадку, коли вплив здійснюються без урахування специфіки функціонування системи, вони, як правило, змушені бути надлишковими. Надмірність впливу породжує як організаційні, так і психологічні наслідки. Зокрема, надмірність впливу перешкоджає нормальній реалізації внутріорганізаційних тенденцій, придушує їх.
Надмірність впливу виникає, коли в орієнтовній основі діяльності керівника не відбиті в достатньому рівні установки на аналіз закономірностей функціонування системи. Установка на мінімізацію впливу без установки на аналіз закономірностей функціонування системи в конкретних умовах приводить до потурання, невтручання, низької активності. Визначення того, що таке мінімум і що таке максимум, можливо лише при аналізі конкретної ситуації.
Системність впливу припускає розгляд регульованого процесу в рамках цілісної системи. Максимальний ефект впливу можливо досягнути тільки в тому випадку, коли воно орієнтовано на взаємозалежний комплекс процесів у цілому.
Комплексність впливу за основу має той факт, що активність суб’єкта діяльності й управлінської взаємодії полімотивована й регулюється широким колом факторів.
Методи розпорядницького впливу, зокрема, застосовуються при рішенні поточних завдань, не передбачених організаційно-стабілізуючим впливом. Вони дозволяють компенсувати невраховані моменти організації, коректувати сформовану організацію відповідно до нових завдань або умовами роботи. Методи даної групи реалізуються у формі наказу, директиви, вказівки, розпорядження, резолюції, приписання тощо.
Методи дисциплінарного впливу спрямовані на підтримку організаційних основ діяльності, чіткого й своєчасного виконання встановлених, для ліквідації виникаючих відхилень у системі організації. Вони реалізуються у вигляді санкцій і вимог.
Економічні методи засновані на матеріальній зацікавленості колективів і окремих працівників. Кожен із цих методів специфічний, частину з них можна використовувати лише в рамках систем значно ширших, ніж окрема організація (наприклад, галузь), інші ж використовуються незалежно від рівня управління.
Методи правового регулювання припускають застосування державного правового впливу на відносини між конкретними суб’єктами. Наприклад, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань однією стороною, інша сторона може звернутися в суд. Прикладом може служити випадок невиконання умов трудової угоди, господарського договору, контракту й т.д.
Соціально-психологічні
методи призначені,
як це звичайно вказується в довідниках,
для впливу на соціально-психологічні
відносини між членами організації.
ПЛАН
Теоретичні питання:
1. Сутність функції регулювання.
2. Проблема неалгоритмованості регулювання.
3. Методи регулювання. Класифікація.
Завдання для самостійної роботи:
1. Принципи керівництва, що забезпечують “кращий шлях” регулювання.
2. Передумови зниження ефективності регулювання.
