1.2 Грошові фонди та фінансові ресурси

Грошові кошти на підприємстві спочатку формуються в процесі утворення статутного капіталу, а згодом – у результаті реалізації продукції. Одержані кошти інвестуються для забезпечення виробничо-господарської діяльності, розширення та розвитку виробництва.

Кошти надходять також від фінансово-інвестиційної діяльності підприємств: - дивіденди та доходи від придбаних акцій,

• облігацій та інших цінних паперів;

• від вкладання коштів на депозитні рахунки;

• від здавання майна в оренду.

Однак підприємство розпоряджається не всіма грошовими коштами. Частина грошових надходжень, що залишилася після відрахувань у бюджет акцизного збору, податку на додану вартість, спрямовується на заміщення коштів, авансованих в оборотні та основні засоби, на виконання фінансових зобов`язань перед бюджетом, позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями та іншими суб`єктами господарювання. Частина грошових надходжень, яка залишилась, формує прибуток.

Грошові фонди – відокремлена частина грошових коштів, які мають цільове спрямування.

До них належить:

• статутний фонд,

• фонд оплати праці,

• амортизаційний фонд,

• резервний фонд та інші.

Статутний фонд використовується підприємством для інвестування коштів в оборотні та основні засоби.

Фонд оплати праці – для виплати основної та додаткової ЗП працівникам.

Амортизаційний фонд – для фінансування відтворення основних і позаоборотних активів.

Резервний фонд – для покриття збитків, подолання тимчасових фінансових ускладнень.

Використання підприємством коштів для виконання фінансових зобов`язань перед бюджетом та позабюджетними фондами, банками, страховими організаціями здійснюється в нефондовій формі. В нефондовій формі одержують дотації та субсидії, спонсорські внески.

Фінансові ресурси підприємств – грошові фонди і та частина грошових коштів, яка використовується в нефондовій формі, тобто всі грошові кошти, що є в розпорядженні підприємства

До фінансових ресурсів відносять ресурси, які:

• формуються під час заснування підприємства ( внески в стат. капітал),

• формуються за рахунок власних коштів (доходи, прибутки від всіх видів діяльності),

• мобілізуються на фінансовому ринку (випуск цінних паперів, кредитні інвестиції),

• надходять у порядку розподілу ( страхові відшкодування, бюджетні субсидії…)

1.3 Фінансова діяльність

В організації роботи підприємства фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї залежить повнота та своєчасність фінансового забезпечення господарської діяльності підприємства , виконання фінансових зобов’язань перед бюджетом.

Фінансова діяльність – система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей.

ФДП спрямована на виконання таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- своєчасність виконання фінансових зобов`язань перед суб`єктами господарювання, бюджетом і банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

ФДП здійснюється за такими основними напрямками:

1. фінансове прогнозування та планування. На цій стадії визначається загальна потреба в грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів.

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції, визначення суми планових платежів в бюджет.

Мета планування витрат – визначення можливості найекономічнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції.

Плануючи витрати на виробництво та реалізацію продукції, необхідно врахувати резерви зниження її собівартості, до яких належать:

- поліпшення використання основних виробничих засобів;

- раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

- зменшення витрат живої праці на одиницю продукції на основі НТП;

- скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;

- зменшення витрат від браку, ліквідація непродуктивних витрат;

- економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.

2. Аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності – це діагноз його фінансового стану, що уможливлює визначення недоліків та прорахунків, виявлення та мобілізацію внутрішньогосподарських резервів, збільшення доходів та прибутків, зменшення витрат виробництва, підвищення рентабельності, поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства в цілому.

Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

• аналіз фінансових результатів та рентабельності;

• аналіз фінансового стану підприємства (аналіз та оцінка складу та динаміки майна; фінансової стійкості підприємства; ліквідності балансу)

3. Поточна та оперативна фінансова робота на підприємстві спрямовується на практичне втілення фінансового забезпечення підприємницької діяльності, постійне підтримування платоспроможності на належному рівні.

Зміст поточної оперативної фінансової роботи:

1. постійна робота зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

2. своєчасні розрахунки за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

3. забезпечення своєчасної сплати податків, інших обов`язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

4. своєчасне проведення розрахунків із заробітної плати;

5. своєчасне погашення банківських кредитів та сплата відсотків;

6. здійснення платежів за фінансовими операціями.

1.4 Основи організації фінансів підприємств ( на самостійне вивчення)

Фінанси, кредит, гроші виступають основними регулювальниками як економіки, так і суспільних відносин взагалі. Ці регулювальники і забезпечують постійний розвиток суспільства. Безпосередні умови для виникнення фінансових відносин створюють грошові відносини. Але поява грошей не означала появу фінансів - фінанси є певна частина грошових відносин. Наявність фінансів передбачає обов'язкове існування грошей. Виконуючи функцію засобу звертання гроші за певний період стають капіталом, тобто тією самовозрастною вартістю, що забезпечує отримання додаткового приросту в ході реалізації продукту - додаткової вартості.

Грошові відносини перетворилися в фінанси коли рух грошей придбав відому самостійність. Внаслідок виробництва товарів і їх реалізації формуються грошові прибутки, формуються фінансові ресурси підприємства у вигляді різноманітних фондів. З'являється самостійна сфера діяльності кожного підприємства, що виходить за рамки його виробничих функцій, але представляюча собою частину виробничих відносин, суть якої полягає в певній системі організації грошових потоків. Ця частина і є фінанси.

Фінанси підприємства являють собою систему грошових відносин, що виражають формування і використання грошових фондів в процесі кругообігу ресурсів підприємства, формування його грошових прибутків та накопичень.

Фінанси підприємств забезпечують кругообіг основного та оборотного капіталу, взаємовідношення з державними органами, податковою системою, бюджетами, банками і іншими кредитними установами, страховими компаніями і так далі. У кожній державі будь-яка державна система включає фінансову систему. Вона складається з двох підсистем:

- загальнодержавні фінанси;

- фінанси господарюючих суб'єктів.

Форми вияву фінансів підприємств:

Відносини з іншими господарюючими суб'єктами в процесі формування і розподілу виручки (нематеріальні відносини):

- штрафи, пені, неустойки;

- відносини оренди;

- випуск і реалізація цінних паперів;

- спільна діяльність;

- комерційне кредитування;

- відносини з працівниками по виплаті заробітної плати. У цей час доцільно виділяти самостійну групу фінансових відносин, які складаються у підприємства зі своїми працівниками з приводу розподілу прибутку: виплати дивідендів, виплати за паї в статутному капіталі.

Фінансові відносини з власними структурними підрозділами. Сюди ж відносяться відношуння всередині виробничих об'єднань і відносини підприємства зі своїми дочірніми структурами.

Відносини з податковою службою.

Значна частина відносин - відносини з банківською системою. Це не просто система розрахунків і кредитування, адже з'явилися нові форми відносин: факторинг, траст, застави і так далі.

Відносини з різними страховими компаніями по всіх видах страхування.

Відносини з органами державного управління (митниця, Міністерство зовнішніх відносин, різні бюджети, позабюджетні фонди і так далі).

Фінанси - зустрічні потоки грошових коштів, послуг, різні форми вияву інтересів підприємства з одного боку і рушення платіжних коштів з іншою.

Платіжні кошти:

гроші (готівка) на банківських рахунках

грошові кошти у касі

у вигляді чеків (чекових книжок, кошти фактично знаходяться на субрахунках)

у вигляді електронних грошей

борги з боку покупців (дебіторська заборгованість)

кредити, що отримуються підприємством

нормальна кредиторська заборгованість (кошти, тимчасово залучені до обороту за умовами розрахунків, що склалися )

нормальна заборгованність по ЗП (від 16 до 20 числа)

векселі

Фінансові процеси, що відбуваються на підприємстві,- це всі надходження грошових коштів і всі здійснювані виплати.

Надходження - це результат господарської діяльності підприємства, тобто результат продажу товарів, надання послуг, слідство різних банківських операцій, отримання дивідендів.

Виплати, переліки - також результат господарської діяльності, пов'язаної із закупівлею початкових видів сировини і матеріалів, оплатою сторонніх послуг і труда власних працівників.

Якщо необхідно встановити величину платіжних коштів, якими має в своєму розпорядженні підприємство на певну дату, то вона складається між приходом і витратою платіжних коштів:

ПС = НПС + ППС - ВПС

начальні поступивші виплачені

Фінансова стійкість підприємства визначається наявністю платіжних коштів. Його фінансове положення залежить від того наскільки триваліше проміжки часу ПС > 0.

Не завжди і не у всіх підприємств ПС > 0, тобто надходження коштів виявляються меншими, ніж виплати, які проводить дане підприємство, отже виникає черговість платежів, штрафи і т.п.

Даний розрив необхідно закрити, для чого потрібно вирішити питання:

Який розмір необхідних для цього ресурсів?

За рахунок яких джерел їх можна отримати?

Їх рішення покладене на фінансових менеджерів, що забезпечують управління фінансами підприємства.

Функції фінансів підприємств

1) розподільча

2) контрольна

У умовах товарного виробництва розподіл - зв'язуюча ланка між виробництвом та споживанням. Також за допомогою фінансів відбувається розподіл суспільного продукту.

На поверхні ми бачимо:

надходження виручки від реалізації і використання її на відшкодування витрачених засобів виробництва і утворення валового прибутку.

подальший розподіл отриманого прибутку в ході формування бюджетних коштів, позабюджетних фондів, формування фонду оплати труда, різних фондів і резервів, тобто того, що забезпечує життєдіяльність і розвиток підприємства.

Інакше, розподільча функція фінансів підприємств - це направлена діяльність по розподілу і перерозподілу грошових прибутків підприємства.

Контрольна функція (функція відображення) - поняття, що відображає фінансово-господарські процеси, що протікають на підприємстві.

У фінансах підприємств відбиваються всі процеси, що відбуваються на підприємстві. За допомогою даної функції встановлюються, виявляються та реалізовуються найважливіші економічні пропорції, забезпечується контроль на всіх стадіях здійснення задач, забезпечується контроль за величиною фінансового результату (в т.ч. по стадіях його досягнення). У свою чергу функція контролю дозволяє не тільки виявляти неефективні дії, але і знаходити резерви, попереджати можливі втрати та непродуктивні витрати.