
- •Передмова
- •Модуль 1 «теоретичні аспекти організації фінансів підприємства»
- •Тема 1 «сутність і основи організації фінансів підприємств»
- •1.2 Грошові фонди та фінансові ресурси
- •1.3 Фінансова діяльність
- •3. Принципи організації фінансів підприємств.
- •Тема 2 «Організація грошових розрахунків підприємств»
- •1. Безготівкові та готівкові розрахунки
- •2. Касові операції і організація контролю за дотриманням касової дисципліни
- •3. Платіжна дисципліна
- •2.4 Розрахунки платіжними дорученнями та вимогами (на самостійне вивчення)
- •1 Формування прибутку підприємства.
- •3 Сутність та методи обчислення рентабельності ( на самостійне вивчення)
- •4. Розподіл та використання прибутку підприємства ( на самостійне вивчення)
- •1 Сутність оподаткування підприємств
- •3. Сплата підприємством непрямих податків
- •5. Місцеві податки та збори( на самостійне вивчення)
- •5.6. Місцеві податки і збори
- •6. Платежі за ресурси ( на самостійне вивчення)
- •4. Джерела формування оборотних коштів
- •5. Визначення наявності та ефективності використання оборотних коштів
- •Кредитування малих та середніх підприємств ( на самостійне вивчення)
- •1 Фінансовий стан підприємства, методи його оцінки
- •3 Урахуванням термінів та цілей проведення виділяють попередній, поточний (оперативний) та прогнозний фінансовий аналіз.
- •2 Показники оцінки фінансового стану
- •Класифікація та порядок розрахунку показників прибутковості підприємства
- •3 Оцінка ліквідності та платоспроможності( на самостійне вивчення)
- •6 Комплексна оцінка фінансового стану
- •2 Зміст та методи фінансового планування
- •5 Бюджетування в системі оперативного фінансового плану
- •6 Контролінг
- •Список використаної літератури
1 Сутність оподаткування підприємств
Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою держави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здійснюється в основному в грошовій формі. Податки — це обов’язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.
Обов’язкові платежі перераховуються до бюджету держави, а також до інших цільових державних фондів. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.
Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. Дві основні функції — фіскальна та регулююча.
Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у розпорядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для забезпечення виконання функцій держави. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту.Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики податків, їхнього суспільного призначення. Для реалізації цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів в розпорядження держави.
З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої функції податків. Використання податків у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:
1. Установлення об’єкта оподаткування та методики його визначення. Згідно з чинним законодавством оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість майна, сума виплаченої заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалізації та ін.
2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (за стягнення податку на прибуток); собівартість (відрахування в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата мита, акцизного збору, податку на додану вартість).
3. Установлення розміру ставок податків і методики їх розрахунку..
Податкові ставки можуть бути універсальними і диференційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому вираженні на одиницю оподаткування або у відсотках до об’єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об’єкта оподаткування), прогресивними (зростають зі збільшенням об’єкта оподаткування), регресивними (знижуються зі збільшенням об’єкта оподаткування).
4. Установлення термінів сплати податків. Для різних податків вони різні і залежать від об’єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для уникнення негативного впливу податків на фінансово-господарську діяльність важливе значення має запобігання тимчасовій іммобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків.
5. Надання податкових пільг. Пільги істотно впливають на здійснення регулюючої функції податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатися для окремих об’єктів оподаткування.
6. Застосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства суб’єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень: неподання або несвоєчасне подання необхідних документів, форм звітності до податкової адміністрації; несплата в установлений термін податків та інших обов’язкових платежів державі; приховування об’єктів від оподаткування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.
У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підприємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, прибуток підприємства, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінансова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг залучення кредитів.
2. Оподаткування прибутку підприємства
Згідно ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств » платниками його є резиденти та нерезиденти.
Оподатковуваний прибуток = скоригований валовий доход –валові витрати – амортизаційні відрахування
Валовий доход включає:
доход від продажу товарів,
від банківських, страхових та інших операцій по наданню фінансових послуг,
доходи від спільної діяльності ,
доходи від позареалізаційних операцій (фінансова допомога, штрафи, …)
До складу валового доходу не включають:
акциз та ПДВ,
кошти отримані як компенсація витрат (за рішенням суду),
кошти, що надійшли як інвестиції,
суми надмірно сплачених податків , що повертаються до платника,
кошти , що повертаються власнику корпоративних прав після ліквідації підприємства,
вартість основних фондів отриманих безкоштовно.
До складу валових витрат включають:
витрати нараховані (сплачені) , що пов’язані з підготовкою, організацією ,веденням виробництва та продажем продукції,
витрати на ремонт ОФ, що не перевищують 5 % їх вартості на витрати початок року,
сума податків та зборів (загальнодержавних та місцевих) окрім податку на прибуток, на нерухомість, на дивіденди, на доходи від грального бізнесу,
збори на соц. страхування,
сума перевищення вартості запасів на початок кварталу над вартістю на кінець кварталу ( якщо буде навпаки, то ця сума вираховується з валових доходів),
суми коштів добровільно переданих до бюджету або до неприбуткових організацій,
суми коштів внесених у страхові резерви,
безнадійна заборгованість , за якою минув строк давності.
Окрім того дозволяється включати: витрати на гарантійний ремонт, на винахідництво, на передплату на спец.видання, на оплату аудиту, на рекламні заходи, на страхування ризиків ( неврожаю, кредитних, ), на придбання ліцензій…
Не дозволяється включати до валових витрат: витрати на придбання патентів, сплата штрафів, виплату дивідендів, збитки у зв’язку з продажем товарів за цінами нижчими, ніж звичайні.
Отже сума валових витрат за обсягом може бути більше, ніж собівартість . це має місце тому, що до складу валових витрат включають витрати на благодійну діяльність, на фінансування соціальної інфраструктури та інших.
Зменшення оподаткованого прибутку досягається через збільшення суми амортизаційних відрахувань, а її можна збільшити шляхом застосування методу прискореної амортизації, за рахунок того, що амортизації підлягають витрати на ремонт ОФ та реконструкцію
Ставка податку на прибуток – 25 %, але застосовуються і інші ставки:
доход від фрахту – 6 %, ( фрахт – плата за перевозку вантажу),
доход від страхової діяльності – 3 %.....
Термін подачі декларації: 40 календарних днів з моменту ,наступних за звітним кварталом, 60 днів з моменту закінчення звітного року. Термін сплати – 10 днів наступних за останім днем терміну подачі декларації.