2. Обсяг та структура курсової роботи

Загальний обсяг курсової роботи повинен складати 30-35 сторінок формату А4 (включаючи таблиці, схеми, діаграми, графіки тощо). Кожна робота повинна мати наступні структурні елементи: титульний лист (див. додаток А); зміст; вступ; аналітично-практична частина (5 розділів згідно запропонованого далі плану); висновки; література; додатки.

3. Оформлення курсової роботи

Курсова робота – це самостійне науково-практичне дослідження, яке дає можливість оцінити якість знань студента та його вміння застосовувати ці знання на практиці. Виконуючи роботу, студент має навчитися користуватися спеціальною літературою, самостійно її аналізувати та робити узагальнення.

Курсова робота виконується державною мовою.

У роботі не має бути повторень, надмірного цитування. Цитати повинні бути короткими й органічно пов'язаними з основним текстом. На використані у роботі цифрові дані, цитати, таблиці мають бути посилання із зазначенням джерел. З цією метою використовується список джерел, який наводиться в кінці роботи. Для цього після цитати у квадратних дужках вказується порядковий номер джерела відповідно до загального списку використаних джерел.

Курсова робота має бути літературно та технічно грамотно виконана. Складні таблиці, які не вміщуються в текст, а також інші допоміжні матеріали включаються в додатки до роботи. На всі таблиці, схеми, рисунки, діаграми, графіки у тексті слід давати посилання. Назви таблиць мають відображати основний зміст ілюстративного матеріалу, період часу, за який наводяться дані, а також одиниці виміру, а в графіках та діаграмах позначається масштаб.

На останній сторінці, після додатків, студент ставить свій підпис і дату виконання роботи.

Оформлення курсової роботи здійснюється за стандартами, викладеними нижче.

Текст друкують за допомогою комп’ютера на одному боці аркуша білого паперу формату А-4 через 1,5 міжрядкових (комп’ютерних) інтервали, шрифт Times New Roman, кегель 14.

Текст необхідно друкувати, залишаючи береги таких розмірів: лівий – 25 мм, правий – 10 мм, верхній і нижній – 20 мм.

Розмір абзаца – 5 знаків.

Текст основної частини поділяють на розділи та підрозділи.

Заголовки структурних частин „зміст”, „вступ”, „розділ”, „висновки”, „ЛІТЕРАТУРА”, „додатки” друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Відстань між заголовком і текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам.

Кожний розділ роботи слід починати з нової сторінки.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака № .

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не проставляють, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.

Зміст, вступ, висновки, перелік використаних джерел не нумерують. Номер розділу ставлять після слова „розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.

Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом „Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком тих, що подані в додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.

Таблиці теж нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) у межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис „Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: „Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово „Таблиця” і номер її вказують один раз праворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть „Продовження табл.” і вказують номер, наприклад: „Продовження табл. 1.2” .

Формули нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках арабськими цифрами, наприклад: (3.1), перша формула третього розділу.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання у тексті. Інші нумерувати не рекомендується.

При написанні курсової роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали які він наводить у роботі. Посилання в тексті роботи слід зазначати у квадратних дужках порядковим номером за списком джерел, наприклад: „… у працях 17 …”, або 4, с. 52.

Посилання на джерело походження таблиці міститься одразу за її заголовком в квадратних дужках. Якщо табличні дані розраховано автором самостійно, зразок оформлення посилання див. п. 4.3.

Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером, наприклад, „рис. 1.2”, на формули – порядковим номером формули в дужках „…у формулі (2.1)”.

На всі таблиці в тексті мають бути посилання (коментарі), при цьому слово „таблиця” пишуть скорочено, наприклад: „… в Табл. 1.2 наведено...”

Літературу формують в алфавітному порядку після законодавчо-нормативних актів. Назви джерел наводяться на тій мові, на якій джерела видані. Обов’язкові посилання на законодавчо-нормативні акти, статистичну звітність.

Вимоги до оформлення посилань:

а) посилання на книгу:

1. Портер М. Конкурентная стратегия: Методика анализа отраслей и конкурентов / Майкл Е. Портер: Пер. с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2005. – 454 с.

2. Протасов В. Ф. Анализ деятельности предприятия (фирмы). Производство, экономика, финансы, инвестиции, маркетинг, оценка персонала / В. Ф. Протасов, А. В. Протасова. – М. : Финансы и статистика, 2005. – 522 c.

б) посилання на статтю:

1. Міщенко А.П., Яременко С.С. Неформальні маркетингові комунікації та їх роль в інформаційному середовищі компанії / А.П.Міщенко, С.С.Яременко // «Вісник Академії митної служби України. Серія: «Економіка» №2 (42), 2009. – с. 111-118.

2. Раупов Р. Телекомунікаційні технології на ринку маркетингових комунікацій України / Р.Раупов // Маркетинг в Україні. – 2007, - №1. с. 23-27.

в) посилання на електронні джерела інформації:

1. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Оперативна статистична інформація [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.ukrstat.gov.ua/.

2. Основные направления исследований, основанные на семантическом анализе текстов [Электронный ресурс] / С.-Петерб. гос. ун-т, фак. прикладной математики – процессов управления. – Режим доступа: http://www.apcp. apmath.spbu.ru/ru/staff/tuzov/onapr.html

Додатки розміщують у порядку появи посилань на них у тексті курсової роботи. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки і мати заголовок. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово „Додаток” і велика літера для позначення послідовності (Додаток А).

Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки (наприклад: додаток А, додаток Б).

Курсова робота виконується відповідно до цих методичних вказівок, інакше вона не буде допущена до захисту, незалежно від її змісту.