Архівація даних. Програми-архіватори.
Загальні відомості
При експлуатації комп'ютера з різних причин можливе пошкодження або втрата інформації на магнітних дисках.
Це може відбутися внаслідок як фізичних пошкоджень дисків, так і пошкодження інформації вірусом. Для зменшення втрат у таких випадках, потрібно мати архівні копії файлів. Створити копії важливих файлів можна за допомогою ОС ,але ці копії будуть займати багато місця. Тому більш доцільно використовувати для створення архівних копій спеціально розроблені програми - архіватори.
За допомогою програм - архіваторів можна отримати такі результати:
зменшення обсягу пам'яті, яку займають архівні файли, у порівнянні з тими ж файлами, але не заархівованими на 20...90%
об'єднати групу файлів під одним іменем, щоб запобігти втраті деяких файлів.
можливість поновлення в архіві тільки нових версій файлів.
з’являється можливість написання коментарів до архіву
користувач може створювати архівні файли.
заархівовані файли простіше і швидше передавати по internet або в локальних і регіональних мережах.
Одним з найбільш широко розповсюджених видів сервісних програм є програми - архіватори, призначені для архівації, упакування файлів шляхом стиску збереженої в них інформації.
Вперше програма - архіватор ARJ була створена 1985 р. Робертом Янгом. Фірмою SEA ця програма модифікувалась і в 1990 р. ця програма пропонувала 5 методів архівації.
Архіватори поділяють на 2 види:
1) параметри задаються в командному рядку (ARJ, РКРАК, LHA, ICE, HYPER, РАК, ZOO, EXPAND та інші).
2) наявність власного графічного інтерфейсу(ZIP, RAR).
Копії файлів в архівах розміщують у стислому вигляді. Архів являє собою набір з одного або кількох файлів і має зміст, який дозволяє отримати інформацію про файли, що в ньому зберігаються. Про кожен файл можна дізнатися : ім'я файлу, інформацію про каталоги, у яких знаходяться файли, час останньої модифікації файлу, розмір файлу на диску й в архіві тощо. При стискуванні файлів програми архіватори кодують дані. Саме цей метод і дає можливість зменшити обсяг пам'яті, який займає заархівований файл.
Архівний файл — це спеціальним образом організований файл, що містить у собі один чи кілька файлів у стиснутому вигляді і службову інформації про імена файлів, дату і час їхнього створення чи модифікації, розміри і т.п.
Архівація (упакування) — переміщення (завантаження) вихідних файлів в архівний файл у стиснутому чи не стисненому вигляді.
Розархівація (розпакування) — процес відновлення файлів з архіву точно в такому виді, який вони мали до завантаження в архів.
При розпакуванні файли витягаються з архіву і розміщуються на диск чи в оперативну пам'ять.
Стиск інформації — це процес перетворення інформації, що зберігається у файлі, до вигляду, при якому зменшується надмірність у її представленні і відповідно потрібно менший обсяг пам'яті для збереження.
Стиск інформації у файлах відбувається за рахунок усунення надмірності різними способами, наприклад за рахунок спрощення кодів, заміни повторюваної послідовності символів певним індексом. Застосовуються різні алгоритми подібного стиску інформації.
Стискуватися можуть як один, так і кілька файлів, що у стиснутому виді містяться в так званий архівний файл чи архів.
Степінь стиску файлів - величина, що показує у відсотках як відрізняється архівний файл від не стисненого. Степінь стиску залежить від використовуваної програми, методу стиску і типу вихідного файлу. Найбільше добре стискуються файли графічних образів, текстові файли, файли даних, для яких ступінь стиску може досягати 5 - 40%, менше стискуються файли програм і завантажувальних модулів - 60 - 90%. Майже не стискуються архівні файли та деякі типи малюнків. Програми для архівації відрізняються використовуваними методами стиску, що відповідно впливає на ступінь стиску.
Великі за обсягом архівні файли можуть бути розміщені на декількох дисках (томах). Такі архіви називаються багатотомними.
Том — це складова частина багатотомного архіву. Створюючи архів з декількох частин, можна записати його частини на кілька дискет.
В даний час застосовується кілька десятків програм - архіваторів, що відрізняються переліком функцій і параметрами роботи, однак кращі з них мають приблизно однакові характеристики.
Більшість архіваторів мають можливість створювати архіви, що саморозпаковуються – архіви що здатні до самостійної розархівації файлів, що знаходяться в них, без використання програми - архіватора.
Архів, що саморозпаковується, одержав назву SFX-архів (SelFileXtracting). Архіви такого типу в звичайно створюються у формі ЕХЕ - файлу.
Багато з програм - архіваторів, крім звичайного режиму стиску, можуть створювати неперервні (solid) архіви, у яких створюються архіви з підвищеним ступенем стиску й особою структурою організації. У таких архівах усі файли стискуються як один потік даних, тобто областю пошуку повторюваних послідовностей символів є вся сукупність файлів, завантажених в архів, і тому розпакування кожного файлу, якщо він не перший, зв'язана з обробкою інших. Архіви такого типу краще використовувати для архівування великого числа однотипних файлів.
Виконуючи запропоновані їй дії, програма - архіватор, як правило, виводить на екран протокол своєї роботи. Усі сучасні програми - архіватори оснащені екранами допомоги.
З огляду на схожість принципів керування більшістю програм-архіваторів, розглянемо головні особливості програми WinRAR.