
- •1. Роль та значення господарського комплексу у розвитку економіки Мексики
- •2. Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Мексики: історичні, природні, демографічні, екологічні
- •3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Мексики
- •4. Територіальна структура господарства Мексики
- •5. Участь Мексики у міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв’язках
- •6. Проблеми, шляхи вдосконалення та перспективи розвитку розміщення продуктивних сил Мексики
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний торговельно-економічний університет
Кафедра міжнародної економіки
Курсова робота
з курсу «Регіональна економіка»
на тему:
«Регіональні особливості Індії»
Студентки І курсу ФЕМП
20 групи денної форми навчання
Жардецької Олександри
Владленівни
Науковий консультант
Старший викладач
Покотилюк Лариса Петрівна
Київ 2012
Зміст
Вступ……………………………………………………………….………4-5
1. Роль та значення господарського комплексу у розвитку економіки Мексики...........................................................................................5-6
2. Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Мексики: історичні, природні, демографічні, екологічні.....................7-12
3. Сучасна галузева структура і рівень розвитку господарського комплексу Мексики.................................................................................13-25
4. Територіальна структура господарства Мексики...........................25-31
5. Участь Мексики у міжнародному територіальному поділі праці та економічних зв’язках...............................................................................32-35
6. Проблеми та перспективи розвитку та розміщення господарського комплексу Мексики........................................................................35-37
Висновки……….............................................................................38-39
Список використаних джерел......................................................................40
Вступ
Мексика – одна з найбільших країн Латинської Америки. Це країна з величезним потенціалом, що вимагає дослідження, країна, що стала найбільш розвиненою країною Латинської Америки. У цьому насамперед заслуга господарського комплексу, що підлягають ретельному дослідженню в цій курсовій роботі. Об’єктом досліджень являється господарський комплекс Мексики, тобто природні та трудові ресурси, галузі промисловості, участь країни в економічних зв’язках тощо.
Предметом дослідження в цій курсовій роботі є закономірності і принципи територіальної організації виробництва, ефективність розміщення галузей народного господарства Мексики.
При дослідженні питання використовувались такі методи як
загальнонауковий, міждисциплінарний та спеціальний.
Вивчаючи розміщення і роль продуктивних сил Мексики, ми можемо оцінити промисловість цієї країни, рівень продуктивності сільського господарства, транспортну систему, перелік послуг, що надається іншим країнам, такі як, туризм, інвестування, а також роль країни в міжнародному поділі праці.
В цій курсовій роботі ми визначимо роль та значення господарського комплексу у розвитку економіки Мексики, розглянемо історичний аспект формування виробництва, приділимо увагу також впливу природних ресурсів на розвиток господарського комплексу, оцінимо їх запаси та розміщення. Проаналізуємо демографічні передумови становлення господарського комплексу.
Найбільше значення надається аналізу сучасної галузевої структури господарського комплексу Мексики, його складових, територіальної структури господарства, тобто склад і співвідношення різних форм територіального зосередження виробництва, що формуються під впливом галузевого і територіального поділу праці. Також необхідним є розкрити рівень розвитку міжгалузевих комплексів.
Дуже важливим є також розгляд участі Мексики у міжнародному поділі праці та зовнішньоекономічні зв’язки країни. Тобто необхідно розглянути, як на основі територіального поділу праці розвиваються усі форми міжнародних економічних зв’язків, таких як торгівля, міграція робочої сили, рух капіталу, кредитні відносини, валютно-фінансові відносини, сфера послуг тощо.
Також ми розглянемо основні проблеми, що гальмують розвиток та розміщення господарського комплексу та проаналізуємо шляхи їх вирішення. Дослідимо зрушення у галузево-територіальній структурі, основні тенденції та перспективи подальшого розвитку господарського комплексу Мексики на основі територіального поділу праці.
1. Роль та значення господарського комплексу у розвитку економіки Мексики
Мексиканські об’єднані штати – одна з найбільших країн Латинської Америки – знаходяться в південно – західній частині Північної Америки. ЇЇ територія дорівнює 1958,2 тис. кв.км. Населення налічує 107 млн. осіб.
Мексика – федеративна республіка, що складається з 31 штата і федеративної республіки. В країні сформовано 8 основних економічних районів.
Вона має достатньо вигідне економіко – географічне положення. Мексика межує з США на Півночі та з Гватемалою та Белізом на Півдні.Спільний кордон з США позитивно впливає на економіку країни, оскільки з вищезазначеної країни надходять основний потік інвестицій і природних ресурсів. Вона омивається Тихим океаном, Каліфорнійською затокою, Карибским морем та Мексиканською затокою, що також є дуже позитивним фактором. Це здавна полегшувало торгові зв'язки із заокеанськими країнами й одночасно гарантувало країні безпеку.
У 2010 році Валовий Національний Продукт становив 915000 млн. доларів у номінальному виразі, 4 400 доларів (2007) у розрахунку на душу населення. З кожним роком кількість ВВП на душу населення зростає, що свідчить про поступовий економічний розвиток країни.
Рис.1.1 Динаміка ВВП на душу населення [2].
Проте структура ВВП неоднорідна. На сільське господарство припадає 5% загального ВВП країни, на промисловість – 27%, на сферу послуг – 68%. Мексика займає одне з перших місць по коцентрації виробництва у світі. Це пояснюється наявністю обширного ринку робочої сили та добре розвинутої інфраструктури.
Отже, господарський комплекс відіграє вирішальну роль в економічному розвитку країни, визначає її роль в міжнародному поділі праці, якість зовнішньоекономічних зв’язків цієї країни. Завдяки вигідному економіко – географічному положенню, наявності великих запасів природних ресурсів, особливо нафти, широкого ринку робочої сили та багатогалузевому господарству, економіка має досить сприятливі умови для розвитку економіки.
2. Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу Мексики: історичні, природні, демографічні, екологічні
В розміщенні і розвитку продуктивних сил велике значення мають історичні, природні, демографічні та екологічні умови. Досліджуючи історію виробництва, природні та трудові ресурси, а також екологічну ситуацію ми можемо проаналізувати фактори розміщення тієї чи іншої галузі господарства Мексики.
Історичні передумови. Під час перебування Мексики 300 років іспанською колонією, вона була дешевим джерелом сировини і ринком збуту товарів. Це звичайно гальмувало розвиток економіки. Економіка базувалася в основному на вирощуванні кукурудзи, бобових, чилійського червоного перцю та розведенні великої рогатої худоби для внутрішнього ринку. Добуток срібла та інших мінеральних добрив, а також вирощування тютюну також були приаманні економіці Мексики, проте дані продукти експортувалися. Війни за незалежність 1810 – 1821 років і нестабільність, що виплила з них загальмували потік інвестицій. В кінці 19 сторіччя диктатор Порфіріо Діас, застосувавши фінансові стимули, залучив іноземних інвестоів. Вони розпочали освоєння родовищ нафти Мексики, збудували залізну дорогу, портові спорудження, дороги, телеграфні лінії і систему лінії електропередач. Це спричинило бурхливий економічний розвиток і ріст середнього класу. Оскільки обсяги виробництва льону, кофе, цукрової тростини зростали за рахунок скорочення натурального сільського господарства, більшість селян постраждали, тому, що їхні землі були зайняті приватними землевласниками і вони були змушені працювати на плантаціях, де вирощувалась експортна продукція. Ця ситуація призвела до революції 1910 року.
У 1930 році новий правитель Ласаро Карденас націоналізував залізні дороги країни, експропріював 17 іноземних компаній, які контролювали нафтову промисловість, і провів велику земельну реформу. Під час другої світової війни уряд приступив до створення вітчизняної промисловості для заміни імпорту. Така політика породила «економічне» чудо, що проявилось у високих темпах економічного росту.
Ситуація в Мексиці на початку 1970-тих років почала покращуватись завдяки відкриттю державної нафтової компанії, проте дуже скоро вона виявилась неспроможною обслуговувати такий великий зовнішній ринок, оскільки ціни на нафту почали падати під час економічного спаду 1981 – 1982. Переговори урядів Мексики, США і Канади, що тривали півроку, привели до створення у листопаді 1993 року Північноамериканської згоди про вільну торгівлю (НАФТА). Ця згода розповсюджувала умови вільної торгівлі не лише на промислові товари, але і на продукцію сільського господарства, побутові, транспортні, банківські, інвестиційні послуги, а також авторські права, торгові марки і програмне комп’ютерне забезпечення. Три країни також домовились про введення законів про навколишнє середовище і працю, в тому числі закони про охорону дитинства, мінімальу заробітну плату і безпеку праці на робочому місці. НАФТА вступило в дію 1 січня 1994 року.
В 1994 році в економіці Мексики спостерігався роздутий торговельний дефіцит, великий зовнішній борг і збільшення грошової маси, що спричинило обезцінення песо. Жорстка політика уряду покращила стан економіки в кінці 1996 року, заклавши основу до її росту у 1997, 1998 роках.
Природні передумови. Мексика - переважно гірська країна. Більша частина її території розташована вище 100 км над рівнем моря і лише третина її поверхні – рівнина. В даній країні майже нема великих рівнин. Єдине виключення – півострів Юкатан. Впродовж мексиканських узбереж тягнуться незмінності, що мають важливе господарське значення: ці рівнини використовуються у землеробстві. Для створення основних видів корисних копалин найбільше значення мали геологічні процеси мезозойської та кайнозойської ер. Мексика в достатній мірі забезпечена нафтою, дорогоцінними металами (золотом і сріблом), цинком, свинцем, міддю, марганцем, ртуттю, сурмою, а також металами, що отримують при переробці поліметалічних руд: миш’яком, вісмутом, кадмієм, селеном. Країна також забезпечена нерудними корисними копалинами - сіркою, флюоритом, баритом, графітом, газом, будівельними матеріалами. В меньшій мірі розповсюджені запаси вольфраму, моліблену, олова, титану, нікеля, ванадію, залізної руди, урану, кам’яного вугілля.
Водні ресурси мають неабиякий вплив на господарство Мексики. Оскільки більша частина території країни має гірський характер, це зумовляє бурхливий характер річок. В багатьох випадках гірські ділянки русла використовуються для будівництва гідроелектростанцій. Та невелика кількість річок, що стікають у внутрішній басейн створюють сприятливі умови для розвитку землеробства. Ріки Мексики мало придатні для навігації. Моря та океани, що омивають країну впливають на клімат, розвиток господарства, видобуток нафти і т.д.
Важливий вплив на клімат Мексики і перш за все на розподіл температур впливають географічне положення і гірський характер території. Дану країну слід ділити на 3 кліматичні зони: тропічно вологу, помірно вологу і засушливу.
Для Мексики характерна різноманітність видів рослинності: дощові вічнозелені тропічні ліси (південь штату Табаско, південно – східна частина штату Вераскус), світлі тропічні ліси (центральна та південна частина півострову Юкатан), тропічна саванна (рівнини Тихоокеанського узбережжя), степи, пустелі та напівпустелі (в зонах засушливого клімату),де переважають види кактусів та агав, змішані ліси (середньовисотні горні хребти) серед яких слід назвати сосну, кедр, ойямель, ауеуете, дуб, ясен, горіх, хвойні ліси (переважно високо у горах) де переважає сосна.
Демографічна ситуація в Мексиці характеризується невеликим приростом населення, досить низьким рівнем народжуваності, високою урбанізацією (сьогодні 74% населення проживає у містах), переважанням жіночого населення над чоловічим та високою густотою населення.
Економічний прогрес, виникнення нових міст і покрашення природних умов вплинули на розміщення населення Мексики. І хоча основна маса населення все ще проживає у центральних областях, безперервно зростає чисельність населення сільськогосподарських районів, а саме Ла-Лагуни, Вальє-де-Мехікалі внаслідок внутрішніх міграцій.
Таблиця 2.1
Основні демографічні показники.
Назва парамету |
Значення |
Рік |
Кількість населення (тис.) |
98872 |
2010 |
Прогнозована кількість нас. (тис.) |
119175 |
2020 |
Прогнозована кількість нас. (тис.) |
146651 |
2050 |
Показник середньорічного приросту нас. % |
1,4 |
2005-2010 |
Густота нас. (люд./км) |
48,9 |
2003 |
Процент міського населення |
74 |
2005 |
Кількість міст з нас. більше 100000 люд. |
71 |
2000 |
Середня кількість чоловіків на 100 жінок |
98 |
2010 |
В 2009 році налічувалось майже 38 млн. працездатних людей. З них майже 5 % не працювали і ще 35% працювали неповний рбочий день. В кінці 90-тих років близько 22% працездатного населення були зайняті у сільському господарстві, 19% - у промисловсті, 13% - у торгівлі, 7% - у будівництві, решта – у сфері послуг.
Таблиця 2.2
Трудові ресурси Мексики.
Кількість працюючого населення (тис.) |
39800 |
2010 |
Доля працюючого населення у відношенні до загальної кількості нас. (%) |
40,3 |
2010 |
Доля економічно активного нас. віком від 15 до 64 років у відношенні до загального числа зайнятих (%) |
61,8 |
2000 |
Доля економічно активних жінок у відношенні до загального числа жіночого населення (%) |
24,9 |
2000 |
Доля економічно активних чоловіків у відношенні до загального числа чоловічого населення (%) |
54,5 |
2000 |
Доля жінок в економічно активному населенні (%) |
32,1 |
2000 |
Останнім часом при розміщенні господарського комплексу країни велика увага приділяється екологічному фактору. Це насамперед спричинено екологічною ситуацією світу, що характеризується дуже негативно. Стан екології в Мексиці незадовільний. Мексика відноситься до категорії країн, чия індустріальна база створювалася в 70-80 рр. У результаті сьогодні мексиканська промисловість абсолютно не відповідає вимогам часу. 38% всіх викидів СО2 в Мексиці пов'язані з важкою промисловістю. Країна знаходиться на 14-ому місці в світі за об'ємом викидів парникових газів. 1,5% всієї планетної емісії СО2 також припадає на Мексику. У водах Мексиканської затоки дуже часто трапляються аварії танкерів та інших суден. Робота ТЕС та нафтохімічних підприємств спричиняють виникнення кислотних дощів, що ставлять під загрозу безпечність пам’яток культури доколумбової епохи, наприклад у штаті Вераксус. За оцінками вчених деякі цінні історичні рельєфи зникнуть через 10-20 років. Складна ситуація склалась і в лісовому господарстві. В Мексиці помирає більше 90% лісів і зелених насаджень. Найбільш загрозлива ситуація склалась в штатах Пуебла, Оахака, Веракрус, Чіапас, Табаско і Герреро. Саме в цих районах слід прийняти термінові міри по відновленню екологічного балансу та біорізноманітності тропічної сельви, що має величезне значення для всього світу. Нерідко при будівництві плотин і гідроелектростанцій, прокладка каналів і забезпечення водою засушливих територій відбувається порушення природної рівноваги, що викликає висихання багатьох внутрішніх вод. Однією з мір охорони природи є організація національних парків. Всього в країні налічується близько 49 тисяч парків, загальною площею 700 тис. га
Отже, розміщення господарського комплексу Мексики формувалось під впливом природних, демографічних, екологічних та історичних передумов. Проаналізувавши передумови можна зробити висновок, що Мексика має сприятливі перспективи для розвиту господарської діяльності. При подальшому розміщенні продуктивних сил слід враховувати сучасні фактори та здобуий досвід.