2.Передумови розвитку та розміщення господарського комплексу території: історичні, природні, демографічні, екологічні

Дуже важливе значення для розвитку і розміщення господарського комплексу мають історичні, природні та демографічні умови. Досліджуючи історію виробництва, природні та трудові ресурси ми можемо проаналізувати передумови та фактори розміщення тієї чи іншої галузі господарства Великобританії.

Історичні передумови: Англія в світовій економіці відіграла особливу роль. Вона однією з найперших здійснила буржуазну революцію й перейшла від феодалізму до розвинутих ринкових відносин. У Великій Британії вперше розпочався промисловий переворот. Вона свого часу виробляла значно більше промислової продукції, ніж будь-яка інша держава світу. Англію називають «майстернею світу». Велика Британія довгий час була головним експортером товарів та капіталу. Вона була одним із засновників міжнародної системи страхування (контора, згодом корпорація Ллойда). Британська колоніальна імперія була найбільшою в світі; англійська адміністрація та англійський капітал наклали помітний відбиток (як негативний так і позитивний) на економіку великої кількості країн, що розвиваються. Англійський фунт стерлінгів тривалий час був найнадійнішою валютою на світовому валютному ринку.

Проте поступово Велика Британія починає втрачати свої лідируючі позиції. В 60-х роках ХІХ ст.., за обсягом промислового виробництва і ВВП обходять США, а в останній чверті того ж століття й Німеччина. Велика Британія опиняється на третьому місті. Після Першої світової війни Британія, яка менше постраждала від воєнних дій, ніж країни континентальної Європи (в тому числі й Німеччина), ненадовго повернула собі друге місце (після США) за обсягами ВВП і промислового виробництва. Але в 30-х роках ХХ ст.., Німеччина знову її обганяє. Ситуація повторюється після Другої світової війни, коли Велика Британія, за аналогічних причин, знову посідає друге місце і знов ненадовго. В 50-х роках її обганяє Німеччина, в 60-х-Японія, в 70-х-Франція, Велика Британія опиняється на п’ятому місці (серед країн ОЕРС) за розміром ВВП. За деякими економічними показниками її вже наздоганяє Італія. Отже, в другій половині ХХ ст.. позиції Великої Британії в світовій економіці неухильно слабнуть. Але в 90-х роках падіння частки Великої Британії припинається. Темпи приросту ВВП стабілізуються, рецесія, що вразила більшість розвинутих країн у 1991-1992р., тут була не такою глибокою. Рівень безробіття також невисокий. На початку нового століття Англія повертає собі четверте місце за ВВП, трохи випередивши Францію.

Незважаючи на відносне відставання Великої Британії від головних суперників, її роль у світовій економіці досить значна, особливо у фінансово-кредитній сфері. Великим є також її політичний авторитет у світовому співтоваристві. Велика Британія була серед перших засновників ООН (вона є постійним членом Ради Безпеки), ОЕРС, НАТО. В Європейському Союзі вона займає особливу, нестандартну позицію, але й тут її вплив досить значний.

Природні передумови: Велику Британію називають країною туманів і дощів. Клімат. Клімат країни змінюється залежно від регіону. У Англії клімат м'який і вологий, завдяки відносній теплоті морів, що омивають її. Зими надзвичайно вологі та м'які. Середня температура найхолоднішого місяця - січня - не опускається нижче +3,5С. Сніг випадає на всій території країни, але дуже нерівномірно. Середньорічна температура складає біля +11 °С на півдні і +9 °С на північному сході. Шотландія є найхолоднішим регіоном Великої Британії. У горах на півночі лежить сніг з листопада по квітень-травень. Клімат Уельсу і Північної Ірландії м'який і вологий. Середньорічна температура Північної Ірландії складає +10 °С. Найбільш рясні осідання в Шотландії, Північній Ірландії, горах Англії і Уельсу (1000-1500 мм в рік). Найменша кількість опадів в південно-східній Англії (600-750 мм в рік). Літо в Великій Британії, як і в інших країнах з морським кліматом, порівняно прохолодне: середня температура найтеплішого місяця - липня - +12-16С. Максимальна температура піднімається вище +27, а іноді й до +32С. Найбільше опадів припадає на другу половину літа. У середньому за рік на заході країни випадає 2000 мм опадів, тоді як в східній Англії - лише 600 мм. Таким чином, гори служать природним бар'єром, який затримує вологе повітря на заході.

Рельєф. За рельєфною структурою Велика Британія поділяється на дві частини: лінія, що проходить через міста Ньюкасл, Шеффілд і Брістоль до затоки Лайм, відділяє гірський північно-захід від рівнинного південного-сходу. В цілому гірські райони займають близько половини площі країни і мають досить складну геологічну будову. Найвища вершина - Бен-Невіс (1343 м) - входить до Грампіанських гір в Шотландії. На півночі Англії простягаються Пенінські гори (найвища точка - гора Кросс-Фелл (893 м)), утворені переважно кам'яновугільними породами. На північному-заході розташовані масивні Камберленські гори з вершиною Скофел (978 м), основу яких становлять давні породи вулканічного походження. В Уельсі знаходяться Кембрійські гори із вершиною Сноудон (1085 м).

Природні ресурси та корисні копалини. В ході складної геологічної історії островів в їх надрах сформувались різноманітні корисні копалини. Там знайдено майже всі відомі мінерали, крім діамантів. Багатими є поклади кам'яного вугілля в Пенінах та передгір'ях південного Уельсу, промислові запаси якого становлять 4 млрд. тон. До 60% залізної руди зосереджено в Східному Мідленді. Значні поклади кам'яної та калійної солей знайдено в Чеширі та Даремі. Порівняно великими є запаси нафти (близько 1,8 млрд. тонн) і газу (близько 71,1 млрд. м³), які добувають на шельфі Північного моря. Ресурсний потенціал корисних копалин представлений у Таб. 2.(див. додаток 1)

Великобританія багата на гідроресурси. Майже на всій її території опади перевищують випаровування, тому розвинута густа сітка повноводних річок, найбільші з яких Северн (354 км), Темза (338 км), Мерсей, Трент, Уай та інші. Гірські ріки Шотландії та Уельсу, на яких побудовано більше 60 ГЕС, використовуються для вироблення електроенергії. Найбільшими озерами країни є Лох-Ней (400 км²) в Північній Ірландії та Лох-Ломонд і Лох-Несс в Шотландії. Ґрунти на півдні і заході переважно гірсько-лісові та підзолисті, на сході і південному сході - бурі лісові, в південно-східній частині Англії - перегнійно-карбонатні і алювіальні. Ліси займають невеликі площі (1/10 території), але недостатні лісонасадження компенсуються численними парками і лісосмугами. Ці дані показують, що Великобританія - не сама сонячна країна, хоча в ній і бувають періоди відпочинку від звичайної сірості і туманності. Часті хмари над Британськими островами ускладнюють погодні явища, так що навіть у жаркий літній день сонця можна майже не побачити через хмари, що створює дуже вологу атмосферу.

Демографічні передумови: Населення Великобританії перевищило позначку в 60,5 мільйонів чоловік.[20] Населення Великобританії складається з англійців, що становлять 4/5 усіх жителів; шотландців, уельсців, ірландців (їх разом близько 15% від усього населення); вихідців з країн Співдружності (близько 5% населення країни). Основою англійської мови, якою спілкується населення країни, є мова древніх кельтів, до яких належали племена бриттів. У даний час для країни характерний низький приріст населення - результат як зближення показників народжуваності та смертності, так і зниження сальдо В даній сфері існує переважання чоловіків над жінками. Якщо зайнятих чоловіків - 13,6 млн, то жінок практично в 2 рази менше - 7, 6 млн. Варто відзначити, що середній вік населення, що бере участь в економічному житті країни 35-40 років, однак спостерігається тенденція до зміщення цього віку до 45-60 років. Це пов’язано зі «старінням» нації. Великобританія - одна з найбільш високо урбанізованих та густозаселених країн світу; в містах проживає близько 80% населення, з них 1/3 - у великих агломераціях; 1/8 - у столиці з околицями (Великому Лондоні). Середня густота населення - 230 чол./км², але на території країни населення розподілено нерівномірно: основна частина жителів Великобританії сконцентрована в Англії, де середня густота становить 356 чол./км². У сільській місцевості мешкають не тільки зайняте у сільському господарстві населення, а й мігранти, які щоденно виїжджають на роботу до міст. Фермери, як правило, живуть окремо від поселень, їхні будинки розташовані серед земельних угідь. Відокремлено стоять і житла великих землевласників (лендлордів). Як і в інших країнах регіону, у Великобританії низька народжуваність на фоні значної тривалості життя, тому для країни характерне так зване старіння нації. Галузева структура зайнятості є типовою для економічно розвинутої країни. Що ж до соціальної структури, то найманою працею охоплено 93% працюючих, з-поміж яких дрібна буржуазія становить близько 17%. Значна частка безробітних (13% економічно активного населення) ускладнює суспільні відносини. Працездатне населення складає майже половину всього населення Великобританії. Усередині цієї групи невелика частка людей зайнята власною справою, інші зайняті у військовому секторі й уряді. Більше двох третин найманих робітників зайнято в сфері послуг, причому найбільша їхня кількість працює у фінансовому секторі. Виробництво, хоча і зменшилося за останні піввіку, займає одну п'яту всіх працівників. Менші частки найманих робітників зайняті в будівництві, енергодобувних галузях, сільському господарстві. Значно збільшилася кількість працівників, зайнятих неповний робітник день.

Статистичні дані:

Вікова структура населення Таблиця 3

0-14 років	17,2 %
15-64 років	67 %
65 років та більше	15,8 %

Середній вік населення:

39,6 років

Чоловік: 38,5 років

Жінка: 40,7 років

Темп приросту населення:

0,275 % в рік

Середня тривалість життя:

78,7 років

Чоловік: 76,23 років

Жінка: 81,3 роки

Темношкіре населення: 50,2 роки.

Віросповідання: англіканці (56%), католики (13%), методисти (4%), невіруючі (16%).[20]

З 1921 року близько 40% населення проживають у сімох найбільших міських агломераціях з центрами в Лондоні (Великий Лондон), Манчестері (Південно-східний Ланкшир), Бірмінгемі і Вольверхемптоні (Західний Мідленд), Глазго (Центральний Клайдсайд), Бредфорді (Західний Йоркшир), Ліверпулі (Мерсісайд) і Ньюкасі-на-Тайні (Тайнсайд). Рівень урбанізації у Великобританії складає 91%. Частка сільського населення дуже невелика. В останні роки спостерігається помітний приплив населення з країн, що розвиваються, в основному з країн Африки, Азії і Латинської Америки. Демографічна ситуація в Великобританії є типовою для високорозвинених країн: низький природній приріст, переважання частки жінок, у статевій структурі, “постаріння” населення, велика частка працюючих економічно самостійних жінок, знедрібнення сімей.[20,18]

Екологічні передумови: Як один з найважливіших факторів формування та розвитку природних ресурсів, велике значення має екологічна ситуація в країні. У 60-70 р. деякі найбільш індустріалізовані й урбанізовані райони Великобританії виявилися на грані екологічної кризи. Розширення відкритого видобутку корисних копалин призвело до росту площі, що не придатна для використовування в господарській діяльності, нарощування теплової енергії - до поширення кислотних дощів, продовження бурхливої автомобілізації - до перетворення ряду міст у дійсні "смогополіси". Стало згасати органічне життя у озерах. Також проблемами являються пестицид не забруднення, зниження рівня ґрунтових вод у посушливих районах, вітрова і водна ерозія, проблеми стічних вод і радіоактивних відходів. Важливою проблемою є також часті стихійні лиха. У цих умовах у Великобританії був прийнятий закон про національну політику у відношенні навколишнього середовища. Були збільшені витрати на природоохоронні заходи. Стала впроваджуватися нова технологія. Значну ініціативу початку виявляти громадськість. Покращилося екологічне утворення і виховання молоді. І в результаті стан навколишнього середовища став поступово поліпшуватися. Але в деяких районах екологічна ситуація продовжує залишатися складної.

Отже, вирішенням цих проблем займається уряд Великої Британії. Покращення екологічних умов призведе до більшої продуктивності господарства.