3.Травматизм. Класифікація, шляхи зниження його рівня.

Поняття «травматизм» означє сукупність травм, які виникли знову за обмежений час у визначеної групи населення (С.Я. Фрейдлін).

Класифікація:

Травматизм може бути поділеним на групи:

І.Виробничий;

ІІ.Невиробничий,

ІІІ.Дитячий.

Виробничий в свою чергу слід поділити на:

а) промисловий;

б) сільськогосподарський.

Невиробничий травматизм ділять на 4 підгрупи:

а) транспортний;

б) вуличний;

в) побутовий;

г) спортивний.

Існують і інші класифікації, більш громіздкі.

Профілактика

Попередження травматизма може бути досягнуто в основному організаційно-технічними заходами, які повинні проводити державні виконавчі органи, відомства та міністерства, органи міліції, освіти та охорони здоров’я. Координують всю цю комплексну работу міжвідомчі комісії по боротьбі з травматизмом (А.А. Корж, О.П. Меженіна, А.Г. Печерський, В.Г. Ринденко.)

4. Механізм травми, види зміщень відламків при переломах кісток

Гостра травма – одномоментна раптова дія різних зовнішніх чинників на організм людини, яка призводить до порушення структури, анатомічної цілісності тканин і фізіологічних функцій.

Пошкодження кісток виникає внаслідок прямого (без посеред­нього прикладання сили до сегменту кінцівки або до іншої частини тіла людини) і непрямого (прикладання сили подалі від перелому) механізму травми. Механізм дії зовнішньої сили, що викликає перелом, різний. Перелом кістки може виникати від згинання, зсуву, скручування, стис­кання і внаслідок відриву. На ефект дії зовнішнього чинника впливає напрямок травмуючої сили, шлях під яким прикладена сила, кінетична енергія травмуючого агента, тривалість дії пошкоджуючого агента (від­мороження, опіки, здавлення).

Рис.1. Різні види переломів трубчастих кісток:

а–поперечний; б–косий; в–повздовжній; г–гвинтоподібний; д–скалковий; е–багатоскалковий.

Переломи в більшості випадків супроводжуються зміщенням фрагментів. Цьому сприяють як направлення та ступінь вираженості травмуючої сили, так і тракція м’язів – рефлекторне скорочення їх, що є результатом відповідної реакції м’язевої тканини на травму. Розрізняють 4 основні види зміщення фрагментів:

по ширині (dislocatio ad latus);

по довжині (dislocatio ad longitudinem);

по осі або під кутом (dislocatio ad axim);

по периферії, або ротаційне (dislocatio ad periferiem).

Перераховані види зміщень фрагментів, зазвичай, поєднуються, ізольовано трапляються зрідка.

Рис.2. Основні види зміщення відламків:

а – по ширині; б– по довжині; в– по осі; г –зміщення навколо повздожньої осі (ротаційне).

5.Класифікація переломів кісток

Перело́м — пошкодження кістки, виконане насильно або в результаті падіння, удару, а також внаслідок паталогічного процесу, пухлини, запалення.

Основними ознаками перелому є:

- сильний біль

- набряк

- синець

- крипітація кісток

- неправдивий суглоб

- деформація кістки (кінцівки)

- порушення функцій кістки (кінцівки)

Класифікація переломів

1.Класифікація в залежності від пошкодження зовнішніх покривів тіла:

- відкритий перелом;

- закритий перелом;

2.Класифікація в залежності від форми кісткових уламків:

- поперечні;

- косі;

- гвинтоподібні;

- осколчасті;

- роздроблені

3.Класифікація в залежності від порушення цілісності кістки:

- повні;

- неповні;

4.Класифікація в залежності від зміщення:

- зміщені;

- незміщені

5.Класифікація в залежності від кількості переломів:

- одиночні;

- множинні