Практичне заняття №6 Тема: Активна і пасивна лексика, склад її. Лексика сучасної української мови зі стилістичною погляду

1. Від чого залежить поділ лексики української мови на активну і пасивну?

1. Які слова входять в активну лексику?

2. Які слова входять у пасивну лексику?

3. На які групи ділиться застаріла лексика? Де вона вживається?

4. Що різнить історизми і архаїзми?

5. Які слова називають неологізмами?

6. У чому проявляється багатофункціональність української мови?

7. Які слова становлять загальновживану лексику?

8. Чим пояснюється наявність стилістично маркованої лексики?

9. Чим відрізняються професіоналізми від слів-термінів?

10. Які слова належать до лексики обмеженого функціонування?

Практичне завдання:

1. М. Я. Плющ Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ: Навч. посіб. 2-ге вид. — К.: Вище шк, 2003, впр. 137,138,140.

1. Вживаючи архаїзми з впр. 138, скласти текст (тема — на вибір).

2. Проаналізуйте суспільно-політичну лексику місцевої газети (на вибір) та з'ясуйте її функцію.

3. Проаналізуйте професіоналізми в освітянській газеті (на вибір).

4. І. Г. Чередніченко Збірник вправ для практичних і лабораторних занять з сучасної української

5. літературної мови — К.: Рад., школа, 1963. лаб. №34 лаб. 57 (а, б, в).

6. Повторити розділ „Графіка". (Вживання великої букви). Скласти словниковий диктант.

Практичне завдання №7 Тема: Підготовка до контрольної роботи

1. Повторити теоретичний матеріал пройдених тем (див. заняття№1, №2, №3, №4).

2. У поданому тексті:

   1. визначити типи лексичних значень 4 слів;

   2. виписати слова в переносному значенні, визначити тип перенесення;

   3. виписати багатозначні слова, довести їх багатозначність, ввести в словосполучення (різні частини мови);

   4. до 3 слів підібрати якнайбільше синонімів, утворивши синонімічний ряд (різні частини мови);

   5. до 5 слів підібрати антоніми(різні частини мови);

   6. знайти слова, які можуть утворювати омонімічні пари, ввести їх в словосполучення (різні частини мови);

   7. визначити слова-пароніми.

Мліє степ у малинових променях передвечірнього сонця. Мліє і сходить до неба степова імла — теж малинова. А тумани вже давно щезли: розвіяли їх теплі вітри й вітерці. Парує Курінь старий, заярівшись за цілий день проти сонечка. А тополеня мале на верху Куреневому солодкі духмянці у степ за вітром посилає; то пахне його брость тополиними парфумами. Скоро стане та брость шовковими листочками. А зараз на ній сонце малинові краплі порозвішувало — впала роса, вечір заходить (М. Стельмах).

Схема лексикологічного розбору:

1. Слово, яке аналізується.

2. Власна чи загальна назва.

3. Повнозначне чи службове слово.

4. Первинне чи вторинне.

5. Має конкретне чи абстрактне значення.

6. Однозначне чи багатозначне.

7. Вжито в прямому чи переносному значенні (вказати вид перенесення).

8. Чи має синоніми, антоніми, омоніми, пароніми.

9. Характеристика слова з погляду походження:

   1. спільнослов'янське;

   2. східнослов'янське;

   3. власне українське;

   4. іншомовне (старослов'янське, грецьке, латинське, німецьке, французьке і т.ін.).

10. Належить до активної чи пасивної лексики. Характеристика слова з стилістичного погляду:

    1. нейтральне;

    2. соціально-побутове;

    3. емоційно-забарвлене;

    4. соціально-політичне;

    5. науково-термінологічне;

    6. адміністративно-ділове.

Змістовий модуль №3

Практичне заняття №1 Тема: Фразеологія як розділ мовознавства. Фразеологічні одиниці, класифікація їх. Вправи на визначення фразеологічних зрощень, єдностей, сполучень фразеологічних виразів. Аналіз їх

1. Які словосполучення виділяють у мовознавстві?

2. Яка різниця між вільними словосполученнями та фразеологічними?

3. Що вивчає фразеологія?

4. Типи класифікацій фразеологічних одиниць. У чому суть кожної

5. Які фразеологічні одиниці називають зрощенням?

6. У чому суть фразеологічних єдностей?

7. 7.Чим відрізняються фразеологічні сполучення від фразеологічних зрощень та єдностей?

8. 8.Які структурні особливості фразеологічних виразів.

9. 9.Охарактеризувати прислів'я, приказки, крилаті вислови.