- •ПЕредмова
- •Т ема 1.Поняття, завдання, система та загальні положення курсу «Організація розкриття та розслідування злочинів»
- •Тема 2. Методологічні основи розкриття та розслідування злочинів Тест 1. Вирішіть, чим визнається розробка нових окремих криміналістичних методик:
- •Тема 3. Організація й особливості розкриття і розслідування злочинів «по гарячих слідах»
- •Тема 4. Організація початкового етапу розслідування злочинів
- •Тема 5. Організація наступного етапу розслідування злочинів
- •Тема 6. Організація розкриття та розслідування злочинів минулих років
- •Тема 7. Організація розкриття та розслідування економічних злочинів
Тема 6. Організація розкриття та розслідування злочинів минулих років
Тест 1. Під розслідуванням злочинів минулих років не слід розуміти розслідування всіх кримінальних справ:
1) які порушені в період до 1 січня року, та розслідування по яким до сьогодні триває;
2) досудове слідство по яким зупинено у зв’язку з невстановленням особи, яка вчинила злочин;
3) досудове слідство по яким зупинено у зв’язку з розшуком особи, яка вчинила злочин;
4) по яким встановлена подія, виявлені та досліджені матеріальні й інші джерела доказів, але особа, що вчинила злочин, не виявлена;
5) досудове слідство по яким зупинено у зв’язку з невстановленням місцяперебування потерпілого.
Тест 2. Злочини, у справах яких з моменту порушення пройшло більше двох місяців, але не представлено документів первинного обліку про зупинення слідства через розшук обвинуваченого чи невстановлення осіб, які вчинили злочини, або про пред’явлення обвинувачення, вважаються:
1) злочинами минулих років;
2) злочинами розслідуваними з порушенням процесуальних строків;
3) кримінальними справами особливого провадження;
4) “волокитою”.
Тест 3. Труднощі, які виникають при розслідуванні злочинів минулих років, пов’язують з наступними факторами:
1) зміною слідчого у справі;
2) зміна позиції потерпілих або свідків, які раніше на допитах з особистих мотивів давали неправдиві свідчення;
3) більш обгрунтований та виважений підхід спеціаліста, який залучаеться до розслідування злочину;
4) більше часу проходить з моменту вчинення злочину, тим складніше отримати інформацію про обставини цієї події й осіб, що брали у ньому участь
5) особливість тактичного плану, що стосується визначення нового напрямку розслідування.
Тест 4. При розв’язанні питання про те, кому доручати роботу по справі про нерозкритий злочин, у більшості випадків перевагу винен мати:
1) слідчий, що проводив розлідування до зупинення провадження по справі;
2) новий слідчий;
3) слідчо-оперативно група, що створена спеціально для розслідування цього злочину;
4) постійно діюча слідчо-оперативна група.
Тест 5. Які форми взаємодії з оперативними працівниками органів дізнання слідчий не повинен здійснювати під час розслідування злочинів минулих років:
1) спільне вивчення та аналіз матеріалів первинного розслідування, подальше планування заходів щодо розкриття та розслідування злочинів;
2) взаємний і систематичний обмін інформацією між слідчим і оперативними працівниками в ході роботи по зупиненій справі;
3) збір і перевірку відомостей про осіб, що вчинили аналогічні злочини;
4) надання допомоги слідчому працівниками органу дізнання при провадженні слідчих і розшукових дій;
5) повторну перевірку всіх слідів, які с у справі, за відповідними видами обліків.
Тест 6. Слідчий під час розслідувння злочинів минулих років може використовувати наступну інформацію, яка може бути отримана після зупинення слідства:
1) узагальнення даних про нові злочини, вчинені аналогічним способом, іпро осіб, що її вчинили;
2) матеріали доручень, повідомлень і запитів інших територіальних органів про злочини та причетних до них осіб;
3) нову інформацію, яка отримана оперативним працівником внаслідокпроведення оперативно -розшукових заходів;
4) дані про осіб, що становлять оперативний інтерес у зв'язку знерозкритим злочином;
5) анонімну інформацію громадськості про можливу причетність до нерозкритого злочину окремих осіб.
Тест 7. Для забезпечення ефективності оперативно - розшукових заходів, доручення слідчого про їх проведення повинні бути:
1) обгрунтованими;
2) конкретними та виходити з плану роботи у справі;
3) повними за замістом вирішуваних завдань розслідування;
4) оформленні відповідно до процесуальних вимог;
5) затвердженими керівниками підрозділів органу дізнання.
Тест 8. Направлення запиту до адресного бюро інформації про розшук та виконання відповідної відмітки на листку реєстрації є:
1) організаційним заходом слідчого;
2) процесуальною дією слідчого;
3) оперативно-розшуковою дієї;
4) слідчою дією.
Тест 9. Особливість планування розслідування по зупинених справах про нерозкриті злочини минулих років полягає у наступному:
1) необхідність у дослідженні всіх слідчих й оперативних матеріалів з метою оцінки змісту;
2) важлива роль у розкритті злочинів минулих років належить встановленню особи злочинця та нових джерел доказів на основі використання даних, що характеризують спосіб їх вчинення;
3) наявність матеріалів первинного розслідування;
4) використання інформації, яка була отримана після зупинення кримінальної справи;
5) необхідність використання методів колективного планування.
Тест 10. До розшукових форм непроцесуальної діяльності слідчого:
1) пошук власників речей, які були залишені на місці події;
2) повідомлення про нерозкриті злочини оперативних працівників виправно-трудових установ;
3) повторні бесіди з потерпілими і свідками, які вже були допитані в ході первинного розслідування;
4) виявити протиріччя, що є в матеріалах справи, яка вивчається;
5) повторне повідомлення про нерозкриті злочини сусідніх і деяких інших, більш віддалених органів внутрішніх справ.
Тест 11. При повторному провадженні слідчих дій їх особливість полягає в наступному:
1) чим більше часу пройшло з моменту сприйняття певного факту, події, явища, тим важче відтворення його в пам'яті людини, тим менша виразність образів цих фактів, подій, явищ в пам'яті особи, яка допитується
2) необхідності подолання наслідків дії фактору часу;
3) дослідженні змін, що відбулися в поведінці причетних до розслідування осіб;
4) характер узгоджених дій слідчого та працівників органу дізнання залежить від індивідуальності кожної справи, від обсягу початкових даних.
