- •Суть і функції грошей
- •1. Необхідність і суть грошей
- •1.1. Суть грошей
- •1.2. Походження грошей та розвиток їх форм
- •Неповноцінні гроші
- •1.3. Роль держави у створенні грошей
- •2. Функції грошей
- •2.1. Функції грошей, їх еволюція та взаємозв’язок
- •2.2. Функція міри вартості, її суть, сфера використання
- •2.3. Функція засобу обігу, її суть, сфера використання
- •2.4. Функція засобу платежу, її суть, сфера використання, еволюція. Види грошових платежів
- •2.5. Функція засобу нагромадження і збереження вартості, її суть, сфера використання і прояв у сучасних умовах
- •1.2. Внесок Дж. Кенса у розвиток кількісної теорії грошей
- •1.3. Сучасний монетаризм як напрямок кількісної теорії
- •1. Суть і структура грошового обігу
- •1.1. Суть і структура грошового обігу
- •1.2. Грошові потоки і їх класифікація
- •1.3. Модель грошового обігу
- •2. Грошова маса і швидкість обігу грошей
- •2.1. Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг
- •2.2. Швидкість обігу грошей
- •2.3. Закон кількості грошей, необхідних для обігу
- •2.4. Механізм поповнення маси грошей в обігу
- •Грошовий ринок
- •1. Поняття про грошовий ринок
- •Потоки грошових коштів
- •(Пряме і непряме фінансування)
- •Капітальне фінансування
- •Фінансування шляхом отримання позик
- •Структура грошового (фінансового ринку)
- •Грошові системи
- •1. Грошова система та її елементи
- •2. Грошово-кредитна політика центрального банку
- •Основні типи грошово-кредитної політики
- •Політика "дорогих грошей"
- •3. Інфляція
- •4. Грошові реформи
- •Кредит у ринковій економіці
- •1. Необхідність і суть кредиту
- •Кредит у ринковій економіці
- •Переваги кредиту:
- •2. Форми та види кредиту
- •2.2. Процент за кредит
- •Кредитні системи
- •1. Кредитна система та її структура
- •Кредитна система
- •2. Центральні та комерційні банки, їх роль в економіці
- •Функції центрального банку
- •Ліцензія на створення комерційного банку
- •Класифікація комерційних банків
- •Банківські операції
- •Пасивні операції
- •Активні операції
- •Банківські послуги
- •3. Спеціалізовані фінансово-кредитні установи
- •Міжбанківські об’єднання
- •Комерційного типу
- •Корпоративні структури
- •Асоціації, спілки, ліги
- •4. Стійкість банківської системи
- •4.1. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення
- •Причини порушення ліквідності
- •До вирішення проблем ліквідності
- •Рейтингова система оцінки банківської установи
- •Система контролю за діяльністю комерційних банків
- •Валютні відносини й валютні системи
- •1. Поняття про валюту та її призначення. Сфера використання, види валюти. Валютний курс та конвертованість валют
- •Види валют
- •Валютні відносини включають
- •Використання валютного курсу
- •Методика визначення ррр:
- •Функції валютного курсу
- •1.3. Конвертованість валют
- •Умови конвертованості
- •Суб’єкти валютного ринку (продавці, покупці, посередники)
- •Функції валютних ринків:
- •Валютні операції
- •Операції валютної біржі
- •Клієнт купує долари за швейцарський франк
- •Фондовий брокер
- •Європейська валютна система. Етапи розвитку
- •Етапи становлення Європейської валютної системи:
- •Еволюція світової валютної системи
- •Перша світова валютна система сформувалася до кінця хіх ст. У формі золотомонетного стандарту
- •Після Першої світової війни змінили золотомонетний на золотозлитковий стандарт
- •На зміну золотозливкового стандарту приходить золотодоларовий стандарт
- •Завершення процесу демонетизації золота, створення системи паперововалютного стандарту
1.2. Внесок Дж. Кенса у розвиток кількісної теорії грошей
Докорінна перебудова системи теоретичних поглядів на суть грошей, їх місце і роль у структурі економічних відносин відбувалася у 30-х роках ХХ ст. Ця перебудова пов’язана з працями видатного економіста ХХ ст. Дж.Кейнса (1883-1946). Йдеться про знамениту тріаду його праць, яка посіла значне місце в теорії грошових відносин:
"Трактат про гроші";
"Загальна теорія зайнятості, процента і грошей";
"Трактат про грошову реформу".
У своїх працях він теоретично довів, що механізм ринкової конкуренції за нових умов економічного розвитку не в змозі сам, без втручання держави, забезпечити ефективне використання головних факторів виробництва. Цей висновок спирався на реальні факти економічного розвитку 1930-х років (періоду економічної кризи і тривалої депресії), яка поставила систему господарських зв’язків на грані повної катастрофи.
Дж.Кейнс намагався відійти від традиційного та неокласичного трактування грошей як другорядного технічного інструменту і висунув положення про те, що гроші в процесі відтворення виконують самостійну роль. Гроші є джерелом підприємницької енергії і в структурі економічних зв’язків виступають у ролі посередника між поточною і майбутньою господарською діяльністю, втратами виробництва і його кінцевими результатами.
"Значущість грошей, – писав Кейнс, – саме й випливає з того, що вони є передусім хитромудрим засобом поєднання сучасного і майбутнього".
Виходячи з цього, Кейнс робить висновок, що гроші активно впливають на поведінку суб’єктів економіки та їх господарські рішення.
У традиціях "кембріджської школи" Дж.Кейнс важливе місце відводить аналізу мотивів нагромадження грошей. У Кейнса їх три:
трансакційний;
мотив обачності;
спекулятивний.
Трансакційний мотив – мотив зберігання грошей як можливість розпоряджатися певною частиною грошей в майбутньому (на ремонт автомобіля, придбання корисних речей за досить помірну ціну під час розпродажу).
Ці мотиви відображають роль грошей як засобу обігу та платежу і об’єднуються під загальною рубрикою трансакційного попиту, який залежить від суми товарообмінних угод чи доходу.
Але головна новизна у Кейнса – виділення третього елемента попиту на гроші: попит на спекулятивні залишки.
Спекулятивний мотив – мотив зберігання грошей, який випливає із бажання уникнути втрат капіталу при зберіганні майна у формі облігацій у період очікуваного підвищення норми позичкового процента.
Дж.Кейнс вважав, що господарські індивіди триматимуть частину портфеля своїх активів у ліквідній формі, коли очікуватимуть збільшення рівня ризику від володіння активами в іншій формі.
Кейнс допускав, що індивіди можуть тримати своє багатство у двох видах активів: гроші (готівка чи вклади до запитання) або довгострокові облігації.
Облігації приносять процент. З іншого боку, вірогідність того, що процентна ставка на ринку цінних паперів може змінитися, зумовлює собою ризик того, що зміниться також ринкова ціна облігації.
Зниження норми позичкового процента означає підвищення курсу облігації. Це забезпечує власнику облігації дохід – приріст капіталу. І навпаки – збільшення норми позичкового процента означає зниження курсу облігації. Це призводить до втрат капіталу власників облігацій.
Учасник господарського обігу намагається, по-перше, збільшити прибуток, і з цією метою інвестує тимчасово вільні грошові кошти в різні види фінансових активів, по-друге – створити ліквідний резерв, необхідний для господарства. Врахування протилежних факторів приводить його до точки рівноваги, що визначає співвідношення грошей та облігацій у його балансі.
Отже, Дж. Кейнс перебудував теорію грошей, ввівши в неї норму процента. Він перетворив гроші в один із важливих факторів формування інвестиційного попиту і відсунув на другий план традиційний зв’язок грошей і цін.