4. Стійкість банківської системи

4.1. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення.

4.2. Контроль за діяльністю комерційних банків.

 Прочитайте

Л – 4, с. 182...186.

4.1. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення

Один з найважливіших напрямів економічної роботи в комерційному банку є аналіз його фінансового стану. Основними джерелами інформації для цього є

• баланс банку;

• звіт про фінансові результати його діяльності.

Аналіз балансу дає комплексну характеристику діяльності банків на будь-яку дату, у ньому наведена інформація про наявність власних коштів, зміни в структурі залучених коштів, складові активів тощо.

На підставі балансу можна зробити висновки про стан ліквідності, дохідності, можливих перспектив розвитку банку.

Звіт про фінансові результати – це звіт про доходи і видатки банку (відображення фінансових потоків за певний період часу).

Діяльність банку повинна спрямовуватися на досягнення конкретних цілей, а саме:

• забезпечення стрімкого зростання;

• мінімізація ризиків і підтримка іміджу надійного банку при невисокому рівні виплат своїм акціонерам.

Головний принцип банківського менеджменту (ключове завдання) – максимізація вартості акціонерного капіталу.

Майже всі банки – акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю. Акціонери та пайовики зацікавлені в зростанні вартості капіталу та доходу з його використанням. Курсова ціна акції відображає ринкову оцінку діяльності банку.

Основні показники прибутковості:

• прибуток на одиницю активів;

• прибуток на акціонерний капітал;

• маржа прибутку (показує, наскільки ефективно банк виконує функцію посередника між вкладниками і позичальниками й наскільки гостра конкуренція на ринку).

Стратегія управління активами і пасивами банку

Основна мета управління активами і пасивами – максимізація або, як мінімум, стабілізація розміру маржі прибутку за умови допустимого рівня ризику.

Принципи стратегії управління активами і пасивами

• встановлення цілей банку. Головною ціллю завжди є досягнення максимально можливої ринкової ціни акцій при задовільному рівні ризику;

• керування активами й пасивами та прийняття інших рішень з урахуванням того, що вони сприятимуть підвищенню прибутку банку. Управління структурою балансу – не самоціль, а засіб для досягнення визаначених цілей;

• управління активами та пасивами повинно забезпечити суттєвий внесок у збільшення та збереження маржі між доходами й видатками;

• в управлінні банківським портфелем активів та зобов’язань пріоритет повинен належати наданню прибуткових кредитів, що відповідають стандартам якості, а залучення коштів має становити друге за важливістю завдання. Якщо обсяг депозитів недостатній, необхідні кошти повинні залучатися з найбільш дешевих джерел;

• вартість банківського капіталу залежить не тільки від його дохідності. Усі складові капіталу мають свою оцінку, яка може змінюватися під впливом різних обставин. Наприклад, якщо в країні відбувається девальвація національної грошової одиниці, вартість капіталу зменшується.

Політика управління ліквідністю та резервами

Забезпечення належного рівня ліквідності – одне з найважливіших завдань управління банком.

Ліквідність – здатність банку в будь-який момент часу виконувати зобов’язання перед вкладниками в грошовій формі на першу вимогу й на повну суму.

Фактори, від яких залежить дотримання ліквідності банком:

• наявність у банку необхідної суми ліквідних коштів;

• можливість залучення ліквідних коштів шляхом їх запозичення чи продажу активів.

У комерційних банків України постійно виникають проблеми з ліквідністю:

• не збігаються строки повернення коштів за зобов’язаннями банку і зобов’язаннями клієнтів;

• чутливість банків до зміни процентних ставок (при збільшенні ставки клієнти шукають більш високі прибутки, не дають заявок на кредит).

Усі основні причини порушення спроможності комерційних банків виконувати свої зобов’язання в потрібному обсязі та у визначені строки можна поділити на три групи: