
- •Суть і функції грошей
- •1. Необхідність і суть грошей
- •1.1. Суть грошей
- •1.2. Походження грошей та розвиток їх форм
- •Неповноцінні гроші
- •1.3. Роль держави у створенні грошей
- •2. Функції грошей
- •2.1. Функції грошей, їх еволюція та взаємозв’язок
- •2.2. Функція міри вартості, її суть, сфера використання
- •2.3. Функція засобу обігу, її суть, сфера використання
- •2.4. Функція засобу платежу, її суть, сфера використання, еволюція. Види грошових платежів
- •2.5. Функція засобу нагромадження і збереження вартості, її суть, сфера використання і прояв у сучасних умовах
- •1.2. Внесок Дж. Кенса у розвиток кількісної теорії грошей
- •1.3. Сучасний монетаризм як напрямок кількісної теорії
- •1. Суть і структура грошового обігу
- •1.1. Суть і структура грошового обігу
- •1.2. Грошові потоки і їх класифікація
- •1.3. Модель грошового обігу
- •2. Грошова маса і швидкість обігу грошей
- •2.1. Маса грошей, що обслуговує грошовий обіг
- •2.2. Швидкість обігу грошей
- •2.3. Закон кількості грошей, необхідних для обігу
- •2.4. Механізм поповнення маси грошей в обігу
- •Грошовий ринок
- •1. Поняття про грошовий ринок
- •Потоки грошових коштів
- •(Пряме і непряме фінансування)
- •Капітальне фінансування
- •Фінансування шляхом отримання позик
- •Структура грошового (фінансового ринку)
- •Грошові системи
- •1. Грошова система та її елементи
- •2. Грошово-кредитна політика центрального банку
- •Основні типи грошово-кредитної політики
- •Політика "дорогих грошей"
- •3. Інфляція
- •4. Грошові реформи
- •Кредит у ринковій економіці
- •1. Необхідність і суть кредиту
- •Кредит у ринковій економіці
- •Переваги кредиту:
- •2. Форми та види кредиту
- •2.2. Процент за кредит
- •Кредитні системи
- •1. Кредитна система та її структура
- •Кредитна система
- •2. Центральні та комерційні банки, їх роль в економіці
- •Функції центрального банку
- •Ліцензія на створення комерційного банку
- •Класифікація комерційних банків
- •Банківські операції
- •Пасивні операції
- •Активні операції
- •Банківські послуги
- •3. Спеціалізовані фінансово-кредитні установи
- •Міжбанківські об’єднання
- •Комерційного типу
- •Корпоративні структури
- •Асоціації, спілки, ліги
- •4. Стійкість банківської системи
- •4.1. Стійкість банківської системи та механізм її забезпечення
- •Причини порушення ліквідності
- •До вирішення проблем ліквідності
- •Рейтингова система оцінки банківської установи
- •Система контролю за діяльністю комерційних банків
- •Валютні відносини й валютні системи
- •1. Поняття про валюту та її призначення. Сфера використання, види валюти. Валютний курс та конвертованість валют
- •Види валют
- •Валютні відносини включають
- •Використання валютного курсу
- •Методика визначення ррр:
- •Функції валютного курсу
- •1.3. Конвертованість валют
- •Умови конвертованості
- •Суб’єкти валютного ринку (продавці, покупці, посередники)
- •Функції валютних ринків:
- •Валютні операції
- •Операції валютної біржі
- •Клієнт купує долари за швейцарський франк
- •Фондовий брокер
- •Європейська валютна система. Етапи розвитку
- •Етапи становлення Європейської валютної системи:
- •Еволюція світової валютної системи
- •Перша світова валютна система сформувалася до кінця хіх ст. У формі золотомонетного стандарту
- •Після Першої світової війни змінили золотомонетний на золотозлитковий стандарт
- •На зміну золотозливкового стандарту приходить золотодоларовий стандарт
- •Завершення процесу демонетизації золота, створення системи паперововалютного стандарту
2. Форми та види кредиту
2.1. Форми та види кредиту.
2.2. Процент за кредит.
Функції кредиту.
Прочитайте
Л – 4, с. 146...157; Л – 5, с. 263...267, 271...275; Л – 10, с. 134...140.
2.1. Форми та види кредиту
Залежно від об’єкта кредитних відносин виділяють товарну і грошову форми кредиту.
У товарній формі кредиту виникають кредитні відносини між продавцями і покупцями, коли останні одержують товари чи послуги з відстрочкою платежу – комерційний кредит.
У грошовій формі здійснюється рух переважної частини позичкового фонду країни, тому й переважна більшість позик надається і погашається грішми.
За суб’єктами кредитних відносин виділяють такі види кредиту:
Комерційний кредит – це товарна форма кредиту, що надається покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги. Оформляється він векселем.
Об’єктом кредиту є товарний капітал, а суб’єктами – продавець як кредитор і покупець як позичальник.
Призначення комерційного кредиту – прискорення реалізації товарів і послуг, а також одержання додаткового прибутку у вигляді позичкового процента, який включено в ціну проданих товарів. В основу комерційного кредиту покладено договірні зобов’язання та господарчі зв’язки між продавцем і покупцем, які визначають умови кредитування. Кредитні відносини оформляються у вигляді векселів – зобов’язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін. Вексель стає гарантією оплати товарів і свідоцтвом про надання комерційного кредиту.
Комерційний кредит має короткостроковий характер (до року). Розмір цього кредиту залежить від фінансових можливостей кредитора і від кредитоспроможності позичальника (здатності погасити заборгованість за векселем).
Погашення кредиту може здійснюватися:
сплатою позичальником боргу за векселем;
передачею векселя іншій особі за допомогою напису на ньому, який засвідчує перехід прав за цим документом до іншої особи (індосамент);
переоформленням комерційного кредиту на банківський, що означає перетворення товарної форми кредиту на грошову.
Запровадження цього кредиту на основі вексельного обігу дає можливість розширити можливість платоспроможності покупця, прискорити розрахунки, зменшити обсяг неплатежів між підприємцями.
Споживчий кредит – це кредит, який надається тільки в національній валюті фізичним особам даної країни на придбання споживчих товарів та послуг і який погашається поступово.
Цей кредит призначений для задоволення споживчих потреб населення. У країнах з ринковою економікою споживчий кредит надається для закупівлі будинків, автомобілів, меблів, дачних земельних ділянок.
Суб’єктами кредитних відносин тут є фізичні особи – позичальники, комерційні банки, підприємства та організації-кредитори. Між кредитором і позичальником можуть функціонувати посередники (наприклад, торгові організації).
Прямі кредити – комерційні банки надають споживчі кредити позичальникам. Непрямі кредити надають через посередників. Укладають угоду про надання кредиту для купівлі товару на виплат. Покупець спочатку оплачує 30-40% вартості товару, а потім під неоплачену частку банк надає клієнту позику і перераховує торговій фірмі, залишаючи собі суму початкового внеску клієнта як забезпечення кредиту, яку після погашення позики перераховують на рахунок торгівельної фірми.
Інший варіант, коли на неоплачену частку виписуються векселі і перераховуються гроші торгівельній фірмі. Коли настає строк погашення, позичальник сплачує векселі, повертаючи позику.
Видами споживчого кредиту є чековий кредит, кредитні картки, ломбарди.
Державний кредит – коли позичальником є держава, а кредиторами – юридичні та фізичні особи. Його призначення – мобілізація грошових коштів для фінансування державних витрат. Для кредиторів цей кредит є формою заощадження або інвестування коштів у цінні папери, що дає їм додатковий дохід.
Види державних позик:
залежно від того, хто є позичальником:
централізовані (позичальниками є уряд, міністерство фінансів– центральні органи влади);
децентралізовані (позичальник – місцеві органи влади).
залежно від місця одержання кредиту:
внутрішні (розміщуються всередині країни);
зовнішні (надаються МВФ, іншими міжнародними і державними кредитними установами США, Німеччини, Канади).
залежно від строку погашення:
короткострокові (до 1 року);
середньострокові (понад 5 років).
залежно від порядку оформлення кредитних відносин:
облігаційні (передбачають розміщення державних облігацій);
безоблігаційні (пряме кредитування ЦБ державного бюджету або розмення під скарбницькі зобов’язання).
Міжнародний кредит – це надання позичкових капіталів одних країн іншим у тимчасове користування на засадах платності, строковості, повернення.
Суб’єктами цього кредиту є банки, фірми, держави, міжнародні валютно-кредитні організації. Об’єктами кредитування є передані кредитором у тимчасове розпорядження позичальника товарні й валютні ресурси.
Міжнародний кредит залежно від того, хто є кредитором буває фірмовий, банківський, урядовий. Щодо об’єктів кредитування міжнародний кредит буває фінансовий і комерційний.
Фінансовий кредит означає відстрочення платежу за продані в кредит товари, кредитором є фірма - експортер, а позичальником – імпортер.
Міжнародний банківський кредит – коли одним із суб’єктів кредитних відносин стає банк. За формою цей кредит є фінансовим. Фінансовий кредит – це надання кредитів у грошовій (валютній) формі.
Урядовий кредит – коли одна країна надає іншій кредит в товарній або грошовій формі за міжурядовою угодою (це кредити міжнародних валютно-кредитних організацій, які надаються через МВФ, Європейський інвестиційний банк). Суб’єктами кредитних відносин стають окремі держави, а об’єктом – їхній національний дохід. Цей кредит може бути безпроцентним, пільговим, може надаватись у вигляді субсидій.
У міжнародному обігу кредит виконує функцію нагромадження та перерозподілу позичкових капіталів між країнами для забезпечення потреб розширеного відтворення з метою отримання максимальних прибутків.
Банківський кредит – позичковий капітал банку в грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення у визначений строк, оплати та цільового використання. Суб’єктами кредитування є кредитор – банк, який надає кредити; позичальник – фізичні та юридичні особи, держава, які відчувають потребу в кредиті. Об’єктом банківського кредиту є грошовий капітал. Банки можуть надавати кредити, як у національній, так і в іноземній валюті.
Кредити надаються позичальником для таких заходів:
розвитку виробництва і товарообігу;
інвестиційної діяльності;
приватизації державного майна;
задоволення споживчих потреб.
Забороняється використання позичальниками кредитів:
на покриття збитків;
придбання цінних паперів підприємств.
За призначенням банківський кредит поділяють на:
виробничий – для виробництва і реалізації продуктів;
споживчий – для поліпшення житлових умов, облаштування підсобного домашнього господарства, придбання товарів.
За терміном користування:
короткострокові – до 1 року;
середньострокові – до 3 років;
довгострокові – понад 3 роки.
За строками користування:
строкові – кредити, надані на обумовлений у договорі строк;
до запитання – кредити, що видаються на невизначений термін і погашаються на першу вимогу кредитора;
прострочені – кредити, термін повернення яких встановлений у кредитному договорі, закінчився, а борг іще не повернуто кредитору;
відстрочені – кредити, стосовно яких на прохання позичальника банк прийняв рішення про перенесення на пізніший строк повернення боргу.
За характером забезпечення:
забезпечені заставою;
незабезпечені;
гарантовані – видаються кредитором під гарантію третьої особи. Гарантією може бути аваль банку, банківський акцепт, страховий поліс, фінанси чи майно третьої особи.
За характером повернення:
з разовим поверненням позики – заборгованість треба повністю погасити в день, визначений у кредитному договорі, або достроково на бажання позичальника чи на вимогу кредитора (з попереднім повідомленням позичальника);
з поступовим поверненням кредиту рівномірними внесками;
з поступовим поверненням кредиту періодичними внесками – передбачає погашення однаковими внесками якоїсь частини основного боргу протягом періоду кредитування і значної частини – після закінчення терміну дії кредитної угоди.
За характером і способом оплати процентів:
з фіксованою ставкою процента – надаються на строк не більше 2-3 місяців, частіше встановлюється фіксована ставка процента з можливістю збільшення її в ролі відстрочки позики;
консорціальні кредити, що надаються консорціумом банків, у якому один із банків бере на себе роль менеджера, збирає з банків-учасників потрібну клієнтові суму ресурсів, укладає з ними кредитну угоду, надає позику та розподіляє проценти, отримуючи певну винагороду.
паралельні кредити надаються одному клієнту кількома банками на однакових договірних умовах.
Консорціум – група банків, які тимчасово організовані найбільшим банком (головою) для спільного проведення банківських операцій.