МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР
ПО ПІДГОТОВЦІ МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ
ГРОШІ ТА КРЕДИТ
Навчально-методичний посібник
із контрольними завданнями
для студентів-заочників
з економічних спеціальностей
аграрних вищих навчальних
закладів І-ІІ рівнів
акредитації
2003
Автор Шабатура Н. Б. – викладач Брацлавського
с.-г. технікуму Вінницького ДАУ
Рецензенти: Макарець С.М. – викладач Сосницького
с.-г. технікуму бухгалтерського обліку,
Черненька Л.Б. – викладач Ірпінського
економічного коледжу НАУ
Редактор Патока Н.В.
Відповідальний
за випуск Павлик І.І.
Висвітлено суть та функції грошей і грошового ринку, грошової і кредитної систем, валютних відносин тощо.
Рекомендовано для студентів денної і заочної форми навчання з економічних спеціальностей.
Вступ
Важливе місце у підготовці висококваліфікованих спеціалістів з економіки відводиться навчальному курсу "Гроші та кредит". Адже наукове розуміння проблем грошей, грошового обігу, кредитних відносин, банківської справи є необхідним компонентом формування професійних економічних знань студентів.
Змістом курсу є теоретичні основи банківської справи, суть та види грошей, кредит і його форми, види та функції, закономірності розвитку фінансових та грошово-кредитних відносин. Вивчення цих питань дає можливість сформувати теоретичну базу для подальшого вивчення спеціальних дисциплін. Даний предмет тісно пов’язаний з іншими дисциплінами: політекономією, економікою, фінансами, основами банківської справи.
Завдання цього курсу – дати майбутнім фахівцям знання про сутність та механізм функціонування таких категорій як гроші, кредит, грошовий ринок, процент, уміння оцінювати й аналізувати грошово-кредитну політику, що проводиться в країні.
Курс вивчення базується на лекційно-семінарському методі та на самостійному опрацюванні окремих тем і питань.
Суть і функції грошей
1. Необхідність і суть грошей
1.1. Суть грошей.
1.2. Походження грошей та розвиток їх форм.
1.3. Роль держави у створенні грошей.
Прочитайте
Л–2, с. 56...70; Л–4, с. 5...25; Л–9, с. 5...10; Л–10, с. 5...19.
1.1. Суть грошей
Гроші та кредит відіграють важливу роль в економіці країни, особливо в період розвитку ринкової економіки, здійснення структурної перебудови народного господарства. Вони прискорюють процеси роздержавлення власності, допомагають швидкому перерозподілу грошових коштів, створюють умови для перебудови виробництва й оздоровлення економіки.
Гроші – складна категорія, яка є показником рівня розвитку економіки будь-якої країни. Гроші та кредит є настільки складними категоріями, що в економічній літературі немає єдиної думки щодо визначення їх суті.
Гроші – економічна категорія, що означає специфічний товар, який виконує в суспільстві роль загального еквівалента, обслуговуючи всі сфери економічних відносин у процесі суспільного відтворення. Це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.
Кредит – економічні відносини між юридичними та фізичними особами і державою з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення і, як правило, з виплатою процента.
В економічній літературі існує дві основні концепції (причини) виникнення грошей:
раціоналістична пояснює виникнення грошей як наслідок раціональної угоди між людьми, які впевнились у тому, що для руху вартості в міновому обігу необхідні спеціальні інструменти (Аристотель, Самуельсон);
еволюційна – гроші з’явились у результаті еволюційного процесу, який незалежно від волі людей призвів до того, що деякі предмети виділились із загальної маси та зайняли особливе місце (Смітт, Рікардо).
"У всіх цивілізованих народів гроші стали загальним знаряддям торгівлі, завдяки якому продаються і купуються різного роду товари або обмінюються один на одного"(А. Смітт).
"Гроші, власне кажучи, не є одним із об’єктів. Вони лише інструмент, про який люди домовилися, щоб сприяти обмінові одного товару на інший. Гроші не є жодним із коліс торгівлі, вони – мастило, яке робить рух коліс торгівлі легшим і плавнішим" (Д. Юм).
1.2. Походження грошей та розвиток їх форм
У людей з давніх-давен виникла потреба обмінюватися певними продуктами.
Проблеми з прямим обміном товарів наштовхували на думку, що варто обмінювати свій товар на такий, що потрібен кожному, і вже цей товар обмінювати потім на потрібний. Так виникла ідея грошей і почалися пошуки того, що могло б бути цим універсальним товаром.
По мірі формування регулярного ринку із загального ряду товарів виділився один, який користувався найбільшим попитом і мав найкращі властивості до збуту. Обмін набув такого вигляду: 1 шкіра вівці, 10 кг зерна, 1 сокира = 20 кг солі. Сіль стала відігравати роль загального еквівалента. Форма вартості стала загальною.
Фізично стійкішою була грошова одиниця "гривня" – зливок срібла вагою 200 г. Ця назва походить від назви обруча із золота чи срібла, що носився на шиї як прикраса. Таку ж назву мала і грошова одиниця УНР у 1918 р. Але такі гроші були надто важкі й інколи завеликі як одиниця міри вартості. Тому починаючи з ХІІІ ст. в Новгороді входить в обіг "рубель", який отримували, перерубуючи гривню навпіл. Звідси й назва. Але й такі "гроші" були важкуваті, та й відрубувати було не завжди зручно.
У Північній Європі роль універсального товару певний час відігравали сокира та стріли, у Африці – худоба, у американських індіанців – намисто із черепашок або бісеру, в ескімосів – кістки риби. І цей перелік далеко не повний. В Європі під час Другої світової війни використовувались такі товари як тютюн та віскі, шоколад та сигарети. Товарними грішми спочатку ставали предмети першої необхідності – худоба, хутра, сіль. Потім їх змінили прикраси – мушлі, кольорові камінці, потім – метали звичайні (залізо, мідь, бронза) і нарешті метали дорогоцінні (золото, срібло).
Упродовж багатьох сторіч люди зробили чимало експериментів у цьому напрямку, відхиляючи один за одним можливих претендентів на роль грошей.
В обігу гроші функціонують у певних формах:
повноцінні гроші (ваговий вміст відповідає їх номінальній вартості).
Грошовий знак, випущений державою та виготовлений з металу (золота, срібла, нікелю).
Перша монета (встановлена форма зливків металу, вагу і пробу яких засвідчує своїм штемпелем держава).
На зміну повноцінним грошам прийшли неповноцінні. Спочатку неповноцінні гроші з’явились як паперові знаки повноцінних грошей і обмінювались на золоті. Потім вони стали самостійними й перестали обмінюватись на золоті та срібні гроші. Цей факт дістав назву демонетизація золота (втрата ним грошових функцій).