1. Вступна частина.

   1. 1.1. Оголошення теми, мети і завдань лекції.

   2. 1.2. Ознайомлення з планом лекції, основною та додатковою літературою План

1. Планування навчального процесу з математики (навчальний, календарний план)

2. Урок математики і вимоги до нього

3. Підготовка вчителя до уроку

4. Організація усних вправ на уроках математики

5. Перевірка і оцінка ЗУН учнів

6. Домашня робота учнів з математики

Основна література

1. Бантова М.О., Бельтюкова Г.В., Полевщикова О.М. Методика викладання математики в початкових класах. – К.: Вища школа, 1982

2. Богданович М.В. математика: Підручник для 1 кл. – Освіта, 2001.

3. Богданович М.В. математика: Підручник для 2 кл. – 1С: Освіта, 2002.

4. Богданович М.В. математика: Підручник для 2 кл. – 1С: Освіта, 2003.

5. Богданович М.В. математика: Підручник для 2 кл. – 1С: Освіта, 2004.

6. Богданович М.В. Методика викладання математики в початкових класах: Навч. Посібник. – К.: А.С.К., 1998.

7. Віаніс-Трофименко К.Б. Математика 2 клас: Плани-конспекти уроків.– Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2004.

8. Козак М.В., Корчевська О.П. Уроки математики. 3 клас. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2003.

9. Король Я.А. практикум з методики викладання математики в початкових класах: навчальний посібник для студентів пед.. університетів та інститутів з спеціальності «Педагогіка і методика початкового навчання». – Тернопіль: Мандрівець, 1998.

10. Корчевська Ольга, Кордуба Надія. Конспекти уроків з математики у 1 класі. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.

11. Меренцева О.В. Математика. 4 клас.: Плани-конспекти уроків. – Харків: - Веста: Видавництво «Ранок», 2003.

1. Виклад лекційного матеріалу (згідно плану та вимог лекції).

1.Планування навчального процесу з математики (навчальний, календарний план)

Планування навчального матеріалу є необхідною умовою ефективного процесу навчання , тому, що воно оберігає вчителя від випадковостей і хаотичності в його діях і не дає йому мотивацію не враховувати метод навчання і виховання. У навчальній програмі вказано що діти повинні знати і вміти, вивчивши курс математики за певний клас, або розділ.

Весь матеріал початкової школи розбито по класах в програмі для середньої загальноосвітньої школи, враховуючи наступність. У навчальній програмі вказано кількість годин на тиждень, кількість всього годин на семестр.

Календарний план розробляється вчителем та затверджується адміністрацією школи. У календарному плані вказується дата проведення уроку тема уроку.

Висновок: Початковий курс освітньої галузі "Математика" є складовою частиною у системі неперервної математичної освіти, яка узгоджується з дошкільною освітою та основною школою.

Вивчення математики в початковій школі повинне забезпечити оволодіння учнями математичними знаннями, уміннями та навичками, розвиток дітей, необхідний для подальшого вивчення предмета.

Урок математики і вимоги до нього

Урок математики – основна форма організації навчальної діяльності молодших школярів. В уроці реалізується освітня, виховна та розвивальна мета навчання математики.

Освітня мета полягає в засвоєнні учнями математичних понять та формування в них специфічних для математики вмінь і навичок. У початковій школі учні засвоюють елементарні математичні поняття про число і дії, задачу, величини і вимірювання про геометричні фігури. Крім математичних , формуються також загально трудові знання , вміння, навички. До них належать :

• Організаційні( планування способів організації свого навчання , зокрема, вміння планувати роботу і користуватися підручником)

• Загальнопізнавальні ( вміння спостерігати, міркувати, запам’ятовувати і відтворювати матеріал)

• Загальномовленнєві ( основні елементи культури слухання і мовлення )

• Контрольно-оцінні (засвоєння способів перевірки та самоперевірки, оцінювання здобутих результатів)

Виховна мета передбачає формування в учнів уявлення про світ в цілому, місце людини в ньому і способи його пізнання; вказує загальні орієнтири засвоєння нагромадження людством соціального досвіду. У процесі навчання математики виховуються вольові якості людини: наполегливість у доведенні справи до кінця, акуратність, самостійність, кмітливість, ініціатива.

Розвивальна мета полягає в тому , щоб добитися розвитку в учнів пізнавальних здібностей (сприймання, пам’яті, уяви, мови), мотивів і потреб навчання , творчих можливостей.

У педагогіці визначено такі вимоги до уроку:

• Чітка його цілеспрямованість, теоретична й практична повноцінність змісу

• Правильне застосування та поєднання різних форм організації пізнавальної діяльності учнів(класної, групової, індивідуальної)

• Виразне формулювання основних висновків

• Достатнє закріплення і повторення нового матеріалу

• Оперативне з’ясування ступеня оволодіння знаннями.

Для ефективного уроку характерні такі особливості:

• широке застосування фронтальних форм перевірки знань

• надання опитуванню навчального спрямування

• поєднання функцій контролю і закріплення

• включення в урок самостійної роботи, спрямованої на оволодіння новим матеріалом

• посилення ролі первинного закріплення

• збільшення обсягу тренувальних вправ та практичних робіт.

На кожному уроці передбачені встановлення свідомої трудової дисципліни, живе спілкування з учнями, емоційне мотивування навчальної діяльності школярів.

За основною дидактичною метою виділяють такі типи уроків:

1. урок засвоєння нових знань

2. урок засвоєння навичок і умінь

3. урок засвоєння знань, умінь, навичок

4. урок узагальнення і систематизації знань

5. урок перевірки, корекції знань, умінь, навичок

6. комбінований урок.

Комбінований урок включає в себе такі компоненти:

1. перевірка домашнього завдання

2. опитування учнів

3. усні обчислення

4. підготовка до вивчення нового матеріалу і повідомлення теми заняття

5. опрацювання нового матеріалу

6. первинне закріплення

7. закріплення й повторення

8. домашнє завдання і підведення підсумку уроку.

У структурі комбінованого уроку його компоненти можна об’єднати у три частини:

Контроль, корекція, закріплення знань учнів (перевірка домашнього завдання , опитування учнів та усні обчислення)

Опрацювання нового матеріалу ( підготовка до вивчення нового матеріалу, вивчення його та первинне закріплення)

Закріплення та узагальнення знань учнів (закріплення та повторення матеріалу, завдання додому, підсумок уроку)

Перевірка домашньої роботи – займає 5-8 хв уроку і найчастіше проводиться так: - один-два учні записують користуючись підручником, розв’язання задач або частин прикладів на дошці. Інші в цей час вправляються в усних обчисленнях. Щоб перевірка не перетворювалась на нудну для школярів роботу треба уникати одноманітності в її проведенні. В залежності від мети уроку перевірка може бути : повною, вибірковою, або зводитися до констатування факту виконання роботи.

Усне опитування одна з форм динаміки вивчення успішності учня. Опитування передбачає контроль і перевірку ЗУН учнів, закріплення та поглиблення вивченого матеріалу, підготовка до сприйняття нових знань. Усне опитування має бути стимулюючим у навчанні школярів. Його потрібно проводити систематично й послідовно, застосовуючи індивідуальний підхід до учнів, розвиваючи в них самоконтроль, зацікавленість у перевірці знань.

До поточного опитування треба включати такий матеріал, який ще потребує закріплення й узагальнення. Педагогічний такт, об’єктивна вимогливість , що поєднується з його бажанням допомогти кожному учневі сприяють вихованню в дітей правильного ставлення до обліку їх успішності.

Усні обчислення (5-7 хв)сприяють формуванню у дітей вмінь і навичок розв’язувати задачі, розвитку уявлень про математичні поняття, засвоєння математичної термінології, дають змогу спостерігати деякі математичні закономірності. , Добір завдань для усного обчислення визначається темою уроку, метою закріплення та ліквідації знань прогалин у знаннях учнів, розвивальною метою навчання математики. Як правило усні обчислення проводяться в швидкому темпі. Під час усних обчислень використовується цікаві форми роботи та елементи змагання.

Підготовка до вивчення нового матеріалу у вивченні нового матеріалу істотне значення має актуалізація опорних знань. Підготовчий етап включає в себе такі завдання:

1. відтворення опорних знань та деяких прийомів пізнавальної діяльності, окремих загальних умінь чи вмінь виконувати розумові операції (актуалізації знань)

2. уточнення чуттєвого досвіду дітей і уявлення про термін відповідно до наукового розуміння поняття

3. повідомлення теми і мотивування нового матеріалу.

Підготовка до вивчення нового матеріалу проводиться переважно у процесі виконання учнями системи вправ. Добираючи такі вправи вчитель повинен враховувати особливості нового матеріалу. Особливості процесу актуалізації в початкових класах є те, що опорні знання та уміння треба не просто нагадати , а й застосувати на практиці . Отже актуалізація має бути ґрунтовною

Вивчення нового матеріалу. Вибір методів для засвоєння учнями того чи іншого матеріалу залежить від мети навчання , змісту навчального предмету, особливостей мислительної діяльності дітей і від рівня здобутих раніше ними ЗУН. Вивчення математики в початкових класах достатньою мірою забезпечується на основі реалізації загальних методів.

Методи навчання найчастіше визначають як упорядковані способи взаємозв’язної діяльності вчителя та учнів, спрямованої на розв’язання навчально-виховних завдань

Класифікація на основі логічного засвоєння знань вона характеризується формами і прийомами мислення і враховує методи теорії пізнання.

• Аналітико-синтетичний(аналітичний, синтетичний, аналітико-синтетичний)

• Індуктивно-дедуктивний (індуктивний, дедуктивний, індуктивно-дедуктивний)

• Метод-порівняння

• Метод-аналогії

У процесі аналізу ми йдемо від невідомого до відомого, від шуканого до даного

У процесі синтезу від відомого до невідомого, від даного до шуканого

Дедукція – це умовивід що є застосуванням раніше встановленого загального положення до окремого випадку

Аналогія в навчанні - це спосіб засвоєння нової інформації на основі встановлення подібності між об’єктами

Метод усного монологічного викладу(правила порядку виконання арифметичних дій, множення на 1, 0…)

Метод бесіди (діалогічна форма пояснення)

Самостійна робота

Пояснення

Проблемний виклад знань (полягає в тому, що вчитель сам ставить проблему і сам її розв’язує «Позатабличне ділення виду 42:3»)

Репродуктивна бесіда (риторичні запитання, або навідні)

Самостійно-пошуковий метод

Метод програмового навчання

Первинне закріплення йде після пояснення нового матеріалу під керівництвом вчителя. Основна його мета : дізнатися чи зрозуміли діти новий матеріал, і показати як його застосовувати первинне закріплення здебільшого включає пряме відтворення виучуваного матеріалу та коментоване розв’язування математичних задач.

Закріплення й узагальнення знань учнів. У середньому на цей етап уроку відводиться 15хв. Для цього створюють різні ситуації щодо застосування знань , під час закріплення вдаються до конкретизації та узагальнення , до порівняння, класифікації, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків.

Домашнє завдання, підсумок уроку.