
- •Передмова
- •Основні законодавчі акти з питань охорони праці. Закон України iiYlpo охорону праці” та його зміст
- •Система управління охороною праці та її основні принципи
- •Служба охорони праці: обов'язки, права, структура, штати
- •Кабінет охорони праці: завдання, обладнання, організація роботи
- •1.1.5. Громадський контроль за охороною праці, роль комісій з питань охорони праці та уповноважених трудових колективів
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися під час навчаль- но-виховного процесу
- •Колективний та трудовий договори як відображення законодавства з охорони праці
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •2.3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого процесу, важкості та напруженості праці
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях (перевищення гдр, разів)
- •Узагальнена оцінка напруженості трудового процесу
- •2.4. Організація захисту працівників від впливу несприятливих чинників у сучасному виробництві
- •2.5. Гігієнічна характеристика умов праці за медичним фахом
- •Результати узагальненої комплексної оцінки умов праці представників основних медичних спеціальностей
- •Професіографічна оцінка основних медичних спеціальностей
- •Наукова організація праці медичних працівників. Основні шляхи запобігання виникненню втоми
- •Гігієнічна оцінка фізичних властивостей повітряного середовища
- •3.2. Гігієнічна оцінка вентиляції приміщень
- •3.3. Гігієнічна оцінка вмісту пилу в повітрі
- •3.4. Гігієнічна оцінка освітлення приміщень
- •Гігієнічні вимоги до проектування та забудови лікувально-профілактичних закладів
- •Площа земельної ділянки для лікарень загального типу
- •Особливості мікроклімату, повітряного середовища та освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів
- •Рекомендована орієнтація вікон приміщень лікувально-профілактичних закладів відносно сторін світу
- •Орієнтовні нормативні показники температурио-вологісного режиму та обміну повітря у приміщеннях вищих медичних навчальних закладів впродовж періоду опалювального сезону
- •Гігієна та охорона праці медичного персоналу під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та приладами для променевої діагностики
- •7.1. Основи організації охорони праці персоналу у фармацевтичній галузі
- •Інструкція з охорони праці (дяя лаборанта хімічного аналізу)
- •Гігієнічні вимоги до проектування та забудови аптечних закладів
- •Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування, оздоблення та санітарно-технічного забезпечення аптечних закладів
- •Основи охорони праці у процесі виготовлення та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення
- •Основи охорони праці у процесі зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення
Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
Нещасні випадки невиробничого характеру являють собою такі нещасні випадки, що не пов’язані з виробничою (службовою) діяльністю працівників або виконанням ними трудових обов’язків. До їх числа відносять: травми, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утеплення, ураження електричним струмом або блискавкою, травми під час стихійного лиха та контакту з тваринами, які призвели до ушкодження здоров’я потерпілих.
Згідно з існуючим Порядком розслідуванню підлягають нещасні випадки невиробничого характеру, що сталися під час:
прямування на роботу або з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, який не належить підприємству (організації) і не використовується в інтересах цієї організації;
переміщення на будь-яких транспортних засобах;
виконання громадських обов’язків (рятування людей, захист власності та правопорядку), якщо це не входить до службових обов’язків;
участь у громадських акціях (мітинги, демонстрації, агітаційно-пропагандистська діяльність тощо);
участь у культурно-масових заходах, культурних, спортивних та оздоровчих заходах, не пов’язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;
використання газу в побуті;
вчинення антиправових дій проти особи та її майна;
користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;
виконання робіт у домашньому господарстві та використання побутової техніки;
перебування в громадських місцях, на об’єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно- розважального призначення, в інших організаціях тощо.
Факт ушкодження здоров’я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров’я особи, є листок непрацездатності або довідка лікувально-профілактично- го закладу.
Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, знаходився чи не знаходився потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.
Повідомлення про нещасні випадки невиробничого характеру. Лікувально- профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків протягом доби, надсилають письмове повідомлення за встановленою формою до місцевої державної адміністрації, органів внутрішніх справ та прокуратури (додаток 18).
Зокрема, дані про нещасний випадок зі смертельним наслідком, а також про груповий нещасний випадок, який стався одночасно з двома і більше особами, направляється до районної державної адміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов’язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо- транспортної пригоди, - до органу внутрішніх справ (про нещасний випадок із смертельним наслідком повідомлення надсилається також до органів прокуратури).
Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою (додаток 19).
Розслідування нещасних випадків. Розслідування нещасних випадків проводиться з метою визначення їх обставин та причин, які надають можливість розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам у подальшому, складають основу для вирішення питань соціального захисту потерпілих і мають проводитися з урахуванням пояснень потерпілих, свідчень очевидців, наявності листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.
Розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком, групових нещасних випадків у разі смерті хоча б одного з потерпілих, нещасних випадків, пов’язаних із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасних випадків, які сталися внаслідок контракту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами, проводиться органами внутрішніх справ або прокуратури.
Районна державна адміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) протягом доби з часу надходження від лікувально-профілактичного закладу повідомлення про нещасний випадок (за винятком нещасних випадків із смертельним наслідком) приймає рішення про утворення комісії з його розслідування.
До роботи комісії з розслідування нещасного випадку можуть залучатися представники організації, в якій працюють або навчаються потерпілі, організації, на території якої стався нещасний випадок, а також представники органів охорони здоров’я, освіти, захисту прав споживачів, експерти страхової компанії (якщо потерпілий був застрахований) тощо.
До розслідування нещасних випадків, які сталися під час прямування на роботу або з роботи, залучаються представники відповідного профспілкового органу або уповноважені трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
У разі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (якщо не надходило повідомлення від лікувально-профілактичного закладу про нещасний випадок), районна державна адміністрація (виконавчий орган міської, районної у місті ради) приймає рішення щодо необхідності проведення розслідування, визначає організацію, яка повинна проводити розслідування, і направляє її керівнику копію рішення.
Керівник організації протягом доби з часу надходження рішення про її уповноваження на проведення розслідування призначає комісію у складі не менше трьох осіб.
Нещасні випадки (за винятком групових), які сталися з працюючими особами, розслідуються комісією, утвореною організацією, де працює потерпілий, у такому
складі: голова комісії - посадова особа, яку визначає керівник організації, члени комісії - керівник відповідного структурного підрозділу та представник профспілкової організації, членом якої є потерпілий, або уповноважений трудового колективу, якщо потерпілий не є членом профспілки.
Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.
У разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку потерпілий або особа, що представляє його інтереси, може звернутися до районної державної адміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування.
Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.
За результатами розслідування нещасного випадку складається акт за формою HT (невиробничий травматизм) (додаток 20), який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування.
Необхідна кількість примірників акта визначається у кожному окремому випадку.
Акт за формою HT надсилається:
потерпілому або особі, яка представляє його інтереси;
районній державній адміністрації (виконавчому органу міської, районної у місті ради);
організації, де працює або навчається потерпілий;
організації, що відповідальна за безпечний стан території або об’єкта, де стався нещасний випадок.
Копія акта надсилається органам внутрішніх справ, і прокуратури та іншим організаціям у відповідь на їх запит.
Під час розслідування групових нещасних випадків акт за формою HT складається на кожного потерпілого окремо.
Для складання акта за формою HT використовуються класифікатори подій, що призвели до нещасного випадку (додаток 21), причин нещасного випадку (додаток 22) та місця подій (додаток 23).
Акти за формою HT зберігаються в організації, де працюють потерпілі впродовж 45 років, а для непрацюючих осіб - протягом 3 років в архіві районної державної адміністрації.
Реєстрація нещасних випадків, за результатами розслідувань яких складаються акти за формою HT, проводиться місцевими державними адміністраціями та організаціями, що проводили розслідування, у спеціальному журналі за встановленою формою (додаток 24).
Організація, яка є відповідальною за безпеку життєдіяльності населення на території або об’єкті, де стався нещасний випадок, здійснює запропоновані комісією, що проводила розслідування, заходи спрямовані на усунення причин виникнення подібних випадків у подальшому.
Про здійснення зазначених заходів керівник організації у письмовій формі повідомляє місцеву державну адміністрацію у терміни, зазначені в акті за формою HT.
Облік і аналіз нещасних випадків. Облік і аналіз нещасних випадків проводять районні державні адміністрації на підставі звітів про нещасні випадки за встановленою формою (додаток 24), які щомісяця надсилаються лікувально-профілактичними закладами. Дані проведеного аналізу дозволяють скласти узагальнений звіт про нещасні випадки, який районні державні адміністрації подають до вищестоящих адміністрацій щоквартально, а також за рік. Обласні державні адміністрації аналізують одержані звіти, узагальнюють їх та подають на розгляд у Державний комітет з нагляду за охороною праці за кожен звітний квартал місяця і за рік - до 10 лютого наступного за звітним року.