3. Служба охорони праці: обов'язки, права, структура, штати

На виконання Закону України “Про охорону праці” Державним комітетом України з нагляду за охороною праці видано наказ № 255 від 15.11.2004 року, згідно з яким затверджено Типове положення про службу охорони праці.

Відповідно до нього служба охорони праці створюється роботодавцем для органі­зації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-

економічних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання ви­никненню нещасних випадків, професійних захворювань та аварій у процесі праці.

Служба охорони праці створюється на підприємствах та в організаціях, в яких чис­ло працівників становить понад 50 чоловік.

На підприємстві з кількістю працівників менше 50 осіб функції служби охорони пра­ці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.

На підприємстві з кількістю працівників менше 20 осіб для виконання функцій служ­би охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають виробничий стаж роботи не менше 3 років і пройшли навчання з охорони праці.

Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своїми посадами та заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб та повинні відповідати кваліфікаційним вимогам, зазначеним у Довіднику ква­ліфікаційних характеристик професій працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної по­літики №24 від 16.02.1998 року.

Навчання та перевірка знань із питань охорони праці працівників служби охорони праці проводяться в установленому законодавством порядку під час прийняття на ро­боту та періодично один раз на 3 роки.

Працівники служби охорони праці підприємства у своїй діяльності керуються за­конодавством України, нормативно-правовими актами з охорони праці, колективним договором та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства. Ліквідація служби охорони праці допускається тільки в разі ліквідації підприємства або припи­нення використання найманої праці фізичною особою. Служба охорони праці підпо­рядковується безпосередньо роботодавцю.

Як основні завдання служби охорони праці необхідно відзначити:

• забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з питань удосконалення управління охороною праці на підприємстві;

• організацію проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров’ю працівників;

• вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техні­ки, прогресивних та безпечних технологічних рішень, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;

• забезпечення контролю за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, галузевої угоди, розділу “Охорона праці” у колективному договорі та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства;

• інформування та надання роз’яснень працівникам підприємства з питань охо­рони праці.

У зв’язку з цим головними функціями служби охорони праці на підприємстві, в за­кладі та установі є:

• розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних захо­дів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони

праці, планів і програм поліпшення умов праці, запобігання виробничого травматиз­му та професійних захворювань, а також надання організаційно-методичної допомо­ги у виконанні запланованих заходів;

• підготовка проектів наказів з питань охорони праці та внесення їх на розгляд роботодавця;

• проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за учас­тю представників професійної спілки підприємства або, у разі її відсутності, уповно­важених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

• складання звітності з охорони праці за встановленими формами;

• проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

• ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, про­фесійних захворювань, аварій та встановлення масштабів заподіяної ними шкоди;

• забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охо­рони праці, а також своєчасної її передачі до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком;

• складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх роз­роблення;

• інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно- правових актів та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства;

• розгляд питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуа­ції, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, а також листів і заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань дотримання за­конодавства про охорону праці;

• організація забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та акта­ми з охорони праці, що діють у межах підприємства, посібниками та навчальними матеріалами з цих питань;

• організація роботи кабінету з охорони праці, підготовка інформаційних стен­дів та кутків з охорони праці;

• проведення нарад, семінарів та конкурсів з питань охорони праці.

Працівники служби з охорони праці приймають участь у:

• розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на ви­робництві згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабі­нету Міністрів України №1112 від 25.08.2004 року;

• складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності професійних захворювань;

• проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на її відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

• роботі комісій з приймання в експлуатацію побудованих, реконструйованих або технічно переозброєних об’єктів виробничого та соціально-культурного призна­

чення, відремонтованого або модернізованого устаткування в частині дотримання ви­мог охорони (безпеки) праці;

• розробленні положень та інструкцій, а також розділу “Охорона праці” колектив­ного договору, актів з охорони (безпеки) праці, які діють у межах підприємства, тощо;

• складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні про­ходити обов’язкові запобіжні (попередні) і періодичні медичні огляди;

• організації навчання з питань охорони праці.

Як надзвичайно важливий напрямок діяльності служби охорони праці на підпри­ємстві слід виділити здійснення контролю за:

• виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків та професійних за­хворювань;

• проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об’єктів підвищеної не­безпеки;

• наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці відповідно до переліку професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням до них змін;

• своєчасним проведенням випробувань та технічних оглядів виробничого устаткування, запобіжних і захисних пристроїв, а також вентиляційних систем;

• своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці;

• забезпеченням працівників згідно з вимогами законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального і колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;

• організацією зберігання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилювання і ремонту спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту;

• санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами працівників відпо­відно до нормативно-правових актів;

• своєчасним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпеченням їх лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення;

• дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, вну­трішніх доріг та пішохідних доріжок;

• раціональною організацією робочих місць;

• використанням цільових коштів, виділених для виконання комплексних заходів, для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

• проведенням запобіжних (попередніх) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, професій­ного відбору, щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року тощо.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

• видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов’язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків (додаток 1), а також одержувати від них необхідні відомості, документацію та пояснення з питань охорони праці. При­

пис спеціаліста з охорони праці може скасувати лише роботодавець. Припис склада­ється в 2 примірниках, один з яких видається керівникові робіт, об’єкта, цеху, другий

• залишається в службі охорони праці і зберігається протягом 5 років. Якщо керівник структурного підрозділу підприємства відмовляється від підпису в одержанні припи­су, спеціаліст з охорони праці надсилає відповідне подання на ім’я особи, якій адміні­стративно підпорядкований цей структурний підрозділ, або роботодавцю;

• зупиняти роботу виробництва, дільниць, машин, механізмів, устаткування у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров’ю працівників;

• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених зако­нодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають до­пуску до відповідних робіт або не виконують вимоги нормативно-правових актів з охорони праці;

• надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності поса­дових осіб та працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

• вносити пропозиції відносно заохочення працівників за активну діяльність у сфері поліпшення стану безпеки праці;

• залучати, за погодженням з роботодавцем і керівниками окремих підрозділів підприємства, спеціалістів для проведення перевірок стану охорони праці.

Організація служби охорони праці підприємства повинна здійснюватися відповід­но до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.

Робочі місця працівників служби охорони праці мають розміщуватися в окремому приміщенні, забезпечуватися належною оргтехнікою і технічними засобами зв’язку та бути зручними для прийому відвідувачів.

Для проведення навчання, інструктажів, семінарів, лекцій та виставок має бути створений кабінет з охорони праці відповідно до Типового положення про кабінет охорони праці, затвердженого Державним комітетом з нагляду за охороною праці №191 від 18.07.1997 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.10.1997 року за №458/2262.

Роботодавець має забезпечувати стимулювання ефективної роботи працівників служби охорони праці, які не можуть залучатися до виконання функцій, не передбаче­них Законом України “Про охорону праці”. Служба охорони праці повинна ефективно взаємодіяти з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями підприєм­ства та представниками профспілки, а за її відсутності - з уповноваженими наймани­ми працівниками особами з питань охорони праці.