
- •Передмова
- •Основні законодавчі акти з питань охорони праці. Закон України iiYlpo охорону праці” та його зміст
- •Система управління охороною праці та її основні принципи
- •Служба охорони праці: обов'язки, права, структура, штати
- •Кабінет охорони праці: завдання, обладнання, організація роботи
- •1.1.5. Громадський контроль за охороною праці, роль комісій з питань охорони праці та уповноважених трудових колективів
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Розслідування та облік нещасних випадків, що сталися під час навчаль- но-виховного процесу
- •Колективний та трудовий договори як відображення законодавства з охорони праці
- •Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •2.3. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого процесу, важкості та напруженості праці
- •Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочих місцях (перевищення гдр, разів)
- •Узагальнена оцінка напруженості трудового процесу
- •2.4. Організація захисту працівників від впливу несприятливих чинників у сучасному виробництві
- •2.5. Гігієнічна характеристика умов праці за медичним фахом
- •Результати узагальненої комплексної оцінки умов праці представників основних медичних спеціальностей
- •Професіографічна оцінка основних медичних спеціальностей
- •Наукова організація праці медичних працівників. Основні шляхи запобігання виникненню втоми
- •Гігієнічна оцінка фізичних властивостей повітряного середовища
- •3.2. Гігієнічна оцінка вентиляції приміщень
- •3.3. Гігієнічна оцінка вмісту пилу в повітрі
- •3.4. Гігієнічна оцінка освітлення приміщень
- •Гігієнічні вимоги до проектування та забудови лікувально-профілактичних закладів
- •Площа земельної ділянки для лікарень загального типу
- •Особливості мікроклімату, повітряного середовища та освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів
- •Рекомендована орієнтація вікон приміщень лікувально-профілактичних закладів відносно сторін світу
- •Орієнтовні нормативні показники температурио-вологісного режиму та обміну повітря у приміщеннях вищих медичних навчальних закладів впродовж періоду опалювального сезону
- •Гігієна та охорона праці медичного персоналу під час роботи з джерелами іонізуючого випромінювання та приладами для променевої діагностики
- •7.1. Основи організації охорони праці персоналу у фармацевтичній галузі
- •Інструкція з охорони праці (дяя лаборанта хімічного аналізу)
- •Гігієнічні вимоги до проектування та забудови аптечних закладів
- •Гігієнічні вимоги до внутрішнього планування, оздоблення та санітарно-технічного забезпечення аптечних закладів
- •Основи охорони праці у процесі виготовлення та реалізації лікарських засобів і виробів медичного призначення
- •Основи охорони праці у процесі зберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення
1.1.5. Громадський контроль за охороною праці, роль комісій з питань охорони праці та уповноважених трудових колективів
Високої ефективності охорони праці, створення належного виробничого середовища та дотримання вимог техніки безпеки безпосередньо на кожному робочому місці не можна досягти без широкої участі громадськості.
Як було відмічено у попередніх розділах, питаннями охорони праці безпосередньо займаються структури Державного комітету з нагляду за охороною праці, а на місцях, в тому числі в лікувально-профілактичних закладах, - відповідні служби. Однак набутий досвід переконливо засвідчує доцільність залучення до вирішення означених питань громадських активістів із профспілкових організацій, трудових колективів тощо. Саме ці позиції і відображені у відповідних статтях Закону України “Про охорону праці” (статті 24 та 41).
З метою об’єднання зусиль колективів підприємств, учених, спеціалістів з охорони праці та окремих громадян, для поліпшення охорони праці, захисту працівників від професійних захворювань і профілактики виробничого травматизму можуть створюватися асоціації, товариства, фонди та інші добровільні об’єднання громадян, що діють відповідно до чинного законодавства.
Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють трудові колективи через обраних ними уповноважених та професійні спілки в особі своїх виборних органів і представників.
Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці покликані проводити відповідні перевірки та вносити на розгляд роботодавців пропозиції щодо усунення виявлених порушень відповідно до нормативних актів з безпеки та гігієни праці.
Професійні спілки здійснюють контроль за дотриманням роботодавцями законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці та належного виробничого побуту для працівників, забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Вони мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, ступінь виконання відповідних програм і зобов’язань колективних договорів (угод), вносити роботодавцям, державним органам управління подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовану відповідь.
Зокрема, цими питаннями займаються Федерація професійних спілок країни та галузеві профспілки, в тому числі галузева профспілка медичних працівників. У профспілкових структурах можуть бути створені відділи з охорони праці та засновані посади штатних інспекторів. Крім штатних інспекторів, призначаються громадські контролери та відповідальні за охорону праці на місцях: у відділенні лікарні, в лабораторії, в господарчій або допоміжній структурі (котельна, пральня, автоклавна) тощо (рис. 4).
INCLUDEPICTURE
"../../Users/Spanish/Desktop/трудов/media/image4.jpeg"
\* MERGEFORMAT INCLUDEPICTURE "media/image4.jpeg" \*
MERGEFORMAT
Рис.
4. Орієнтовна
структурна
схема здійснення
громадського контролю
та проведення
заходів з охорони праці в
лікувально-профілактичному закладі
(на прикладі профспілкової організації)
На виконання Закону України “Про охорону праці” Державним комітетом України з нагляду за охороною праці згідно з наказом №72 від 3.08.1993 року затверджено “Типове положення про комісію з питань охорони праці” та відповідно до наказу №135 від 28.12.1993 року - “Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці”.
Згідно з цими документами, комісія з питань охорони праці організується в колективах (лікарнях) з кількістю працівників понад 50 чоловік за рішенням зборів співробітників та являє собою постійно діючий консультативно-дорадчий орган трудового колективу, що створюється з метою залучення його до співробітництва у сфері управління охороною праці відповідної галузі та формується на засадах рівного представництва від роботодавця та працівників.
Комісія з питань охорони праці:
проводить захист прав та інтересів працівників у сфері охорони праці;
аналізує стан безпеки та умов праці на виробництві (в лікарні) і надає відповідні рекомендації роботодавцеві;
має право звертатися до керівника (головного лікаря) з пропозиціями щодо регулювання відносин у сфері охорони праці, встановлювати ступінь вини потерпілого, здійснювати контроль за дотриманням вимог законодавства з питань охорони праці (забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту, профілактичним харчуванням), приймати участь у вирішенні конфліктних ситуацій у справі охорони праці тощо;
очолюється головою, який обирається на її засіданні.
Члени комісії з питань охорони праці виконують свої обов’язки на громадських засадах, свої засідання (рішення) оформляють у вигляді протоколів, один раз на рік звітують про свою роботу на загальних зборах та беруть участь:
у розробленні колективного договору між адміністрацією та працівником (розділ “Охорона праці”);
у роботі постійнодіючих комісій з питань атестації робочих місць;
у розслідуванні нещасних випадків та інших конфліктних ситуацій з питань
охорони праці тощо.
Члени комісії з питань охорони праці мають право:
безпосередньо перевіряти стан безпеки і гігієни праці, дотримання працівниками нормативних актів з охорони праці;
вносити пропозиції щодо усунення недоліків у сфері охорони праці;
вимагати у керівника виробничого (лікарняного) підрозділу припинення роботи у разі створення загрози життю або здоров’ю працівників;
вносити пропозиції щодо притягнення до відповідальності працівників, які порушують нормативні акти з охорони праці;
бути обраними до складу комісії з охорони праці та бути представниками в
судах, в яких слухаються питання щодо порушень охорони праці.
Питання звільнення або заміни членів комісії вирішуються тільки на зборах колективу. Особи, які створюють перешкоди для їх діяльності, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством.
Отже, як видно з викладених матеріалів, питання охорони праці в медицині є досить проблемними та різноманітними. Очевидно, недарма у штаті сучасних лікарень навіть передбачена посада - госпітальний гігієніст. На жаль, через безгрошів’я ці посади практично скрізь вакантні. Проте слід сподіватися на краще, адже об’єднання зусиль адміністрації, фахівців з охорони праці, громадськості та лікарів - госпітальних гігієністів, незаперечно, сприятиме значному покращанню умов праці у медичній галузі та забезпеченню ефективної профілактики виникнення різноманітних виробничих негараздів.
Уповноважені трудових колективів з питань охорони праці:
обираються простою більшістю голосів на загальних зборах колективу підприємства (лікарні) або лікарняного відділення (чисельний склад визначається рішенням загальних зборів із кола осіб, які за службовими обов’язками не відповідають за організацію та безпеку умов праці);
проходять навчання з питань охорони праці за рахунок організації та виконують свої обов’язки у робочий час, співпрацюють із комісією з питань охорони праці та керівниками відповідних структурних підрозділів;
не рідше 1 разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах, де вони обирались;
мають наступні обов’язки:
здійснювати контроль за умовами праці, її режимом та особливостями організації відпочинку, використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
слідкувати за забезпеченням працівників спецодягом, профілактичним харчуванням, мийними засобами тощо;
тримати під контролем питання щодо надання пільг та компенсацій за роботу у важких і шкідливих умовах праці, відшкодування роботодавцем (адміністрацією) шкоди працівникам у разі виявлення порушень їх здоров’я, проходження медичних оглядів та інструктажів, використання коштів на охорону праці тощо.