3. Зміст, обсяг і порядок виконання курсового проекту

3.1. Курсовий проект студент виконує протягом семестру. Обсяг роботи визначається з огляду на те, що кожний студент працює над нею 3-4 години на тиждень. Крім того, студенти можуть добровільно за узгодженням з керівником збільшити вказаний обсяг часу для роботи в лабораторії. В цьому разі додаткові розділи можуть включати опис і результати експериментальних досліджень.

3.2. На початку семестру студент разом зі своїм керівником складає розпорядок роботи в лабораторії з урахуванням діючого розкладу занять та режиму роботи лабораторії. Керівник контролює виконання цього розпорядку, а студент систематично доповідає керівникові про хід виконання роботи.

3.3. Перед початком роботи студент повинен пройти інструктаж з техніки безпеки на робочому місці. Про проходження інструктажу роблять записи у спеціальних журналах, в яких розписується студент, а також співробітник, який проводив інструктаж.

3.4. Керівник докладно пояснює задачі, що студент має вирішити, розробляючи запропоновану тему проекту. Керівник видає студентові вихідні дані: посилання на основні джерела науково-технічної літератури з теми роботи. Вихідні дані використовуються студентом при написанні аналітичного огляду, опису методик.

3.5. Рекомендується конспектувати джерела науково-технічної літератури в окремому зошиті. Ці конспекти будуть дуже корисними при написанні аналітичного огляду, описуванні методик, тощо. Необхідно також завести зошит, для записів виконуваних експериментів. У такому зошиті (робочому журналі) щоразу записують мету експерименту, обладнання що використовується, умови проведення експерименту, режими роботи установок і апаратури, наводяться первинні таблиці з виміряними величинами, ескізи з графіками експериментальних та розрахункових залежностей, результати обчислень експериментальних даних а також висновки. Після закінчення випускної роботи студент здає робочий журнал керівникові. Зошит з конспектами джерел інформації залишається у студента і може використовуватись ним в учбовому процесі: при підготовці до занять, складанні заліків та іспитів, виконанні наступних курсових робіт та проектів.

3.6. Складовими частинами курсового проекту є такі:

•  опрацювання науково-технічних джерел з теми роботи та складання аналітичного огляду;

• визначення об’єктів дослідження (зразків);

• вибір і освоєння методики досліджень;

• проведення експериментальних досліджень або теоретичних розрахунків;

•  обробка одержаних результатів за допомогою математичних методів і ПЕОМ;

•  обговорення одержаних результатів у співставленні з джерелами науково-технічної інформації;

• виготовлення ілюстрацій і плакатів;

• оформлення звіту.

3.7. При складанні аналітичного огляду студент використовує вихідні дані, що їх надає йому керівник, а також додаткову науково-технічну інформацію, яку студент розшукує і обробляє самостійно, використовуючи бібліотеки або інформаційні ресурси мережі Інтернет.

3.8. При роботі у бібліотеках слід користуватися такими каталогами:

• алфавітним каталогом книг, що являє собою картотеку, в якій картки розставлені за прізвищем автора, або за назвою книги; останнє, як правило, стосується книг, написаних великим колективом авторів;

• систематичним каталогом книг, в якому картки розміщуються за рубриками УДК – універсальної десяткової класифікації; при цьому показник рубрик УДК знаходиться у допоміжному каталозі;

• каталогом вітчизняних журналів;

• каталогом зарубіжних журналів.

За допомогою цих каталогів студент знаходить необхідні джерела (книги, статті, довідники, словники) з теми курсового проекту. Для цієї мети можна також використовувати локальні інформаційні системи. Такими системами є, наприклад, локальні мережі університету і кафедр, а також, окремі комп'ютери при установці на них спеціального програмно-інформаційного забезпечення. Таким спеціалізованим програмним забезпеченням є інформаційні бази даних, бібліотечні каталоги, списки посилань на інформаційні ресурси і т.п., що забезпечують різні види пошуку необхідної інформації. Однак, необхідно враховувати, що локальні інформаційні системи можуть виступати тільки у виді допоміжного засобу і при використанні знайденої в них інформації посилатися необхідно на першоджерело.

3.9. Інформативними при пошуку джерел є такі журнали, де друкуються статті з аналітичної хімії та екології:

Велику допомогу при пошуку джерел дають фахові реферативні журнали “Аналітична хімія”, “Екологія” та інші, що до 1992 р. видавались Всесоюзним інститутом науково-технічної інформації і продовжують друкуватись аналогічним Російським інститутом. В реферативних журналах розміщені у певному порядку реферати статей, книг, збірників доповідей на конференціях, патентів, що опубліковані в світі за кілька місяців до виходу реферативного журналу з друку.

При конспектуванні джерела необхідно дати його повний бібліографічний опис, щоб при повторному звертанні до джерела можна було б легко знайти це джерело. Опис джерел використовується при формуванні переліку посилань. Зразки описів різних джерел наведено нижче (див. п. 4.3.17 та додаток Ж)

3.10. Для ефективної роботи в глобальній мережі Інтернет, необхідно грамотно використовувати пошукові системи. Раціональний вибір відповідної пошукової системи залежить від поставленої задачі. При роботі з документами англійською мовою, наприклад, якщо необхідно переглянути всі сервери за визначеною темою – рекомендується користуватись каталогом Yahoo чи Magellan; якщо потрібно шукати інформацію на великій кількості серверів Інтернет (здійснити найбільше охоплення) – рекомендується вживати Alta Vista або InfoSeek; якщо потрібно знайти повідомлення, опублікованої в одній з конференцій USENET - треба використовувати Alta Vista, InfoSeek чи WebCrawler, а найкраще – спеціалізований сервер DejaNews; для пошуку важкодоступного чи “замаскованого” документа – використовувати Alta Vista; для пошуку зведень про конкретну продукцію – застосовувати HotBot; для одержання максимальної кількості результатів – краще вживати Alta Vista, InfoSeek чи спеціалізований метасервер, наприклад WebCrawler.

Для пошуку інформації російською мовою необхідно використовувати спеціальні розділи Alta Vista і Excite чи російськомовні сервери Ремблер, АПОРТ, АУ, Яндекс та ін. Для пошуку інформації українською мовою можна звертатись до Український Yahoo (UA-HOO) або до повнотекстової пошукової системи МЕТА чи Каталогу українських ресурсів Інтернет на Web-сервері інформаційного центру “Електронні вісті”. Повний список пошукових систем, що рекомендуються для вживання, приведений у додатку И.

Виконуючи інформаційний пошук у ресурсах Інтернет, важливо вміти правильно вибирати стратегію пошуку, для чого треба знати основні методичні правила інформаційного пошуку, тобто знати не тільки що і де шукати, але і як грамотно виконувати пошук. Ідеально складений запит дозволить одержати посилання тільки на ті сторінки, що потрібні користувачу. Просто грамотний запит може видати користувачу кілька десятків сторінок, пошук серед яких виявиться не таким вже і складним. Необхідно розуміти, що жодна пошукова система неспроможна цілком індексувати всі сторінки і документи на всіх серверах Інтернет. Кожен пошуковий сервер проводить добір і індексування за своїми власними методами і правилами. Тому може знадобитися скористатися декількома пошуковими системами для досягнення необхідного результату.