Контроль знань студентів: відповіді на тестові питання та розв’язання письмових завдань.

Вирішення тестів (різної складності) для перевірки знань Контрольні питання

1. Назвіть специфічні риси нагляду за додержанням і застосуванням законів.

2. Яка із наведених в п.1 плану семінару назва нагляду є найбільш вдалою?

3. Назвіть спеціальні повноваження прокурора з цього напряму діяльності та нормативно-правові джерела в яких вони передбачені.

4. Які основні нормативно-правові акти регулюють наглядову діяльність прокурора з цього напряму?

5. Яке місце в організаційно-правовому забезпечені нагляду займають накази Генерального прокурора України?

6. Як Ви розумієте зміст поняття „розмежування повноважень”? У яких випадках цей термін вживається?

7. Що таке інформаційне забезпечення нагляду? Назвіть його структуру та форми.

8. Дайте визначення понять: „методика”, „тактика”, „стратегія”. Що в них спільне, а що відмінне? В чому Ви вбачаєте особливості їх застосування?

9. Що таке комплексна перевірка? Які види перевірок Вам відомі?

10. Яка послідовність підготовки прокурора до перевірки? Назвіть її основні етапи.

Теми рефератів

1. Історичні витоки та основні етапи становлення і розвитку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

2. Правові основи нагляду за додержанням і застосуванням законів

3. Повноваження прокурора з нагляду за додержанням і застосуванням законів: загальні та спеціальні.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України, прийн. на 5-ій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. із змін, і доп.: - X.: ТОВ „Одіссей", 2005. - 48 с. (розділи: II „Права, свободи та обов'язки людини і громадян"; VII „Прокуратура"; ХV ст. 9).

2. Закон України „Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року №1789-ХИ в редакції 2001 року із змін. та доповн. (Р. І ст.ст.1, 8-9, Р. III „Прокурорський нагляд" Гл.1 „Нагляд за додержанням і застосуванням законів" ст.ст. 19-28).

3. Накази Генерального прокурора України:

   • № 1гн від 19.09.2005 „Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України" (із змінами внесеними наказом Генерального прокурора України від 11.05.2007 № 21);

   • № 1/2гн від 30.12.2010 „Про особливості організації роботи прокуратур міст з районним поділом";

   • № 3гн від 18.10.2010 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів";

   • № 3/2гн від 23.10.2009 „Про особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів щодо охорони навколишнього природного середовища та використання земель”, із змінами внесеними наказами Генерального прокурора України від 10.09.2010 № 3/2гн-1, від 06.12.2010 №3/2гн-2 та від 16.12.2010 № 6гн-3 / 3/2гн-3;

   • № 3/3гн від 19.09.2005 „Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті";

   • № 6/1 гн від 15.04.2004 „Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 21.04.2008 № 820ц)

   • № 10гн від 07.05.2004 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законодавства у сфері боротьби з корупцією”;

   • № 11гн від 14.07.2006 „Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності", із змінами внесеними наказом Генерального прокурора України від 30.07.2010 № 11гн-1.

4. Грицаєнко Л.Р. „Історико-правові витоки інституту прокуратури України" // Вісник прокуратури України. – 2008. – № 2. – С. 94-104.

5. Л.Давиденко, Є.Суботін, О.Черв'якова, І.Марочкін. Загальний нагляд проку-ратури: минуле, сучасне, майбутнє. // Право України – 1996. – №10. – С. 23-27.

6. Організація діяльності районної (міської) прокуратури : науково практичний посібник // Г.П.Середа, М.К.Якимчук, В.М.Куц та ін. (за заг. ред. Г.П.Середи - Кіровоград : МПП "Антураж", 2009); Розділ II, глава 4, – С. 279-362.

7. Каркач П.М. Організація роботи прокуратури міста, району. Методичний посібник з організації роботи в міських і районних прокуратурах. – X,: Право, 2008. - 352 с. (Р.ІІ § 5-6; Р. IV § 1-5).

8. Кизименко К.О. Виникнення та основні етапи розвитку законодавства про прокуратуру в Україні. // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 34. – К : Ін-т. держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – С. 210-217.

9. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія. Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Одеса, 2004.

10. Корнякова Т.В. Трансформація та значення функції нагляду за додержанням прав і свобод громадян. //Прокуратура. Людина. Держава. № 5. -2005. - С 7-13.

11. Корнякова Т.В. Питання діяльності поза межами кримінально-правової сфери // Вісник прокуратури № 12. – 2009. – С. 3-7.

12. Субботін Є.А. Тактика загальнонаглядових дій прокурора: Навчальний посібник. – Харків: ІПК, 1993. – 36 с.

13. Субботін Є.А. История развития общенадзорной функции прокуратуры в Советской Украине. Проблеми організації прокуратури й оптиматизації її діяльності в сучасних умовах. – Збірник наукових праць. – Харків: ІПК – 1998.

14. В.Сухонос. Про форми і методи діяльності прокуратури. // Прокуратура. Людина. Держава № 4 – 2004. – С. 7-14.

15. М.Руденко. Прокуратура України у правозахисній системі держави: теоре-тичні та практичні аспекти // Право України № 6 – 2004. – С. 6-8.

16. М.Руденко. Наглядова функція прокуратури та її закріплення у майбутньому законі України про прокуратуру: вступ з принципових питань. // Юридичний вісник України, № 15 (771), 10-16 квітня 2010. – С. 6.

17. М.Руденко. Роль прокуратури поза межами кримінального судочинства // Вісник прокуратури № 1 – 2009. – С. 47-57.

18. В. Долежан. Копіюючи чуже – не втратьмо своє // Урядовий кур’єр № 232 – 2010. – С. 9.

19. Г. Середа, М. Руденко. Функція прокуратури з нагляду за додержанням і застосуванням законів // Вісник прокуратури № 12 – 2010. – С. 8-13.

20. В. Занфіров. Функція нагляду за додержанням і застосуванням законів: європейський погляд та наше бачення // Юридичний вісник України № 1-2 від 1-14 січня 2011. – С. 10-11.

Розділ ІI. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

ТЕМА № 2. Прокурорський нагляд за додержанням законів про оплату праці

(2 години)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрантів першого року навчання

Попередній контроль знань магістрантів (відповідь на запитання викладача)

1. Назвіть загальні й особливі риси нагляду, його мету і завдання.

2. В чому полягає особливість інформаційного забезпечення нагляду?

3. Наведіть перелік органів державного контролю, які діють у зазначеній сфері.

4. Які новітні технології підготовки прокурора до перевірок, на Ваш погляд найбільш ефективні?

5. Наведіть перелік основних правопорушень, які виявляються під час цієї перевірки.

6. Які види юридичної відповідальності може застосувати прокурор при виявлені правопорушень у зазначеній сфері правовідносин?

Питання для опитування та обговорення (практичний аспект)

1. Організація прокурорського нагляду за додержанням законів про оплату праці: оцінка стану, наявних проблем та змін, яких вона потребує.

2. Комплексний підхід до організації роботи на даному напряму та застосування нових нестандартних технологій, методів і тактичних прийомів.

3. Сучасні тактика і методика виявлення порушень у сфері прихованих трудових відносин.

4. Особливості методики прокурорських перевірок підприємств-банкрутів, які допустили заборгованість із заробітної плати.

Ситуаційні завдання для вирішення

1. Помічник прокурора Шевченківського району м. Києва Власенко І.В. під час ознайомлення у районному відділені статистики з наявною інформацією щодо виплати заробітної плати встановив. що заборгованості з виплати заробітної плати станом на 10 липня 2010 року за підприємствами району не має. Однак, перевіркою проведеною ним у будівельній фірмі „Черняхівська” виявлено, що за травень 2010 року нарахована в сумі 500 тис.грн. заробітна плата станом на 20 липня цього року взагалі не виплачена. За висновком призначеної ревізії керівництво фірми замість виплати заробітної плати витратило у липні місяці 655 тис.грн. на закупівлю будівельних матеріалів.

Надайте юридичний аналіз зазначеній ситуації. Які заходи прокурорського реагування слід вжити? Назвіть нормативно-правові акти, які треба застосувати.

2. При перевірці у червні 2010 року додержання законодавства про оплату праці у приватному підприємстві „Сонечко” встановлено порушення термінів виплати заробітної плати у лютому місяці на 7 днів, у березні і травні відповідно на 5 і 8 днів.

Прийміть рішення від імені прокурора за результатами перевірки.

3. Прокурор Шевченківського району м. Чернівці 12 січня 2011 року порушив кримінальну справу проти фінансового директора індустріального інституту за затримку виплати стипендії у грудні 2010 року та не виплату стипендії у лютому та березні 2010 року. Під час розслідування справи встановлено, що заборгованість з стипендії була виплачена студентам 18 січня.

Яке рішення повинен прийняти прокурор? Чи зміниться рішення прокурора, якби виплата заборгованості була здійснена під час розгляду справи в суді?

4. Підготуйте проект постанови про порушення кримінальної справи.

5. Обговорення підготовлених документів прокурорського реагування.

Теми рефератів

1. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про зайнятість населення.

2. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства, що регулює порядок прийому переведення (переміщення) та звільнення працівника з роботи.

3. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про відпустки”.

4. Прокурорський нагляд за додержанням законів про охорону праці.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України. – X.: ТОВ „Одіссей", 2005. - 48 с. (розділи: II, VII, ХV).

2. Кодекс законів про працю України.

3. Кримінальний кодекс України. – К.: Вид. Паливода, 2010. (ст.ст. 172, 173, 175).

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 (ст. 41).

5. Закон України „Про оплату праці” від 25.03.1995.

6. Закон України „Про колективні договори і угоди” від 01.07.1993.

7. Закон України „Про відпустки” від 15.11.1996.

8. Закон України „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”.

9. Закон України „Про індексацію грошових доходів населення” в редакції від 06.02.2003 № 491-IV.

10. Указ Президента України від 12.05.1996 № 333/96 „Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат”.

11. Указ Президента України від 25.12.2000 № 1375X2000 „Про концепцію дальшого реформування оплати праці в Україні”.

12. Указ Президента України від 07.05.2001 № 292 „Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати”.

13. Постанова Кабінету Міністрів України „Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою” від 03.04.1993 № 244 зі змінами, внесеними ПКМУ від 03.04.1996 № 400.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів" від 07.03.2001 № 225 зі змінами.

15. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати" від 20.12.1997 № 1427 зі змінами, внесеними ПКМУ від 23.04.1999 № 692.

16. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" від 08.02.1995 № 100 зі змінами.

17. Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законо-давства про працю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 50 зі змінами.

18. Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" від 24.12.1999 № 13.

19. Постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 „Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення".

20. Наказ Генерального прокурора України № 3 гн від 18.10.2010 „Про органі-зацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів".

21. Наказ Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 63 "Про затвердження порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств зі змінами, внесеними наказом МАП від 20.07.2004 № 261.

22. Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться поса-довими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законо-давства про працю та його територіальних органів, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 № 72.

23. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

24. О.С. Боєва – Застосування Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо захисту права на отримання винагороди за працю./ Держава і права : Збірник наукових праці. Випуск 34 – К: Інститут держави і праваім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – С. 318 – 322.

25. Ю. Голуб – Нагляд за додержанням законодавства про оплату праці // Вісник прокуратури № 11 – 2003. – С. 13-15.

26. М.Гошовський. Проведення прокурорських перевірок у сфері прихованих трудових відносин. Матеріали семінару 5-6 червня 2008 року м. Ужгород.

27. М. Люшненко – Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про оплату праці. // Прокуратура. Людина. Держава № 10 – 2005. – С. 33-38.

ТЕМА № 3. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства

про охорону здоров’я

(2 години)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрантів першого року навчання

Попередній контроль знань магістрантів (відповідь на запитання викладача)

1. Назвіть мету та завдання нагляду.

2. Дайте перелік основних нормативно-правових актів, якими повинен керуватися прокурор при здійснені цього нагляду.

3. Яка роль в нормативно-правовому забезпеченні прокурорського нагляду належить ст. 49 Конституції України? (її зміст).

4. Яка роль в нормативно-правовому забезпеченні прокурорського нагляду нале-жить Основам законодавства України про охорону здоров’я? (короткий зміст).

5. Що Ви розумієте під терміном „медична допомога”, „медико-санітарна допомога”, „лікувальна допомога”.

6. Які види закладів охорони здоров’я Ви знаєте?

7. Назвіть обов’язкові вимоги, що заявляються до закладів охорони здоров’я при їх створенні та функціонуванні.

8. Які джерела інформаційного забезпечення у зазначеній сфері нагляду Вам відомі?

9. Наведіть перелік об’єктів прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону здоров’я.

Питання для опитування та обговорення (практичний аспект)

6. Сучасні тактика та методика виявлення найбільш поширених правопорушень законодавства про охорону здоров’я в діяльності:

• органів виконавчої влади і місцевого самоврядування;

• закладів охорони здоров’я;

• органів державного контролю.

2. Основні питання, які підлягають з’ясуванню прокурором під час перевірок додержання законів України, що регулюють:

• забезпечення якості лікарських засобів;

• обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів;

Складіть програму (план) підготовки до перевірок по одному з об’єктів нагляду.

3. Проблеми юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони здоров’я.

4. Підготуйте проекти протесту і припису

5. Обговорення підготовлених документів прокурорського реагування.

Вирішення тестів різного ступеня складності

(І, ІІ, ІІІ варіанти)

Ситуаційні завдання для вирішення

1. За допомогою яких тактичних прийомів і методів можна виявити під час прокурорської перевірки перекручення звітності про кількість померлих у закладах охорони здоров’я? Дії прокурора у разі виявлення порушень законів.

2. Наведіть перелік медичних послуг безоплатне надання яких у державних і комунальних закладах охорони здоров’я держава не може брати на себе. За якими критеріями Ви відносите зазначені медичні послуги до такої категорії?

3. Назвіть різницю між спонсорською (благодійною) та гуманітарною допомогою, яка надходить і використовується у закладах охорони здоров’я. Різниця між двома видами допомоги повинна враховувати їх правовий статус, порядок обліку (оприбуткування) розподілу, використання та списання.

Які, на Ваш погляд, найбільш поширені правопорушення можуть допускатися у закладах охорони здоров’я при прийнятті і використанні благодійної і гуманітарної допомоги?

Теми рефератів

7. Прокурорський нагляд за додержанням законів, спрямованих на забезпечення права на кваліфіковану та безоплатну медичну допомогу.

8. Кримінальна відповідальність медичних працівників за професійні правопору-шення.

9. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України (розділи: 2-ий – ст.49, 7-ий – ст. 121, 15-ий – п.9).

2. Кримінальний кодекс України (ст.ст. 131-132, 138-145,184, 319-320, 364-368).

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення (ст.ст. 42-46, 46-2, 167-170, 183, 188-22).

4. Цивільний кодекс України (глава 20-21).

5. Закон України „Про прокуратуру" (розділ III „Прокурорський нагляд" Гл.1 „Нагляд за додержанням і застосуванням законів").

6. Закон України „Про Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992 № 2801–XII.

7. Закон України „Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000 № 1645-III.

8. Закон України „Про лікарські засоби" від 04.04.1996 №123/96.

9. Закон України „Про Державний бюджет України на 2011 рік".

10. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 №4004 –XII.

11. Закон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 № 1775-III.

12. Закон України „Про благодійництво та благодійні організації"" від 16.09.1997 № 531/97.

13. Закон України „Про гуманітарну допомогу” від 22.10.1999 № 1192.

14. Закон України „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імуно-дефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" від 12.12.1991 № 1972 -XII.

15. Закон України від 22.01.2010 № 1841-VI „Про затвердження Загальнодержав-ної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року” (не набрав чинності).

16. Закон України „Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1919 № 586.

17. Міжнародна Конвенція „Про захист прав людини і основоположну свобод" від 04.11.1950 ратифікована у 1997 році.

18. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 ратифікований 19.10.1973 році.

19. Указ Президента України від 27.01.2010 № 70/2010 „Про додаткові заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення”.

20. Указ Президента України від 30.11.2005 № 1674/2005 „Про вдосконалення державного управління у сфері протидії ВІЛ і інфекції СНІДУ та туберкульозу в Україні”.

21. Постанова Кабінету міністрів України від 27.12.06 № 1849 „Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-2011 роки”.

22. Постанова Кабінету міністрів України від 17.09.1996 № 1138 „Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти”.

23. Прасов О.О., Стеценко С.Г. Право людини на медичну допомогу та прокурорські засоби його захисту в Україні: Навчальний посібник – К., 2010. – С. 94-132

24. Демидова К. – Загальна характеристика незаконної трансплантації органів або тканин людини // Підприємництво, господарство і право №1 – 2009. – С. 105-107.

25. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

Тема № 4. Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо соціального захисту інвалідів

(2 години)

Семінарське заняття

для студентів-магістрів першого року навчання

Питання для обговорення

1. Основні риси прокурорського нагляду за додержанням законів щодо соціаль-ного захисту інвалідів.

2. Сучасні тактика і методика виявлення порушень законодавства щодо соціаль-ного захисту інвалідів в діяльності:

• органів місцевого самоврядування (місцевих державних адміністраціях);

• органів соціального захисту;

• регіональних відділень фонду соціального захисту інвалідів;

• органах охорони здоров’я, лікувальних закладах та медико-соціальних експертних комісій;

• органах та закладах освіти;

• центрах зайнятості;

• регіональних відділеннях Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

• регіональних комісіях з питань діяльності підприємств та організацій, громадських організацій інвалідів;

• підприємств, установ та організацій;

• будинках-інтернатах, геріатричних пансіонатах.

3. Вибір засобів реагування для усунення виявлених правопорушень. Вимоги до актів прокурорського реагування.

4. Підготувати проект подання.

5. Аналіз підготовлених документів реагування.

Вирішення тестів різного ступеня складності Теми рефератів

1. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо соціального захисту інвалідів в будинках-інтернатах для інвалідів.

2. Роль прокурора у правовому захисті житлових прав інвалідів.

3. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України.

2. Закон України „Про прокуратуру”.

3. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

4. Закон України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

5. Закон України „Про реабілітацію інвалідів в Україні”.

6. Закон України „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”.

7. Закон України „Основи законодавства України про охорону здоров’я”.

8. Закон України „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”.

9. Загальна декларація прав людини (ООН, 1948 рік).

10. Міжнародні пакти про громадянські і політичні права, про економічні, соціальні та культурні права (ООН, 1966 рік).

11. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод (Рада Європи, 1950 рік).

12. Європейська соціальна хартія (Рада Європи, 1961 р., переглянута у 1996 р.).

13. Збірник в 3-х томах: Конвенції Міжнародної організації праці (МОП). // Міжнародне бюро праці, 2001–2008 (Том 1 – С. 416, 545, 601).

14. Постанови Кабінету Міністрів України:

    • від 22.02.1992 № 83 „Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів”,

    • від 29.11.2006 № 1652 „Про затвердження Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і формування відповідного державного замовлення, переліку таких засобів”,

    • від 31.01.2007 № 70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”,

    • від 31.01.2007 № 80 „Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг”,

    • від 19.07.2006 № 999 „Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями”,

    • від 14.02.2007 № 228 „Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування”.

15. Наказ Генерального прокурора України № 3гн від 18.10.2010 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів”.

16. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 07.04.2004 № 183 „Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності”.

17. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2001 № 549 „Про затвердження типових положень про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей”.

18. Методичні рекомендації щодо організації прокурором перевірок додержання законів про соціальний захист інвалідів (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

19. Лист-орієнтування щодо результатів перевірок додержання вимог законодавства про соціальне страхування та соціальний захист пільгових категорій громадян, проведених прокуратурою Тернопільської області (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

Розділ ІІI. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАХИСТ ІНТЕРЕСІВ ДЕРЖАВИ

Тема № 5. Нагляд за додержанням законів про власність, приватизацію і відчуження державного, комунального майна та майна

агропромислового комплексу

(2 години)

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрів першого року навчання

Питання для обговорення

1. Загальні риси та особливості нагляду, його інформаційно-правове забезпечення.

2. Організація і здійснення перевірок додержання законодавства при:

1. відчуженні державного та комунального майна;

2. наданні в оренду державного та комунального майна;

3. управлінні державним майном, яке не увійшло до статутних фондів госпо-дарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансах;

4. передачі державного майна у комунальну власність, в управління органів виконавчої влади;

5. банкрутстві державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків;

6. формуванні, розміщенні, збережені та проведенні операцій з цінностями державного матеріального резерву.

3. Реагування прокурора на виявленні правопорушення.

Вирішення тестів різного ступеня складності Теми рефератів

1. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про власність в агропромисловому комплексі.

2. Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо збереження та раціонального використання військового майна.

3. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про державний матеріальний резерв”.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України.

3. Господарський кодекс України.

4. Бюджетний кодекс України.

5. Закон України „Про власність”.

6. Закон України „Про приватизацію державного майна”.

7. Закон України „Про приватизацію невеликих державних підприємств”.

8. Закон України „Про особливості приватизації майна агропромислового комплексу”.

9. Закон України „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”.

10. Закон України „Про управління об’єктами державної власності”.

11. Закон України „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”.

12. Закон України „Про оренду державного та комунального майна”.

13. Закон України „Про ціні папери та фондовий ринок”.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження методики оцінки майна” від 10.12.2003 № 1891.

15. Наказ Генерального прокурора України № 3гн від 18.10.2010 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів".

16. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей та інформаційні листи про позитивний досвід (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

17. Я.Косенко. Розвиток правового регулювання роздержавлення і приватизації шляхом оренди державного майна. – Громадянське суспільство і підприємництво в Україні: проблеми і шляхи становлення. – К.: Манускрипт. 1996. – С. 77-91.

18. Доброрез І.О. Незаконні позаприватизаційні дії // Матеріали семінару 5-6 червня 2008 року м. Ужгород. – 72 с.

ТЕМА № 6. Нагляд за додержанням законів у інвестиційній та зовнішньоекономічній діяльності

(2 години)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрантів першого року навчання

Попередній контроль знань магістрантів (відповідь на запитання викладача)

1. Вкажіть мету та завдання нагляду з цих напрямів.

2. Назвіть суб’єктів інвестиційної діяльності.

3. Яка роль держави в інвестиційній діяльності?

4. Які цінності можуть бути інвестиціями?

5. Наведіть перелік форм інвестиційної діяльності.

6. Ким здійснюється державне інвестування?

7. Ким здійснюється іноземне інвестування?

8. Назвіть умови зупинення або припинення інвестиційної діяльності.

9. Які види ліцензій і квот Ви знаєте?

10. Дайте перелік видів зовнішньоекономічної діяльності.

11. Назвіть перелік органів державного контролю, які діють у сфері ЗЕД.

12. Які види юридичної відповідальності може застосувати прокурор при виявленні правопорушень у зазначеній сфері правовідносин?

Питання для опитування та обговорення (практичний аспект)

1. Інформаційне забезпечення нагляду та його джерела. Повноваження прокурора.

2. Питання, які підлягають з’ясуванню в ході перевірок додержання законів, що регулюють:

1. порядок внесення (ввезення) реєстрації, використання та захисту інвестицій;

2. підстави та порядок здійснення ЗЕД;

3. здійснення державного контролю у зазначених сферах.

Ситуаційні завдання для вирішення

1. Перевіркою встановлено, що:

а) Суб'єкти підприємницької діяльності – спільні підприємства „Крона", „Інтер”, „Стів”, „Мастелла”, що допустили порушення термінів повернення валютної виручки в Україну не подали декларацій про валютні цінності, при-бутки, майно, що перебуває за межами України за 1, 2 та 3-й квартали 2010 р.

б) Встановлено, що такі суб'єкти ЗЕД як: СП „Еко-Міван", ТОВ „Голд-Дроб", „Інтергаран", „Галпромбуд" інформації про суми сплачених податків по експорту та імпорту не подають взагалі.

в) Працівниками відділу валютного контролю оподаткування в сфері ЗЕД Верховинської ДПІ не проводились нарахування пені у розмірі 3% від суми неотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті щодо ПП „Віпера”, ТОВ „Доброта” на протязі 2008-2010 років.

2. Перевіркою ряду підприємств - суб'єктів зовнішньоекономічних відносин м. Миколаєва щодо виконання ними вимог законодавства про повернення валюти в Україну встановлено, що АТ „Миколаївський глиноземний завод" протягом тривалого часу не вживає заходів щодо повернення валюти за відправлену, згідно укладених з іноземними партнерами контрактів продукцію, внаслідок чого дебіторська заборгованість складає понад 37 мільйонів доларів США.

І. При розв'язанні завдань необхідно відповісти на такі питання:

1. Якими нормативно-правовими актами регулюються питання повернення валютної виручки, про суми сплачених податків по експорту та імпорту, нарахування пені і перебування за межами України валютних цінностей, прибутків та майна?

2. На які державні органи влади та контролю покладені обов'язки контролювати виконання законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, їх повноваження?

3. Яка відповідальність наступає за несвоєчасне та не в повному обсязі повернення валютних коштів та товарів в Україну?

4. На підставі яких документів приймається рішення про застосування санкцій до порушників норм зовнішньоекономічного законодавства?

5. Чи мають право здійснювати контроль за виконанням законодавства про ЗЕД не державні структури господарювання?

6. Які заходи реагування повинен був вжити прокурор на усунення виявлених порушень?

II. Підготувати проекти документів реагування за наданими матеріалами.

Теми рефератів

1. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про інвестиційну діяльність”.

2. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про режим інозем-ного інвестування”.

3. Організація і здійснення перевірок додержання законодавства про зовнішньоекономічну діяльність в органах державного контролю.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України.

2. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, до якої приєдналась Україна (Указ ПВС УРСР від 23.08.1989).

3. Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність”.

4. Закон України „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоеконо-мічних відносинах”.

5. Закон України „Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”.

6. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті”.

7. Закон України „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”.

8. Закон України „Про цінні папери й фондову біржу”.

9. Закон України „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.

10. Закон України „Про обіг векселів в Україні”

11. Указ Президента України „Про застосування Міжнародних правил інтерпре-тації комерційних термінів” від 04.10.1994 № 567/94.

12. Указ Президента України „Про заходи щодо забезпечення валютного і експертного контролю” від 07.09.1994.

13. Указ Президента України „Про врегулювання порядку отримання резиден-тами кредитів, позик в іноземної валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства” від 27.06.1999.

14. Постанова Кабінету міністрів України „Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності” від 14.04.1999 № 593.

15. Постанова КМУ і Нацбанку України „Про типові платіжні зовнішньоеко-номічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до умови за гарантією зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземної валюті” від 21.06.1995 № 444.

16. Наказ Генерального прокурора України № 3гн від 18.10.2010 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів”.

17. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції „Про затвер-дження Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоеконо-мічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій” від 17.04.2000 № 52.

18. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції „Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 29.06.2000 № 136;

19. Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства. - Одеса: Юрид. літ-ра, 2002.

20. Руденко М. Щодо усунення підміни прокуратурою інститутів контролю і нагляду в сфері управління // Право України. - 1996. - № 9.

21. Косюта М.В. Додержання законів у сфері економіки України. Актуальні проблеми прокурорського нагляду. - Одеса: Юрид. літ-ра, 2000.

22. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей та інформаційні листи про позитивний досвід (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

23. Дзюба В.І. Правові аспекти державного управління інвестиційною діяльністю України. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 27. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2005. – 714 с.

24. Бебель О.О. Організація прокурорського нагляду за додержанням митного законодавства. // Матеріали семінару 5-6 червня 2008 року м. Ужгород. – 33 с.

25. Удалов О. Щодо визначення поняття „страхування у сфері інвестиційної діяльності”. Підприємство, господарство і право. Випуск 12. – 2009. – 68 с.

26. Батак О. Основні види відповідальності у субєктів господарювання у сфері ЗЕД // Підприємство, господарство і право. Випуск 10. – 2009. – 144 с.

27. Лубенець І. Контроль за діяльністю інститутів спільного інвестування в Україні та за кордоном. // Підприємство, господарство і право. Випуск 11. – 2009. – 82 с.

Тема № 7. Нагляд за додержанням законів щодо запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

(2 години)

Семінар - дискусія для студентів-магістрантів першого року навчання

1. В чому сутність понять: „легалізація”, „відмивання”, „запобігання”, „протидія”? Думка студента.

2. Чи вдалим з Вашої точки зору є вживаний термін „фінансова розвідка”, чи потребує він змін, якщо так то яких саме?

3. Що таке „чорний список” і чому упродовж декількох років в ньому перебувала Україна?

4. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів щодо запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом та його проблемний характер.

5. Організаційні засади підготовки прокурора до перевірки.

6. Сучасні тактика і методика виявлення і усунення порушень законодавства в діяльності суб’єктів первинного та державного фінансового моніторингу.

7. Типові схеми легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

8. Письмове завдання: підготуйте проект документа реагування прокурора.

9. Аналіз якості та обґрунтованості проекту документа реагування прокурора

Теми рефератів

1. Історичний аспект розвитку запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

2. Нове в законодавстві щодо запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

3. Роль прокурора в запобіганні та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України // Відомості Верховної Ради. - 1996. - № 30.

2. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради. - 2001. - № 25 - 26.

3. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

4. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

5. Закон України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) дохо-дів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” (в редакції від 18.05.2010 р.) // Офіційний вісник України. -2010. - № 39.

6. Закон України „Про прокуратуру" // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 53.

7. Наказ Генерального прокурора України №3гн від 18.10.2010 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів”.

8. Порядок надання Держфінмоніторингом України Генеральній прокуратурі України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання, затверджений Наказом Міністерства фінансів України, Державного департаменту фінансового моніторингу України та Генеральної прокуратури України від 20.08.2003 № 98/40 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 86.

9. Указ Президента України „Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції” від 18.11.2005 № 1615/2005 // Урядовий кур'єр. - 2005.

10. Мезенцева І.Є. Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08; Нац. ун-т внутр. справ. – X., 2002. – 18 с.

11. Протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: стан та перспективи.: Навч. посіб. / О.Б.Пойзнер, Ю.Г.Оліянчук, Ю.Г.Козак, Д.А.Верлан; Ген. прокуратура України. Прокуратура м. Одеси. Слід. від. прокуратури м. Одеси, Одеський державний економічний університет. Кафедра міжнародних економічних відносин. – О.: Юрид. л-ра, 2005.

12. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей та інформаційні листи про позитивний досвід (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

13. Халупенко Д. Шляхи вдосконалення протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, у сфері грального бізнесу // Вісник прокуратури. Випуск № 9. – К.: 2010. – 12 с.

14. Гончарова О.Л. Організація прокурорського нагляду за додержанням законів щодо запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних зло-чинним шляхом // Матеріали семінару 5-6 червня 2008 року м.Ужгород. – 40 с.

15. Голомша М. Легалізація відносин власності – основа протидії відмиванню нелегальних доходів // Вісник Національної академії прокуратури України № 2 – 2008. – 26 с.

Тема № 8. Нагляд за додержанням законів банки та банківську діяльність

СЕМІНАР-ПРАКТИКУМ (2 години)

Для студентів-магістрантів першого року навчання

1. Назвіть основні джерела інформації прокурорського нагляду за додержанням законів про банки та банківську діяльність.

2. Вам доручили перевірити законність створення комерційного банку та його статутної правоспроможності. Ваші дії?

3. За яких обставин операція з іноземною валютою буде відповідати чинному законодавству?

4. Наведіть перелік обов’язкових вимог законодавства щодо порядку кредитування, дотримання яких підлягає з’ясуванню під час перевірки.

5. З’ясування яких питань входить до компетенції НБУ та його територіальних утворень при перевірці банківських установ та здійснення банківського нагляду?

6. Особливість розкриття банківської таємниці.

7. Письмові завдання.

Підготуйте проект подання за результатами перевірки додержання законів про банки та банківську діяльність.

8. Аналіз якості та обґрунтованості проекту подання.

Теми рефератів

1. Правові основи прокурорського нагляду за додержанням законів про банки та банківську діяльність.

2. Банківська таємниця: поняття, підстави та порядок розкриття.

3. Банківський нагляд: мета, підстави та обсяг.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.

2. Цивільний кодекс України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року.

3. Господарський кодекс України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року.

4. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-ІУ від 18 березня 2004 року.

5. Кримінальний кодекс України № 2341-III від 5 квітня 2001 року.

6. Закон України „Про прокуратуру” № 1789-ХП від 5 листопада 1991 року.

7. Закон України „Про банки і банківську діяльність” № 2121-III від 07 грудня 2000 року.

8. Закон України „Про Національний банк України” № 679-ХІУ від 20.05.1999 р.

9. Закону України „Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” № 2740-III від 20 вересня 2001 року.

10. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання використанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом” № 485-ІУ від 6 лютого 2003 року.

11. Закон України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” № 185/94-ВР від 23 вересня 1994 року.

12. Закон України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” № 2346-ПІ від 5 квітня 2001 року.

13. Указ Президента України „Про заходи щодо посилення захисту прав громадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів банків і забезпечення стабільності у банківській системі” № 624/2006 від 18 липня 2006 року

14. Наказ Генерального прокуратура України № 3 гн від 18 жовтня 2010 року „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів”.

15. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей та інформаційні листи про позитивний досвід (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

16. І. Андрущенко. Банківська таємниця та легалізація коштів, здобутих злочин-ним шляхом. // Вісник прокуратури № 6(18) - грудень 2002.

17. Косюта М.В. Додержання законів у сфері економіки України. Актуальні проблеми прокурорського нагляду. - Одеса: Юридична література, 2000.

18. Червякова О.Б. та ін. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства в банківській сфері: Навчально-методичний посібник. Харків: Медіа-група. 1999

19. Збірник інформаційних листів Генеральної прокуратури України, прокуратур АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя про позитивний досвід роботи та орієнтувального характеру. - К., 2003.

20. Косюта М.В. Проблеми виявлення злочинів, повязаних з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом, у банківській сфері. Матеріали 5–6 червня 2008 року м. Ужгород. – 47 с.

Тема № 9. Нагляд за додержанням законодавства у паливно-енергетичному комплексі

(2 години)

Семінарське заняття для студентів-магістрантів першого року навчання

1. Основні технології прокурорських перевірок, їх види та етапи.

2. Органи контролю загальної та спеціальної компетенції, їх повноваження у зазначеній сфері.

3. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства в діяльності:

• органів державного контролю;

• на підприємствах енергетики, теплового та газового господарства.

4. Особливості нагляду за додержанням законів при:

• забезпеченні прав споживачів;

• експлуатації систем газопостачання.

5. Письмове завдання.

Підготуйте проект постанови про порушення адміністративного провадження.

6. Аналіз якості та юридичної обґрунтованості проекту постанови.

Вирішення тестів різної складності Теми рефератів

1. Методика перевірки додержання Закону України „Про електроенергетику”.

2. Методика перевірки додержання Закону України „Про енергозбереження”.

3. Методика перевірки додержання Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

Рекомендовані джерела

1. Закон України „Про енергозбереження”.

2. Закон України „Про електроенергетику”.

3. Закон України „Про нафту і газ”.

4. 3акон України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

5. Закон України „Про ціни і ціноутворення”.

6. Постанова Кабінету Міністрів України „Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України” №1136 від 19.07.2000.

7. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику” від 19 липня 2000 року № 1139.

8. Постанова Кабінету Міністрів України „Про забезпечення дисципліни розрахунків за спожиті природний газ, теплову та електричну енергію” від 17 січня 2000 року № 59.

9. Постанова Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії” від 13 лютого 2006 року № 131.

10. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово-комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення” від 07 червня 2000 року № 934.

11. Постанова Кабінету Міністрів України „Положення про Державну інспекцію з енергозбереження” від 29 червня 2000 року № 1039.

12. Постанова Кабінету Міністрів України „Положення про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання” від 31 серпня 1995року № 705.

13. Постанова Кабінету Міністрів України „Правила користування електричною енергією для населення” від 26 липня 1999 року № 1357.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Порядок здійснення державного нагляду в електроенергетиці” від 15 лютого 1999 року № 189.

15. Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України „Про невідкладні заходи щодо стабілізації фінансового становища підприємств електроенергетичної галузі” від 24 березня 1999 року № 441.

16. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей та інформаційні листи про позитивний досвід (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

17. Войчишен В.Д. Організація прокурорського нагляду за додержанням законодавства у паливно-енергетичній сфері // Матеріали 5–6 червня 2008 року м. Ужгород. – 60 с.

18. Гутаревич Н. Правові форми інвестиційної діяльності в електроенергетичній галузі. Випуск № 10. – 2009. – 152 с.

Розділ ІV. РОЛЬ ПРОКУРОРА У ЗАПОБІГАННІ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ

ТЕМА № 10. Нагляд за додержанням антикорупційного законодавства

(2 години)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрантів першого року навчання

Попередній контроль знань магістрантів (відповідь на запитання викладача)

1. Назвіть мету та завдання нагляду.

2. Які джерела інформаційного забезпечення Вам відомі?

3. Якими нормативно-правовими актами Ви будете користуватись при перевірках?

4. На кого персонально покладено відповідальність за організацію зазначеного нагляду у прокуратурах міського і районного рівня?

5. Дайте визначення поняття „корупція” та „корупційне діяння”.

6. Наведіть перелік суб’єктів корупційних діянь та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією.

7. Діяльність яких органів, спрямована на запобігання та протидію корупції.

8. Назвіть спеціальні обмеження щодо державних службовців та інших осіб, уповноважених на виконання функцій держави, які спрямовані на попередження корупції.

9. Якими виключними повноваженнями може скористатись прокурор у ході перевірки?

10. У який термін може бути накладено адміністративне стягнення за корупційне діяння?

11. Які тактичні прийоми і методи виявлення корупційних правопорушень, на Ваш погляд, є найефективнішими?

Питання для опитування та обговорення (практичний аспект)

1. Який зміст Ви вкладаєте в поняття „боротьба”, „запобігання”, „протидія”? Наведіть приклади.

2. Які з правових засобів нагляду, на Вашу думку, є найбільш ефективними у протидії корупції?

3. Назвіть послідовний перелік етапів перевірки додержання антикорупційного законодавства.

4. Назвіть питання, які підлягають з’ясуванню прокурором під час здійснення нагляду за:

• використанням суб’єктами запобігання та протидії корупції своїх повноважень щодо виявлення корупційних діянь та інших порушень, пов’язаних з корупцією;

• виконання законів щодо запобігання та протидії корупції міністерствами і відомствами, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ, організацій;

• додержання і застосування законів про адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення.

5. Які засоби прокурорського нагляду може застосувати прокурор для усунення наслідків корупційних дій та інших правопорушень пов’язаних з корупцією?

Вирішення тестів (різної складності) Теми рефератів

1. Нормативно-правове регулювання запобігання і протидії корупції в Україні.

2. Роль прокурора у сфері запобігання та протидії корупції.

3. Суб’єкти запобігання і протидії корупції: види та повноваження.

Рекомендовані джерела

6. Конституція України від 28.06.1996 р.

7. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003 р.

8. Закон України „Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції” від 18.10.2006 р.

9. Закон України „Про боротьбу з корупцією” від 05.10.1995 р.

10. Закон України „Про прокуратуру” від 05.11.1991 р.

11. Наказ Генерального прокурора України „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законодавства у сфері боротьби з корупцією” від 07.05.2004 № 10 гн.

12. М.Камлик, Є.Невмержицький. Корупція в Україні. – Київ - 1998.

13. Коментар до Закону України „Про боротьбу з корупцією”. – Вид-во „Бліцін-форм". – Київ - 1996.

14. Мельник М.І. Корупція - корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії). Монографія. - К.: Юридична думка, 2004. - 400 с.

15. Литвак О.М., Чепелюк О. Основні засади антикорупційної політики держави //Вісник прокуратури. - №7(97). - 2009. - с.68-73.

16. Кальман О.Г. Правове забезпечення запобігання та протидії корупції в Україні // Прокуратура. Людина. Держава. - №5(47). - 2005. - с.38-42.

17. Проблемы организации и осуществления прокурорского надзора за исполнением законодательства о противодействии коррупции: материалы научно-практического семинара // Академия Генеральной прокуратуры РФ. - М., 2009. - 168 с.

18. Мельник І. Боротьба з корупцією - пріоритетний напрям у діяльності проку-ратури // Вісник прокуратури України. - 2009. - № 9. - с. 9.

19. Войцишен В. Протидія корупції як багатоаспектна проблема. // Вісник прокуратури України. - 2009. - № 9. – с14.

20. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

Розділ V. НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

ТЕМА № 11. Нагляд за додержанням і застосуванням законів про адміністративні правопорушення

(2 години)

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрантів першого року навчання

Питання для опитування та обговорення

1. Сутність прокурорського нагляду за додержанням законодавства про адміністративні правопорушення.

2. Правове та інформаційне забезпечення прокурорського нагляду у цій сфері.

3. Тактика і методика проведення прокурором перевірок додержання вимог законодавства про адміністративні правопорушення.

4. Особливості прокурорських перевірок за додержанням законодавства про адміністративні правопорушення.

5. Особливості реагування прокурора на порушення законодавства про адміністративні правопорушення.

Контрольні питання

1. Нагляд за додержанням законів про адміністративні правопорушення при розгляді справ колегіальними органами.

2. В чому особливість законодавства про адміністративні правопорушення.

3. Забезпечення нагляду за додержанням законів при виконанні рішень про застосування до порушників відповідальності у вигляді штрафів або виправних робіт.

4. Письмове завдання: Підготувати проект постанови прокурора про порушення адміністративного провадження.

Аналіз юридичної обґрунтованості постанови.

Теми рефератів

1. Правові основи нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення

2. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів про адміністра-тивні правопорушення

3. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення.

Рекомендована література

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради України. – Додаток до №51.– Ст.1122.

3. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 р., №2747-ІV//Відомості Верховної Ради України. –2005. – №35 (№35-36, 37). – ст.446.

4. Митний кодекс України №92- ІV від 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №38-39. – Ст.288.

5. Наказ Генерального прокурора України № 3 гн від 18.10.2010 „Про органі-зацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів".

6. Судова практика Верховного Суду України у справах про адміністративні правопорушення / За заг. ред. П.П.Пилипчука. – К.: Ін Юре. 2007. – 328 с.

7. Бандурка О.М. Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навчальних закладів; рос. мовою. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336 с.

8. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка. Учеб. пособие. – Свердловск: СЮИ, 1987. – 68 с.

9. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень: Навч. посібник / За заг. ред. В.П.Петкова. – Запоріжжя: Юрид. інститут МВС України. 2000. – 72 с.

10. Голосніченко І.П. Проблеми удосконалення прогалин у правовому регулюванні порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: Зб. наук. праць. – К.: ООО „АДЕФ-Україна”, 2003. – С. 46-51.

11. Доненко В.В., Колпаков В.К. Керування транспортом у стані сп’яніння: адміністративно-деліктні проблеми: Монографія. – Д.: Юрид. акад. МВС, 2003. – 196 с.

12. Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений. Вопросы теории и практики. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 224 с.

13. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности: Учебное пособие. – Одесса: Астропринт, 2001. – 156 с.

14. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

ТЕМА № 12. Нагляд за додержанням законів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ

(2 години)

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрантів першого року навчання

Попередній контроль знань магістрантів (відповідь на запитання викладача)

1. У чому полягає особливість нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ.

2. Які посадові особи органів внутрішніх справ наділені правом складати протоколи про адміністративні правопорушення.

3. Чи в усіх випадках скоєння правопорушення складаються протоколи?

4. Назвіть посадових осіб органів внутрішніх справ, які відповідно до чинного законодавства розглядають справи про адміністративні правопорушення.

5. Що таке „заходи адміністративного примусу”, „адміністративне затримання”, „доставлення”, „поміщення”?

6. Назвіть строки адміністративного затримання.

Питання для обговорення (практичний аспект)

1. Адміністративно затриманий Іванов О.І. доставлений до районного відділу внутрішніх справ і поміщений в кімнату для доставлених де знаходився 76 годин. Дії прокурора в ході перевірки.

2. Що Вам відомо про терміни тримання адміністративних правопорушників та терміни прокурорських перевірок?

Вирішення тестів (різної складності)

Теми рефератів

1. Прокурорський нагляд за додержанням органами внутрішніх справ законів при використанні заходів адміністративного примусу.

2. Повноваження прокурора у зазначеній сфері правовідносин.

3. Документи прокурорського реагування: види та зміст.

Рекомендована література

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Введений в дію Постановою Верховної Ради Української РСР від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради України. – Додаток до №51.– Ст.1122.

3. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 6 липня 2005 р., №2747-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – №35 (№35-36, 37). – Ст.446.

4. Митний кодекс України №92- ІV від 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №38-39. – Ст.288.

5. Закон України „Про прокуратуру” від 5.11.1991 // ВВРУ – 1992. - № 53.

6. Наказ Генерального прокурора України від 18.10.2010 №3гн „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів”.

7. Судова практика Верховного Суду України у справах про адміністративні правопорушення / За заг. ред. П.П.Пилипчука. – К.: Ін Юре. 2007. – 328 с.

8. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка. Учеб. пособие. – Свердловск: СЮИ, 1987. – 68 с.

9. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень: Навч. посібник / За заг. ред. В.П.Петкова. – Запоріжжя: Юрид. інститут МВС України. 2000. – 72 с.

10. Голосніченко І.П. Проблеми удосконалення прогалин у правовому регулюванні порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: Зб. наук. праць. – К.: ООО „АДЕФ-Україна”, 2003. – С.46-51.

11. Доненко В.В. Провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху: Запитання та відповіді: Навч.-практ. посібник. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський юрид. ін.-т МВС України, 1999. – 100 с.

12. Доненко В.В., Колпаков В.К. Керування транспортом у стані сп’яніння: адміністративно-деліктні проблеми: Монографія. –Д.: Юрид.акад. МВС, 2003. –196с.

13. Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринима-тельских отношений.. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 224 с.

14. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности: Учебное пособие. – Одесса: Астропринт, 2001. – 156 с.

15. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

Розділ VІ. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ, СПРЯМОВАНИХ НА ЗАХИСТ ПРАВ ДІТЕЙ.

ТЕМА № 13. Прокурорський нагляд за додержанням законів про усиновлення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ (2 години)

для студентів-магістрантів першого року навчання

Питання для опитування та обговорення

1. Сутність прокурорського нагляду за додержанням законодавства про усиновлення як пріоритетної форми влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

2. Правове та інформаційне забезпечення прокурорського нагляду у цій сфері.

3. Тактика і методика проведення прокурором перевірок додержання вимог законодавства щодо виявлення та ведення обліку дітей-сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків.

4. Перевірка прокурором обґрунтованості підстав та своєчасності постановки дитини на облік дітей, які можуть бути усиновлені.

5. Особливості реагування прокурора на порушення законодавства про усиновлення.

Контрольні питання

1. На який орган покладається безпосереднє ведення справ та координація діяль-ності стосовно дітей сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування?

2. Протягом якого терміну уповноважений орган зобов’язаний вжити заходи щодо надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування ?

3. Який вид відповідальності тягне за собою несвоєчасне надання службовими особами інформації для централізованого обліку про дітей-сиріт і дітей, які залишилися без опіки (піклування) батьків?

4. Після спливу якого терміну можливе усиновлення підкинутої чи знайденої дитини ?

5. При розгляді судом якої категорії справ відповідно до вимог наказу Генерального прокурора України №6/1 гн від 15.04.2004 „Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх” участь прокурора є обов’язковою ?

Теми рефератів

1. Прокурорський нагляд за додержанням прав і свобод дітей при їх влаштуванні у прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу.

2. Особливості прокурорських перевірок за додержанням законодавства про усиновлення українських дітей іноземними громадянами.

3. Здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей, його правові аспекти та особливості.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України від 28.06.1996 р.

2. Сімейний кодекс України від 10.01. 2002 р. (зі змінами).

3. Конвенція ООН про права дитини, ратифікована постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991 р.

4. Закон України „Про охорону дитинства” від 26.04.2001 №2402-ІІІ.

5. Закон України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” від 02.06.2005 №2623-ІV.

6. Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 р.

7. Закон України „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 р.

8. Закон України «Про органи та служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» від 10.04.2008 № 257-VІ (зі змінами).

9. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування» від 23.09.2008 № 573-VІ.

10. Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2006 № 2342-ІV.

11. Наказ Генерального прокурора України № 6/1гн від 15.04.2004 та № 820ц зі змінами від 21.04.2008 „Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх”.

12. Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Державного Департаменту з усиновлення та захисту прав дитини» від 25.03.2006 № 367.

13. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження типових положень про службу у справах дітей” від 30.08.2007 № 1068.

14. Постанова Кабінету Міністрів України „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” від 24.09.2008 № 866

15. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей від 08.10.2008 №905”.

16. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 18.05.1998 № 123 «Про затвердження Типового положення про будинок дитини», зареєстрований в Мін’юсті 09.06.1998 № 372/2812.

17. Наказ Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2004 № 142/275 «Про затвердження форми акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкції про порядок його заповнення». Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей» від 05.05.2008 № 411/2008.

18. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

Тема № 14. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо профілактики правопорушень серед дітей та їх бездоглядності

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ (2 години)

Для студентів-магістрантів першого року навчання Питання для опитування та обговорення

1. Мета і завдання прокурорських перевірок за додержанням законів, спрямо-ваних на попередження правопорушень серед дітей та їх бездоглядності.

2. Підготовка до перевірки.

3. Об’єкти перевірки.

4. Методика прокурорської перевірки додержання законодавства, спрямованого на попередження злочинності та правопорушень серед дітей в:

- органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

- кримінальній міліції у справах дітей;

- службі у справах дітей;

- відділі освіти та навчальних закладах;

- управлінні (відділі) у справах сім’ї та молоді;

- центрі соціальних служб для молоді.

5. Прокурорський нагляд за додержанням законів при поміщенні та перебуванні дітей у спеціальних установах для них :

- притулках для дітей;

- центрах медико-соціальної реабілітації дітей;

- загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації органів освіти;

- приймальниках-розподільниках для дітей.

Теми рефератів

1. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами кримінальної міліції у справах дітей з питань повноти виконання покладених законом завдань щодо попередження правопорушень, бездоглядності та безпритульності дітей.

2. Прокурорський нагляд за додержанням вимог законів, спрямованих на запобігання пияцтву, наркоманії та токсикоманії серед дітей.

3. Організація і методика проведення прокурором перевірки за додержанням законодавства щодо захисту прав дітей на доступність та безоплатність освіти.

Контрольні питання

1. У підпорядкуванні якого відомства знаходяться приймальники-розподільники для дітей ?

2. Діти якого віку можуть бути доставлені у приймальники-розподільники для дітей?

3. На який термін можуть бути поміщені діти у приймальники-розподільники для дітей ?

4. З якою періодичністю повинні проводитись прокурором перевірки у приймальниках-розподільниках для дітей ?

5. Протягом якого терміну перебувають діти у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації ?

6. Діти якого віку тимчасово розміщуються у притулках для дітей ?

Рекомендовані джерела

1. Конституція України від 28.06.1996 р.

2. Конвенція ООН про права дитини, ратифікована постановою Верховної Ради УРСР 27.02.1991 р.

3. Сімейний Кодекс України від 10.01.2002 р.

4. Кримінальний кодекс України.

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р.

6. Закон України „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” від 24.01.1995 № 20/95-ВР.

7. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.01 №2789-III.

8. Закон України „Про охорону дитинства” від 16.04.2001 №2402-ІІІ.

9. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1991 р.

10. Закон України «Про освіту» від 23.05.1991 р. (зі змінами).

11. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.97 № 280/97.

12. Закон України «Про місцеві державні адміністрації» від 9.04.1999 р.

13. Закон України „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2005 № 2342-ІV (зі змінами).

14. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та КПК України щодо використання дитини для жебракування » від 15.01.2009 № 894-4.

15. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 21.06.2001 № 2558 - ІІІ.

16. Постанова ВРУ від 06.09.2005 № 2796-ІV «Про дитячу безпритульність в Україні та шляхи подолання цього явища».

17. Постанова КМУ від 30.08.2007 № 1068 «Про затвердження Типового поло-ження про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації».

18. Постанова КМУ від 06.09.1996 № 1072 «Про затвердження Положення про центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх».

19. Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене наказом Міносвіти України від 03.05.1991 року №127.

20. Наказ МОЗ, МВС, Мінюсту, Генпрокуратури України від 10.10.1997 року №306/ 680/21/66/5 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби, психотропні речовини».

21. Наказ Міністра внутрішніх справ № 637 від 28.11.2008 року „Про затвердження інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ щодо протидії дитячій злочинності”

22. Війтєв Ю. Прокурорський нагляд і проблеми дитячої бездоглядності // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 7. – С. 58–64.

23. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо попередження насильства над дітьми / О.О. Кочемировська, О.М. Подільчак, О.Р. Севрук, Г.О. Христова. – К.: ТОВ „К.І.С.”, 2010. – 88 с.

24. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

ТЕМА № 15. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо профілактики правопорушень серед дітей та їх бездоглядності

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ (2 години)

для студентів-магістрантів першого року навчання

Попередній контроль знань магістрантів (відповідь на запитання викладача)

Охарактеризуйте правовий статус: дитини; малолітньої дитини; неповно-літньої дитини; дитини-сироти; дитини, позбавленої батьківського піклування; прийомних дітей; безпритульних дітей; дитини-інваліда та вкажіть джерело в якому він визначений.

Питання для опитування та обговорення

1. Роль прокуратури у сфері попередження насильства над дітьми та в сім’ї.

2. Об’єкти нагляду за додержанням законів з протидії насильству над дітьми та в сім’ї.

3. Повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законів з протидії насильству над дітьми та в сім’ї.

Контрольні питання

1. У разі безпосередньої загрози для життя або здоров’я дитини які органи чи посадові особи мають право згідно ст.170 Сімейного кодексу України постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків або інших осіб з якими вона проживає?

2. Хто готує і виносить захисний припис?

3. З ким погоджується захисний припис ?

4. У яких випадках захисний припис не підлягає погодженню?

5. Які дії можуть бути заборонені захисним приписом особі, стосовно якої він винесений?

6. На який термін встановлюються обмеження щодо дій кривдника, зазначені в захисному приписі?

Вирішення тестових завдань для перевірки знань Ситуаційні завдання для вирішення

Проведеною прокуратурою перевіркою встановлено, що рішенням районного суду міста Н. від 07.06.08 Шакіров С.І. та Шакірова Л.В. позбавлені батьківських прав відносно їх сина Шакірова Олега Сергійовича, 25.09.96 року народження.

Рішенням виконавчого комітету міської ради № 622 від 14.09.08 Шакіров О.С. направлений до державного дитячого закладу. Однак фактично хлопчик на повне державне утримання до закладу для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківсь-кого піклування влаштований не був, а продовжував проживати з матір’ю, яка позбавлена відносно нього батьківських прав. Як наслідок, Шакіров Олег більше двох років перебував без належного догляду, бродяжив, не відвідував школу, а в березні поточного року разом з Ковалем А.І. викрав майно, належне Пінчуку В.П., на суму 2700 грн., чим скоїв злочин передбачений ч.2 ст. 185 КК України.

Надайте юридичний аналіз ситуації. Підготуйте документи прокурорського реагування.

Теми рефератів

1. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про попередження насильства в сім’ї”.

2. Організація і методика проведення прокурором перевірки за додержанням майнових та житлових прав дітей.

3. Прокурорський нагляд за додержанням вимог законів, спрямованих на забезпечення прав дітей на працю та працевлаштування.

Рекомендовані джерела

1. Конституція України від 28 червня 1996 року.

2. Конвенція ООН про права дитини, ратифікована постановою Верховної Ради УРСР 27.02.1991 (ст.21)

1. Закон України „Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року.

2. Сімейний кодекс України 10.01.2002р. (зі змінами).

3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (зі змінами).

4. Кримінальний кодекс України .

5. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р.

6. Закон України „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” від 24.01.1995 № 20/95-ВР).

7. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї» від 15.11.01 № 2789.

8. Закон України "Про освіту", від 23.05.1991 р. (зі змінами).

9. Закон України "Про професійно-технічну освіту" ВВР України 1998 р. № 32, ст.215 (зі змінами).

10. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в України», ВВР України 1993 р., № 16, ст.167 (зі змінами).

11. Закон України „Про охорону дитинства” від 16.04.2001 № 2402-ІІІ.

12. Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2006 №2342-ІУ.

13. Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей» від 11.07.2005 № 1086/2005.

14. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей» від 04.05.2007 № 376/2007.

15. Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей» від 05.05.2008 № 411/2008.

16. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту» від 08.11.06 № 1573.

17. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження типових положень про службу у справах дітей” від 30.08.2007 № 1068.

18. Постанова Кабінету Міністрів України „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини” від 24.09.2008.

19. Постанова Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Положення про кримінальну міліцію у справах дітей, від 08.07.95 № 502.

20. Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.03 № 616.

21. Захист прав неповнолітніх нормами законодавства про працю // Енцикло-педія сучасного права неповнолітніх / Н. Шость, М. Козир, О. Ситник. – К., 1997. – С. 223–245.

22. Котюк І. Особливості прийому на роботу неповнолітніх // Основи право-знавства. – К., 2002. – С. 299–300.

23. Котюк І. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх // Основи право-знавства. – К., 2002. – С. 290.

24. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо попередження насильства над дітьми / О.О. Кочемировська, О.М. Подільчак, О.Р. Севрук, Г.О. Христова. – К.: ТОВ „К.І.С.”, 2010. – 88 с.

25. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

Розділ VІІ. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ І ЗАСТОСУВАННЯМ ЗАКОНІВ У СФЕРІ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО

ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

ТЕМА № 16. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону довкілля

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрантів першого року навчання

Попередній контроль знань магістрантів (відповідь на запитання викладача)

1. Назвіть мету та завдання нагляду.

2. Які джерела інформаційного забезпечення Вам відомі?

3. Якими нормативно-правовими актами Ви будете користуватись при перевірках?

4. На кого персонально покладено відповідальність за організацію зазначеного нагляду у прокуратурах міського і районного рівня?

5. Дайте визначення поняття „довкілля”.

6. Які органи здійснюють контроль у сфері охорони довкілля.

7. Якими виключними повноваженнями може скористатись прокурор в ході перевірки у сфері довкілля.

8. Які тактичні прийоми і методи виявлення правопорушень у сфері довкілля є найефективнішими?

Питання для опитування та обговорення (практичний аспект)

1. Повноваження прокурора при здійсненні наглядових повноважень за виконанням екологічного законодавства.

2. Загальна характеристика практики здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів у сфері довкілля.

3. Шляхи удосконалення взаємодії органів прокуратури з органами екологічного контролю у сфері охорони довкілля.

4. Підготовка проекту подання та його обговорення.

Вирішення тестів (різної складності) Теми для рефератів

• Прокурорський нагляд за додержанням законодавства органами управління та контролю у сфері довкілля.

• Особливості реагування прокурора на порушення екологічного законодавства.

Рекомендована література

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №30. – Ст.141

2. Земельний кодекс України (від 25.10.2001 р.). – Офіційний вісник України. – 2001. – № 46.

3. Водний кодекс України (від 06.06.1995 №213/95-ВР). // Відомості Верховної Ради України.

4. Кодекс України про надра (від 27.07.1994 №132/94-ВР). // Відомості Верховної Ради України.

5. Закон України „Про Прокуратуру” від 5.11. 1991 р. // ВВРУ – 1992. - № 53

6. Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №41.

7. Закон України „Про екологічну експертизу” від 09.02.95 р. №45/95-ВР. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – №8.

8. Закон України „Про правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №13.

9. Закон України „Про природно-заповідний фонд України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34.

10. Закон України „Про тваринний світ” // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №18.

11. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №50.

12. Закон України „Про поводження з радіоактивними відходами” // Відомості Верховної Ради України.

13. Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” // Відомості Верховної Ради України.

14. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” // Відомості Верховної Ради України.

15. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату. Конвенцію ратифіковано Законом №435/96-ВР від 29.10.1996 // Відомості Верховної Ради України.

16. Наказ Генерального прокурора України № 3гн від 18.10.2010 „Про органі-зацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів”.

17. Наказ Генерального прокурора України №3/2 від 23 жовтня 2009 року „Про особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів щодо охорони навколишнього природного середовища та використання земель”.

18. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посіб. – К., 2002.

19. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2008. – 719 с.

20. Ільків Н.В., Гаєцька – Колотило Я.З. Екологічне право України: Навчальний посібник – К.: Істина, 2008. – 296 с.

21. Н.Малышева. Гармонизация экологического законодательства в Европе. - К.,96.

22. Экологический словарь. – М., 1993. – 890 с.

23. Кобець О.В. ”Проблеми наглядової діяльності прокурора у сфері додержання законів, спрямованих на охорону довкілля” // Вісник прокуратури 2009 - № 9 , – С. 30–34.

24. Олійник О.І. „Земля – основне національне багатство України” // Вісник прокуратури 2010 - № 10 (112), – С. 31–35.

25. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

ТЕМА № 17. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про охорону тваринного світу та збереження природно – заповідного фонду

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

для студентів-магістрантів першого року навчання

Попередній контроль знань магістрантів (відповідь на запитання викладача)

1. Назвіть мету та завдання нагляду;

2. Які джерела інформаційного забезпечення Вам відомі?;

3. Якими нормативно-правовими актами Ви будете користуватись при перевірках;

4. Дайте визначення поняття „тваринний світ” та „природно-заповідний фонд”;

5. Які органи здійснюють контроль у сфері охорони тваринного світу та збере-ження природно-заповідного фонду;

6. Якими виключними повноваженнями може скористатись прокурор в ході перевірки у сфері охорони тваринного світу та збереження природно-заповідного фонду;

7. Хто має право складати протоколи про адміністративне правопорушення у сфері охорони тваринного світу та природно-заповідного фонду.

Питання для опитування та обговорення (практичний аспект)

1. Червона книга України, її значення. Думка студента.

2. Повноваження спеціально уповноважених центральних органів виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

3. Методика виявлення порушень законодавства про охорону тваринного світу та збереження природно – заповідного світу України.

Письмове завдання: скласти план перевірки.

Теми рефератів

1. Роль прокуратури у збереженні природно – заповідного фонду.

2. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про мисливське господарство”.

3. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про екологічну експертизу”.

Рекомендована література

1. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р.

2. Земельний кодекс України. – Офіційний вісник України. – 2001. – № 46.

3. Водний кодекс України (від 06.06.95 р. №213/95-ВР).

4. Кодекс України про надра (від 27.07.94 р. №132/94-ВР). Закон України „Про охорону навколишнього природного середовища” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 41.

5. Закон України „Про екологічну експертизу” від 09.02.95 р. №45/95-ВР.

6. Закон України „Про правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” // Відомості ВР України. – 1992. – №13.

7. Закон України „Про природно-заповідний фонд України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34.

8. Закон України „Про тваринний світ” // Відомості ВР України. – 1993. – № 18.

9. Закон України „Про охорону атмосферного повітря” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №50.

10. Закон України „Про поводження з радіоактивними відходами”

11. Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку”

12. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”.

13. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату. Конвенцію ратифіковано Законом №435/96-ВР від 29.10.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –№50.

14. Аграрное, земельное и экологическое право Украины / Под ред. А.А.Погребного. – Харьков: Одиссей, 2000. – 385 с.

15. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Наук.-практ. посіб. – К., 2002.

16. Дубовик О.Л. Экологическое право в вопросах и ответах: Учеб. пособ. – М.: Проспект, 2001. – 304 с.

17. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2008. – 719 с.

18. Екологічне право України: Підручн. / За заг. ред. А.П.Гетьмана, М.В.Шульги. – Харків: Право, 2006. – 382 с.

19. Ільків Н.В., Гаєцька – Колотило Я.З. Екологічне право України: Навчальний посібник – К.: Істина, 2008. – 296 с.

20. Н.Малышева. Гармонизация экологического законодательства в Европе. – К., 1996.

21. Экологический словарь. – М., 1993. – 890 с.

22. Кобець О.В. „Проблеми наглядової діяльності прокурора у сфері додержання законів, спрямованих на охорону природного середовища” // Вісник прокуратури. – 2009. – № 4.

23. Методичні рекомендації Генеральної прокуратури України, прокуратур областей (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

§ 6. Теми і питання з програми навчальної дисципліни для самостійної роботи студентіів

Для належного вивчення курсу навчальної дисципліни «Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо прав і свобод людини» пропонуються такі теми і питання для самостійного опрацювання.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ

ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ЩОДО ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ

ТЕМА № 1. Сутність нагляду і його значення в механізмі забезпечення конституційних прав і свобод людини

1. Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо прав і свобод людини як навчальна дисципліна, її місце серед інших дисциплін і взаємозв’язок з ними.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 16, 66, 81-82, 96, 104-108, 204).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (46, 58, 60, 62, 64, 70).

ТЕМА № 2. Організація роботи прокурора з нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини

1. Роль правових засобів нагляду у підготовці і проведенні перевірок, вико-ристанні спеціальних знань, усуненні виявлених порушень та їх запобіганні.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (16, 202-204, 206-209).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (9, 19, 32, 37, 42, 58, 60, 64, 71, 73)

ТЕМА № 3. Правові основи нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод людини

1. Конституційні засади нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо прав і свобод людини.

2. Законодавче закріплення правових підстав здійснення прокурорського нагляду, завдань і повноважень прокурора з цього напряму діяльності в Конституції України, Законі України „Про прокуратуру”, інших законах України, включаючи кодифіковані, указах Президента України, постановах Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, рішеннях Конститу-ційного суду України, інших нормативно-правових актах тощо.

3. Роль міжнародно-правових актів у правовому забезпечені прокурорського нагляду. Проблеми практичного застосування окремих повноважень конвенцій, угод, декларацій, пактів, хартій, інших міждержавних договорів.

4. Нормативно-правові акти Генерального прокурора України: види, зміст і значення для наглядової діяльності. Інші нормативно-правові акти міністерств, відомств тощо.

5. Шляхи удосконалення правових основ нагляду за додержанням і застосуванням законів.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1-224).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (30-32, 35, 38, 58, 64, 72).

Тема № 4. Історичні витоки та основні етапи становлення і розвитку нагляду за додержанням і застосуванням законів

1. Основні етапи становлення і розвитку прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів.

2. Еволюція нагляду, повноважень прокурора в залежності від історичних умов та розвитку державності.

3. Особливості нагляду в період перебування України у складі Російської імперії, за часів УНР, Гетьманату, Директорії, радянську добу та в незалежній Україні.

4. Сучасні тенденції цього нагляду.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 16, 104-108).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (7-8, 18, 30, 58, 60, 64, 70).

Розділ ІI. НАГЛЯД ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ЩОДО ЗАХИСТУ ПРАВ І СВОБОД ЛЮДИНИ У СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ

ТЕМА № 1. Нагляд за додержанням законів при виданні правових актів з питань захисту прав і свобод людини

1. Сутність, мета і завдання нагляду, його організаційно-правові основи.

2. Підстави для перевірок, підготовка до них та джерела інформації.

3. Участь прокурора у засіданнях органів державної влади і управління як особливе джерело інформації та основний спосіб реалізації профілактичної спрямованості нагляду.

4. Нормативно-правові акти, їх види та зміст.

5. Методика і тактика прокурорських перевірок, їх особливості в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування.

6. Критерії оцінки прокурором правових актів.

7. Реагування прокурора на факти виявлених порушень.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 8, 16, 19-20, 204, 208).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо ( 13,24, 60, 62, 64, 71, 73).

Тема № 2. Нагляд за додержанням законів у сфері трудових правовідносин

1. Сутність, мета і завдання нагляду, його правові основи.

2. Міжнародна організація праці: поняття, значення та види актів.

3. Засоби прокурорського нагляду та особливості їх застосування.

4. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства, що регулює:

• порядок зайнятості населення;

• прийому, переведення (переміщення) та звільнення працівника з роботи;

• підстави і порядок надання відпусток;

• питання дисципліни праці, гарантій і компенсацій, матеріальної відповідальності працівників;

• створення належних умов праці, її охорони та техніки безпеки;

• юридичну відповідальність за порушення у зазначеній сфері.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 8, 10-11, 14, 16, 64, 78, 96, 105-108, 120-122, 139-151, 204, 219, 223).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (7, 30-32, 60,64, 70-71, 73).

Тема № 3. Нагляд за додержанням законів про охорону здоров’я

1. Правові основи нагляду та його інформаційне забезпечення.

2. Юридична відповідальність за порушення у сфері охорони здоров’я.

3. Заходи прокурорського реагування, контроль за фактичним усуненням виявлених порушень.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 8, 11, 14, 16, 66-75, 82, 160-161, 190, 204, 213, 218).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (8, 23, 24, 30, 32, 34, 60-61, 64, 71, 73).

Тема № 4. Нагляд за додержанням законів у сфері соціального та пенсійного забезпечення

1. Предмет та об’єкти нагляду. Мета і завдання.

2. Правові основи та інформаційне забезпечення.

3. Міжнародні стандарти у сфері соціального захисту і законодавство України: питання відповідності.

4. Правові засоби нагляду та особливості їх застосування.

5. Методика прокурорського нагляду за додержанням законів у сфері соціаль-ного та пенсійного забезпечення.

6. Тактика перевірок і тактика реагування на виявлені порушення.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1,8, 11, 16, 63, 65, 89, 96, 105-108, 152, 186, 204).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (8, 9, 30, 32, 49, 60, 64, 70).

Тема № 5. Роль прокурора у захисті прав і свобод осіб, які потребують державної підтримки і допомоги за соціальною ознакою

1. Прокурорський нагляд за додержанням законів про:

• статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту;

• основні засади соціального захисту ветеранів праці, інших громадян похилого віку та „дітей війни”;

• реабілітацію жертв політичних репресій;

• реабілітацію інвалідів;

• статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

2. Особливість застосування документів реагування для усунення виявлених порушень в залежності від об’єкту нагляду.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти ( 1, 62-63, 87, 96, 104-108, 152, 179-184, 204).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (8, 30, 32, 37, 60, 64, 70-71, 73).

Тема № 6. Нагляд за додержанням законів щодо захисту прав і свобод людини у житлово-комунальній сфері

1. Сутність, мета і завдання нагляду. Правові основи та інформаційне забезпечення.

2. Основні технології підготовки до перевірки, їх види та етапи.

3. Організація і здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів, спрямованих на захист прав людини у сфері житлово-комунальних правовідносин.

4. Методика прокурорських перевірок додержання законодавства щодо обліку та забезпечення житлом окремих категорій громадян.

5. Тактика та методика проведення перевірок з цих питань, їх особливість щодо захисту пільгової категорії осіб, військовослужбовців та членів їх сімей, працівників транспортних і сільськогосподарських установ, підприємств і організацій, закладів освіти тощо.

6. Особливий характер прокурорських перевірок у сфері житлово-комунальних правовідносин (джерела інформації, використання спеціальних знань для перевірки обґрунтованості та дотримання порядку формування (введення) тарифів на квартплату, воду, електроенергію, газ, надання інших послуг).

7. Методика перевірок в органах виконавчої влади і місцевого самоврядування, територіальних підрозділах Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, ЖЕКах незалежно від форм власності , органах контролю.

8. Вибір прокурором документів реагування та виявленні порушення законів та контроль за їх усуненням.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 5, 8, 16, 19-20, 28, 96, 105-106, 170-173, 177-178).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (11, 30, 32, 34, 37, 60, 62, 64, 70-71, 73).

Розділ ііi. Нагляд за додержанням законів, спрямованих на захист інтересів держави. Тема № 1. Нагляд за додержанням і застосуванням законів у бюджетній сфері

4. Сутність, загальні риси й особливості нагляду. Мета і завдання, об’єкт і предмет нагляду.

5. Особливий характер інформаційного та правового забезпечення нагляду.

6. Підготовка прокурора до перевірки. Види перевірок. Тактика і методика виявлення правопорушень у бюджетній сфері.

7. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів при:

• формуванні та поповненні бюджету;

• розподілі бюджету усіх рівнів;

• використанні бюджетних коштів;

• звітуванні про виконання бюджетів.

8. Особливості нагляду за додержанням законів, що регулюють питання цільового використання бюджетних коштів:

• у сфері оборони національної безпеки;

• при виконанні оборонного замовлення підприємствами, які не підпоряд-ковані Міністерству оборони України;

• відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість та погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами.

9. Документи прокурорського реагування на виявленні правопорушення. Контроль за їх фактичним усуненням.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 2, 15, 69, 204).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (30, 32).

Тема № 2. Нагляд за додержанням законів про власність, приватизацію і відчуження державного, комунального майна та майна агропромислового комплексу

1. Тактика і методика, організаційні, тактичні і технічні прийоми виявлення і усунення порушень законодавства щодо:

• додержання законів про власність, приватизацію і відчуження майна агропромислового комплексу;

• банкрутства державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких є частка держави.

2. Організація перевірок додержання Закону України „Про державний матеріальний резерв”.

3. Заходи прокурорського реагування на виявлені правопорушення.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 4, 8, 11, 14, 16-28, 99-100, 107-108, 153, 204).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо ( 14, 29, 44, 60, 64, 66, 70-71, 73).

Тема № 3. Нагляд за додержанням законів у інвестиційній та зовнішньоекономічній діяльності

1. Суть, предмет та завдання прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів у інвестиційній та зовнішньоекономічній діяльності.

2. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів:

• щодо порядку зайняття зовнішньоекономічною діяльністю, режиму квоту-вання та ліцензування, здійснення розрахунків та повернення валютних коштів тощо;

• в діяльності управлінь зовнішніх зносин та зовнішньоекономічної діяль-ності, органах податкової та митної служб, банківських установ;

• при внесенні, ввезенні, реєстрації та використанні інвестицій;

• щодо законності договорів про спільну інвестиційну діяльність.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 16, 30, 33, 99, 154-155, 168-169, 204, 211-212).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (6, 20, 32, 41, 49).

Тема № 4. Нагляд за додержанням законів щодо запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

1. Історичний аспект розвитку протидії та запобігання легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна одержаних злочинним шляхом та роль прокурора в них.

2. Заходи прокурорського реагування на виявленні порушення законодавства щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 16, 39, 47, 102, 204, 224).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (14, 16, 32, 44-45, 49, 54, 65, 75).

Тема № 5. Нагляд за додержанням законів про банки та банківську діяльність

1. Особливість розкриття банківської таємниці.

2. Реагування прокурора на порушення законодавства про банки та банківську діяльність.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 14, 16, 33-34, 44-45, 49, 80, 156-157, 204).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (2, 30, 32).

Тема № 6. Нагляд за додержанням законодавства у паливно-енергетичному комплексі

1. Методика перевірок додержання законів України „Про електроенергетику”, „Про енергозбереження”, „Про ціни та ціноутворення”, „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.

2. Сучасні методи і тактичні прийоми виявлення порушень законодавства про власність, дисципліну постачання та розрахунків за спожиті природний газ, теплову та електричну енергію.

3. Реагування прокурора на порушення законодавства у паливно-енергетичному комплексі.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 16, 40-42, 170-178, 204, 222).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (11, 20, 32).

ТЕМА № 7. Взаємодія прокуратури з органами державного контролю

1. Співвідношення нагляду і контролю.

2. Документи прокурорського реагування на виявлені порушення.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 16, 22, 30, 171, 174, 204).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (5-6, 11, 21, 30, 41, 66-67).

Розділ ІV. РОЛЬ ПРОКУРОРА У ЗАПОБІГАННІ ТА ПРОТИДІЇ

КОРУПЦІЇ.

ТЕМА № 1. Нагляд за додержанням антикорупційного законодавства

1. Основні напрями нагляду у зазначеній сфері.

2. Нагляд за додержанням і застосуванням законів про адміністративну відповідальність за корупційні правопорушення.

3. Акти прокурорського реагування на виявленні правопорушення.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти.

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо.

Розділ V. НАГЛЯД ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ ПРИ ПРОВАДЖЕННІ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

Тема № 1. Нагляд за виконанням законів про адміністративні правопорушення

1. Заходи реагування на виявленні порушення.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 8, 16, 19, 20, 70, 76, 96, 167, 204).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (4, 9, 13, 29, 34).

Тема № 2. Нагляд за додержанням законів про адміністративні правопорушення в органах внутрішніх справ

1. Приводи і підстави для проведення перевірок.

2. Вибір документів реагування на виявленні порушення законів.

3. Організація та контроль за виконанням постанов.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 8, 16-17, 96, 167, 204, 217).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (13, 25-26).

Розділ vі. Нагляд за додержанням законів, спрямованих на захист прав дітей тема № 1. Нагляд за додержанням законів про захист соціальних, майнових, особистих прав дітей

1. Сутність і значення прокурорського нагляду за додержанням та застосу-ванням законів щодо захисту прав і свобод дітей.

2. Організація і методика проведення прокурором перевірки за додержанням законодавства щодо захисту прав дітей на доступність та безоплатність освіти.

3. Організація і методика проведення прокурором перевірки за додержанням майнових та житлових прав дітей.

4. Прокурорський нагляд за додержанням вимог законів, спрямованих на забезпечення прав дітей на працю та працевлаштування.

5. Нагляд за додержанням законодавства щодо забезпечення прав дітей у сфері охорони здоров’я.

6. Організація та проведення перевірок додержання законодавства про державну допомогу дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування.

7. Методика проведення перевірок виконання вимог законодавства щодо дітей в органах влади, державного контролю, на підприємствах, в установах, організаціях.

8. Заходи прокурорського реагування на виявлені порушення прав дітей.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 5, 8, 10, 13-15, 18-21, 51, 54-55, 58, 60, 76, 98, 114-117, 121, 122, 132, 145, 162-165, 204, 207).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (31, 32, 47, 48).

Тема № 2. Нагляд за додержанням законів про влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

1. Методика прокурорських перевірок додержання законодавства про:

• опіку і піклування над дітьми;

• прийомну сім’ю;

• дитячий будинок сімейного типу.

2. Документи прокурорського реагування та контроль за фактичним усуненням порушень.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 8, 13-15, 19, 20, 50-52, 56, 58, 60, 98, 162-165, 193, 194, 196, 199-200, 204, 207, 214).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (10, 32).

Розділ vіі. Нагляд за додержанням і застосуванням законів у сфері охорони навколишнього природного середовища Тема № 1. Нагляд за додержанням законодавства про охорону довкілля

1. Особливість підготовки прокурора до перевірки та його загальні і виняткові повноваження.

2. Організація роботи прокурора при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону навколишнього природного середовища та шляхи її удосконалення.

3. Взаємодія прокуратури з контролюючими природоохоронними органами, іншими державними інституціями, громадськими та міжнародними органі-заціями і установами.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 3, 6-7, 9, 16, 83-86, 88-89, 91, 205).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (1, 39, 53, 59, 77).

Тема № 2. Нагляд за додержанням законодавства про охорону тваринного світу та збереження природно – заповідного фонду

1. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про мисливське господарство та полювання”.

2. Юридична відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

3. Особливості реагування на виявлені порушення.

Рекомендовані джерела:

1. Нормативно-правові акти (1, 3, 6-7, 9, 83, 90, 205).

2. Підручники, посібники, наукові статті тощо (1, 39, 53, 59, 77).

§ 7. Методичні рекомендації з вивчення навчальної дисципліни та організації самостійної роботи студентів

Успіх в оволодінні знаннями із зазначеної дисципліни залежить від рівня засвоєння студентами лекційного матеріалу та організації самостійної роботи, як основного способу набуття знань.

Самостійна робота студента – це діяльність студента, яку науково-педагогічний працівник планує разом зі студентом, але виконує її студент за завданнями та під методичним керівництвом і контролем викладача без його прямої участі.

Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної програми. Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

Згідно з навчальним планом Інституту підготовки кадрів Національної академії прокуратури України та робочої програми навчальної дисципліни «Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо прав і свобод людини» на її вивчення для студентів денної форми навчання відведено 108 години, в тому числі аудиторних – 72 годин, на самостійну роботу – 36 годин.

На кафедрі нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення дисципліни: підручниками, навчальними та методичними посібниками, навчально-методичними комплексами, лекціями та методичними рекомендаціями, розробленими працівниками галузевих управлінь Генеральної прокуратури України та прокуратур регіонів, які сформовані в електрону базу даних і систематизовані за відповідними напрямами, збірниками міжнародно-правових актів та угод з питань захисту прав людини, іншими нормативно-правовими актами та копіями документів прокурорського реагування, оформленими в спеціальні папки і передані для загального користування в бібліотеку.

За висновками навчально-методичної літератури – процес організації самостійної роботи студента складається з таких етапів:

• підготовчого, що створює передумови для успішної самостійної роботи (забезпечення студентів навчально-методичними матеріалами, інформа-ційними ресурсами, основними засобами контролю індивідуально здобутих знань тощо);

• основного, в ході якого студент завдяки чіткості й високій організованості роботи у позанавчальний час, застосуванню методології та прийомів пошуку, використання сучасних методик опрацьовує, вивчає, засвоює програму навчальної дисципліни в повному обсязі і оволодіває такою системою професійних знань, навичок і вмінь, що забезпечують йому ефективну практичну діяльність;

• заключного, на якому підбиваються підсумки самостійної роботи студента (відбувається оцінювання ефективності застосованих методів і прийомів, рівня засвоєння отриманих знань, умінь і навичок, робляться висновки про напрями оптимізації цієї роботи).

Результативне самостійне навчання студентів можливе за умов:

• плановості в організації самостійної роботи;

• відповідального ставлення до процесу самопідготовки;

• постійного контролю (за умови єдності двох форм – самоконтролю студента та контролю викладача).

Самостійна робота є обов’язком кожного студента. Виокремлюють такі види самостійної роботи студента:

• інформаційне сприйняття та відпрацювання тем лекцій, підготовка до семінарських і практичних (ситуаційних) завдань, підготовка реферативних та наукових досліджень;

• відпрацювання законодавчих, відомчих нормативно-правових актів, методичних рекомендацій, інших джерел;

• підготовка до заліків та іспитів.

Кожен із зазначених видів роботи потребує від студентів наполегливої самостійної праці.

Студенти магістратури насамперед повинні виконувати рекомендації викладача щодо обсягу навчальної дисципліни, змісту робочої програми, послідовності вивчення розділів і тем, використання міждисциплінарних зв’язків, методики самостійного відпрацювання лекційних, семінарських і практичних занять, підготовки рефератів інших наукових досліджень, форм і методів контролю знань.

Передусім студент має оволодіти методикою самостійної роботи під час лекційних занять та відпрацювання лекцій.

Відомо, що провідною формою організації навчального процесу у вищому навчальному закладі є лекція. Вона забезпечує системне подання наукових знань з окремо визначених тем навчальної дисципліни. Матеріал під час лекції подається викладачем послідовно, логічно й аргументовано, в доступному для студента виді.

Дидактичні цілі лекції: повідомлення нових знань, систематизація й узагальнення накопичених, формування на їхній основі ідейних поглядів, переконань, світогляду, розвиток пізнавальних і професійних зацікавлень.

Основна мета лекції: дати студентам систематизовані основи наукових знань із навчальної дисципліни, розкрити стан і перспективи прогресу в конкретній галузі науки, сконцентрувати увагу на найбільш складних і вузлових питаннях.

Лекційний матеріал важливо не лише слухати, а й сприймати, усвідомлювати, систематизувати і групувати, виокремлювати головне та конспектувати. Треба знати, що головні думки, на відміну від другорядних, зазвичай, викладачі підкреслюють інтонацією, сповільненим темпом мовлення. Під час конспектування треба повністю записувати назву теми, план, її основний зміст, рекомендовану літературу. Особливу увагу необхідно приділяти записам, що стосуються формулювання понять та визначення правил, характерних рис, повноважень, точок зору науковців, висновків та рекомендацій лектора.

Набути навички творчого осмислення лекції під час самостійної роботи студенту допоможе орієнтовна методика відпрацювання теми лекційного заняття.

З цією метою необхідно:

• вивчити програму навчальної дисципліни та робочу навчальну програму;

• визначити місце теми лекції в структурі навчальної дисципліни за тематичним планом;

• з’ясувати всі питання, які необхідно вивчити;

• вивчити матеріал, який є в конспекті, уточнити обсяг відсутнього на основі контрольних та екзаменаційних питань;

• визначити літературу, в якій є необхідний матеріал, та послідовність його засвоєння;

• опрацювати навчальний матеріал у такий спосіб, щоб можна було виокремити основні поняття, сутність явищ і процесів, їх структуру і зміст, а також зв’язки між ними;

• записати в конспект основні положення вивченого;

• установити зв’язок із попереднім навчальним матеріалом;

• самостійно відповісти на всі контрольні питання теми.

При цьому слід пам’ятати, що при опрацюванні теми не можна обмежуватися лише конспектами лекцій, необхідно користуватися навчальними посібниками, підручниками, іншою рекомендованою літературою. Адже все це допомагає синтезувати основні думки й положення, сприяє розвитку логічного мислення студента.

Під час вивчення рекомендованих джерел насамперед потрібно ознайомитися з першоджерелами, а потім із посібниками і критичними статтями. Робота над першоджерелами викликає у студента самостійні думки, судження, сприяє глибшому розумінню теми чи проблеми. При цьому важливо зосереджувати увагу на основних положеннях законів, інших нормативних актів та джерел і навіть законспектувати їх.

Конспект – це короткий, послідовний стислий письмовий виклад основного змісту закону, книги, статті, лекції. Складання конспекту нормативно-правових актів, наукової праці, інших джерел слід починати після попереднього перегляду матеріалу, щоб мати уявлення про їх структуру і загальний зміст. Записи варто робити, переказуючи матеріал своїми словами, окрім цитат, які виписуються дослівно. Найбільший ефект дають фіксація результатів аналізу та синтез прочитаного. При опрацюванні наукових джерел слід виявляти головну думку автора, хід його роздумів, порівнювати прочитане з питаннями теми. Якщо якесь питання відображено чи викладено у джерелі, що вивчається, неповно, доцільно звернутися до інших рекомендованих джерел. А за необхідності отримати консультацію викладача.

Консультація є однією із форм навчального заняття, що передбачає надання студентам потрібної допомоги у засвоєнні теоретичних знань, виробленні практичних навичок і вмінь через відповіді науково-педагогічного працівника на конкретні запитання або пояснення окремих теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.

Основна дидактична мета консультації: ліквідувати прогалини у знаннях тих, кого навчають, надати їм допомогу в самостійній роботі.

Розрізняють індивідуальні й групові консультації. За спрямованістю консультація скерована на допомогу студентам в оволодінні методами самостійної навчальної роботи. Кількість годин на консультації (щотижневі та перед іспитами) визначають у навчальному плані.

Консультації проводять викладачі, які читають відповідний навчальний курс, за графіком, встановленим на кафедрі. Науково-педагогічні працівники можуть надавати консультації як групам, так і окремим студентам.

Особливості методики самостійної підготовки студента до семінарських та практичних занять.

Головна мета семінарських занять – сприяння поглибленому засвоєнню найскладніших питань навчального курсу, спонукання студентів до колективного творчого обговорення, оволодіння науковими методами аналізу явищ і проблем, активізування до самостійного вивчення наукової та методичної літератури, формування навичок самоосвіти.

У процесі підготовки до семінару студенти самостійно відпрацьовують літературу (навчальну, методичну, наукову), вчаться критично оцінювати різні джерела знань.

Матеріали для підготовки до семінару, його обсяги добирає і пропонує науково-педагогічний працівник. Він же визначає конкретну тему семінару та організовує дискусію чи обговорення. Готуючись до заняття студент має ознайомитись з планом семінару, рекомендованою літературою. С початку потрібно ознайомитись з матеріалом та темою семінару, що вміщений у навчальних посібниках, методичних рекомендаціях. Це дасть змогу скласти загальне уявлення про тему, яку вносять на семінарське заняття. Якщо з цієї теми прочитано лекцію, то корисно також ретельно опрацювати її конспект і лише потім розпочати вивчати першоджерела. Основні положення першоджерел доцільно занотувати.

Окрему ланку в процесі підготовки до семінарського заняття становить підготовка виступу з того чи іншого питання. Важливо, щоб студент привчав себе виступати не за готовим текстом, зачитуючи його, а своїми словами, користуючись лише коротким планом та нотатками.

Підготовка до виступу полягає в тому, щоб до кожного питання були складені на окремій картці чи аркуші короткий план з помітками для цифр, записами цитат, конкретних прикладів. Такий підхід дасть змогу виробити вміння виявляти самостійність під час виступів на семінарі, розв’язані конкретних завдань, сприяти розвиткові та становленні позитивних якостей студента.

Головна мета практичних занять – поглиблення та уточнення набутих знань студентами, формування інтелектуальних навичок і вміння їх практичного застосування, тобто прийняття практичних навичок в умовах близьких до реальних на основі індивідуального виконання завдань.

Практичні заняття проводяться, як правило, під керівництвом науково-педагогічного працівника, але кожен студент вирішує тести, ситуаційні задачі, готує документи реагування самостійно, щоб практично перевірити й підтвердити засвоєння окремих теоретичних положень навчальної дисципліни.

Практичні заняття потребують від студентів ретельної підготовки. Перш за все необхідно уважно прочитати і усвідомити суть вимог питань, завдань чи задач, методичних розробок до них. Потім добре вивчити теоретичний матеріал. Основні положення теми (закони, правила, визначення та інше) після глибокого усвідомлення їх суті варто завчити, а найважливішу інформацію позначити іншим кольором, це допомагає краще їх запам’ятати. Корисно буде використовувати уміння працювати з технічними засобами. Варто ознайомитись з методичними рекомендаціями згідно теми заняття, зразками чи копіями протестів, приписів, подань, постанов тощо. У разі потреби необхідно отримати консультацію. Слід також розрахувати час на виконання, оформлення та обговорення завдань чи тестів. Важливо добре продумати, логічно і впевнено аргументувати свої висновки чи рішення, вчитись їх відстоювати.

Підготовка рефератів. Їх написання слід розпочинати з вибору теми, перелік яких пропонується. Проте за узгодженням з викладачем може бути обрана й інша тема. Після вибору теми необхідно вивчити законодавчі та інші нормативні акти, спеціальну літературу, статті й інші матеріали, опубліковані в юридичній періодиці, що стосуються теми дослідження.

Написання реферату – це індивідуальний творчий процес студента-магістранта. Він охоплює не лише вибір теми, підбір відповідних джерел, а й складання плану роботи (змісту), логічне, аргументоване викладення матеріалу, аналіз чинного законодавства, точок зору науковців, узгодження теоретичних положень з практикою повсякденної роботи, підготовку висновку та внесення відповідних пропозицій.

Тема дослідження має бути розкрита повно і всебічно. В тексті реферату мають бути зазначені: актуальність обраної теми, посилання на норми законів та нормативних актів, спеціальну літературу, правозастосовчу практику, аналіз сучасного стану та перспектив нагляду, позитивний досвід тощо. Зміст роботи в жодному разі не повинен зводитись до відтворення відповідного розділу навчального посібника (підручника). Водночас необхідно уникати зайвого теоретизування. Не слід перевантажувати текст цитатами.

Реферати необхідно оформляти відповідно до державного стандарту України. У рефераті потрібно стисло, логічно й аргументовано викладати зміст і результати дослідження. Під час написання реферату студент повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.

Структура реферату. Реферат повинен містити: титульний аркуш; зміст; перелік умовних позначень (за необхідності); вступ; основну частину; висновки; список використаних джерел та літератури; додатки (за необхідності).

Титульний аркуш реферату містить найменування вищого навчального закладу, його відомства і назву кафедри, де виконаний реферат; назву реферату; прізвище, ім'я, по батькові автора; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника, міста і рік.

Зміст подають на початку реферату. Він містить найменування та номери початкових сторінок вступу, усіх розділів, підрозділів і пунктів, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел та літератури.

У вступі подається постановка проблеми у загальному виді та її зв'язок з важливими практичними завданнями. Далі подають загальну характеристику реферату в рекомендованій нижче послідовності: актуальність теми, зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, мета і завдання дослідження.

В основній частині викладається власне матеріал реферату. Це потрібно робити стисло, логічно й аргументовано. Основна частина складається з розділів, підрозділів, пунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки. У кінці кожного розділу стисло формулюють висновки. Викладення матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Висновки містять найважливіші наукові та практичні результати, здобуті у реферативному дослідженні, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми (завдання), її значення для розв'язання відповідної проблеми чи її окремого аспекту, конкретні пропозиції. Далі подають перспективи подальших розробок у цьому напряму.

Список використаних джерел та літератури слід подавати одним із таких способів: у порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при написанні рефератів) в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.

Правила оформлення реферату. Реферат друкують машинописним способом на одному боці аркуша паперу формату А4. За попередньою домовленістю з науковим керівником, реферат дозволяють подавати у виді рукопису. Обсяг основного друкованого тексту реферату має становити до 15 сторінок, рукописного - до 20 сторінок.

При вивченні навчальної дисципліни застосовуються такі види контролю, як попередній, поточний, періодичний, підсумковий. Поточний і періодичний контроль проводиться у формі опитування, обговорення, підготовки реферату, вирішення тестів та ситуаційних завдань, а підсумковий – у формі складання заліку, диференційованого заліку чи іспиту.

Студенти складають заліки у процесі виконання семінарських, практичних, контрольних, тестових завдань. Тому для підготовки до них окремі дні, як правило, не відводяться. Заліки не дозволяється проводити у режимі іспиту. Студент зобов’язаний скласти всі заліки до початку екзаменаційної сесії.

Іспити з усієї дисципліни або її частини мають на меті оцінити роботу студента за навчальний рік (семестр), здобуті теоретичні знання, їх міцність, розвиток творчого мислення, оволодіння навичками самостійної роботи, вміння синтезувати набуті знання й застосовувати їх у розв’язанні практичних завдань.

Щоб успішно скласти іспити, необхідно систематично і наполегливо працювати над засвоєнням матеріалу. Підготовка до іспиту вимагає від студента певного алгоритму дій. Насамперед необхідно звернутися до програми дисципліни, ознайомитися з переліком питань, які виносяться на іспит. На основі цього слід скласти план повторення й систематизації навчального матеріалу на кожен день, щоб залишити день або його частину (залежно від кількості днів, що відведено на підготовку до іспиту) для повторного узагальнення навчального матеріалу.

Послідовність роботи з підготовки до іспиту має бути такою: необхідно уважно прочитати й усвідомити суть конкретного екзаменаційного питання; ознайомитися з конспектом; ретельно опрацювати необхідний навчальний матеріал за навчальними посібниками, підручниками, методичними рекомендаціями та рекомендованими джерелами.

Якщо окремі першоджерела, спеціальну наукову літературу з конкретної теми (питання) уже вивчено і законспектовано, необхідно повернутися до цих матеріалів і відтворити в пам’яті основні їх положення.

У окремому зошиті на кожне питання варто скласти стислий план відповіді в логічній послідовності, додавши схеми, статистичні дані тощо.

Якщо деякі питання залишаються незрозумілими, їх необхідно виділити, щоб з’ясувати на консультації. Основні положення теми (екзаменаційних питань) після усвідомлення їх суті варто завчити.

Студенти повинні знати загальні вимоги до оцінки й оцінювання знань.

Оцінка – процес і результати виявлення й порівняння рівня опанування студентами професійно важливих знань, навичок та умінь з еталонними уявленнями, задекларованими у навчальних програмах підготовки, збірниках нормативів та інших керівних документах.

Еталонні уявлення – такі (індивідуальні й групові) знання, навички та вміння, а також рівень їхнього опанування, які необхідні для ефективного виконання завдань професійної діяльності. Вони є критеріями, щодо яких оцінюють знання, навички і вміння студентів.

До оцінки (оцінювання) знань, навичок і вмінь студентів у навчанні висувають такі вимоги: об’єктивність, достатня кількість відомостей для оцінки; умотивованість оцінок; єдність вимог з боку тих, хто контролює; оптимальність; усебічність, тобто реальний їх вплив на формування професійних знань, навичок і вмінь студентів.

Оцінюють знання студентів за чотирибальною системою. Критерії оцінок визначено у навчальних програмах підготовки студентів. Узагальнено і стисло їх можна сформулювати так:

«відмінно» – студент володіє навчальним матеріалом у повному обсязі (міцно засвоїв увесь програмний матеріал, виявив глибоке його розуміння, дав вичерпну відповідь і обґрунтував власні висновки, прийняв оптимальне рішення і вміло використав на практиці, упевнено виконав завдання);

«добре» – студент засвоїв навчальний матеріал на достатньо високому рівні (в цілому знає весь програмний матеріал, на питання відповідає вільно, але недостатньо широко, правильно використовує здобуті знання на практиці);

«задовільно» – студент загалом засвоїв основний матеріал, але оперує ним недостатньо чітко та упевнено, слабо визначає зв’язки й відносини між предметами і явищами (виявляє знання лише з основного матеріалу, передбаченого програмою, спроможний використовувати свої знання на практиці, правильно виконує прийоми і дії та ін.);

«незадовільно» – студент загалом має поверхове уявлення про основний навчальний матеріал, не може ним оперувати.

§ 8. Контрольні питання для перевірки знань та підготовки екзаменаційних білетів

1. Сутність нагляду за додержанням і застосуванням законів та його особливі риси.

2. Суб’єкти прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів: поняття, види, повноваження.

3. Спільне і відмінне у компетенції прокурорів територіальних та спеціалізованих прокуратур.

4. Перспективи нагляду за додержанням і застосуванням законів з точки зору радикальних та поміркованих прихильників його реформування.

5. Правові основи нагляду за додержанням і застосуванням законів та шляхи їх удосконалення.

6. Основні етапи становлення і розвитку нагляду за додержанням і застосуванням законів.

7. Поняття та правові засади організації роботи прокурора з нагляду за додержанням і застосуванням законів.

8. Методологія формування накопичувальних наглядових справ з пріоритетних напрямів прокурорської діяльності.

9. Інформаційне забезпечення нагляду за додержанням і застосуванням законів.

10. Правові засоби прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів: поняття та класифікація.

11. Технології підготовки і проведення прокурорських перевірок, форми і способи їх реалізації.

12. Сучасні тактика і методика виявлення і усунення порушень законів.

13. Нагляд за додержанням і застосуванням законів при виданні правових актів з питань захисту прав і свобод людини.

14. Методика прокурорських перевірок законності правових актів, її особливість в органах виконавчої влади та місцевого самоврядування.

15. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо зайнятості населення.

16. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про відпустки.

17. Прокурорський нагляд за додержанням законів про охорону праці.

18. Прокурорський нагляд за додержанням законів про оплату праці.

19. Тактика і методика виявлення правопорушень у сфері прихованих трудових відносин.

20. Юридична відповідальність за порушення законодавства про оплату праці.

21. План перевірки: зміст, структурні елементи та порядок затвердження.

22. Загальні та особливі риси прокурорського нагляду за додержанням законів про охорону здоров’я.

23. Методика прокурорських перевірок додержання законодавства при створенні і функціонуванні закладів охорони здоров’я.

24. Методика прокурорських перевірок додержання законодавства з питань забезпечення права на кваліфіковану та безоплатну медичну допомогу та надання пільг окремим категоріям громадян.

25. Організація і здійснення прокурорських перевірок у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

26. Особливість прокурорських перевірок за додержанням законів про охорону здоров’я в органах виконавчої влади, місцевого самоврядування та державного контролю.

27. Юридична відповідальність за допущення професійних правопорушень медичними працівниками.

28. Міжнародні стандарти у сфері соціального захисту і законодавство України: питання відповідності.

29. Методика прокурорського нагляду за додержанням законів щодо пенсійного забезпечення.

30. Роль прокурора у захисті прав і свобод осіб, які потребують державної підтримки і допомоги.

31. Методика прокурорських перевірок за додержанням законодавства щодо соціального захисту інвалідів.

32. Методика прокурорських перевірок за додержанням законів щодо реабілітації інвалідів.

33. Методика прокурорських перевірок щодо захисту житлових прав громадян.

34. Методика прокурорських перевірок щодо захисту прав громадян при формуванні тарифів на комунальні та інші послуги.

35. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про власність в агропромисловому комплексі.

36. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням бюджетного законодавства.

37. Прокурорський нагляд за додержанням законів у сфері зовнішньо­економічної діяльності.

38. Прокурорський нагляд за додержанням, законів у сфері інвестиційної діяльності.

39. Використання прокурором спеціальних знань при проведенні перевірок: правові підстави та форми.

40. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства у паливно-енергетичній сфері.

41. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства у сфері приватизації.

42. Основні положення міжнародно-правових актів, спрямованих на боротьбу з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму.

43. Прокурорський нагляд за додержанням законів про банки та банківську діяльність.

44. Банківська таємниця: поняття, зміст, проблеми розкриття.

45. Первинний та державний фінансовий моніторинг: поняття, зміст, види суб’єктів.

46. Проблеми прокурорського нагляду у сфері боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом.

47. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства при відчуженні державного та комунального майна.

48. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства при наданні в оренду державного та комунального майна.

49. Прокурорський нагляд за додержанням Закону України „Про державний матеріальний резерв".

50. Взаємозвірки з контролюючими органами: правові підстави, зміст та періодичність.

51. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів органами державного контролю.

52. Наказ Генерального прокурора №6/Ігн від 15.04.2004 р. „Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх": структура та зміст.

53. Прокурорський нагляд за додержанням законів у діяльності органів і служб у справах дітей.

54. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства, що регулює порядок передачі та утримання дітей у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях.

55. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про усиновлення дітей громадянами України.

56. Прокурорський нагляд за додержанням законів про усиновлення дітей за участю іноземців та осіб без громадянства.

57. Прокурорський нагляд за додержанням прав усиновлених дітей, його правові аспекти та особливості.

58. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про державну допомогу дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування та дітям-інвалідам.

59. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо профілактики правопорушень серед неповнолітніх та їх бездоглядності.

60. Прокурорський нагляд за законністю поміщення і тримання дітей у спеціальних установах для дітей.

61. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо попередження насильства в сім'ї та жорстокого поводження з дітьми.

62. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про забезпечення прав дітей на доступність та безоплатність освіти.

63. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо забезпечення прав неповнолітніх на працю та працевлаштування.

64. Прокурорський нагляд за додержанням прав дітей в сфері охорони здоров'я.

65. Методика проведення прокурором перевірок в органах, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

66. Особливості прокурорського нагляду за додержанням законів про адміністративні правопорушення в сфері охорони праці.

67. Прокурорський нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів адміністративного примусу.

68. Наказ Генерального прокурора України №3гн від 18.10.2010 р. „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів": структура та зміст.

69. Проблемні питання прокурорського нагляду за додержанням Закону України „Про автомобільний транспорт" щодо безпеки перевезення пасажирів.

70. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про екологічну безпеку.

71. Роль прокуратури у збереженні природно-заповідного фонду України.

72. Загальні та особливі риси прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів про охорону довкілля.

73. Прокурорський нагляд за додержанням законів у сфері захисту прав споживачів.

74. Прокурорський нагляд за додержанням водного законодавства.

75. Прокурорський нагляд за додержанням законів, що регулюють ведення мисливського господарства та полювання.

76. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законодавства про відходи.

77. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами санітарного контролю.

78. Прокурорський нагляд за додержанням і застосуванням законів про охорону тваринного світу.

79. Вимога прокурора: види та проблеми практичного застосування.

80. Суб’єкти запобігання та протидії корупції: види та повноваження.

81. Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо запобігання та протидії корупції.

С Л О В Н И К

Термінів з навчальної дисципліни

Аналітична робота прокурора – діяльність, спрямована на вивчення і узагальнення практики боротьби зі злочинністю та іншими правопорушеннями, аналіз статистичних даних, кримінальних, цивільних, адміністративних та інших справ, відомостей щодо них, матеріалів перевірок, анкетування тощо).

Апарат прокуратури – 1) система установ прокуратури, її центральні та місцеві органи; 2) сукупність працівників певного органу прокуратури (апарат Генеральної прокуратури, прокуратури обласного рівня, району тощо).

Види прокурорського нагляду – окремі напрями діяльності прокуратури комплексного міжгалузевого характеру, зокрема, нагляд щодо захисту прав і свобод неповнолітніх, робота прокуратури щодо розгляду і вирішення звернень та особистого прийому громадян в органах прокуратури та ін.

Галузі прокурорського нагляду – основні напрями діяльності, визначені й зумовлені предметом і об’єктом нагляду, що мають свій зміст, специфічні правові заходи, методи й форми цього нагляду, зумовлені особливостями тієї діяльності, де він здійснюється.

Діяльність прокурора – активна поведінка прокурора, пов’язана як з організацією роботи, так і з безпосереднім виконанням своїх повноважень, щодо виявлення порушень законів, причин і умов, що цьому сприяли, їх усунення та запобігання.

Засоби прокурорського нагляду – дії та правові акти прокурора, що випливають з його повноважень і за допомогою яких він розв’язує поставлені перед ним завдання: виявляти, усувати, попереджати порушення законів, притягувати винних осіб до юридичної відповідальності.

Компетенція прокурора – сукупність його повноважень (права, обов’язки), знання, уміння, досвід, засоби діяльності, які застосовує прокурор, здійснюючи свої повноваження у відведеній йому галузі суспільних відносин.

Критерії оцінювання прокурором законності й обґрунтова­ності правових актів. Перевіряючи акти застосування норм пра­ва, прокурор оцінює їх з позицій законності, що є визначальним критерієм прокурорського нагляду. Для визнання самої законності критеріями є: компетенція особи, яка прийняла правовий акт; відповідність правового акта вимогам матеріального закону; додержання встановленого за­коном порядку прийняття акта і приведення його до виконання (відповідність процесуальному закону). При застосуванні норм права до конкретних життєвих ситу­ацій використовуються додаткові критерії: наявність обставин, що мають юридичне значення; підтвердження їх фактичними даними, доказами. 0 Методика і тактика здійснення прокурорського нагляду.

Методика прокурорського нагляду – це сукупність основаних на законі прийомів і засобів доцільного, найбільш ефективного виявлення і усунення порушень закону. Методика нагляду передбачає його здійснення за конкретною програмою і розробле­ним планом наглядової діяльності.

Міжнародна асоціація прокурорів (МАП) – неурядова організація, заснована 6 червня 1995 року у представництві ООН у Відні з метою інтенсифікації міжнародного співробітництва на професійній основі шляхом обміну необхідною інформацією, думками і досвідом. У МАП входять на правах членів асоціації прокурорів і прокурорські служби різних держав, організовані на рівні країни, організації, агентства чи фонди, засновані для міжнародної допомоги з протидії і запобігання злочинності, а також окремі прокурори на правах індивідуальних членів. Асоціація сприяє створенню і реалізації проектів правових реформ, боротьбі з транснаціональною злочинністю. Робочими органами МАП є загальні збори членів асоціації, виконавчий комітет МАП, президент і два віце-президенти, Генеральний секретар, бюро МАП, конфліктна комісія.

Наглядове провадження – система документів, в якій зосереджено інформацію про наглядову діяльність прокурора; містить копії всіх актів нагляду та інші документи.

Об'єкт і предмет прокурорського нагляду – це вихідні, змістовні положення нагляду прокурора за виконанням законів. Ці терміни не мають на сьогодні однозначного визначення.

У загальному розумінні об'єкт прокурорського нагляду – це те, що вивчає і оцінює прокурор з позицій законності, відносно кого і де. Сутність такого об'єкта складає поведінка (діяльність, бездіяльність, відповідно результати і наслідки цього) під наглядового суб'єкта, що має юридичне значення і регулюється за­коном.

Сутність предмета нагляду в загальному розумінні – це те, виходячи з чого прокурор оцінює об'єкт свого нагляду. А при цьому він виходить із вимог закону, норми якого мають бути дотримані. Але предмет нагляду не варто зводити лише до на­явності відповідного закону. Нагляд передбачає його реаліза­цію і лише в такому випадку можна говорити про предмет про­курорського нагляду.

Органи прокуратури – організаційно відокремлені установи єдиної централізо-ваної прокурорської системи, утворені на основі адміністративно-територіального розподілу держави (територіальні прокуратури) або відповідно до правових відносин у різних сферах (спеціалізовані прокуратури), які в межах своєї компе-тенції здійснюють відповідні функції і завдання від імені прокуратури в цілому.

Повноваження прокурора – це сукупність його прав і обо­в'язків, встановлених законом з урахуванням посадового поло­ження і сфери діяльності. Повноваження прокурора передбачають систему правових заходів прокурорського нагляду.

Право за його визначенням є видом і мірою допустимої по­ведінки прокурора, а обов'язок — видом і мірою необхідної, належної поведінки. Єдині повноваження кожний прокурор здійснює у межах своєї компетенції.

Повноваження прокурора, за загальним правилом, не мають розпорядчого характеру, він не адміністрірує, за винятком тих галузей, де необхідні оперативні, невідкладні заходи (зокрема, з зупинення, усунення порушень закону, забезпечення розкрит­тя злочинів). У цих галузях нагляду повноваження прокурора носять імперативний характер, його вказівки є обов'язковими для виконання. Повноваження прокурора підтверджуються відповідним посвідченням посадової особи органів прокурату­рі України.

Подання прокурора – це правовий письмовий акт прокурорського реагування з вимогами усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють. Компетентні особи повинні розглянути подання невідкладно і не пізніше як у місячний строк вжити відповідних заходів і про наслідки повідомити прокурора.

Правовий статус прокурора – це правове його положення, структуру якого складають: громадянство, правосуб'єктність і обов'язки (повноваження) компе-тенція, завдання, законні інте­реси, функції, принципи діяльності, відповідальність, гарантії безпеки, правосвідомість, наявність відповідних правових норм, без яких загалом не може бути правового статусу.

Принципи прокурорського нагляду – вихідні, основні положення організації діяльності прокуратури, зокрема: єдність, централізація, законність, незалежність, гласність, позапартійність, захист прав і свобод громадян на засадах їх рівності, невідворотність відповідальності і запобігання порушень закону.

Припис прокурора – це письмовий акт прокурорського реагування про негайне усунення очевидних порушень закону , що можуть завдати істотної шкоди. Припис вноситься посадовій особі чи органу, які допустили такі порушення або вищестоящому органу, особі, які правомочні усунути ці порушення.

Прокурор – Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції (ст. 56 Закону України «Про прокуратуру»).

Прокурорський нагляд – 1) вид державної діяльності прокурора, проведення перевірок додержання і застосування норм Конституції і законів України; реалізується шляхом здійснення періодичних (інколи комплексних) планових перевірок та перевірок за сигналом (скарги, звернення громадян, інформація засобів масової інформації, громадських організацій тощо) про факти порушення закону; 2) галузь юридичної науки, сукупність знань про законодавство, що регулює діяльність прокурорів щодо здійснення нагляду, його форми, засоби і методи, проблеми забезпечення ефективності цієї діяльності; 3) навчальна дисципліна у вищих і середніх юридичних навчальних закладах, складається з Загальної частини, у якій розглядаються завдання, функції, принципи прокурорського нагляду, система органів прокуратури, повноваження прокурорів тощо та Особливої частини, яка висвітлює особливості здійснення прокурорського нагляду в окремих напрямах діяльності, специфіку реагування прокурорів на різні види правопорушень.

Прокурорські працівники – прокурори, слідчі, науковці й науково-педагогічні працівники установ прокуратури, яким у передбаченому порядку присвоєні відповідні класні чини чи військові звання органів і установ військової прокуратури, або які обіймають посади, за якими можуть присвоюватися такі класні чини чи відповідні звання.

Прокурорсько-наглядові правовідносини – суспільні відносини, врегульовані нормами права щодо організації і діяльності органів прокуратури по здійсненню нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Протест прокурора – це письмове реагування прокурора, його заступника на акт, що суперечить закону, з вимогою про перегляд органом, який його видав або вищестоящим, про скасування незаконного акта чи припинення його відповідно до закону, а також припинення незаконних дій посадової особи, поновлення порушеного права. Протест спиняє дію опротестованого акта і підлягає розгляду у десятиденний строк після його надходження.

Система органів прокуратури – упорядкована законом сукупність самостійних органів прокуратури, створених за адміністративно-територіальною або предметно-галузевою, функціональною ознакою. Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про прокуратуру»).

Спеціалізовані прокуратури – органи прокуратури, утворені за предметно-галузевою, функціональною ознакою. В Україні діють такі спеціалізовані прокуратури: військові (регіонів, Військово-Морських сил України (на правах обласних) та гарнізонів (на правах міських), транспортні, природоохоронні, прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах.

Структура прокуратури — це складова частина єдиних органів прокуратури для забезпечення належної і ефективної її організації і діяльності. Структурні підрозділи органів прокуратури створюються, як правило, за функціональною ознакою і виступають у вигляді відділів, управлінь (головні управління) прокуратури та інших підрозділів на правах відділів і управлінь.

Структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури затверджує Генеральний прокурор України.

Суб'єкти прокурорського нагляду — у вузькому розумінні це посадові особи органів прокуратури, які згідно з Конституцією України (ст. 12), здійснюють від імені єдиної системи прокура­тури функцію нагляду за додержанням законів відповідними органами й особами. Ними можуть бути: Генеральний проку­рор України, прокурори обласного, районного рівнів, їхні зас­тупники, помічники, старші помічники, начальники управлінь, відділів, їхні заступники, помічники та старші помічники, які діють у межах своєї компетенції по здійсненню прокурорського нагляду.

Тактика прокурорського нагляду – означає майстерність проведення кожної із запланованих наглядових дій з урахуванням конкретних обставин і умов, із застосуванням науково обґрунтованих рекомендацій.

Функції прокуратури – вид, напрям, призначення певної діяльності прокуратури.

Список рекомендованих джерел Нормативно-правові акти

1. Конституція України, прийн. на 5-ій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. із змінами і доповненнями: - X.: ТОВ „Одіссей", 2005. - 48 с. (розділи: II, VII, ХV).

Кодекси України:

2. Бюджетний кодекс України: чинне законодавство зі змінами та доповн. станом на 12.01.2011 р. (офіц. текст). – К. ПАЛИВОДА А.В., 2011. – 144 с.;

3. Водний кодекс України (від 06.06.1995 №213/95-ВР). // Відомості Верховної Ради України;

4. Господарський кодекс України № 436-ІУ від 16 січня 2003 року;

5. Житловий кодекс Української РСР: Введений в дію Постановою від 30.06.83 ВР № 5465-X, ВВР, 1983, N 28, ст.574;

6. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 46;

7. Лісовий кодекс України вiд 21.01.1994  № 3852-XII // Відомості Верховної Ради України;

8. Кодекс України про адміністративні правопорушення: Введений в дію Поста-новою Верховної Ради Української РСР від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради України;

9. Кодекс України про надра від 27.07.1994 № 132/94-ВР // Відомості Верховної Ради України;

10. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 № 322 – VІІІ;

11. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 № 2341-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. – К.: Вид. Паливода, 2010;

12. Митний кодекс України №92- ІV від 11.07.2002 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №38-39. – Ст.288;

13. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, № 21-22, Ст. 135;

14. Цивільний кодекс України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року;

15. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-ІУ від 18.03.2004 року.

Закони України:

16. „Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ (в редакції 2001 року із змінами та доповненнями) // ВВР України – 1991. № 53. – Ст. 793;

17. „Про міліцію” від 20.12.1990 № 565-ХІІ // ВВР України – 1991. – № 4. – Ст. 20;

18. „Про освіту” від 23.05.1991 № 1060 – ХІІ // ВВР України – 1991;

19. „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997 № 280/97;

20. „Про місцеві державні адміністрації” від 09.04.1999 № 586 - ХІV;

21. „Про власність”;

22. „Про приватизацію державного майна”;

23. „Про приватизацію невеликих державних підприємств”;

24. „Про особливості приватизації майна агропромислового комплексу”;

25. „Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва”;

26. „Про управління об’єктами державної власності”;

27. „Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”;

28. „Про оренду державного та комунального майна”;

29. „Про ціні папери та фондовий ринок”;

30. „Про зовнішньоекономічну діяльність”;

31. „Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах”;

32. „Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності”;

33. „Про порядок здійснення розрахунків в іноземної валюті”;

34. „Про платіжні системи та переказ грошей в Україні”;

35. „Про цінні папери й фондову біржу”;

36. „Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”;

37. „Про обіг векселів в Україні”;

38. „Про енергозбереження”;

39. „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму” в редакції від 18.05.2010 р. // Офіційний вісник України. -2010. - № 39;

40. „Про електроенергетику”;

41. „Про нафту і газ”;

42. „Про ліцензування певних видів господарської діяльності”;

43. „Про ціни і ціноутворення”;

44. „Про банки і банківську діяльність” від 07.12.2000 № 2121-III;

45. „Про Національний банк України” від 20.05.1999 № 679-ХІУ;

46. „Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від 20.09.2001 № 2740-III;

47. „Про внесення змін до деяких законів України з питань запобігання вико-ристанню банків та інших фінансових установ з метою легалізації (відми-вання) доходів, одержаних злочинним шляхом” від 06.02.2003 № 485-ІУ;

48. „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 № 185/94-ВР;

49. „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” від 05.04.2001 № 2346-ПІ;

50. „Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей” від 24.01.1995 № 20/95-ВР;

51. „Про охорону дитинства” від 26.04.2001 №2402-ІІІ;

52. „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” від 02.06.2005 №2623-ІV;

53. „Про попередження насильства в сім’ї” від 15.11.01 №2789-III;

54. „Про професійно-технічну освіту" ВВР України 1998 р. № 32, ст.215;

55. „Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в України”, ВВР України 1993 р., № 16, ст.167 (зі змінами);

56. „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2006 №2342-ІУ;

57. „Про внесення змін до Кримінального та КПК України щодо використання дитини для жебракування” від 15.01.2009 № 894-4;

58. „Про соціальну роботу з дітьми та молоддю” від 21.06.2001 № 2558 – ІІІ;

59. „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сімей, які усиновили дитину з числа дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування» від 23.09.2008 № 573-VІ;

60. „Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” від 13.01.2006 № 2342-ІV;

61. „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;

62. „Про реабілітацію інвалідів в Україні”;

63. „Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам”;

64. „Про зайнятість населення” від 01.03.1991 № 803 – ХІІ // Відомості ВРУ;

65. „Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”;

66. „Про Основи законодавства України про охорону здоров’я” від 19.11.1992 № 2801–XII;

67. „Про захист населення від інфекційних хвороб” від 06.04.2000 № 1645-III.

68. „Про лікарські засоби" від 04.04.1996 №123/96;

69. „Про Державний бюджет України на 2011 рік";

70. „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" від 24.02.1994 №4004 –XII;

71. „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 № 1775-III;

72. „Про благодійництво та благодійні організації" від 16.09.1997 № 531/97;

73. „Про гуманітарну допомогу” від 22.10.1999 № 1192;

74. „Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення" від 12.12.1991 № 1972 –XII;

75. „Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року” від 22.01.2010 № 1841-VI (не набрав чинності);

76. „Про оплату праці” від 25.03.1995;

77. „Про колективні договори і угоди” від 01.07.1993;

78. „Про відпустки” від 15.11.1996;

79. „Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”;

80. „Про індексацію грошових доходів населення” від 06.02.2003 № 491-IV;

81. „Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції” від 18.10.2006 р.;

82. „Про засади запобігання і протидії корупції” від 01.07.2011 р.

83. „Про охорону навколишнього природного середовища” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №41;

84. „Про охорону атмосферного повітря” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №50;

85. „Про поводження з радіоактивними відходами” // Відомості Верховної Ради України;

86. „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку” // Відомості Верховної Ради України;

87. "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громад похилого віку в Україні" № 3721-XIІ від 16.12.1993; "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII від 22.10.1993; "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-ХІІ від 28.02.1991; "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні" № 962-ХІІ від 17.04.1991; "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011 -XІІ від 20.12.1991;

88. „Про екологічну експертизу” від 09.02.95 р. №45/95-ВР;

89. „Про правовий режим території, що зазнала забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” // Відомості ВР України. – 1992. – № 13;

90. „Про природно-заповідний фонд України” // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №34;

91. „Про тваринний світ” // Відомості ВР України. –1993. – №18;

92. „Про державний контроль за використанням та охороною земель” // Відомості Верховної Ради України, 2003, № 39, ст.350;

93. „Про землеустрій” // Відомості Верховної Ради України,2003, № 36, ст. 282;

94. „Про оренду землі” // Відомості Верховної Ради України,1998, № 46-47, ст. 280;

95. „Про пенсійне забезпечення” // Відомості Верховної Ради України,1992, № 3, ст. 10.

Міжнародно-правові акти:

96. Загальна декларація прав людини (ООН, 1948 рік). Документ ООН А/РЕ2/7А // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. – К. 1992.

97. Декларація ООН про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 20.11.1963 р. Ратифікована ПВР УРСР 21.01.1969 р. // ВВР України – 1994 – № 23. – Ст. 169.

98. Конвенція ООН про права дитини, ратифікована постановою Верховної Ради УРСР від 27.02.1991 р.

99. Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980, до якої приєдналась Україна (Указ ПВС УРСР від 23.08.1989).

100. Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003 р.

101. Рамкова конвенція ООН про зміну клімату. Конвенцію ратифіковано Законом №435/96-ВР від 29.10.1996 // Відомості Верховної Ради України.

102. Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом.

103. Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин.

104. Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від 16.12.1966 ратифікований 19.10.1973 році.

105. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права (ООН, 1966 рік).

106. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рада Європи 04.11.1950 р.) Ратифіковано ЗУ „Про ратифікацію Конвенції” від 17.07.1997 № 475/97-ВР // ВВР України. – 1997. – № 40. – Ст. 263;

107. Європейська соціальна хартія (Рада Європи, 1961 р., переглянута у 1996 р.).

108. Збірник в 3-х томах: Конвенції Міжнародної організації праці (МОП). // Міжнародне бюро праці, 2001–2008:

109. Конвенція (№87) про свободу асоціації та захист права на організацію, 1948 (І/55)

110. Конвенція (№98) про право на організацію та на ведення колективних переговорів, 1949 (І/434)

111. Конвенція (№135) про представників працівників, 1971 (ІІ/962)

112. Конвенція (№141) про організації сільських працівників, 1975 ( І/1014)

113. Конвенція (№151) про трудові відносини на державній службі, 1978 (ІІ/1135)

114. Конвенція (№29) про примусову працю, 1930 (І/124)

115. Конвенція (№105) про скасування примусової праці, 1957 (І/627)

116. Конвенція (№100) про рівну винагороду, 1951 ( І/538)

117. Конвенція (№111) про дискримінацію в галузі праці й занять, 1958 (І/648)

118. Конвенція (№156) про працівників із сімейними обов'язками, 1981 (ІІ/1201)

119. Рекомендація (№165) про працівників із сімейними обов'язками, 1981 (ІІ/1206)

120. Конвенція (№168) про сприяння зайнятості та захист від безробіття, 1988 (ІІ/1373)

121. Конвенція (№142) про розвиток людських ресурсів, 1975 (ІІ/1025)

122. Рекомендація (№195) про розвиток людських ресурсів: освіта, підготовка кадрів і безперервне навчання, 2004 (ІІІ/1655)

123. Рекомендація (№99) про перекваліфікацію інвалідів, 1955 ( І/601)

124. Конвенція (№159) про професійну реабілітацію інвалідів, 1983 (ІІ/1262)

125. Рекомендація (№168) про професійну реабілітацію та працевлаштування інвалідів, 1983 (ІІ/1266)

126. Конвенція (№158) про припинення трудових відносин, 1982 ( ІІ/1223)

127. Конвенція (№81) про інспекцію праці, 1947 (І/416)

128. Конвенція (№144) про тристоронні консультації (міжнародні трудові норми), 1976 (ІІ/1063)

129. Рекомендація (№91) про колективні договори, 1951 (І/545)

130. Конвенція (№154) про колективні переговори, 1981 (ІІ/1180)

131. Конвенція (№173) про захист вимог працівників у випадку неплато-спроможності роботодавця, 1992 (ІІ/1426)

132. Конвенція (№26) про процедуру встановлення мінімальної заробітної плати, 1928 ( І/104)

133. Конвенція (№99) про процедуру встановлення мінімальної заробітної плати в сільському господарстві, 1951 (І/534)

134. Конвенція (№131) про встановлення мінімальної заробітної плати, 1970 (ІІ/907)

135. Рекомендація (№135) про встановлення мінімальної заробітної плати, 1970 (ІІ/911)

136. Конвенція (№95) про охорону заробітної плати, 1949 (І/486)

137. Рекомендація (№85) про охорону заробітної плати, 1949 (І/493)

138. Конвенція (№177) про надомну працю, 1996 (ІІ/1477)

139. Конвенція (№52) про оплачувані відпустки, 1936 (І/253)

140. Рекомендація (№31) про запобігання нещасним випадкам на виробництві, 1929 (І/118)

141. Конвенція (№155) про безпеку та гігієну праці, 1981 ( ІІ/1186)

142. Конвенція (№62) про техніку безпеки в будівництві, 1937 (І/278)

143. Конвенція (№176) про безпеку та гігієну праці на шахтах, 1995 (ІІ/1456)

144. Конвенція (№184) про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві, 2001 (ІІІ/1591)

145. Конвенція (№182) про найгірші форми дитячої праці, 1999 (ІІ/1542)

146. Конвенція (№143) про працівників-мігрантів (додаткові положення), 1975 (ІІ/1049)

147. Конвенція (№102) про мінімальні норми соціального забезпечення, 1952 (І/554)

148. Конвенція (№12) про відшкодування у разі нещасних випадків, 1921 ( І/57)

149. Конвенція (№42) про відшкодування у разі професійних захворювань, 1934 (І/212)

150. Конвенція (№44) про безробіття, 1934 (І/219)

151. Конвенція (№183) про перегляд Конвенції 1952 р. про охорону материнства, 2000 (ІІІ/1579)

Укази Президента України:

152. від 12.05.1996 № 333/96 „Про невідкладні заходи щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат”;

153. від 18.11.2005 № 1615/2005 „Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції”;

154. від 04.10.1994 № 567/94 „Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів”;

155. від 07.09.1994 „Про заходи щодо забезпечення валютного і експертного контролю”;

156. від 27.06.1999 „Про врегулювання порядку отримання резидентами кредитів, позик в іноземної валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства”;

157. „Про заходи щодо посилення захисту прав громадян, які є вкладниками банків, та інших клієнтів банків і забезпечення стабільності у банківській системі” від 18.07.2006 № 624/2006.

158. від 25.12.2000 № 1375X2000 „Про концепцію дальшого реформування оплати праці в Україні” ;

159. від 07.05.2001 № 292 „Про невідкладні заходи щодо прискорення погашення заборгованості із заробітної плати”;

160. від 27.01.2010 № 70/2010 „Про додаткові заходи щодо реформування системи охорони здоров'я населення”;

161. від 30.11.2005 № 1674/2005 „Про вдосконалення державного управління у сфері протидії ВІЛ і інфекції СНІДУ та туберкульозу в Україні”;

162. від 05.05.2008 № 411/2008 „Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей”;

163. від 11.07.2005 № 1086/2005 „Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей”;

164. від 04.05.2007 № 376/2007 „Про додаткові заходи щодо захисту прав та законних інтересів дітей”;

165. від 05.05.2008 № 411/2008 „Про заходи щодо забезпечення захисту прав і законних інтересів дітей”.

Постанови Пленуму Верховного Суду України:

166. від 24.12.1999 № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці".

167. Судова практика Верховного Суду України у справах про адміністративні правопорушення / За заг. ред. П.П.Пилипчука. – К.: Ін Юре. 2007. – 328 с.

Постанови Кабінету Міністрів України:

168. від 14.04.1999 № 593 „Про сприяння зовнішньоекономічній діяльності”;

169. від 21.06.1995 № 444 „Про типові платіжні зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до умови за гарантією зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземної валюті”;

170. від 07.06.2000 № 934 „Про затвердження Порядку проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, природний газ, житлово-комунальні послуги та послуги водопостачання і водовідведення”;

171. від 29.06.2000 № 1039 „Положення про Державну інспекцію з енергозбере-ження”;

172. від 31.08.1995 № 705 „Положення про порядок відключення споживачів від джерел енергопостачання”;

173. від 26.07.1999 № 1357 „Правила користування електричною енергією для населення”;

174. від 15.02.1999 № 189 „Порядок здійснення державного нагляду в електроенер-гетиці”;

175. від 19.07.2000 № 1136 „Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України”;

176. від 19.07.2000 № 1139 „Про затвердження порядку застосування санкцій за порушення законодавства про електроенергетику”;

177. від 17.01.2000 № 59 „Про забезпечення дисципліни розрахунків за спожиті природний газ, теплову та електричну енергію” ;

178. від 13.02.2006 № 131 „Про внесення змін до Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії”;

179. від 22.02.1992 № 83 „Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інвалідів”;

180. від 29.11.2006 № 1652 „Про затвердження Порядку забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації і фор-мування відповідного державного замовлення, переліку таких засобів”;

181. від 31.01.2007 № 70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”;

182. від 31.01.2007 № 80 „Про затвердження Порядку надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітаційних послуг”;

183. від 19.07.2006 № 999 „Про затвердження Порядку забезпечення інвалідів автомобілями”;

184. від 14.02.2007 № 228 „Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування”;

185. від 03.04.1993 № 244 „Про перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою” (зі змінами, внесеними ПКМУ від 03.04.1996 № 400);

186. від 07.03.2001 № 225 „Про максимальну величину фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничну суму заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів" (зі змінами);

187. від 20.12.1997 № 1427 "Про затвердження Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати" (зі змінами, внесеними ПКМУ від 23.04.1999 № 692);

188. від 08.02.1995 № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" (зі змінами);

189. від 27.12.06 № 1849 „Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-2011 роки”;

190. від 17.09.1996 № 1138 „Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти”;

191. від 17.07.2003 № 1078 „Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення"

192. від 25.03.2006 № 367 „Про утворення Державного Департаменту з усинов-лення та захисту прав дитини”;

193. від 30.08.2007 № 1068 „Про затвердження типових положень про службу у справах дітей”;

194. від 24.09.2008 № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”;

195. від 08.10.2008 № 905 „Про затвердження Порядку провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей”;

196. від 30.08.2007 № 1068 „Про затвердження Типового положення про службу у справах дітей районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації”;

197. від 06.09.1996 № 1072 „Про затвердження Положення про центр медико-соціальної реабілітації неповнолітніх”;

198. від 08.11.06 № 1573 „Про затвердження Положення про Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту”;

199. від 30.08.2007 № 1068 „Про затвердження типових положень про службу у справах дітей”;

200. від 24.09.2008 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини”;

201. від 08.07.95 № 502 „Про затвердження Положення про кримінальну міліцію у справах дітей”.

Накази Генерального прокурора України:

202. № 1 гн від 19.09.2005 „Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України" (зі змінами внесеними наказом Генерального прокурора України від 11.05.2007 № 21);

203. № 1/2 гн від 30.12.2010 „Про особливості організації роботи прокуратур міст з районним поділом";

204. № 3 гн від 18.10.2010 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів",

205. № 3/2 гн від 23.10.2009 „Про особливості організації прокурорського нагляду за додержанням законів щодо охорони навколишнього природного середовища та використання земель” (зі змінами внесеними наказами Генерального прокурора України від 10.09.2010 № 3/2гн-1, від 06.12.2010 №3/2гн-2 та від 16.12.2010 № 6гн-3 / 3/2гн-3);

206. № 3/3 гн від 19.09.2005 „Про сферу та особливості організації діяльності органів прокуратури на транспорті";

207. № 6/1 гн від 15.04.2004 „Про організацію діяльності органів прокуратури щодо захисту прав і свобод неповнолітніх” (зі змінами, внесеними наказом Генерального прокурора України від 21.04.2008 № 820ц)

208. № 10 гн від 07.05.2004 „Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законодавства у сфері боротьби з корупцією”;

209. № 11 гн від 14.07.2006 „Про організацію роботи органів прокуратури України з реалізації принципу гласності" (зі змінами внесеними наказом Генерального прокурора України від 30.07.2010 № 11гн-1).

Накази:

210. Міністерства аграрної політики України від 14.03.2001 № 63 "Про затвердження порядку оформлення правонаступництва за зобов'язаннями реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств (зі змінами, внесеними наказом МАП від 20.07.2004 № 261);

211. Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції „Про затвердження Положення про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів госпо-дарської діяльності спеціальних санкцій” від 17.04.2000 № 52;

212. Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції „Про порядок реєстрації та обліку зовнішньоекономічних договорів (контрактів)” від 29.06.2000 № 136;

213. Міністерства охорони здоров’я України від 07.04.2004 №183 „Про затвердження Інструкції про встановлення груп інвалідності”;

214. Міністерства охорони здоров’я України від 18.05.1998 № 123 „Про затвердження Типового положення про будинок дитини”, зареєстрований в Мін’юсті 09.06.1998 № 372/2812.;

215. Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства внутрішніх справ України від 14.04.2004 № 142/275 „Про затвердження форми акта про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров’я або яку відмовилися забрати батьки чи інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину та Інструкції про порядок його заповнення”;

216. Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2001 № 549 „Про затвердження типових положень про будинки-інтернати (пансіонати) для громадян похилого віку, інвалідів та дітей”;

217. Міністра внутрішніх справ № 637 від 28.11.2008 року „Про затвердження інструкції з організації роботи органів внутрішніх справ щодо протидії дитячій злочинності”;

218. МОЗ, МВС, Мінюсту, ГПУ від 10.10.1997 №306/ 680/21/66/5 „Про затвердження Інструкції про порядок виявлення та постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби, психотропні речовини”.

Положення:

219. Положення про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2003 № 50 (зі змінами).

220. Положення про психологічну службу системи освіти України, затверджене наказом Міносвіти України від 03.05.1991 № 127.

221. Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім'ї або реальну його загрозу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.03 № 616.

222. Порядок постачання електричної енергії споживачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441.

223. Порядок проведення перевірки стану додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що проводиться посадовими особами Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю та його територіальних органів, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.03.2003 № 72.

224. Порядок надання Держфінмоніторингом України Генеральній прокуратурі України узагальнених матеріалів щодо фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів або фінансуванням тероризму, та отримання інформації про хід їх опрацювання, затверджений Наказом Міністерства фінансів України, Державного департаменту фінансового моніторингу України та Генеральної прокуратури України від 20.08.2003 № 98/40 // Офіційний вісник України. - 2003. - № 86.

Рекомендована література

1. Андрейцев В.І. Право екологічної безпеки: Навч. та наук.-практ. посіб. – К., 2002.

2. Андрущенко І. Банківська таємниця та легалізація коштів, здобутих злочинним шляхом. // Вісник прокуратури № 6(18) - грудень 2002.

3. Бандурка О.М. Тищенко М.М. Адміністративний процес: Підручник для вищих навчальних закладів; рос. мовою. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336 с.

4. Бахрах Д.Н. Состав административного проступка. Учеб. пособие. – Свердловск: СЮИ, 1987. – 68 с.

5. Батак О. Основні види відповідальності у суб’єктів господарювання у сфері ЗЕД // Підприємство, господарство і право. Випуск 10. – 2009. – 144 с.

6. Бебель О.О. Організація прокурорського нагляду за додержанням митного законодавства. // Матеріали семінару 5-6 червня 2008 року м.Ужгород. – 33 с.

7. Боєва О.С. – Застосування Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини щодо захисту права на отримання винагороди за працю./ Держава і права : Збірник наукових праці. Випуск 34 – К: Інститут держави і праваім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – С. 318 – 322.

8. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення і розвиток в Україні. – К.:Знання, 2005. – С. 254-381. – 381 с.

9. Ващенко С.В., Поліщук В.Г. Провадження по виконанню постанов про накладення адміністративних стягнень: Навч. посібник / За заг. ред. В.П.Петкова. – Запоріжжя: Юрид. інститут МВС України. 2000. – 72 с.

10. Війтєв Ю. Прокурорський нагляд і проблеми дитячої бездоглядності // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 7. – С. 58–64.

11. Войчишен В. Організація прокурорського нагляду за додержанням законо-давства у паливно-енергетичній сфері // Матеріали 5–6 червня 2008 року м. Ужгород. – 60 с.

12. Войцишен В. Протидія корупції як багатоаспектна проблема. // Вісник прокуратури України. - 2009. - № 9. – с14.

13. Голосніченко І.П. Проблеми удосконалення прогалин у правовому регулюванні порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: Зб. наук. праць. – К.: ООО „АДЕФ-Україна”, 2003. – С. 46-51.

14. Голомша М. Легалізація відносин власності – основа протидії відмиванню нелегальних доходів // Вісник Національної академії прокуратури України № 2 – 2008. – 26 с.

15. Ю. Голуб – Нагляд за додержанням законодавства про оплату праці // Вісник прокуратури № 11 – 2003. – С. 13-15.

16. Гончарова О.Л. Організація прокурорського нагляду за додержанням законів щодо запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом // Матеріали семінару 5-6 червня 2008 року м.Ужгород. – 40 с.

17. М.Гошовський. Проведення прокурорських перевірок у сфері прихованих трудових відносин. Матеріали семінару 5-6 червня 2008 року м. Ужгород.

18. Грицаєнко Л.Р. „Історико-правові витоки інституту прокуратури України" // Вісник прокуратури України. – 2008. – № 2. – С. 94-104.

19. Грицаєнко Л.Р. Прокуратура в країнах Європи: Навчальний посібник. – К.: БІНОВАТОР, 2006. – 400 с.

20. Гутаревич Н. Правові форми інвестиційної діяльності в електроенергетичній галузі. Випуск № 10. – 2009. – 152 с.

21. Л.Давиденко, Є.Суботін, О.Черв'якова, І.Марочкін. Загальний нагляд прокуратури: минуле, сучасне, майбутнє. // Право України – 1996. – №10. – С. 23-27.

22. Дзюба В.І. Правові аспекти державного управління інвестиційною діяльністю України. // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 27. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького, 2005. – 714 с.

23. Демидова К. – Загальна характеристика незаконної трансплантації органів або тканин людини // Підприємництво, господарство і право №1 – 2009. – С. 105-107.

24. В. Долежан. Копіюючи чуже – не втратьмо своє // Урядовий кур’єр № 232 – 2010. – С. 9.

25. Доненко В.В. Провадження у справах про порушення Правил дорожнього руху: Запитання та відповіді: Навч.-практ. посібник. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський юрид. ін.-т МВС України, 1999. – 100 с.

26. Доненко В.В., Колпаков В.К. Керування транспортом у стані сп’яніння: адміністративно-деліктні проблеми: Монографія. – Д.: Юрид. акад. МВС, 2003. – 196 с.

27. Екологічне право України: Академічний курс: Підручник / За заг. ред. Ю.С.Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2008. – 719 с.

28. Екологічне право України: Підручн. / За заг. ред. А.П.Гетьмана, М.В.Шульги. – Харків: Право, 2006. – 382 с.

29. Жуковский А.Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений. Вопросы теории и практики. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 224 с.

30. Занфіров В. Функція нагляду за додержанням і застосуванням законів: європейський погляд та наше бачення // Юридичний вісник України № 1-2 від 1-14 січня 2011. – С. 10-11.

31. Захист прав неповнолітніх нормами законодавства про працю // Енцикло-педія сучасного права неповнолітніх / Н. Шость, М. Козир, О. Ситник. – К., 1997. – С. 223–245.

32. Збірник інформаційних листів Генеральної прокуратури України, прокуратур АР Крим, областей, міст Києва і Севастополя про позитивний досвід роботи та орієнтувального характеру. - К., 2006.

33. Ільків Н.В., Гаєцька – Колотило Я.З. Екологічне право України: Навчальний посібник – К.: Істина, 2008. – 296 с.

34. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности: Учебное пособие. – Одесса: Астропринт, 2001. – 156 с.

35. Кальман О.Г. Правове забезпечення запобігання та протидії корупції в Україні // Прокуратура. Людина. Держава. - №5(47). - 2005. - с.38-42.

36. М.Камлик, Є.Невмержицький. Корупція в Україні. – Київ - 1998.

37. Каркач П.М. Організація роботи прокуратури міста, району. Методичний посібник з організації роботи в міських і районних прокуратурах. – X,: Право, 2008. - 352 с. (Р.ІІ § 5-6; Р. IV § 1-5).

38. Кизименко К.О. Виникнення та основні етапи розвитку законодавства про прокуратуру в Україні. // Держава і право. Збірник наукових праць. Вип. 34 – К: Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 2006 – С. 210-217.

39. Кобець О.В. „Проблеми наглядової діяльності прокурора у сфері додержання законів, спрямованих на охорону природного середовища” // Вісник прокуратури. – 2009. – № 4.

40. Коментар до Закону України „Про боротьбу з корупцією”. – Вид-во „Бліцін-форм". – Київ - 1996.

41. Корнякова Т.В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія. Автореф. дис. канд. юрид. наук. - Одеса, 2004.

42. Корнякова Т.В. Трансформація та значення функції нагляду за додержанням прав і свобод громадян. //Прокуратура. Людина. Держава. № 5. -2005. – С. 7-13.

43. Корнякова Т.В. Питання діяльності поза межами кримінально-правової сфери // Вісник прокуратури № 12. – 2009. – С. 3-7.

44. Косюта М.В. Додержання законів у сфері економіки України. Актуальні проблеми прокурорського нагляду. - Одеса: Юридична література, 2000.

45. Косюта М.В. Проблеми виявлення злочинів, повязаних з відмиванням коштів, одержаних злочинним шляхом, у банківській сфері. Матеріали 5–6 червня 2008 року м. Ужгород. – 47 с.

46. Косюта М.В. Прокурорська система України в умовах демократичного суспільства. - Одеса: Юрид. літ-ра, 2002.

47. Котюк І. Особливості прийому на роботу неповнолітніх // Основи право-знавства. – К., 2002. – С. 299–300.

48. Котюк І. Робочий час і час відпочинку неповнолітніх // Основи право-знавства. – К., 2002. – С. 290.

49. Лист-орієнтування щодо результатів перевірок додержання вимог законодавства про соціальне страхування та соціальний захист пільгових категорій громадян, проведених прокуратурою Тернопільської області (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

50. Литвак О.М., Чепелюк О. Основні засади антикорупційної політики держави //Вісник прокуратури. - №7(97). - 2009. - с.68-73.

51. Лубенець І. Контроль за діяльністю інститутів спільного інвестування в Україні та за кордоном. // Підприємство, господарство і право. Випуск 11. – 2009. – 82 с.

52. Люшненко М. – Прокурорський нагляд за додержанням законодавства про оплату праці. // Прокуратура. Людина. Держава № 10 – 2005. – С. 33-38.

53. Малышева Н. Гармонизация экологического законодательства в Европе. - К.,96.

54. Мезенцева І.Є. Кримінально-правові і кримінологічні аспекти легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.08; Нац. ун-т внутр. справ. – X., 2002. – 18 с.

55. Мельник І. Боротьба з корупцією - пріоритетний напрям у діяльності прокуратури // Вісник прокуратури України. - 2009. - № 9. - с. 9.

56. Мельник М.І. Корупція - корозія влади (соціальна сутність, тенденції та наслідки, заходи протидії). Монографія. - К.: Юридична думка, 2004. - 400 с.

57. Методичні рекомендації щодо організації прокурором перевірок додержання законів про соціальний захист інвалідів (електрона база даних кафедри нагляду за додержанням законів щодо прав і свобод людини).

58. Михайленко О.Р. Прокуратура України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2005, (с. 83-115, 120-154). – 296 с.

59. Олійник О.І. „Земля – основне національне багатство України” // Вісник прокуратури 2010 - № 10 (112), – С. 31–35.

60. Організація діяльності районної (міської) прокуратури : науково практичний посібник // Г.П.Середа, М.К.Якимчук, В.М.Куц та ін. (за заг. ред. Г.П.Середи - Кіровоград : МПП "Антураж", 2009); Розділ II, глава 4, – С. 279-362.

61. Прасов О.О., Стеценко С.Г. Право людини на медичну допомогу та прокурорські засоби його захисту в Україні: Навчальний посібник – К., 2010. – С. 94-132

62. Проблемы организации и осуществления прокурорского надзора за исполнением законодательства о противодействии коррупции: материалы научно-практического семинара // Академия Генеральной прокуратуры РФ. - М., 2009. - 168 с.

63. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства щодо попередження насильства над дітьми / О.О. Кочемировська, О.М. Подільчак, О.Р. Севрук, Г.О. Христова. – К.: ТОВ „К.І.С.”, 2010. – 88 с.

64. Прокурорський нагляд в Україні: курс лекцій для студентів юридичних вищих навчальних закладів // За ред. професора В.Т. Нора. – Львів: Тріада плюс, 2002, (с. 34-44, 87-118). – 280 с.

65. Протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом: стан та перспективи.: Навч. посіб. / О.Б.Пойзнер, Ю.Г.Оліянчук, Ю.Г.Козак, Д.А.Верлан; Ген. прокуратура України. Прокуратура м. Одеси. Слід. від. прокуратури м. Одеси, Одеський державний економічний університет. Кафедра міжнародних економічних відносин. – О.: Юрид. л-ра, 2005.

66. Руденко М. Щодо усунення підміни прокуратурою інститутів контролю і нагляду в сфері управління // Право України. - 1996. - № 9.

67. Руденко М. Прокуратура України у правозахисній системі держави: теоре-тичні та практичні аспекти // Право України № 6 – 2004. – С. 6-8.

68. Руденко М. Наглядова функція прокуратури та її закріплення у майбутньому законі України про прокуратуру: виступ з принципових питань. // Юридичний вісник України, № 15 (771), 10-16 квітня 2010. – С. 6.

69. Руденко М. Роль прокуратури поза межами кримінального судочинства // Вісник прокуратури № 1 – 2009. – С. 47-57.

70. Середа Г., Руденко М. Функція прокуратури з нагляду за додержанням і застосуванням законів // Вісник прокуратури № 12 – 2010. – С. 8-13.

71. Субботін Є.А. Тактика загальнонаглядових дій прокурора: Навчальний посібник. – Харків: ІПК, 1993. – 36 с.

72. Субботін Є.А. История развития общенадзорной функции прокуратуры в Советской Украине. Проблеми організації прокуратури й оптиматизації її діяльності в сучасних умовах. – Збірник наукових праць. – Харків. – 1998.

73. Сухонос В. Про форми і методи діяльності прокуратури. // Прокуратура. Людина. Держава № 4 – 2004. – С. 7-14.

74. Удалов О. Щодо визначення поняття „страхування у сфері інвестиційної діяльності”. Підприємство, господарство і право. Випуск 12. – 2009. – 68 с.

75. Халупенко Д. Шляхи вдосконалення протидії відмиванню доходів, отриманих злочинним шляхом, у сфері грального бізнесу // Вісник прокуратури. Випуск № 9. – К.: 2010. – 12 с.

76. Червякова О.Б. та ін. Прокурорський нагляд за додержанням законодавства в банківській сфері: Навчально-методичний посібник. Харків: Медіа-група. 1999.

77. Экологический словарь. – М., 1993. – 890 с.