5. Правила безпеки в кабінетах фізики, хімії та біології

Вимоги до приміщення кабінету фізики

Директор школи, його заступник із навчальної частини, учитель фізики зобов'язані створити безпечні та здорові умови для проведення занять. Учи­тель фізики забезпечує виконання діючих правил та інструкцій з техніки безпе­ки та гігієни праці, проводить заняття і роботи за наявності відповідного облад­нання та інших умов, передбачених правилами й нормами з техніки безпеки, дбає про безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів, забезпечує санітарний стан приміщень, проводить інструктаж учнів із техніки безпеки й гігієни праці з наступним оформленням інструктажу в журналі вста­новленої форми, негайно повідомляє директора школи про кожний нещасний випадок, несе відповідальність за нещасні випадки, що трапилися внаслідок невиконання ним обов'язків. Завідувач кабінету (учитель фізики) один раз на 5 років проходить курсову перепідготовку з охорони праці з наступною атес­тацією. Учитель фізики зобов'язаний після закінчення роботи вимкнути елект­рообладнання, що перебуває під напругою, а виходячи з кабінету – замкнути ключем двері лаборантської та кабінету,

Площа приміщення кабінету фізики має бути не меншою, ніж 72 м², лаборантської – 16 м²; висота приміщень – 3,3 м.

Кабінет обладнується лабораторними столами та стільцями, демонстра­ційним столом, шафами для зберігання навчального обладнання для лаборатор­них і практичних робіт. У лаборантській встановлюють шафи (стелажі) для зберігання демонстраційного обладнання, універсальний стіл-верстак (препара­торський стіл), на якому вчитель (лаборант) у процесі підготовки до занять ви­конує роботи з ремонту обладнання, готує досліди. Розстановка меблів у кабі­неті (лабораторії) має забезпечувати оптимальну величину проходів, відстаней від класної дошки до першого та останнього ряду столів.

Кабінет фізики оснащується медичною аптечкою з набором перев'язу­вальних засобів і медикаментів, комплектом засобів індивідуального захисту та інструкцією з техніки безпеки учнів. Перебувати учням у приміщенні кабінету фізики і в лаборантській дозволяється тільки у присутності вчителя фізики.

Забороняється використовувати кабінети фізики як класні кімнати для проведення занять з інших предметів та зборів.

Кабінет фізики належить до групи приміщень з підвищеною небезпекою. Електрообладнання кабінету з напругою живлення понад 42 В змінного струму і понад 110 В постійного струму заземлюють. Стан заземлення та ізоляції елек­тричних мереж, електроприладів та електрообладнання перевіряють щороку. Забороняється використовувати обладнання, прилади, проводи і кабелі з від­критими струмопровідними частинами. Двопровідну електричну мережу під­водять до електрощита керування, розміщеного у кабінеті на стіні ліворуч від класної дошки, і оснащують його кнопкою аварійного вимикання.

Забороняється використовувати нестандартні запобіжники, а в електроприймачах – запобіжники, через які може проходити струм, що перевищує но­мінальний більше, ніж на 25%.

Газова мережа у кабінеті фізики повинна бути повністю герметизована, міцно закріплена і доступна для перевірки герметичності. Вона повинна мати, крім індивідуальних, спільний кран, що перекриває доступ газу у приміщення. Приєднувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для перенос­них лабораторних пальників. Крани газової мережі у цьому випадку оснащують штуцерами. Довжина гумової трубки не повинна перевищувати 3 м

Під час експлуатації газовий прилад не можна залишати без нагляду. Не­обхідно стежити за повним і герметичним закриванням індивідуальних венти­лів і спільного крана. Місця перетину електропроводу з газопроводом, водопро­водом ізолюють діелектричними трубами (гумовою, ебонітовою). У кабінетах фізики забороняється користуватися газовими балонами.

Хімреактиви, передбачені переліком, зберігаються в лаборантській у глу­хій шафі під замком. Рідкі хімреактиви і розчини зберігають у тонкостінних, тверді – у товстостінних скляних банках із притертими корками. Кожна посуди­на повинна мати чітку етикетку. Речовини, що не мають етикеток, потрібно знищити. Забороняється зберігати у кабінеті концентровані кислоти і луги у сухому вигляді. Легкозаймисті речовини зберігаються у склянках з притертими корками в металевому ящику з верхнім розміщенням кришки. На дно ящика насипають пісок або укладають листовий азбест і розміщують його на відстані не меншій, як 1 м від нагрівальних та опалювальних приладів. При користуванні реактивами категорично забороняється пробувати їх на смак. Щоб уникнути нещасних випадків, забороняється доручати учням розводити кислоти і луги. Викладач і лаборант, готуючи розчин кислоти, не повинні використовувати товстостінні скляні банки. Необхідно лити кислоту у воду тонким струменем і весь час перемішувати розчин скляною паличкою. Забороняється лити в кисло­ту воду, бо вона при цьому закипає і розбризкує розчин. Забороняється трива­лий час зберігати концентровані луги у тонкостінному лабораторному посуді.

У кабінеті фізики переліком передбачено використання батарей лужних акумуляторів, які експлуатують згідно з інструкцією заводу-виготовлювача. Під час заповнення акумулятора електролітом його температура не повинна переви­щувати + 35°С. Забороняється користуватися акумуляторами, у яких корки не мають гумового кільця. Не можна допускати зменшення в лужних акумулято­рах напруги нижче від 1,1 В і сили струму під час заряджання або розряджання більше за норму. Забороняється підносити вогонь близько до корків акумуля­тора.

Забороняється виливати у каналізаційну мережу розчини кислот, лугів, органічних розчинників, вогненебезпечних речовин і різноманітні їхні відходи. Відпрацьовані речовини треба збирати у відведену для цього тару, що герме­тично закривається, і знищувати у місцях, погоджених із санітарною та пожеж­ною інспекцією.

Заходи безпеки під час підготовки та проведення занять у кабінеті фізики

Проекційна апаратура повинна бути заземлена за схемами, які вміщені у технічних описах та інструкціях з експлуатації, що додаються до апаратів. Ек­ран закріплюють у центрі передньої стіни кабінету так, щоб його нижній край був на відстані, не меншій, як 1,2 м від підлоги. Забороняється використовувати саморобні екрани, що просвічуються. Перед вмиканням проекційного апарата в мережу необхідно переконатися, що його робоча напруга відповідає напрузі мережі.

Готує і проводить демонстраційні досліди вчитель фізики, обов'язково додержуючись вимог техніки безпеки.

Під час роботи зі скляними приладами необхідно:

• користуватися скляними трубками, що мають сплавлені краї;

• підбирати для з'єднання гумові й скляні трубки однакових діаметрів, а кінці змочувати водою, гліцерином або змащувати вазеліном;

• використовувати скляний посуд без тріщин;

• не допускати різких змін температури і механічних ударів;

• бути обережним, вставляючи корки у скляні трубки або виймаючи їх;

• отвір пробірки або шийку колби під час нагрівання у них рідин спрямовува­ти вбік від себе та учнів.

Під час роботи, якщо є ймовірність розривання посудини внаслідок нагрі­вання, нагнітання або відкачування повітря, на демонстраційному столі з боку учнів встановлюють захисний екран, і вчитель користується захисними окуля­рами. Забороняється закривати посудину з гарячою рідиною притертим корком доти, поки вона не охолоне, брати прилади з гарячою рідиною незахищеними руками.

Температура зовнішніх елементів конструкцій виробів, що нагріваються у процесі експлуатації, не повинна перевищувати 45°С. Якщо температура нагрі­вання зовнішніх елементів виробу понад 45°С, необхідно нанести попереджу­вальний напис “Стережися опіку”.

Категорично забороняється користуватися бензином як пальним для спиртівок. Забороняється використовувати металеві азбестові сітки і нафталін.

Для усіх фізичних експериментів забороняється використовувати:

• металеву ртуть,

• електричне навчальне обладнанням з відкритими контактами на напругу понад 42 В змінного струму і 110 В постійного.

Заміну деталей, а також вимірювання опорів у схемах навчальних устано­вок виконують тільки після її вимикання і розрядження конденсаторів за допо­могою ізольованого провідника. Під час налагодження та експлуатації осцило­графів і телевізорів треба особливо обережно поводитися з електронно-проме­невою трубкою. Неприпустимі удари по трубці або потрапляння на неї розплав­леного припою, бо від цього трубка може вибухнути. Забороняється вмикати без навантаження випрямлячі, бо у такому разі електролітичні конденсатори фільтра помітно нагріваються, а іноді й вибухають. У разі нагрівання трансфор­матора, появи запаху горілого радіопристрій негайно вимикають.

Під час роботи джерел високих напруг (електрофорної машини,) потрібно дотримуватись таких запобіжних заходів:

• не доторкатися до деталей і провідників руками або струмопровідними предметами;

• переміщувати високовольтні з'єднувальні провідники або електроди кулько­вого розрядника за допомогою ізолюючої ручки (можна скористатися чис­тою сухою скляною трубкою);

• після вимикання розрядити конденсатори, з'єднавши їх електроди розрядни­ком або гнучким провідником у хлорвініловій ізоляції.

Забороняється експлуатувати дугову або ртутно-кварцову лампу без ко­жуха. Для спостереження за запалюванням цих ламп через оглядове вікно ко­жуха вчитель повинен користуватися захисними окулярами.

Не допускається пряме потрапляння в очі вчителя та учнів світла від елек­тричної дуги, проекційних апаратів, стробоскопа і лазера.

Не дозволяється експлуатувати лазер без захисного заземлення приладу і обмеження екраном поширення променя вздовж демонстраційного столу. Забо­роняється переміщувати лазер вздовж оптичної лави у ввімкненому стані та ро­бити будь-які регулювання при знятій верхній частині корпусу.

При виконанні робіт на встановлення теплового балансу воду треба нагрі­вати не більше, ніж до 70°С.

Забороняється запалювати спиртівку від іншої запаленої.

Забороняється навантажувати вимірювальні прилади більше від гра­ничних значень, зазначених на їх шкалах.

Навчальні прилади, призначені для практичних робіт учнів, за способом захисту від ураження людини електричним струмом повинні задовольняти ви­моги для 2 класу (мати подвійну або підсилену ізоляцію) або 3 класу (приєдну­ватися безпосередньо до джерел живлення з напругою не вищою за 42 В).

Дотримання вимог безпеки в кабінеті хімії

Вимоги до приміщення кабінету хімії

Директор школи, його заступник із навчальної частини, учитель хімії зо­бов'язані створювати безпечні й здорові умови для проведення занять. Адміні­страція шкіл відповідає за проходження всіма учнями медичного огляду з ме­тою визначення можливості допуску їх до практичних робіт у кабінеті хімії. Медичний огляд треба проводити один раз на початку навчального року.

Учитель хімії відповідає за навчання учнів безпечних методів і прийомів роботи у кабінеті хімії. Він зобов'язаний ознайомити учнів з навчальним облад­нанням кабінету, із правилами безпечного поводження з цим обладнанням і пра­вилами поведінки у кабінеті під час занять. Щоразу перед проведенням експе­рименту вчитель повинен проінструктувати учнів про заходи безпеки, докладно розповісти про властивості використовуваних хімічних речовин, пояснити при­чини, що призводять до нещасних випадків, і заходи щодо їх запобігання. Прак­тичні роботи у кабінеті хімії повинні проводитися тільки у присутності вчителя хімії, під його керівництвом і постійним наглядом за діями учнів, за виконан­ням ними робіт у строгій відповідності з правилами безпеки.

Кабінети хімії забороняється використовувати як класні кімнати для про­ведення занять, зборів тощо.

Кабінети хімії рекомендується розміщувати на верхніх поверхах будівлі школи і в приміщеннях, звернених вікнами на південь, схід або південний схід. Площа приміщення кабінету хімії має бути не меншою, ніж 72 м²; лаборантсь­кої – 16 м²; висота приміщень – 3,3 м.

Розміщення лабораторних меблів і обладнання у кабінеті хімії та лабо­рантській повинно забезпечувати зручність і безпеку робіт. Середня висота лабораторних столів повинна бути 750-800 мм, ширина – 550 мм, довжина – 1600 мм, тримісного – 2400 мм, виходячи з того, що робоче місце для одного учня не може бути меншим 800 мм. Лабораторні столи з боку, зверненого до демонстраційного столу, повинні мати бортики висотою 100 мм. Відстань між переднім рядом лабораторних столів і демонстраційним столом має становити не менше 800 мм. Віддаленість останнього учня від класної дошки не повинна перевищувати 10 м.

Освітлення кабінету хімії у цілому відповідає освітленню інших навчаль­них кабінетів.

Кабінет хімії та лаборантська забезпечуються опаленням і притічно-витяжною вентиляцією з таким розрахунком, щоб у приміщеннях температура повітря підтримувалась у межах 16-18°С, вологість – 30-60%. Вміст шкідли­вих газів і парів у повітрі приміщень не допускається.

Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням газів і парів, що діють шкідливо, кабінет хімії та лаборантську забезпечують витяжними шафа­ми. Витяжні шафи, як правило, виготовляють з металевих конструкцій, склити їх бажано армованим склом. Витяжні пристрої розраховують так, щоб швид­кість всмоктуваного повітря у переріз відчинених на 15-20 см стулок шафи була в межах 0,3-0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими речови­нами, що діють найбільш шкідливо, швидкість повітря потрібно збільшити до 1,0-1,5 м/с, у перерізі витяжної шафи повинні бути підведені газ і вода. Парові крани встановлюють біля переднього борта шафи з таким розрахунком, щоб запобігти випадковому їх відчиненню. Щоб запобігти проникненню шкідливих газів і парів з витяжної шафи у приміщення кабінету, вентиляцію треба відрегу­лювати так, щоб у шафі утворювалось невелике розрідження. Витяжну шафу вмикають не раніше як за 15 хв. до початку роботи.

Електропроводка, встановлення електрообладнання та приладів у кабінеті хімії повинні відповідати вимогам діючих Правил улаштування електроустано­вок (ПУЕ), у тому числі:

• усі доступні для доторкування електротехнічні пристрої надійно ізолюють;

• розподільні пристрої вміщують у шафах, виготовлених з неспалимих або важко спалимих матеріалів;

• вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету хімії повинно здійсню­ватись одним загальним рубильником.

У кабінеті хімії потрібно передбачити підведення газу до демонстрацій­ного столу, до пальників, установлених у витяжних шафах, і до учнівських ла­бораторних столів. Газ до кабінету хімії підводять окремим вводом від магіст­ральних ліній газової системи школи. Газова мережа кабінету хімії повинна ма­ти кран на розгалуженні загальної газової магістралі для припинення подачі га­зу одночасно в усі газові точки, встановлені у кабінеті. Газова мережа повинна бути повністю герметизована, не мати витоку газу в з'єднаннях, кранах, міцно закріплена і доступна для ремонту і перевірки на герметичність. Приєднувати до газової мережі гумові трубки дозволяється тільки для переносних лаборантських пальників. У цьому разі крани повинні мати штуцери.

Розміщення газопроводів і електропроводки у кабінеті хімії повинно відповідати таким вимогам:

• від електропроводу, прокладеного відкрито, до газопроводу витримують відстань не меншу, ніж 10 см. Якщо електропровід прокладають у трубах, дозволяється зменшувати відстань до 5 см;

• якщо прокладення електропроводу закрите, відстань до газопроводу від краю закритої борозни має бути не меншою 5 см;

• у місцях перетину газопроводу з відкрито розміщеним електропроводом останній вміщують у гумову або ебонітову трубку, що виступає на 10 см з кожного боку газопроводу.

Заходи безпеки під час проведення лабораторних робіт у кабінеті хімії

При роботі в кабінеті хімії з кислотами та лугами слід дотримуватися таких правил:

- у кабінеті хімії дозволяється проводити лише ті експерименти, що передбачені навчальними програмами;

• хімічні досліди треба проводити з такими кількостями і концентраціями речовин у приладах, у тих умовах і порядку, що зазначені в інструкції;

• хімічні реактиви вчитель видає учням у кількостях, потрібних для проведен­ня певного експерименту;

• доступ учнів до місць зберігання хімічних реактивів повинен бути виключений;

• досліди, що супроводжуються виділенням шкідливих газів і парів, проводять тільки у витяжній шафі зі справно діючою вентиляцією;

• забороняється брати реактиви незахищеними руками. Для цього використовують фарфорові ложки, шпателі або совочки;

• не можна виливати у раковини залишки кислот, лугів, сірчистих сполук, вогненебезпечних речовин, а також розчини, утворені в результаті досліду. Ці речовини треба зливати у призначені для цієї мети склянки;

• для нейтралізації розлитих на стіл чи на підлогу кислот або лугів у кабінетах хімії повинні стояти склянки зі заздалегідь приготованими нейтралізуючими розчинами (соди та оцтової кислоти);

• забороняється тримати вогне- і вибухонебезпечні речовини поблизу відкри­того вогню і сильно нагрітих предметів;

• забороняється залишати без нагляду запалені газові пальники і спиртівки, а також увімкнеш електронагрівальні прилади;

• після закінчення роботи треба негайно вимкнути електроприлади, закрити газові і водопровідні крани;

• усі учні під час проведення практичних занять у кабінеті хімії повинні бути забезпечені спецодягом і засобами індивідуального захисту (халатами, мас­ками з оргскла, гумовими рукавицями та ін.) за діючими нормами, що пе­редбачені для працівників хімічних лабораторій.

Працюючи з кислотами та їдкими лугами, треба пам'ятати, що невико­нання правил поводження з ними призводить до сильних хімічних опіків. Основні правила безпечної роботи з кислотами й лугами:

• запасні кількості кислот та інших агресивних рідин повинні зберігатися у приміщенні, спеціально призначеному для цього;

• переносити склянки з реактивами треба в плетених кошиках або іншій тарі, що забезпечує зручне й безпечне транспортування;

• розбавляючи концентровані кислоти водою, треба, постійно перемішуючи, лити кислоту в воду, а не навпаки. Доливання води до концентрованої кис­лоти (особливо сірчаної) супроводжується сильним нагріванням і розбриз­куванням рідини, що може призвести до опіків;

• для розведення концентрованих кислот, перемішування їх між собою і для змішування речовин, що поєднуються з виділенням тепла, потрібно користуватися тільки тонкостінним скляним або фарфоровим посудом.

• щоб уникнути опіків порожнини рота, а також отруєння, забороняється на­бирати розчини кислот, лугів та інших агресивних рідин у піпетку ротом;

• при всіх операціях із кислотами і лугами треба обов'язково застосовувати гумові рукавиці, захисні окуляри та інші запобіжні засоби;

• відпрацьовані кислоти й луги слід збирати окремо у спеціально призначений посуд і зливати в каналізацію тільки після нейтралізації;

• розлиті кислоти або луги необхідно негайно засипати піском, нейтралізува­ти і після цього прибрати.

При роботі в кабінеті хімії з металевим калієм і натрієм треба бути особливо обережним і дотримуватись таких правил:

• не можна допускати, щоб ці метали дотикалися до води, вологих предметів та органічних сполук, що містять хлор, і твердого діоксиду вуглецю (сухого льоду);

• усі роботи з металевими калієм і натрієм треба виконувати на листах у витяжній шафі, у захисних окулярах і гумових рукавицях, віддалік від джерел води і тепла;

• забороняється працювати з лужними металами при високій вологості у приміщенні;

• зберігати металеві калій та натрій треба у скляній банці, щільно закритій корком, під шаром зневодненого гасу, парафіну або транспортного мастила; банки вміщують у металевий ящик з піском;

• виймати металеві калій і натрій із тари, завантажувати їх в апарати тощо треба тільки сухим пінцетом або тигельними щипцями,

• різати лужні метали треба на фільтрувальному папері сухим і гострим ножем;

• відходи (обрізки) металевих калію і натрію потрібно збирати в окремі банки із зневодненим гасом для наступного знищення того самого дня. Нагромад­жувати залишки лужних металів забороняється;

• викидати залишки металевих калію й натрію в каналізаційну раковину або тару для сміття забороняється;

• металеві калій і натрій, що зайнялися, потрібно гасити порошковим вогнегасником, сухим піском, сухою магнезією або за допомогою азбестової ковдри;

• забороняється застосовувати для гасіння лужних металів воду, пінні вогнегасники та діоксид вуглецю (вуглекислоту).

На практичних заняттях у кабінеті хімії використовуються такі органічні речовини: ацетон, бензин, бензол, дихлоретан, ксилол, толуол, етиловий, бутиловий і метиловий спирти та ін. За ступенем небезпеки органічні розчинники належать до трьох груп:

• розчинники, що зумовлюють здебільшого гострі отруєння з переважаючим явищем наркозу (бензин, етиловий, бутиловий спирти, ацетон);

• розчинники більш токсичні, що спричиняють гострі отруєння (метиловий спирт (метанол), дихлоретан та ін);

• розчинники, що мають високу токсичність, крім гострих отруєнь, спричиня­ють стійкі зміни функцій кровоносних органів і нервової системи (бензол, толуол, ксилол та ін).

За ступенем пожежної безпеки більшість із них належать до легкозаймис­тих.

При роботі в кабінеті хімії з органічними речовинами треба дотримува­тись таких правил:

- роботу з розчинниками виконують обов'язково у витяжній шафі;

• під час роботи з легкозаймистими розчинниками всі горілки, що є у витяж­ній шафі, де виконується дослід, треба загасити, а електричні нагрівники з відкритою спіраллю – вимкнути;

• посуд, у якому виконується дослід з органічними розчинниками, перед заповненням повинен бути сухим і чистим;

• неприпустимо під час дослідів із розчинниками залишати робоче місце без нагляду;

• нагрівання і перегонку легкозаймистих і горючих розчинників дозволяється виконувати тільки на водяній або повітряній бані, використовуючи електронагрівачі із закритою спіраллю;

• забороняється виливати органічні розчинники у каналізацію. Відпрацьовані рідини потрібно збирати у призначену для цього тару, що герметично зачи­няється, і знищувати у місцях, погоджених із санітарною та пожежною інспекціями;

• кількість розчинників, що є одночасно у кабінеті хімії, не повинна переви­щувати потреби для уроку, який проводиться;

• розчинники потрібно зберігати у товстостінному скляному посуді з притер­тими корками. Зберігати ці рідини у тонкостінному посуді забороняється.

При роботі в кабінеті хімії з горючим газом, який є отруйним, а у суміші з повітрям – вибухонебезпечним, треба дотримуватися таких правил:

• якщо у кабінеті хімії відчувається запах газу, не можна запалювати сірники, вмикати світло та електроприлади до моменту ліквідації витоку газу і повного провітрювання приміщення,

• перед тим, як відкрити загальний кран подачі газу в кабінет, необхідно пере­конатися, що всі газові крани в приміщенні закриті, після цього спочатку відкрити загальний кран, а потім крани тих розгалужень, куди потрібна подача газу;

• необхідно правильно запалювати пальник: спочатку піднести запалений сірник, а потім обережно відкрити газовий кран.

• не можна залишати ввімкнені пальники та інше газове обладнання без наг­ляду. У разі несподіваного припинення подачі газу в мережу треба негайно закрити всі газові крани, у тому числі й загальний.

Працюючи з газом, необхідно враховувати, що навіть при дотриманні правил користування у приміщенні нагромаджуються продукти його горіння. Тому там, де використовується газ, вентиляція обов'язково повинна бути справ­ною.

У кабінеті хімії необхідно дотримуватися наступних правил зберігання хімічних реактивів:

• кожний реактив потрібно зберігати завжди в одному й тому самому відведе­ному для нього місці;

• на кожній склянці, банці повинна бути етикетка з точною назвою реактиву та його формулою. Крім того, на тарі з вогненебезпечними речовинами на етикетці повинен бути напис “Вогненебезпечно”. Зберігати хімічні речовини без етикеток не дозволяється;

• речовини у склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.

При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин треба додержуватись таких додаткових заходів безпеки:

• діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці;

• металеві калій і натрій повинні зберігатися у товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються корком, під шаром сухого га­су, парафіну або трансформаторного мастила у ящиках з піском;

• пероксид натрію дозволяється зберігати у залізних банках із залізними кри­шками, які щільно закриваються, або у товстостінних скляних банках з при­тертими корками. Його зберігають у сухому місці, не допускаючи контакту з горючими матеріалами, оберігаючи від зволоження, пилу й світла;

• сірковуглець у зв'язку з підвищеною легкістю і вогненебезпечністю треба зберігати під шаром води;

• бертолетову сіль, марганцевокислий калій, пероксид натрію, пероксид вод­ню, хлорну кислоту та інші окислювачі не можна зберігати разом із віднов­никами – вугіллям, сіркою, крохмалем, а також з фосфором та гліцерином.

Ємність скляного посуду для зберігання легкозаймистих рідких речовин не повинна перевищувати 1 л. Якщо ємність велика, її вміщують у герметичний металевий футляр.

Кристалічний йод треба зберігати у товстостінній, з темного скла банці з притертим корком.

У приміщенні, де зберігають хімічні реактиви, повинні бути засоби поже­жогасіння: азбестова або повстяна ковдра, вуглекислотний вогнегасник, ящик або інший резервуар з піском.

Під час роботи зі скляним хімічним посудом та іншими виробами зі скла необхідно виконувати вимоги техніки безпеки:

• під час роботи на установці зі скла в умовах, коли є ймовірність розривання посудин, обов'язково треба обгородити всю установку захисним екраном із оргскла, а найнебезпечніші ділянки – металевою сіткою;

• посудину з гарячою рідиною не можна закривати притертим корком доти, поки вона не охолоне;

• посудини з гарячою рідиною потрібно брати руками, захищеними рушни­ком, велику посудину при цьому тримають однією рукою за дно, другою – за шийку;

• для змішування або розведення речовин, з яких виділяється тепло, треба ко­ристуватися фарфоровим або термостійким тонкостінним хімічним посу­дом;

• роботу з отруйними, вогне- і вибухонебезпечними речовинами, а також ро­боти, що проводяться під тиском або вакуумом, слід виконувати у непошкоджених (без тріщин) приладах і посуді з високоякісного термостійкого скла;

• нагріваючи рідину в пробірці або колбі, потрібно тримати їх так, щоб отвір пробірки або шийка колби були спрямовані у напрямі від себе і сусідів по роботі;

• під час миття скляного посуду треба пам'ятати, що скло крихке, легко лама­ється і тріскається від ударів, різкої зміни температури.

Під час роботи у кабінетах хімії найбільш імовірними є термічні й хіміч­ні опіки. Причиною термічних опіків є доторкання незахищеними руками до розпечених або сильно нагрітих частин лабораторного обладнання. Хімічні опіки є результатом дії на шкіру різних хімічних речовин: кислот, лугів, деяких органічних сполук тощо.

При термічних опіках першого ступеню обпечене місце треба присипати двовуглекислим натрієм або тальком. Добре допомагають примочки із свіжо приготованого 2%-го розчину питної соди або марганцевокислого калію. Кращим засобом для примочок є 96%-ий етиловий спирт. При важких опіках необхідно негайно відправити потерпілого до лікувального закладу.

У разі опіку кислотами і лугами уражену ділянку шкіри треба промити великою кількістю води, потім на обпечене місце покласти примочку:

• при опіках кислотою – із 2%-го розчину питної соди;

• при опіках лугом – 1-2%-го розчину оцтової кислоти.

Перша допомога у разі потрапляння в око яких-небудь хімічних речовин – якомога швидше ретельне промивання його великою кількістю рідин. Якщо в око потрапила:

• кислота – найкраще добре промити його 1-2%-им розчином питної соди;

• луг – слабким розчином борної кислоти (1 чайна ложка борної кислоти на склянку води).

Якщо немає готового розчину борної кислоти або соди, можна промити око звичайною водою. Промивати очі після опіку треба ретельно протягом 20 -30 хв., а потім обов'язково потерпілого відвезти до лікаря.

Дотримання вимог безпеки в кабінеті біології

Директор школи, його заступник із навчально-виховної роботи, завідувач кабінету (лабораторії) біології, керівники біологічних гуртків, керівники робіт на шкільній навчально-дослідній ділянці зобов'язані створити безпечні умови праці в кабінеті біології, на шкільній навчально-дослідній ділянці, а також на об'єктах, де проводяться екскурсії. Вони несуть особисту відповідальність за порушення техніки безпеки і виробничої санітарії.

Завідувач кабінетом біології та вчителі біології:

• відповідають за безпечний стан робочих місць, приладів, обладнання, інст­рументів, зберігання хімічних реактивів тощо;

• ведуть паспорт кабінету біології та наявного у ньому обладнання і приладів;

• систематично інструктують учнів із питань техніки безпеки.

Завідувачі кабінету біології, вчителі цього предмету і керівники гуртків один раз на 5 років проходять курсову підготовку з атестацією з питань охоро­ни праці.

Кабінет біології доцільно розміщувати на першому поверсі. Його вікна повинні бути орієнтовані на південь, південний схід, схід. Площа приміщення кабінету повинна становити 72 м², а лаборантської – не менша, ніж 16 м. Висота приміщення – 3,3 м. Куточок живої природи краще розмістити не у ла­борантській, а у спеціальному приміщенні, бажано неподалік від кабінету біо­логії. Утримання кімнатних рослин на вікнах кабінету біології дуже обмежене, що визначається нормами освітленості шкільних приміщень, решту рослин розміщують на спеціальних підставках. У кабінеті біології не повинно бути рослин, що містять отруйні речовини (олеандр, молочаї). У шкільному куточку живої природи, розміщеному в приміщенні школи, можна утримувати акварі­умних риб, а також інших мешканців акваріуму (молюсків, вужів, ящірок) – у тераріумах, птахів – у клітках. Ссавців (кролів, хом'яків, морських свинок то­що) рекомендується утримувати в особливому приміщенні, розміщеному поза будівлею школи, бо вони мають неприємний запах. Усі тварини шкільного ку­точка живої природи повинні бути перевірені ветлікарем. Утримувати диких хижаків, хижих птахів і отруйних тварин у шкільному куточку живої природи категорично забороняється.

Якщо у кабінеті біології є газова мережа, директор школи забезпечує що­року:

• її технічну перевірку;

• навчання й атестацію обслуговуючого персоналу.

Газова мережа має бути повністю герметична, міцно закріплена і до­ступна для перевірки герметичності.

У приміщенні кабінету біології та у лаборантській встановлюють по про­відному крану і раковині з гідравлічним затвором.

У кабінеті біології повинні бути такі первинні засоби пожежогасіння: вогнегасники пінні та вуглекислотні, відро з піском і совком.

Усі хімікалії треба зберігати у лаборантській, закритій, глухій (із суціль­ними дверцятами без скла), шафі. У кабінеті біології не можна зберігати кон­центровані кислоти і луги у сухому вигляді, ці речовини повинні знаходитись у вигляді розчинів тих концентрацій (не вище 10%), які потрібні для проведення демонстраційних експериментів і лабораторних занять. Кислоти й луги збері­гають на спеціально відведених для них полицях.

Категорично забороняється зберігати у кабінеті біології, лаборантській, куточку живої природи інсектициди і гербіциди, оскільки всі вони отруйні.

Інструкція з техніки безпеки під час роботи у кабінеті біології для учнів повинна бути вивішена на видному місці. Тут же вивішують інструкції з техні­ки безпеки під час екскурсій та інструкції із техніки безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці.

Забороняється запалювати одну спиртівку від іншої. Гасити спиртівку дозволяється тільки ковпачком. У неробочому стані спиртівки треба зберігати у металевих ящиках. Категорично забороняється мати в кабінеті біології електронагрівальні прилади з відкритою спіраллю. Якщо в кабінеті біології є газова ме­режа, її вмикає вчитель, який проводить заняття. Він повертає загальний газо­вий кран тільки на час лабораторної роботи або демонстраційного досліду, коли потрібно щось нагріти. Перед вмиканням мережі перевіряють, чи закриті всі крани на демонстраційному і лабораторних столах. Відразу після закінчення лабораторної роботи або демонстраційного досліду вчитель знову перевіряє крани на демонстраційному і лабораторних столах, після чого вимикає газову мережу.

Кип'ятити горючі рідини на відкритому вогні категорично забороняється. Такі досліди проводять на водяній бані (наприклад, знебарвлення листя у кип­лячому спирті, одержання спиртової витяжки хлорофілу).

Під час проведення лабораторних робіт із матеріалом, фіксованим у фор­маліні, його перед заняттям виймають з розчину і ретельно промивають під сильним струменем води. Під час лабораторних робіт учням забороняється доторкатися руками до порошкоподібних хімікатів, їх потрібно набирати неметалевими ложечками.

Для надання першої допомоги при травмах у кабінеті біології треба обо­в'язково мати аптечку, яка зберігається у спеціальній шафі з червоним хрестом на дверцятах.

У кабінеті біології для боротьби з комахами-шкідниками кімнатних рос­лин забороняється користуватися інсектицидами. Допускається обробка рослин мильним розчином або мильною піною, тютюновим настоєм, 5%-им розчином сечовини.

При роботі в куточку живої природи під час підживлення, пікірування, пересаджування рослин, а також догляду за тваринами учні одягають халати або фартухи і захищають руки рукавицями. Під час приготування підживлень для рослин учням забороняється торкатися до добрив руками. Їх треба набирати спеціальними ложечками.

За тваринами в куточку живої природи встановлюють постійний ветери­нарний нагляд, щоб запобігти виникненню інфекцій, які можуть передатися людям.

Під час змінювання води в акваріумі за допомогою сифона учням заборо­няється відсмоктувати повітря з трубки ротом. Це може призвести до того, що вода з мікроорганізмами (серед яких можуть бути і хвороботворні) потрапить у порожнину рота учня.