4. Заходи безпеки при організації побуту та відпочинку під час суспільно корисної праці

Щоб запобігти пошкодженню ізоляції проводів, не дозволяється:

• вішати будь-що на кабель;

• складати, кидати на проводи інструмент, матеріали тощо;

• наступати на проводи й кабелі, переїжджати їх колесами машин і механізмів і т.д.

Основні застережні заходи і правила пожежної безпеки при експлуатації електротехнічних приладів та електромереж такі:

• нагрівальні прилади (плитки, праски тощо) потрібно встановлювати тільки на вогнетривкі підставки достатньої товщини;

• забороняється залишати їх увімкненими на той час, коли виходять з примі­щення, вмикати в одну розетку одночасно кілька електричних приладів;

• необхідно стежити за щільністю контактів у місцях приєднання приладів до вилки, клем, між собою і т.д.;

• небезпечно замінювати перегорілі запобіжники (саморобні або завищеного перерізу).

Слід пам'ятати, що проводи не можна зав'язувати у вузли, користуватися несправними вимикачами, розетками, самостійно з'єднувати проводи, особливо небезпечно заклеювати їх шпалерами, папером, плакатами, закривати щитами, пропускати через стіни і перегородки без додаткової ізоляції фарфоровими втулками або ебонітовими трубками.

Купання учнів дозволяється організовувати тільки у спеціально відведе­них місцях, при погодженні з радами ТСВОД і обмеженні сигнальними буями або прапорцями, у присутності медичного працівника, рятувальної команди з числа підготовлених рятувальників. Під час купання потрібно мати рятувальні засоби (човен, мотузку, круги і предмети, що їх замінюють). Для тих, хто не вміє плавати, купанні і організовують у спеціально обгороджених місцях зав­глибшки не більш як 1,2 м. Забороняється:

• купатися у водоймищах, не рекомендованих санепідемстанцією через не­безпеку виникнення інфекційних захворювань;

• купатись без відповідного дозволу керівників об'єднання, у необладнаних місцях, у години, не передбачені розпорядком дня;

• використовувати для сторонніх цілей рятувальні засоби, спорядження для підводного плавання;

• запливати за обмежувальні знаки місць, відведених для купання, підпливати до моторних, парусних суден, барж тощо;

• вилазити на технічні й попереджувальні знаки, буйки та інші предмети;

• стрибати у воду зі споруд, не пристосованих для цього.

Надаючи потопаючому першу допомогу, необхідно підпливати до нього ззаду і повернути його до себе спиною.

Опинившись за спиною потопаючого, рятівник міцно хапає його, випли­ває на поверхню і буксирує його до берега одним із вказаних нижче способів:

• буксирування потерпілого при захваті за голову;

• буксирування при захваті за плечі;

• буксирування при захваті потерпілого під руки;

• буксирування при захваті вище ліктів.

Досягнувши берега, рятівник виносить потерпілого на сухе місце і негай­но надає йому першу допомогу.

Перш за все необхідно почистити рот, вилучити воду з дихальних шляхів, легень, шлунка і приступити до штучного дихання з одночасним непрямим ма­сажем серця.

Тепловий удар зумовлюється перегріванням організму внаслідок трива­лої дії температури зовнішнього середовища. Сонячний удар – безпосередня дія прямих сонячних променів на голову людини, що викликає важке перегрі­вання і пошкодження головного мозку. Виникає запаморочення, слабкість, біль в ногах, спині, іноді блювання, потім – шум у вухах, потемніння в очах, задиш­ка, серцебиття, ціаноз обличчя, прискорення і сповільнення пульсу і як резуль­тат – втрата свідомості, судоми, галюцинації, зростання температури до 41°С. Настає параліч легень. Потерпілого необхідно перенести в тінь, зняти з нього одяг, покласти на землю, піднявши голову, облити холодною водою, накласти холодні компреси, давати пити прохолодні напої, дати понюхати нашатир, роз­чин валер'яни.