Самостійна аудиторна робота студентів

І. Студенти працюють з хворими в палатах. На основі скарг, анамнезу хвороби і життя, даних об’єктивного та додаткових методів дослідження ставлять діагноз. Враховуючи фармакокінетику, фармакодинаміку препаратів, побічні дії ліків та особливості їх взаємодії між собою призначають хворим лікування. Результати проведеної роботи доповідають на заключному етапі заняття.

ІІ. Контроль кінцевого рівня знань згідно запитань для заключного етапу.

Література.

1. Дроговоз С.М. Фармакологія на долонях.- Харків, 2001.-128 с.

2. Латогуз І.К., Мала Л.Т., Циганенко А.Я., Клінічна фармакологія. – Харків: „Основа”, 1995. – в 2-х томах.

3. Машковський М.Д. Лекарственные средства.- Харьков: Торсинг, 1992.- в 2-х томах.

4. Нейко Є.М. Лікування основних захворювань внутрішніх органів.- Івано-Франківськ.- 2001.- 318 с.

5. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. Под ред. И.С.Чекмана, А.П.Пелещука, О.А.Пятака К, Здоров’я, 1986.-525 с.

Методичну розробку підготувала асистент Дзвіняцька О.Ф.

Методична вказівка для студентів до практичного заняття №13

Тема: Клінічна фармакологія антиаритмічних засобів. Фармакотерапія тахіаритмій.

Актуальність теми: Призначення антиаритмічних середників нерідко не тільки покращує якість життя людини, а й є єдиним засобом для її порятунку. З іншої сторони дана група препаратів може сама викликати тяжкі порушення серцевого ритму чи й стати причиною смерті пацієнтів. Тому для лікаря є необхідними глибокі знання фармакокінетики, фармакодинаміки, побічних дій та особливостей взаємодій даної групи препаратів з іншими.

Навчальні цілі:

Знати: класифікацію, фармакокінетику, фармакодинаміку, покази і протипокази до призначення антиаритмічних середників, особливості взаємодії даних препаратів з іншими групами ліків.

Вміти: аналізувати дію антиаритмічних засобів, раціонально застосовувати в різних клінічних ситуаціях.

Самостійна позааудиторна робота студентів при підготовці до заняття

І. Запитання для контролю рівня знань:

1. Клінічна фармакологія антиаритмічних препаратів: класифікація за V.Williams.

2. Клінічна фармакологія антиаритмічних препаратів з мембраностабілізуючою дією. Фармакокінетика, фармакодинаміка препаратів І А классу.

3. Особливості клінічного застосування та побічні дії препаратів І А классу.

4. Фармакокінетика, фармакодинаміка та механізм дії препаратів І В классу.

5. Особливості клінічного застосування та побічні дії препаратів І В классу.

6. Клінічна фармакологія β-адреноблокаторів (ІІ клас протиаритмічних засобів). Особливості призначення даної групи препаратів в лікуванні аритмій.

7. Клінічна фармакологія блокаторів кальцієвих каналів (ІІІ класс протиаритмічних засобів). Особливості призначення даної групи препаратів в лікуванні аритмій.

8. Клінічна фармакологія антиаритмічних препаратів ІV класу - блокаторів калієвих каналів.

9. Особливості клінічного застосування аміодарону. Побічні дії та особливості взаємодії препарату з іншими групами ліків.

10. Особливості фармакотерапії хворих на ортодромну і антидромну надшлуночкову пароксизмальну тахікардію.

11. Особливості фармакотерапії хворих з передсердною та шлуночковою пароксизмальною тахікардією, пароксизмами миготливої аритмії.

12. Особливості фармакотерапії хворих з синдромом слабості синусового вузла.

ІІ. Вивчіть форми випуску і особливості дозування наступних препаратів:

Хінідину сульфат, новокаїнамід, дизопірамід, пропафенон, лідокаїн, етмозин, етацизин, аймалін, аміодарон, соталол, анаприлін, верапаміл, дигоксин, калію хлорид.

ІІІ. Розв’яжіть ситуаційні задачі:

1. Хвора С., звернулася до лікаря із скаргами на „багрово-ціанотичне” забарвлення шкіри (переважно обличчя та китиць рук). Пігментація поступово наростала протягом року і особливо проявилася після поїздки до моря. З анамнезу відомо, що жінка два роки знаходиться на диспансерному обліку в кардіолога з приводу миготливої аритмії. Призначені препарати приймає ретельно, погіршення перебігу захворювання за даний час не спостерігалося.

В чому на Вашу думку полягає причина пігментації шкіри пацієнтки? Чим можливо зарадити жінці в даному випадку?

2. Хворий К., 45 років, звернувся до лікаря після повторної втрати свідомості. При обстеженні пацієнта: шкірні покриви блідо-рожеві, в легенях дихання везикулярне, тони серця ритмічні, звучні, ЧСС – 50/хв, АТ – 150/90 мм.рт.ст. При пальпації живіт м’який, неболючий, печінка по краю реберної дуги, набряків на ногах немає.

Який діагноз у хворого можна запідозрити? Що необхідно зробити для його підтвердженя? Особливості фармакотерапії даного пацієнта.