Тема 8. Речові докази у кримінальному провадженні

1. Поняття і значення речових доказів як одного з процесуальних джерел доказів у кримінальному провадженні.

2. Види речових доказів.

3. Особливості збирання речових доказів.

4. Процесуальний порядок оформлення предметів як речових доказів.

5. Зберігання речових доказів.

6. Оцінка речових доказів.

7. Вирішення питання про речові докази в підсумкових процесуальних актах.

Нормативний матеріал та судова практика

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. Ст.ст. 84, 98, 100, 103-108, 160-166, 167-169, 170-174, Глава 20-21 (ст..ст. 223; 229-231; 233-239; 252, 256, 262, 267, 271, 273, 274).

2. Інструкція про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, затверджена спільним Наказом Генеральної Прокуратури України, Державної податкової адміністрації України, Верховного Суду України, Міністерства Внутрішніх Справ України, Служби Безпеки України, Державної Судової Адміністрації України від 27 серпня 2010 року N 51/401/649/471/23/125.

3. Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. N 1104

4. Порядок передачі на зберігання тимчасово вилучених під час кримінального провадження документів, які посвідчують користування спеціальним правом. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. N 1104

5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 р. №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності». (п. 28).

6. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 10 грудня 2004 року №17 «Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля». (п.п.21,22).

7. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. №5 «Про судову практику у справах про хабарництво». (п.24).

8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами». (пп.6-7).

9. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 р. №3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна». Із змінами і доповненнями. (п.п. 19, 20).

Спеціальна література

1. Варфоломеева Т.В. Производные вещественные доказательства. – М.: Юрид. лит. – 1985. – 48 с.

2. Лопаткин Д. Некоторые проблемы собирания вещественных доказательств // Законность. -2003. - №5. – С.36.

3. Ляш А.О., Ліщенко В.М. Речові докази у справах про одержання хабара // Часопис академії адвокатури України. Електронне фахове видання. – 2012. – №4(17) http://archive.nbuv.gov.ua/e-journals/Chaau/2012-4/12laopoh.pdf

4. Ляш А.А. Вещественные доказательства в досудебных стадиях уголовного процесса. – К.,1991.

5. Мещеряков В.А., Краснова Л.Б. Электронные вещественные доказательства // Актуальные проблемы теории и практики уголовного судопроизводства и криминалистики. – М.,2004. – Ч.2. – С.200-201.

6. Нор В.Т. Защита имущественных прав в уголовном судопроизводстве. – К.,1989. – Гл. V.

7. Селиванов Н.А. Вещественные доказательства. – М., 1971. – 198с.