Тема 6. Показання осіб як доказ у кримінальному провадженні План заняття

1. Поняття і процес формування показань свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, експерта.

2. Показання свідка.

2.1. Поняття «свідок» і предмет свідоцьких показань.

2.2. Процесуальний статус свідка

2.3. Свідоцький імунітет: сучасний стан і перспектива законодавчого врегулювання.

2.4. Особливості показань неповнолітніх свідків, порядок їх допиту.

2.5. Оцінка свідоцьких показань.

3. Показання потерпілого.

3.1. Поняття і предмет показань потерпілого.

3.2. Особливості одержання показань потерпілого.

3.3. Особливості оцінки показань потерпілого.

4. Показання підозрюваного і обвинуваченого.

4.1. Предмет показань підозрюваного і обвинуваченого.

4.2. Види показань підозрюваного і обвинуваченого.

4.3. Алібі та обов’язок його перевірки.

4.4. Особливості одержання показань від підозрюваного і обвинуваченого.

4.5. Особливості оцінки показань підозрюваного і обвинуваченого.

5. Показання експерта у кримінальному провадженні.

6. Показання з чужих слів.

Нормативний матеріал та судова практика

1. Конституція України від 28 червня 1996р. Із змінами і доповненнями. (ч.1 ст.63).

2. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р. П.1 ч.1 ст.3, ст..42, ст..55, п.6 ч.1 ст.56, ч.3 ст.61, ч.3 ст. 62, ст..ст. 65-67, ст.ст. 69-70, ч.3 ст.71, 95-97, п.2 ч.2 ст.105, 224-227, 351-354, 356, 360, 367, ст..469, 471.

3. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001р. Із змінами і доповненнями. (ст.ст. 145, 381, 384,385).

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення. Із змінами і доповненнями.(ст.ст.185-3, 185-4).

5. Віденська конвенція про дипломатичні зносини від 18 квітня 1961 р. (п. 2 ст. 31).

6. Віденська конвенція про консульські зносини від 24 квітня 1964 р. (ст. 44).

7. Закон України від 5 липня 2012 р. „Про адвокатуру і адвокатську діяльність”.(ч.1-2 ст.22).

8. Закон України від 2 вересня 1993 р. „Про нотаріат”. Із змінами і доповненнями. (ст.ст.5, 8).

9. Закон України від 23 квітня 1991р. „Про свободу совісті та релігійні організації”. Із змінами і доповненнями. (ст.3).

10. Основи законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992р.. Із змінами і доповненнями (ст.40, п.г ч.1 ст.78).

11. Закон України від 16 листопада 1992 р. „Про друковані засоби масової інформації (пресу)”. Із змінами і доповненнями (ст.26).

12. Закон України від 21 грудня 1993 р. „Про телебачення і радіомовлення”. Із змінами і доповненнями (ст.59).

13. Закон України від 23 грудня 1993 р."Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" Із змінами і доповненнями (ст.ст.15, 25)

14. Закон України від 23 грудня 1997р. „Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини”. Із змінами і доповненнями. (ч.2 ст.20).

15. Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав в Україні від 10 червня 1993 р. (п. 13-15, 25).

16. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 2 липня 2004 N13 „Про практику застосування судами законодавства, яким передбачені права потерпілих від злочинів”. (п.п. 10, 12 ч.2, 15, 16, 17, 19, 20).

17. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”. (п.20).

18. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985р. №11 „Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ”. Із змінами і доповненнями.(п.п. 4, 5).