Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Юридичний факультет

Кафедра кримінального процесу і криміналістики

ПРАКТИУКМ ІЗ

СПЕЦКУРСУ

ДОКАЗИ ТА ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

для студентів юридичного факультету

Львів 2013

Нор В.Т., Павлишин А.А.

Практикум із спецкурсу «Докази та доказування у кримінальному провадженні». Для студентів юридичного факультету. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка – 2013р. – 90с.

Схвалено кафедрою кримінального процесу і криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка.

Протокол № 1 від 31 серпня 2013р.

Тема 1. Доказове право і теорія доказів у системі кримінального процесуального права та науки про нього. Мета доказування в кримінальному провадженні. План заняття

1. Доказове право в системі кримінального процесуального права. Його поняття і предмет.

2. Поняття і зміст теорії доказів у кримінальному провадженні.

3. Доказове право і теорія доказів в історичних формах (видах) кримінального процесу.

4. Гносеологія (теорія пізнання) – методологічна основа теорії доказів. Відображення та інформація.

5. Кримінально-процесуальне доказування – специфічна форма пізнання дійсності. Особливості пізнання в кримінальному провадженні.

6. Встановлення істини – мета доказування у кримінальному провадженні. Поняття і зміст істини в кримінальному судочинстві.

7. Характер істини, що має бути встановлена у кримінальному провадженні.

8. Поняття “імовірності” та “достовірності” (”вірогідності”) в теорії доказів та їх значення для практики доказування.

9. Процесуальна форма та її роль у встановленні істини у кримінальному провадженні.

Нормативний матеріал та судова практика

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012р.. Ст. 2, ч.2 ст.9, Глава 4.

2. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990р. №5 “Про виконання судами України законодавства і постанов пленуму Верховного суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку” Із змінами і доповненнями. (п. 1).

Спеціальна література

Основна

1. Ахтирська Н. М. Поняття методології судового пізнання та витоки її формування // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 53. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2011. –С.506-511.

2. Беднарська В.М., Корнеєва О.С. Питання дії принципів кримінального судочинства в доказовій діяльності // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О.Дідоренка. – 2010. – №2.

3. Гмирко В. П. Продукт діяльності доказування в кримінальному процесі // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2011. – №1(3).

4. Доказывание в уголовном процессе: традиции и современность /Под. Ред. В.А. Власихина. – М.: Юрист, 2000, с.143-67.

5. Козинець І. Щодо доцільності збереження принципу з'ясування істини у кримінальному процесі України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 5.

6. Кухта А.А. Доказывание истины в уголовном процессе. Монография. – Нижний Новгород, 2009. – 569 с.

7. Лобойко Л.М. Реформування кримінально-процесуального законодавства у частині регламентації окремих питань доказування // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2011. – №2(4).

8. Мотовиловкер Я.О. Установление истины в советском уголовном процессе. – Ярославль, 1974. – 71 с.

9. Нор В.Т. Істина у кримінальному судочинстві: ідея, догма права, реалізація // Часопис Національного університету "Острозька академія". Серія "Право". – 2010. – №2.

10. Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів. – Львів, 1978. – 110 с.

11. Орлов Ю.К. Проблемы истины в уголовном процессе // Государство и право. – 2007. – №3. – С.50-56.

12. Павлишин А. Вплив процесуальної форми на встановлення істини у кримінальних справах // Вісник прокуратури –2011. – №4. – С.75-82.

13. Павлишин А. А. Кримінально-процесуальна форма і встановлення істини / А. Павлишин // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали XVІІ регіональної науково-практичної конференції. 3-4 лютого 2011р. м. Львів. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2011. – С.364-368

14. Печников Г.А. Диалектические проблемы истины в уголовном процессе: Монография.- М.: Юристинформ, 2010. – 304 с.

15. Погорецький М. А. Ймовірність та достовірність у кримінально-процесуальному пізнанні // Держава та регіони. Серія: Право. – 2004.– №1.

16. Прилуцький П.В. Концепція проблеми істини у кримінальному процесі України: Монографія. / П.В. Прилуцький. – Сміла, КВП, 2006. – 200с.

17. Сергєєва Д.Б. Співвідношення пізнання і доказування у кримінальному процесі // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ. – 2010. – №.4. – С.

18. Стратонов Василь. Інформаційні основи пізнавальної діяльності слідчого // Вісник прокуратури. – 2009. – №8. – С.79.

19. Строгович М.С. Материальная истина и судебные доказательства в советском уголовном процессе. – М., 1955. – 384 с.

20. Теория доказательств в советском уголовном процессе / Под ред. Н.В. Жогина. – М., 1973. – 735 с.

Додаткова

1. Григорьев В.Н., Победкин А.В. О методологи совершенствования доказательственного права // Государство и право. – 2003. – №10. – С.55-62.

2. Давлетов А.А. Основы уголовно-процессуального познания. – Свердловск, Изд-во Урал. ун-та, 1991. – 152 с.

3. Домбровский Р.Г. Соотношение познания и доказывания в судебном исследовании // Вопросы борьбы с преступностью. М., 1975. Вып.2. с.61-96.

4. Зажицкий В.И. Истина и средства ее установления в УПК РФ: теоретико-правовой анализ // Государство и право. – 2005. – №6. – С.67-74.

5. Капустинський В.А. Істина як важливий елемент розвитку судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – №11. – С.45.

6. Карякин Е.А. Теоретические и практические проблемы форимрования истины по уголовному делу в суде первой инстанции. – М.: «Юрлитинформ», 2009. – 296с.

7. Карякин Е.А. Форимрование истинности прговора в состязательном судебном производстве: вопросы теории и практики. / Под науч. ред. А.П. Гуськовой. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2007. – 224с.

8. Корнакова С.В. Уголовно-процессуальное доказывание: гносеологические и логические проблемы. . – М.: Юрлитинформ, 2010. – 152с.

9. Корнев Г.П. Методологические проблемы уголовно-процессуального познания – Н.Новгород: 1995.

10. Коршунов А.М. Отражение, деятельность, познание. – М., 1979.

11. Кустов И.С. Законодательные гарантии достижения истины по уголовному делу. – Ашхабад, 1975. – 196 с.

12. Луцький М. Значення спеціальних психологічних знань у кримінальному процесі // Право України. – 2010. – №8. – С.188-196.

13. Мурадьян Е. М. Истина как проблема судебного права. – М., 2004.

14. Мухин И.И. Объективная истина и некоторые вопросы оценки доказательств при осуществлении правосудия. – Л.: 1971.

15. Николайчик Н. И., Матвиенко Е. А. Всесторонность, полнота и объективность предварительного расследования. – Минск, 1969.

16. Орлов Ю. К. О соотношении и содержании категорий истины и достоверности в судебном заседании. – В сб.: Вопросы борьбы с преступностью. Вып. 25 – М., 1976.

17. Пашкевич П.Ф. Объективная истина в уголовном судопроизводстве. – М., 1961. – 171 с.

18. Прилуцький П. Філософсько-правовий погляд на проблему істини у кримінальному судочинстві // Право України. – 2005. – №5. – С.17.

19. Романюк Б. Методологія слідчого пізнання // Право України. – 2008. – №9. – С.102.

20. Ромашок Б. Інтуїція слідчого та її роль у пізнавальній діяльності на досудовому слідстві // Право України. – 2005. – №1. – С.56

21. Смирнов Л.В. Вероятность и достоверность как гносеологические характеристики знания // Вопросы гносеологии, логики и методологии научного исследования. – М.: 1972.

22. Спиркин А. Г. Теория познания. – М., 1971.

23. Стратонов Василь Співвідношення пізнання та доказування в кримінальному судочинстві // Вісник прокуратури. – 2010. – №1. – С.81.

24. Трубников Н. Н. О категориях «цель», «средство», «результат». – М., 1968.

25. Шалумов М. УПК РФ: вопросы доказательственного права // Законность. -2004. - № 4. –С.2

26. Шейфер С.А. Обновление правовой регламентации доказывания по УПК РФ: шаг вперед? // Государство и право. – 2004. – №12. – С.35-42.

27. Эйсман А.А. Соотношение истины и достоверности в уголовном процессе // Советское государство и право. – 1966. – № 6. – С. 92-97.

Питання для самоконтролю

1. Яке місце займає доказове право в системі кримінального процесуального права?

2. Який предмет доказового права?

3. Розкрийте поняття доказового права.

4. Що складає зміст теорії доказів у кримінальному провадженні?

5. Наведіть визначення теорії доказів у кримінальному провадженні.

6. Як розвивалося доказове право і теорія доказів в історичних формах (видах) кримінального процесу.

7. У чому суть формальної теорії доказів?

8. У чому суть теорії вільної оцінки доказів?

9. Яке значення теорії доказів для практичної діяльності органів досудового розслідування, прокурора і суду?

10. Що складає методологічну основу теорії доказів?

11. Які особливості відображення та використання інформації, пов’язаної з кримінальним судочинством?

12. У чому суть ретроспективного пізнання у кримінальному провадженні?

13. Назвіть особливості пізнання в кримінальному судочинстві.

14. Що складає нормативну основу кримінально-процесуального пізнання.

15. Який зв’язок науково-технічного прогресу та суспільної практики з теорією доказів і доказування у кримінальних справах?

16. Пригадайте завдання кримінального судочинства (ст.2 КПК)?

17. Що є метою доказування в кримінальному провадженні?

18. Що розуміється під істиною у кримінальному провадженні?

19. Що складає зміст істини в кримінальному провадженні?

20. Який її характер?

21. У чому суть абсолютної істини?

22. У чому суть відносної істини?

23. У чому полягає абсолютно-відносний характер істини у кримінальному провадженні?

24. Чи можливе встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні?

25. Які Вам відомі сучасні погляди на зміст і характер істини у кримінальному судочинстві?

26. У чому суть формальної (юридичної) істини?

27. Як співвідносяться поняття “імовірність”, ”вірогідність” і “достовірність” в теорії доказів? Яке їхнє значення для практики доказування?

28. У чому полягає суть процесуальної форми доказування?

29. Яка її роль у встановленні істини в кримінальному провадженні?

Задачі і завдання

1. Після розгляду заяви М. про вчинення з його квартири крадіжки особистих речей на загальну суму більше 3000 грн., слідчий відмовився розпочинати провадження, мотивуючи це тим, що "будь-яких видимих слідів проникнення сторонньої людини в квартиру заявника не виявлено. Провадження немає судової перспективи".

1. Чи згодні Ви з тим, що ретельно підготовлений злочин, як подія минулого, не залишає про себе слідів?

2. Що лежить в основі методології доказування?

2. Щодо С. було розпочато кримінальне провадження. Він, будучи в нетверезому стані, в ресторані "Бригантина" з хуліганських спонукань затіяв бійку з І., вдарив його кілька разів кулаком в обличчя, а потім завдав удару пляшкою по голові. В результаті здоров'ю І. були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості. Очевидцями цієї події було 15 відвідувачів ресторану.

1. Що становить мету доказування у кримінальному провадженні?

2. Що таке істина у кримінальному провадженні?

3. Який характер істини у кримінальному провадженні?

4. Що потрібно за наведених обставин зробити слідчому, щоб досягти мети доказування?