- •1. Вступ
- •1.1. Правила роботи в лабораторії аналітичної хімії
- •1.2. Зміст практикуму та звітність про виконання робіт
- •2. Засоби для якісного напівмікроаналізу
- •2.1. Індивідуальне робоче місце та засоби загального користування
- •2.2. Посуд та інші вироби зі скла та фарфору
- •3. Операції напівмікроаналізу
- •3.1. Оцінювання і регулювання рН середовища
- •3.2. Нагрівання розчинів
- •3.3. Ідентифікація та виявлення іонів "мокрим" способом
- •3.4. Осадження та подальше розділення фаз
- •4. Окремі методи аналізу
- •4.1. Мікрокристалоскопічний аналіз
- •4.2. Крапельний аналіз
- •4.3. Виявлення за забарвленням полум’я
- •5. Аналіз катіонів
- •5.1. Аналітична класифікація катіонів
- •5.2.1. Характеристика групи
- •5.2.5. Аналіз суміші катіонів першої групи
- •5.3.1. Характеристика групи
- •5.3.2. Реакції з гідрофосфатом амонію (nh4)2нрo4 – основним груповим реагентом
- •5.3.3. Загальні реакції
- •5.3.14. Аналіз суміші катіонів другої аналітичної групи
- •5.3.15. Аналіз суміші катіонів першої та другої аналітичних груп
- •5.4.1. Характеристика групи
- •5.4.2. Реакції з груповим реагентом – гідрофосфатом амонію (nh4)2hpo4
- •5.4.3. Загальні реакції
- •5.4.10. Аналіз суміші катіонів третьої аналітичної групи
- •5.4.11. Аналіз суміші катіонів першої – третьої аналітичних груп
- •5.5. Методи ідентифікації та виявлення іонів четвертої аналітичної групи (Sn(II), Sn(IV), As(III), As(V), Sb(III), Sb(V))
- •5.5.1. Характеристика групи
- •5.5.2. Реакції з нітратною кислотою (груповим реагентом)
- •5.5.3. Загальні реакції
- •5.5.4. Методи ідентифікації арсеніт-іона AsO33-
- •5.5.5. Методи ідентифікації арсенат-іона AsO43-
- •5.5.6. Спільні методи ідентифікації арсеніт- і арсенат-іонів
- •5.5.7. Методи ідентифікації іонів Sb(III) I Sb(V)
- •5.5.8. Методи ідентифікації іонів Sn(II) I Sn(IV)
- •5.5.9. Аналіз суміші іонів четвертої аналітичної групи
- •5.6.1. Характеристика групи
- •5.6.2. Реакції з хлоридною кислотою
- •5.6.3. Загальні реакції
- •5.6.7. Аналіз суміші катіонів п’ятої аналітичної групи
- •6. Аналіз аніонів
- •6.1. Аналітична класифікація аніонів
- •6.2. Методи ідентифікації та виявлення аніонів першої аналітичної групи (co32-, so42-, so32-, s2o32-, po43-, b(oн)4-, SiO32-, f- і ін.)
- •6.2.1. Загальні реакції аніонів першої групи
- •6.2.2. Методи ідентифікації іона co32-
- •6.2.3. Методи ідентифікації іона so42-
- •6.2.4. Методи ідентифікації іона so32-
- •6.2.5. Методи ідентифікації іона s2o32-
- •6.2.6. Методи ідентифікації іона po43-
- •6.2.7. Методи ідентифікації іона b(oн)4-
- •6.2.8. Методи ідентифікації іона SiO32-
- •6.2.9. Методи ідентифікації іона f-
- •6.3. Аналіз суміші po43-, AsO33-, AsO43--іонів
- •6.3.1. Відокремлення po43-, AsO43- від AsO33--іона
- •6.4.1. Методи ідентифікації іонів Cl-
- •6.4.2. Методи ідентифікації іона Br-
- •6.4.3. Методи ідентифікації іона I-
- •6.4.4. Методи ідентифікації іона s2-
- •6.4.5. Методи ідентифікації іона scn-
- •6.5. Аналіз суміші аніонів so42-, so32-, s2o32- I s2-
- •6.5.1. Виявлення і відокремлення s2-
- •6.5.2. Виявлення s2o32-
- •6.5.3. Відокремлення і виявлення so42- та so32-
- •6.6. Аналіз суміші аніонів Cl-, Br-, I-, scn- і s2-
- •6.6.1. Попередні дослідження
- •6.6.2. Відокремлення іонів s2-
- •6.6.3. Осадження аніонів Cl-, Br-, I-, scn-
- •6.6.4. Відокремлення іонів Cl- від Br-, I-, scn-
- •6.6.5. Відокремлення іона Br- від I-, scn-
- •6.6.6. Розчинення осадів AgI та AgScn і виявлення іонів I- і scn-
- •6.7. Третя аналітична група аніонів (no3-, no2-, сн3соо- та ін.)
- •6.7.1. Методи ідентифікації іонів no3-
- •6.7.2. Методи ідентифікації іонів no2-
- •6.7.3. Методи ідентифікації іона сн3соо-
- •6.8. Аналіз суміші аніонів і-ііі груп
- •6.8.1. Систематичний хід аналізу суміші аніонів і–ііі груп
- •6.8.2. Попередні дослідження
- •6.8.3. Виявлення деяких аніонів порційним способом
- •6.9. Систематичний аналіз суміші аніонів і-ііі груп
- •6.9.1. Виявлення катіонів важких металів
- •6.9.2. Відокремлення катіонів важких металів осадженням карбонатом натрію
- •7 Аналіз об’єктів
- •7.1. Аналіз штучної суміші твердих речовин (солей чи оксидів)
- •7.1.1. Попередні дослідження
- •7.1.2. Розчинення зразка
- •7.1.3. Виявлення катіонів
- •7.1.4. Систематичний аналіз
- •7.2. Аналіз сплавів
- •Література
7.1.3. Виявлення катіонів
У підготовленому до аналізу розчині спочатку виявляють катіони, які вводяться в нього при проведенні аналізу (NH4+, Na+), а також іони, що сприяють аналізу чи утруднюють його (Fe2+, Fe3+, Sn(II), Sn(IV), As(III), As(V), Cr3+). Іони Fe2+, Sn(II) i As(III) виявляють з окремих порцій розчину, одержаного розчиненням проби в хлоридній кислоті.
Бажано також використати порційний аналіз, щоб виявити присутність деяких інших катіонів. Після цього приступають до систематичного аналізу.
7.1.4. Систематичний аналіз
Для систематичного аналізу беруть, як було зазначено вище, 1-1,5 мл розчину, що містить 20-30 мг речовини. Якщо попередньо виявлено Fe2+, Sn(II) та As(III), то додають кілька крапель концентрованої НNО3 і нагрівають розчин, щоб окиснити Fe2+, Sn(II) та As(III) до Fe3+, Sn(IV) та As(V), відповідно.
Осадження хлоридів катіонів п’ятої групи.
У конічну пробірку вливають 10-15 кр. досліджуваного розчину, нейтралізують розчином NН3 (1:1), додають таку ж кількість 2 М HCl і відокремлюють осад центрифугуванням.
Осад 1 |
Розчин 1 |
AgCl, PbCl2, Hg2Cl2 |
катіони I-IV груп, сліди Pb2+ |
Осад 1 досліджують, як описано в 5.6.7.
Осадження іонів четвертої групи.
Розчин 1 обробляють у фарфоровій чашці 2-3 мл 6 М HNO3, і якщо попередньо не були виявлені сполуки стануму, то додають декілька крапель 2 М H2[SnCl6] i 2-3 кр. 1 М Na2HPO4. Нагрівають на водяній “бані”, а потім випаровують до сухого стану. Сухий залишок змочують 5-6 кр. 2 M HNO3. Осад відокремлюють центрифугуванням.
Осад 2 |
Розчин 2 |
(H2SnO3)n(H3AsO4)m(H3PO4)k, HSbO3 |
катіони I-III груп, сліди Pb2+ |
Осад 2 досліджують, як описано в 5.5.9.
Осадження фосфатів другої групи.
До розчину 2 додають надлишок 25%-ного розчину аміаку і 1 М (NH4)2HPO4 до повного осадження фосфатів. Якщо в попередніх пробах іон Fe3+ не виявлено, але є Cr3+, то для повного осадження фосфату хрому(ІІІ) необхідно додати кілька крапель розчину FeCl3. Осад відокремлюють центрифугуванням.
Осад 3 |
Розчин 3 |
AlPO4, FePO4, CrPO4, BiPO4, Ca3(PO4)2, Sr3(PO4)2, Ba3(PO4)2, MgNH4PO4, MnNH4PO4, Pb3(PO4)2 |
Hg(NH3)42+, Cu(NH3)42+, Cd(NH3)42+, Zn(NH3)42+, Co(NH3)42+, Ni(NH3)42+, K+, Na+, NH3 |
Розділення фосфатів другої групи.
Осад 3 обробляють при нагріванні 2 М CH3COOH. Нерозчинні а ацетатній кислоті AlPO4, FePO4, CrPO4, BiPO4 і частково Ba3(PO4)2, MnNH4PO4 залишаються в осаді, а іони Mg2+, Ca2+, Sr2+ і частково Ba2+ i Pb2+ переходять у розчин.
Осад 4 |
Розчин 4 |
AlPO4, FePO4, CrPO4, BiPO4, Ba3(PO4)2, MnNH4PO4, |
Mg2+, Ca2+, Sr2+, Ba2+, Pb2+, Mn2+ |
Осадження хроматів барію і плюмбуму.
До розчину 4 додають 1 М K2CrO4.
Осад 5 |
Розчин 5 |
BaCrO4, PbCrO4 |
Mg2+, Ca2+, Sr2+, Mn2+, Cr2O72- |
Відокремлення іонів Pb2+ від BaCrO4.
До осаду 5 додають 2-3 кр. 6 М NаОН. У розчин переходить плюмбум як Pb(OH)42-.
Осад 6 |
Розчин 6 |
BaCrO4 |
Pb(OH)42- (не досліджують) |
Осад 6 перевіряють на присутність Ba2+, як описано в 5.3.14.
Відокремлення Cr2O72- від Mg2+, Ca2+, Sr2+ i Mn2+.
Якщо розчин 5 через наявність Cr2O72- має оранжевий колір, то для подальшого виконання аналізу Cr2O72- потрібно відокремити. Для цього розчин 5 нагрівають майже до кипіння і додають краплинами концентрований NH3 до лужної реакції. Забарвлення розчину змінюється з оранжевого на жовте. До цього розчину додають 3-4 кр. (NH4)2HPO4, нагрівають і центрифугують. Осад відповідних фосфатів промивають теплою водою до зникнення жовтого забарвлення хромату.
Осад 7 |
Розчин 7 |
MgNH4PO4, MnNH4PO4, Ca3(PO4)2, Sr3(PO4)2 |
CrO42- (не досліджують) |
Аналіз фосфатів.
Осад 7 розчиняють у 2 М СН3СООН.
|
Розчин 8 |
|
Mg2+, Mn2+, Ca2+, Sr2+ |
Розкладання аміакатів катіонів третьої аналітичної групи.
Розчин 3 підкислюють 1 М H2SO4 до повного розкладання аміачних комплексів.
|
Розчин 9 |
|
Hg2+, Cu2+, Cd2+, Zn2+, Co2+, Ni2+, K+, Na+, NH4+ |
Відокремлення катіонів третьої групи від катіонів першої групи.
До розчину 9 додають надлишок 1 М Na2CO3 і нагрівають до повного видалення аміаку (див. 5.4.10-5.4.11).
Осад 8 |
Розчин 10 |
(HgOH)2CO3, (CuOH)2CO3, (CdOH)2CO3, (ZnOH)2CO3, (CoOH)2CO3, (NiOH)2CO3, |
K+, Na+, CO32- |
Виявлення іона K+.
У розчині 10 після видалення солей амонію виявляють К+ відомими методами (5.2.1).
Виявлення катіонів третьої аналітичної групи.
Осад 8 розчиняють в 1 М Н2SО4 при нагріванні.
|
Розчин 11 |
|
Hg2+, Cu2+, Cd2+, Zn2+, Co2+, Ni2+ |
|
|
У розчині 11 виявляють катіони третьої групи (див. 5.4.10).
Катіони K+ i Na+ можна також визначати з окремої частини підготовленого до аналізу розчину дробним способом (аналогічно до описаного в 5.3.15).
